Ухвала суду № 89228153, 01.05.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.05.2020 Справа №607/7093/20

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дзюбич В.Л., з участю секретаря судового засідання Грабської Ю.І., прокурора Зварич Т.С., адвоката Строценя Т.О., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшої слідчої в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області П`єх І.А., яке погоджене заступником начальника відділу прокуратури Тернопільської області Зварич Т.С. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернопіль, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, працюючого на посаді начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Гусятинському, Підволочиському та Теребовлянському районах – старшого державного інспектора Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, раніше не судимого,-

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Старша слідча в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області П`єх І.А. в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019210000000115 від 26.06.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 369-2 та ч. 3 ст. 369-2КК України звернулася із клопотанням, погодженим заступникомначальника відділу прокуратури Тернопільської області Зварич Т.С.,про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , яке мотивується наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що начальник відділу за використанням та охороною земель у Гусятинському, Підволочиському та Теребовлянському районах Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області - старший державний інспектор Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області ОСОБА_1 , достатньо викривається в одержанні неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане із вимаганням такої вигоди, вчинене за наступних обставин.

Так, 29 квітня 2020 року близько 12.50 години, ОСОБА_1 , перебуваючи в салоні автомобіля «Mercedes-Benz E350CDI», номерний знак НОМЕР_1 , який знаходився по вул. Лисенка, 20а, в м. Тернополі, попередньо вимагаючи, одержав від ОСОБА_2 неправомірну вигоду в сумі 500 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ встановленого на 29 квітня 2020 року становить 13524,25 гривень, та 100 Євро, що згідно офіційного курсу НБУ встановленого на 29 квітня 2020 року становить 2942,74 гривні, за вплив на депутатів Тернопільської міської ради з метою прийняття ними рішення про надання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 дозволу щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , площею 0,0118 га, для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_2 .

Дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ч. 3 ст. 369-2 КК України (в редакції Закону №3207-VI від 7 квітня 2011 року; із змінами, внесеними згідно із Законами № 221-VII від 18 квітня 2013 року; № 222-VII від 18 квітня 2013 року, № 1261-VII від 13 травня 2014 року, № 770-VIII від 10 листопада 2015 року, № 524-IX від 04.03.2020), тобто одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане із вимаганням такої вигоди.

У клопотанні слідчий зазначає та підтримується прокурором в судовому засіданні, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, повністю підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- рапортом працівників УСБУ в Тернопільській області про факт вимагання ОСОБА_1 у ОСОБА_2 неправомірної вигоди, на підставі якого внесено відповідні відомості до ЄРДР;

- протоколом обшуку автомобіля «Mercedes-Benz E350CDI», номерний знак НОМЕР_1 від 29 квітня 2020 року, в ході проведення якого вилучено грошові в сумі 500 доларів США та 100 євро;

- протоколом проведення негласних слідчих (розшукових) дій, у яких зафіксовано розмови між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , з приводу передачі неправомірної вигоди, та процесу винесення на розгляд сесії і прийняття рішення по земельній ділянці депутатами міської ради;

- іншими матеріалами кримінального провадження.

Як зазначає слідчий у клопотанні та що підтримує прокурор в судовому засіданні, відповідно до ст.177 КПК України підставою для застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.

Метою застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 , згідно ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інші подібні кримінальні правопорушення.

Підставою обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України, а також встановлено обставини, які виправдовують даний запобіжний захід та підтверджують наявністю зазначених ризиків.

Зокрема, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, який відповідно до примітки до ст.45 КК України є корупційним, та за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна, без можливості застосування ст. 75 та 69 КК України.

А тому, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та те, що вказане кримінальне правопорушення має великий суспільний резонанс, з метою уникнення покарання ОСОБА_1 , розуміючи відповідно міру покарання, яке він може понести у зв`язку з цим, може вчинити дії, спрямовані на переховування від органів досудового розслідування та/або суду, зокрема, шляхом виїзду за межі України чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Також, ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, буде мати можливість впливати на осіб, які можуть бути свідками у даному кримінальному провадженні, зокрема на депутатів Тернопільської міської ради, які приймали рішення в інтересах ОСОБА_2 та інших осіб, яким можуть відомі обставини злочину, та які на даному етапі досудового розслідування ще не встановлені та не допитані, з метою дачі неправдивих показів у вказаному кримінальному провадженні. Також, у разі не обрання такого запобіжного заходу як тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , останній буде мати можливість спілкуватись з ОСОБА_2 , який передавав йому неправомірну вигоду, з метою узгодження дій спрямованих на уникнення від кримінальної відповідальності.

Перебуваючи на волі, ОСОБА_1 буде мати можливість продовжити свою злочинну діяльність та вчиняти подібні корупційні кримінальні правопорушення, про що свідчить той факт, що задокументований правоохоронним органом злочин, вчинявся ним впродовж тривалого періоду.

Вказані обставини в цілому свідчать про наявність вищезазначених ризиків та неможливості обрання до ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаних із триманням під вартою, які могли б забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Досудовим розслідуванням не встановлено даних, за допомогою яких би обґрунтовувалася можливість запобігти зазначеним ризикам будь-яким іншим із передбачених у КПК України запобіжних заходів, ніж обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи викладене, слідчий зазначає і підтримується прокурором у судовому засіданні, що приймаючи до уваги вищенаведені ризики, тяжкість злочину, конкретні обставини його вчинення, дані про особу підозрюваного, його соціальний та майновий стан, просить клопотання задовольнити, застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Адвокат Строцень Т.О., думку і заперечення його підтримав підозрюваний ОСОБА_1 ,просить в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відмовити, застосувати до підозрюваного запобіжний захід,не пов`язаний із позбавленням волі, посилаючись на те, що існування вказаних у клопотанні ризиків є необґрунтованим.

Перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан.

Частина 2 статті 177 цього Кодексу передбачає, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженню; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється обвинувачується.

Відповідно до практики Європейського суду "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграф 1 (с) Конвенції, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин". Існування "обґрунтованої підозри" розглядається як необхідна, а при первісному обранні – навіть іноді неодмінна і достатня підстава для арешту.

Таким чином, під достатніми доказами відносно акту повідомлення особи про підозру слід розуміти достовірні відомості, зібрані, перевірені і оцінені слідчим, прокурором у встановленому законом порядку, які в своїй сукупності приводять до єдиного висновку на даний момент розслідування про те, що конкретна особа вчинила кримінальне правопорушення, яке передбачене КК України, і не підлягає звільненню від відповідальності за нього. При цьому, повідомлення особи про підозру, повинно базуватися не на простій сукупності доказів, а на їх системі. Якщо немає системи доказів, а є лише окремі докази винуватості, що не узгоджуються з іншими, значить не можна приймати рішення про повідомлення особи про підозру.

Обґрунтованість повідомлення про підозру означає, що кожне положення, сформульоване в ній, ґрунтується на зібраних доказах.

Так, під час розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України, санкція статті якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна. При цьому, підозра у вчиненні ОСОБА_1 вказаного злочину підтверджується оголошеними та дослідженими у судовому засіданні доказами в їх сукупності, які в даному випадку є достатніми при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу, виходячи із системного аналізу зібраних доказів.

При цьому необхідно відзначити, що на даній стадії досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження, одним із яких є запобіжний захід, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вищевказані обставини дають підстави вважати, що з урахуванням особи ОСОБА_1 та його поведінки, обставин вчинення злочину, у випадку незастосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання підозрюваному іншого більш м`якого запобіжного заходу, про який просять підозрюваний та його захисник, існують ризики, що підозрюваний, зважаючи на санкцію кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду або вчинити інше кримінальне правопорушення, а застосування менш суворого запобіжного заходу не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам.

За встановлених обставин при розгляді клопотання слідчий суддя вважає, що клопотання старшої слідчої в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області П`єх І.А. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 є обґрунтоване і доведене, а застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в даному випадку відповідає обставинам вчиненого кримінального правопорушення і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує таке втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.

У зв`язку з цим клопотання сторони захисту та підозрюваного про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу, не пов`язаного із позбавленням волі, до задоволення не підлягає.

Доказів, які б свідчили про негативний стан здоров`я підозрюваного, який би унеможливлював перебування ОСОБА_1 під вартою, слідчим суддею під час розгляду клопотання не встановлено і стороною захисту не надано.

Крім цього, згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, особу ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.3 ст.369-2 КК України, його вік, сімейний та майновий стан, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність визначення розміру застави в межах, встановлених законом у даному випадку та який достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 183, 193, 194, 196, 205, 206, 309, 376 КПК України, слідчий суддя -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання адвоката Строценя Т.О., яке підтримане підозрюваним ОСОБА_1 про обрання запобіжного заходу не пов`язаного із позбавленням волі – відмовити.

Клопотання старшої слідчої в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області П`єх І.А., яке погоджене заступник начальника відділу прокуратури Тернопільської області Т. Зварич про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 розмір застави в сумі 168160 (Сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; номер рахунку (IBAN): НОМЕР_2 ; призначення платежу – застава за « ОСОБА_1 » у кримінальному провадженні №42019210000000115 за ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 травня 2020 року).

У випадку внесення застави, покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- з`являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-здати до відповідних органів державної влади на зберігання закордонний паспорт та інші документи, що дають право на виїзд за кордон.

Встановити строк дії ухвали до 23 год. 59 хв. 27 червня 2020 року.

Ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчу П`єх І.А.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області В. Л. Дзюбич