Рішення № 89259809, 04.05.2020, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 04.05.2020

Справа № 334/474/20

Провадження № 2/334/2042/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2020 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі

головуючого - судді Козлової Н.Ю.

при секретарі Манюхіні О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елемент-Перетворювач» про стягнення нарахованої але не виплаченої заробітної плати та моральної шкоди, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом про стягнення нарахованої але не виплаченої заробітної плати та моральної шкоди, зазначивши в позовній заяві, що з 04.01.2000 року по теперішній час вона працює в ТОВ «Елемент-Перетворювач». З лютого 2017 року роботодавець ТОВ «Елемент-Перетворювач» не регулярно та не в повному обсязі виплачує нараховану заробітну плату у зв`язку з чим на теперішній час утворилась заборгованість по заробітній платі в розмірі 77785,99 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача, а також моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн.

У судове засідання позивач не з`явилась, подала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, надав суду письмові відзиви на позовну заяву від 03.03.2020 року, 12.03.2020 року, відповідно до яких позов визнає частково у межах невиплаченої заробітної плати, що становить 58173,99 грн., в іншій частині позовних вимог просить відмовити у зв`язку із відсутністю доказів на підтвердження.

Сторони не звертались до суду з клопотання про розгляд справи в загальному позовному провадженні.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 04.01.2000 року по теперішній час працює в ТОВ «Елемент-Перетворювач», що підтверджується трудовою книжкою.

З лютого 2017 року роботодавець ТОВ «Елемент-Перетворювач» не регулярно та не в повному обсязі виплачує нараховану заробітну плату у зв`язку з чим станом на 05.03.2020 року утворилась заборгованість по заробітній платі в розмірі 58173,99 грн., що підтверджується довідкою про заборгованість по заробітній платі ТОВ «Елемент-Перетворювач» №126Э/4-14 від 04.03.2020 року.

Таким чином станом на 05.03.2020 року існує заборгованість відповідача по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі в розмірі 58173,99 грн., яка підлягає стягненню з відповідача. В іншій частині позовних вимог, щодо стягнення нарахованої але не виплаченої заробітної плати суд вважає за необхідно відмовити.

Відповідно до ч.1 ст. 237-1 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язані відшкодувати завдану ними моральну шкоду працівнику. Ст. 23 Цивільного кодексу України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням, інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди роз`яснено, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Оскільки відповідач внаслідок тривалої не виплати заробітної плати, спричинив позивачу моральних страждань пов`язаних з відсутністю грошових коштів для свого існування та для існування своєї родини. За цих обставин, діями відповідача їй спричинена моральна шкода, яка полягає в перенесеному душевному хвилюванні, яке відобразилося на її емоційному стані.

Заявлену суму моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн. суд вважає не завищеною, та такою, що відповідає тяжкості заподіяних моральних страждань та вимогам розумності і справедливості, у зв`язку з чим вважає за необхідне позовні вимоги в цій частині задовольнити.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Зважаючи на викладене, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на корить позивача, документально підтверджені, судові витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 1000,00 грн. та на користь держави судові витрати на оплату судового збору.

Керуючись 12, 81, 141, 223, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елемент-Перетворювач» про стягнення нарахованої але не виплаченої заробітної плати та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елемент-Перетворювач» (код юридичної особи в ЄДРПОУ 30077685, місцезнаходження: 69069, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Дніпровське шосе, будинок 9) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) заборгованість по нарахованій але не виплаченій заробітній платі у розмірі 58173 (п`ятдесят вісім тисяч сто сімдесят три) гривні 99 коп., моральну шкоду в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елемент-Перетворювач» (код юридичної особи в ЄДРПОУ 30077685, місцезнаходження: 69069, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Дніпровське шосе, будинок 9) на користь держави судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строки на подання апеляційної скарги на рішення суду, відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України, продовжуються на строк дії карантину, що встановлений постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року.

Повний текст рішення виготовлено 04 травня 2020 року.

Суддя: Козлова Н. Ю.