Рішення № 89192718, 06.05.2020, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/25945/13-ц

Провадження № 2/202/1269/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2020 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,

за участю секретаря - Нечепуренко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент Банк», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач у травні 2013 року звернувсядо суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором №236238-CRED від 27.06.2008 року у розмірі 13922,70 дол. США, що відповідно до повідомлення НБУ складає 111242,36 грн.; з ПАТ “Акцент – банк”, ОСОБА_1 солідарно на свою користь заборгованість у розмірі 10 000,00 грн., з ОСОБА_1 стягнути витрати на юридичну допомогу у розмірі 3200,00 грн. та судовий збір.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що відповідно до договору № 236238- CRED від 27.06.2008 року відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 6000,00 дол. США. зі сплатою за користування ним відсотків 24,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 18.06.2010 року. Проте, в порушення умов договору відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконав, що стало підставою для звернення до суду.

Вимоги до відповідача ОСОБА_1 , що випливають зі згаданого договору, були забезпечені шляхом укладання з відповідачем ПАТ “Акцент-Банк” договору поруки № 167 від 20.10.2010 року, у зв`язку з чим вони є солідарними відповідачами за пред`явленим до стягнення боргом.

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 вересня 2013 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 квітня 2020 року заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 вересня 2013 року скасовано і справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

При новому розгляді справи представник позивача в судове засідання не з`явився. В матеріалах справи наявна заява про слухання справи без представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Відповідно до заяви просив суд розглядати справу без його участі та закрити провадження по справі. Вказав, що 22 грудня 2009 року рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області з нього було стягнено заборгованість за даним кредитним договором в розмірі 5819,95 дол. США, з яких: 5164,78 дол. США заборгованість за тілом кредиту, 347,86 дол. США заборгованість за відсотками, 31,70 дол. США та 275,63 дол. США штрафи. Крім того, згідно з Довідкою АТ КБ «ПриватБанк» від 06.12.2019 року, на сьогоднішній день заборгованість за кредитним договором №236238-CRED від 27.06.2008 року погашена повністю.

Представник відповідача ПАТ « Акцент-Банк» в судове засідання не з`явився. Про час і місце слухання справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню наступних підстав.

Судом встановлено, що між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» та Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №236238 -CRED від 27.06.2008 року, згідно з яким ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 6000,00 дол. США зі сплатою за користування ним відсотків 24,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 18.06.2010 року.

Вимоги до відповідача ОСОБА_1 були забезпечені шляхом укладання з відповідачем ПАТ "А-Банк" договору поруки № 167 від 20.10.2010 року. Відповідно до договору поруки № 167 від 20.10.2010 року ПАТ «Акцент-банк» зобов`язався солідарно з боржником відповідати перед банком за виконання зобов`язань за кредитним договором №236238 -CRED від 27.06.2008 року, розмір відповідальності 10 000 грн. 00 коп. Строк, в межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права або законного інтересу за цим договором, встановлюється протягом п`яти років, у зв`язку з чим вони є солідарними відповідачами за пред`явленим до стягнення боргом.

14 червня 2018 року відбулась державна реєстрація та змінено найменування позивача з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк».

Як вказує у своїй позовній заяві позивач, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем ОСОБА_1 умов кредитного договору №236238 -CRED від 27.06.2008 року заборгованість станом на 14.04.2013 р. склала 15174, 26 дол. США в тому числі 5164,78 дол. США – заборгованість за кредитом; 9257,10 дол. США – заборгованість по процентам за користування кредитом, 31,29 дол. США – штраф (фіксована частина), 721,09 дол. США (процента складова).

Аналізуючи спірні правовідносини, суд доходить наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Згідно ст. 1054 ЦК України, обов`язком Позичальника за кредитним договором є зокрема повернення кредиту та сплата процентів за користування ним.

Статтею 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі статтею 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (ч. 1 ст. 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування-збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 1,2 ст. 554 ЦК України).

В судовому засіданні встановлено, що заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 грудня 2009 року по цивільній справі за позовною заявою Закритого акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, позовні вимоги ЗАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості задоволені та стягнено з ОСОБА_1 заборгованість за вказаним кредитним договором, яка станом на 13.08.2009 року становила 5819,95 дол. США, що становила в еквіваленті національної валюти на день подання заяви 45886,80 грн., яка складалася із заборгованості за кредитом в розмірі 5164,78 дол. США, заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 347,83 дол. США, штраф фіксована частина -31,71 дол. США, штраф процентна складова - 275,63 дол. США.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, як вбачається із рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 грудня 2009 року, з відповідача на користь позивача стягнено заборгованість за тілом кредиту в розмірі 5164,78 дол. США, та штрафні санкції: штраф фіксована частина - 31,71 дол. США, штраф процентна складова - 275,63 дол. США, які повторно просить позивач стягнути із відповідача. Щодо стягнення заборгованості по відсоткам, то наразі позивач просить суд стягнути заборгованість по відсоткам в розмірі 9257,10 дол. США строком по 14.04.2013 року.

Суд критично відноситься до наданого позивачем розрахунку заборгованості, звертає увагу на те, що вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 625, 1048 ЦК України позивач не пред`явив та позовні вимоги не уточнювалися.

Крім того, як вбачається з копії довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 06.12.2019 року, ОСОБА_1 станом на 06.12.2019 року не має заборгованості перед АТ КБ «ПриватБанк».

Суд також звертає увагу щодо заявлених позовних вимог про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача 10000 грн., то як вбачається із договору поруки №167 від 20.10.2010 року, укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ПАТ «Акцент-Банк», договір поруки був укладений вже після закінчення строку дії кредитного договору.

За змістом ч.ч.1, 2, 3 ст. 12, ч.ч. 1, 2 ст.13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та їх обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, оскільки, позивачем не надано суду належного та допустимого в розумінні ст.ст. 76-81 ЦПК України розрахунку заборгованості, а отже розмір заборгованості за кредитним договором, на стягненні якого наполягає позивач не доведено. Позовні вимоги позивачем не уточнювалися. Крім того, відповідачем надано докази, що на теперішній час зобов`язання за кредитним договором №236238 -CRED від 27.06.2008 року, укладеним між Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 виконані належним чином, що знайшло своє підтвердження в ході судового розгляду, тому суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі та не вбачає підстав для закриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позивачу відмовлено в позові, то судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись: ст. ст. 15,16, 525, 526, 554,553, 610, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4,13,141,259,263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд.11, ЄДРПОУ 14360080), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Строк подання апеляційної скарги на рішення суду продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID -19).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.П. Слюсар