Ухвала суду № 89162814, 07.05.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1499/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2020 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Іванова А.П., суддів Фазикоша О.В. та Малюк В.М., за участю секретаря Боти О.І., прокурора Гоздуп К.В., обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , захисників Краснощока О.Г., Суботи М.І., Ільчука І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 22017020000000095 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 201, ч.3 ст. 305, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Ужгород Закарпатської області, українця, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 ,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 201, ч.3 ст. 305, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 263, ч.3 ст. 307 КК України та

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м.Ужгород Закарпатської області, українця, особи без громадянства, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 ,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 201, ч.3 ст. 305, ч.3 ст. 28, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307, ч.1 ст. 263 КК України,

встановив:

В провадженні суду знаходяться матеріали вищезазначеного кримінального провадження.

06.05.2020 на адресу суду надійшло клопотання від обвинуваченого ОСОБА_1 про звільнення з-під варти або зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вказане клопотання мотивоване тим, що інкриміновані йому кримінальні правопорушення вчинила інша особа, а утримання його під вартою на основі вигаданої та сфальсифікованої справи і необґрунтованих доводах є незаконним.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 підтримав вказане клопотання, просив таке задовольнити. Його позицію також підтримали інші обвинувачені та захисники.

Прокурор не підтримує подане клопотання, оскільки вважає, що існують ризики, які обґрунтовані обставинами справи, а відтак клопотання ОСОБА_1 до задоволення не підлягає.

Ознайомившись з клопотання ОСОБА_1 , вислухавши його позицію та позицію інших обвинувачених та захисників, дослідивши матеріали кримінального провадження та з метою уникнення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, колегія суддів приходить до наступного висновку.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 201, ч.3 ст. 305, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307 КК України.

Ухвалами слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 20.05.2017 в кримінальному провадженні № 22017020000000095 від 16.03.2017 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 днів з моменту затримання, одночасно визначено розмір застави в сумі 505 200 гривень, із покладенням на них певних обов`язків в разі внесення застави. Ухвалами Ужгородського міськрайонного суду запобіжний захід, обраний обвинуваченим у вказаному кримінальному провадженні було неодноразово продовжено, зокрема ухвалою від 02.04.2020 дію даного запобіжного заходу було продовжено до 29 травня 2020 року.

Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні питання про зміну запобіжного заходу або продовження строку обраного обвинуваченому запобіжного заходу обвинуваченому суд враховує вимоги ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров`я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводяться надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.

Так, при продовженні запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , зокрема ухвалою суду від 02.04.2020, колегією суддів враховано: наявність «обґрунтованої підозри», оскільки обставини, які ставилися в підозру ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , були достатньо обґрунтованими для пред`явлення їм прокурором обвинувачення, яке наразі розглядається судом; наявність ризиків того, що перебуваючи на волі, обвинувачені можуть ухилятися від явки до суду і виконання процесуальних рішень, а також перешкоджати встановленню істини у справі шляхом впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Колегією суддів також було прийнято до уваги, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, які у відповідності до ст.12 КК України, відноситься до особливо тяжких злочинів, санкція яких передбачає позбавленням волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, а отже небезпека переховування останніх від суду є я явно переконливою.

Також колегією суддів враховано те, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не мають міцних соціальних зв`язків та постійного джерела прибутку.

Наразі, розглядаючи клопотання ОСОБА_1 про зміну йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів констатує, що в поданому обвинуваченим клопотанні відсутнє обґрунтування його твердження щодо непричетності до інкримінованих йому кримінальних правопорушень, в такому відсутнє посилання на зменшення, або відсутність описаних, зокрема в ухвалі суду від 02.04.2020, ризиків, а також обвинувачений ОСОБА_1 не зазначає, який з альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів зможе здатний запобігти вищевказаним ризикам.

Окрім цього посилання обвинуваченого ОСОБА_1 на необґрунтованість обвинувачення наразі є предметом розгляду даного етапу судового провадження, а саме дослідження обставин шляхом перевірки їх доказами, який ще тривають.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України ризики, які враховувалися при обранні обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 запобіжного заходу, а також при продовженні такого, на даний час не відпали і продовжують існувати.

Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Так, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, пов`язаних із контрабандою вогнепальної зброї та наркотичних засобів через державний кордон країни, а також широким колом осіб, що придбавали наркотики, збагачення від вказаної злочинної діяльності. Вказане зокрема свідчить про те, що що застосування більш м`якого запобіжного заходу у даному випадку не забезпечить потреби судового розгляду та належної процесуальної поведінки обвинувачених, в тому числі й обвинуваченого ОСОБА_1 .

Відтак, колегія суддів вважає, що тримання під вартою Обвинуваченого ОСОБА_1 не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки судове провадження триває, та приймаючи до уваги те, що даних про зменшення чи відсутність ризиків для зміни запобіжного заходу не встановлено, клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 176-178, 331, 369-372, 392 КПК України, колегія суддів

постановила:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під варти відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий А.П. Іванов

Судді О.В. Фазикош

В.М. Малюк