Ухвала суду № 89162816, 07.05.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4399/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2020 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Іванова А.П.,

за участі секретаря Боти О.І.,

прокурора Машкаринця І.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Леміша О.О.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгороді матеріали кримінального провадження №12018070000000230, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 17.08.2018 щодо ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

встановив:

07.05.2020 до суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018070000000230 від 17.08.2018, про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Ухвалою суду від 07.05.2020 у даному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Клопотання мотивоване, зокрема існуванням ризиків ухилення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності шляхом переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

У судовому засіданні захисник заперечив проти заявленого клопотання, оскільки наведені прокурором ризики необґрунтовані, просив відмовити у задоволенні клопотання. Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

Заслухавши пояснення прокурора, думку обвинуваченого та його захисника щодо заявленого клопотання, суд приходить до наступних висновків.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду у кримінальному провадженні №12018070000000230 до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави, який продовжено за ухвалою слідчого судді від 12.03.2020 на строк до 08.05.2020.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

У відповідності до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1ст. 177 КПК.

Так, обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України підтверджується зокрема тим, що зібрані на досудовому розслідуванні докази про обставини інкримінованого йому діяння від 16.09.2019, знайшли своє достатнє обґрунтування для обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 України й скерування обвинувального акту до суду.

В свою чергу ризики, заявлені прокурором, а саме щодо вчинення ОСОБА_1 іншого кримінального правопорушення знайшли своє підтвердження з огляду на те, що ОСОБА_1 обвинувачується у незаконному придбанні, зберіганні психотропних речовин, з метою збуту, а також незаконному збуті психотропних речовин, вчиненому повторно (ч. 2 ст. 307 КК України), повторність вчинюваного діяння у сфері незаконного обігу психотропних та наркотичних речовин створює загрозу продовження вчинення ним злочинної діяльності.

Суддя враховує, що при обранні запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 заявлений в судовому засідання прокурором ризик того, що обвинувачений може здійснювати незаконний вплив на свідків, експерта та спеціаліста у кримінальному провадженні знайшов своє підтвердження, з огляду на те, що обвинувальний акт перебуває на стадії підготовчого судового розгляду, наразі свідки та інші учасники кримінального провадження не допитані судом безпосередньо, а відтак вплив обвинуваченого на таких створює загрозу встановлення істини в розглядуваній справі.

Разом з цим, судом враховано, що ОСОБА_1 одружений, має на утриманні чотирьох неповнолітній дітей, що свідчить про наявність міцних соціальних зв`язків останнього і відповідно спростовує заявлений прокурором ризик можливого переховування обвинуваченого від слідства та суду.

Також, на виконання вимог ст. 178 КПК України, суд враховує, що ОСОБА_1 є особою працездатного віку, тяжкими захворюваннями не страждає, з огляду на статтю 89 КК України не судимий, у нього наявні міцні соціальні зв`язки.

Однак, приймаючи до уваги те, що судовий розгляд щодо обвинуваченого ОСОБА_1 по даному кримінальному провадженню перебуває на стадії підготовчого судового засідання, враховуючи, що ризик можливості вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення на даний час та незаконного впливу обвинуваченого на свідків та інших учасників кримінального провадження не зник, стороною захисту, в свою чергу, не спростована наявність вказаного ризику, що свідчить про неможливість запобігання вказаному ризику шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Разом з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. В рішенні у справі «Лабіта проти Італії», Європейський суд з прав людини вказує, що тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи. В кожному випадку суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Так, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину у сфері незаконного обігу наркотичних та психотропних речовин. Тож, суспільна небезпека кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , визначається поширенням та згубним впливом наркотиків та психотропних речовин на свідомість та спосіб життя громадян, що призводить до поступового занепаду та деградації особистості.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про доцільність обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Водночас, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою, відповідно до ч. 3 ст.183 КПК України, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, суд виходить за межі вимог п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України і вважає, що розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 обов`язків, передбачених цим Кодексом, становить 160 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вказаний розмір застави виходить за межі визначеного для тяжкого злочину, однак зазначене є допустимим в силу приписів ч. 5 ст. 182 КК України.

Так, призначаючи заставу у розмірі, який перевищує вісімдесят прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд виходить з тяжкості інкримінованого ОСОБА_1 злочину, суспільної небезпеки такого кримінального правопорушення, а також того, що «наркотичний бізнес» приносить значні прибутки, а отже суд вважає, майновий стан обвинуваченого є задовільним, а застава у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму не стимулюватиме обвинуваченого до виконання обов`язків, покладених на нього судом, у зв`язку з тим, що втрата застави шляхом звернення її у дохід держави у разі невиконання процесуальних обов`язків не потягне таких фінансових обтяжень, які будуть спонукати його виконувати процесуальні обов`язки та запобігати встановленим судом ризикам.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України обвинувачений ОСОБА_1 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У разі внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_1 , відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, слід покласти наступні обов`язки: прибувати до суду на першу вимогу; не відлучаться із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Керуючись ст.ст. 27, 176-178, 194, 314, 331, 369-372, 392 КПК України,суд

постановив:

Обрати щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до шістдесяти днів.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 визначено до 03 липня 2020 року включно.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України в розмірі 160 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 336 320 (триста тридцять шість тисяч триста двадцять) гривень.

Роз`яснити, що обвинувачений ОСОБА_1 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави на ОСОБА_1 покласти наступні обов`язки:

- прибувати до суду на першу вимогу;

- не відлучаться із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі невиконання вище перерахованих обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.

Строк дії покладених на обвинуваченого обов`язків становить два місяці й визначено до 03 липня 2020 року включно.

Копію ухвали надіслати начальнику Державної установи «Закарпатська установа виконання покарань№9».

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду А.П. Іванов