Вирок № 8915488, 16.07.2009, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

Іменем України

16 липня 2009 року Апеляційний суд Житомирської області в складі :

головуючого судді Шеніна П.О.

судді Ткаченка В.Л.

народних засідателів: Бондарчук Л.В., Пекішевої Г.М., Таргонської Л.О.

секретарів судового засідання Парижан І.О. , Бузань К.С. , Кємкє Д.О.

прокурора Ревут Л.В.,

захисників адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

потерпілої ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу про обвинувачення :

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, працювавшого водієм автонавантажувача АТ «Імперіал Продакшен Табак України», раніше не судимого

та

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця і мешканця села Переяславське Переяслав-Хмельницького району Київської області, громадянина України, із неповною середньою освітою, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, не працюючого, раніше судимого :

- 11.04.1990 р. Переяслав-Хмельницьким районним судом Київської обл. за ст.ст.140 ч.1, 46-1 КК України в редакції 1960 року на 2 роки позбавлення волі з відстрочкою виконання покарання на 2 роки ;

Справа № 1- 30 Категорія ст.ст.115ч.2 п.4,6, 12, 187 ч.4,357 ч.3 КК України

- 24.01.1992 р. Переяслав-Хмельницьким районним судом Київської області / з урахуванням змін , внесених Київським обласним судом 26.02.1992 року / за ст.140 ч.2 КК України в редакції 1960 року на 2 роки виправних робіт без позбавлення волі з відрахуванням на користь держави щомісячно 20 % заробітної плати ;

- 12.03.1993 р. Яготинським районним судом Київської області за ст.142 ч.1 КК України в редакції 1960 року на 4 роки позбавлення волі ; покарання відбув 16.01.1997 року ;

- 31.08.1998 р. Переяслав-Хмельницьким районним судом Київської області / з врахуванням змін , внесених Київським обласним судом 23. 09.1998 та 08.04.1999 року / за ст.ст.206 ч.3, 101 ч.1, 222 ч.3 КК України в редакції 1960 року - на 6 років позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 28.05.2004 р. за відбуттям покарання, -

у вчиненні злочинів, передбачених ст.115 ч.2 п.п.4, 6, 12 та ст.ст.187 ч.4, 289 ч.3, 357 ч.3 КК України , -

в с т а н о в и в :

2 січня 2008 року приблизно о 13 годині підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 / останній перебував в стані алкогольного сп'яніння / , знаходячись в лісовій зоні, розташованій поблизу села Діброва Коростенського району Житомирської області, за попередньою змовою групою осіб вчинили розбійний напад , поєднаний з насильством , небезпечним для життя особи , із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень / а ОСОБА_5 як особа , яка раніше вчиняла розбій / , а також за попередньою змовою групою осіб , з корисливих мотивів та з особливою жорстокістю - умисне вбивство ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7 , незаконно заволоділи його автомобілем НОМЕР_1 вартістю 61497 грн. 87 коп. та майном на суму 1885 грн. 30 коп. , крім того паспортом громадянина України та іншими важливими особистими документами при наступних обставинах.

31.12.2007 року ОСОБА_4, знаходячись за місцем свого проживання в кв. 199 по вул. академіка Корольова, 2-А в м. Києві, з метою заволодіння транспортним засобом та чужим майном , вирішив скоїти вбивство водія легкового автомобіля „таксі”.

01.01.2008 року у вечірній час ОСОБА_4, готуючись до вчинення вказаного злочину, виготовив удавку і зі свого мобільного телефону зателефонував на аналогічний телефон підсудному ОСОБА_5, своєму дядьку , який в цей час перебував за місцем свого проживання в с. Переяславське Переяслав-Хмельницького району Київської області , запропонувавши йому наступного дня приїхати в м. Київ, щоб разом скоїти вбивство водія легкового автомобіля „таксі” , заволодіти його майном та транспортним засобом . На цю пропозицію останній погодився і тим самим вступив з ОСОБА_4 у попередню злочинну змову. В ході подальшої розмови останній домовився про зустріч із ОСОБА_5 02.01.2008 року о 06 год. 30 хв. на платформі Центрального залізничного вокзалу м. Києва.

02.01.2008 року в ранковий час ОСОБА_4 , діючи згідно попередньо досягнутої домовленості із ОСОБА_5, знаходячись за місцем свого проживання, поклав в кишені своєї куртки заздалегідь приготовлені для вчинення вбивства таксиста предмети : виготовлену раніше удавку, наявний в нього складаний ніж та металевий шаблон, схожий на гантель, шкіряні рукавички , а також взяв з собою військовий планшет. Далі громадським транспортом приїхав до Центрального залізничного вокзалу м. Києва, де зустрівся із ОСОБА_5, який електропоїздом приміського сполучення прибув до м. Києва. В подальшому ОСОБА_4 , знаходячись біля залізничного вокзалу, придбав для ОСОБА_5 шкіряні рукавички з метою приховування слідів запланованого злочину та разом з останнім прослідував до станції метро „Святошино”. Під час руху в метро ОСОБА_4 передав ОСОБА_5 розкладний ніж , розповів останньому про взяті з собою для вчинення вказаного злочину удавку і металевий шаблон та розроблений ним план нападу . Зокрема , повідомив про те, що коли вони сядуть в салон автомобіля „таксі” , то його водію будуть представлятись військовослужбовцями і розмовлятимуть між собою на військову тематику, щоб таким чином ввійти в довіру та заманити його у віддалене від людей місце, а саме в лісову зону , розташовану поблизу с. Діброва Коростенського району Житомирської області.

Прибувши до станції метро „Святошино”, підсудні придбали пляшку горілки і , реалізуючи свій злочинний умисел, з метою підібрати дорогий легковий автомобіль „таксі” для подальшого вбивства його водія , заволодіння транспортним засобом та іншим майном, пішком прослідували в напрямку до станції метро „Житомирська” по проспекту Перемоги в м. Києві.

На цій станції підсудні неподалік огорожі пансіонату радіаційної медицини по проспекту Перемоги,119 звернули увагу на автомобіль НОМЕР_2 . Оцінивши зовнішність водія і його фізичні дані , вирішили заволодіти даним автомобілем з метою його послідуючого продажу шляхом вбивства водія. Після цього ОСОБА_4, реалізуючи свій злочинний умисел і діючи згідно розробленого плану, підійшов до раніше незнайомого йому водія вказаного автомобіля ОСОБА_6 та представляючись військовослужбовцем , попросив останнього відвезти їх до вигаданої ним військової частини, начебто розташованої в лісовій зоні на території Коростенського району Житомирської області . На дану пропозицію ОСОБА_6 погодився, домовившись з ОСОБА_4 за суму оплати 400 грн. Підсудні сіли на заднє сидіння в салоні автомобіля і під керуванням потерпілого , який нічого не підозрював , поїхали в напрямку м. Коростень Житомирської області . Під час руху підсудні розмовляли на військову тематику , щоб водій повірив у вигадану ними історію щодо їхньої військової належності . ОСОБА_5 при цьому непомітно вживав спиртне .

В цей же день приблизно в 12 год. 50 хв., прибувши в с. Діброва Коростенського району Житомирської області, ОСОБА_4, з метою реалізації їх злочинного умислу , сказав ОСОБА_6 їхати в лісову зону, розташовану за вказаним селом, пояснюючи це тим, що саме там знаходиться військова частина, в якій вони проходять службу. Коли потерпілий приїхав у вказане ОСОБА_4 місце та зупинив автомобіль, підсудні вийшли із салону. ОСОБА_4 сказав ОСОБА_5, щоб він виманив із салону автомобіля ОСОБА_6, на що той попросив у водія номер мобільного телефону . Однак останній написав його на папері , не виходячи з салону автомобіля. Побачивши це , ОСОБА_4 з метою виманити ОСОБА_6 із автомобіля сказав йому , що на задньому бампері маються пошкодження . Потерпілий вийшов із салону автомобіля та , підійшовши до багажника, нахилився. В цей момент ОСОБА_4 дістав з правої кишені своєї куртки металевий шаблон і , діючи за попередньою домовленістю та умислом, направленим на позбавлення життя потерпілого , заволодіння його майном та транспортним засобом , напав на ОСОБА_6, умисно наніс йому удар металевим шаблоном по голові , спричинивши сильний фізичний біль. Однак, несподівано для ОСОБА_4 , той не впав, а навпаки , хватившись руками за голову, розвернувся і намагався врятуватись від підсудних , побіг від них в напрямку с. Діброва . ОСОБА_5, реалізуючи спільний злочинний умисел , наказав ОСОБА_4 наздогнати його та нанести удари вказаним шаблоном по голові. Діючи узгоджено , ОСОБА_4 наздогнав ОСОБА_6, який намагався втекти від них . Зваливши його з ніг, лівою рукою притиснув до землі лицем і , проявляючи особливу жорстокість, правою рукою металевим шаблоном наніс потерпілому 9 ударів у тім'яну та у височну частини голови, при цьому усвідомлюючи, що завдає останньому особливі страждання та сильний фізичний біль. Після цього ОСОБА_4 підвівся , залишивши лежати непритомного ОСОБА_6, направився до ОСОБА_5, який в цей момент перебував в салоні автомобіля потерпілого «ОПЕЛЬ-АСТРА». ОСОБА_5 дістав з кишені своєї куртки розкладний ніж та оголивши лезо, передав його ОСОБА_4, тим самим проявляючи бажання позбавити життя ОСОБА_6, наказав добити останнього та показав кінцівкою леза ножа на праву сторону його шиї. ОСОБА_4 , взявши ніж, підійшов до потерпілого , який отямившись , намагався підвестися з землі, однак , зробивши декілька кроків, знову впав, лівою рукою притиснув останнього до землі , а правою рукою з ножем , проявляючи особливу жорстокість та завдаючи особливих страждань ОСОБА_6, перерізав йому горло . Після цього ОСОБА_5, який стояв біля вказаного вище автомобіля, наказав ОСОБА_4 вдарити потерпілого гострим кінцем леза ножа в шию біля потилиці , показавши на собі , куди саме необхідно бити. ОСОБА_4, виконуючи вказівку ОСОБА_5, наніс удар ножем в задню частину шиї ОСОБА_6 Від нанесеного удару лезо ножа зігнулося . ОСОБА_4 зрозумів , що даним ножем не зможе вбити водія , тому підібрав на землі дві наявні на місці цеглини, підійшов з ними до ОСОБА_6, який в цей момент лежав на спині , кинув одну з них в голову останнього . Не влучивши і продовжуючи спільні злочинні дії , проявляючи особливу жорстокість, знову кинув ще одну цеглину , поціливши в голову потерпілого . Від завданого удару ОСОБА_6 перестав дихати та рухатися. Після цього підсудні , діючи узгоджено, відтягнули труп потерпілого в кущі . ОСОБА_4 перевірив кишені одягу останнього , а далі підсудні обшукали салон автомобіля НОМЕР_1 та заволоділи майном ОСОБА_6, а саме:

- мобільним телефоном «NOKIA-2600» ціною 600 гривень;

- грошима в сумі 460 гривень;

- магнітним ключем ціною 15 гривень

- „барсеткою” для СД - дисків ціною 25 гривень, в якій знаходилось 15 дисків по20 гривень кожен на суму 300 гривень;

- дистанційним пультом управління до телевізора вартістю 150 гривень;

- авто магнітолою «ІУС КХ)-С117», залишкова вартість якої на момент викрадення становила 335 гривень 30 копійок, а також :

- двома ключами від вхідних дверей квартири та двома ключами від гаража;

- паспортом громадянина України на прізвище ОСОБА_6;

- ідентифікаційним кодом платника податків на це ж прізвище ;

- посвідченням водія та талоном попередження до нього на прізвище ОСОБА_6;

- свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля НОМЕР_3 , який належав потерпілому , на його прізвище;

- посвідченням інваліда війни на прізвище ОСОБА_6, а всього майном на загальну суму 1885 гривень 30 копійок .

Після цього підсудні вирішили сховати труп вбитого ними ОСОБА_6. З цією метою вони на автомобілі «ОПЕЛЬ-АСТРА» , який належав останньому , під керуванням ОСОБА_5 прослідували до зруйнованого будинку, який знаходиться в лісовій зоні на відстані приблизно 1 км від місця вбивства .Там виявили криницю і вирішили кинути туди труп вбитого ними потерпілого . Підсудні на вказаному автомобілі під керуванням ОСОБА_5 поїхали в с. Діброва, де в нежитловому будинку по вул. Польовій, 16 знайшли великий мішок, в який вирішили загорнути труп ОСОБА_6. Взявши його , підсудні на автомобілі повернулись на місце знаходження трупа потерпілого , загорнули його в мішок, поклали в багажник автомобіля «ОПЕЛЬ-АСТРА» , приїхали до вищевказаної криниці та вкинули туди труп ОСОБА_6 Зверху прикидали кусками дошки . Далі підсудні з місця скоєння злочинів на вказаному автомобілі зникли.

Під час умисного вбивства ОСОБА_6 за попередньою змовою групою осіб , з корисливих мотивів та з особливою жорстокістю підсудні спричинили йому різні тілесні ушкодження у вигляді забійних ран голови , різаних ран шиї , подряпин , саден , переломів кісток зводу черепа , забою головного мозку і крововиливів під мякі мозкові оболонки , а також інших крововиливів .

Смерть ОСОБА_6 настала від різаної рани шиї з пошкодженням сосудів і розвитком крововтрати.

Після вчинення злочинів на вищевказаному автомобілі потерпілого підсудні поїхали в напрямку м. Коростеня Житомирської обл. , де заправили транспортний засіб , розрахувавшись грошима ОСОБА_6 Направляючись по трасі в м. Київ , поблизу с. Стримигород Коростенського району підсудні зупинились і спалили папери , знайдені в салоні „таксі” , а також викинули „шашечку” таксі . Далі на автомобілі під керуванням ОСОБА_5 , який під час руху вживав спиртне , спрямували до м. Києва . Там спробували реалізувати зазначений автомобіль „ Опель Астра „ , однак не змогли цього зробити . Направивши ОСОБА_4 додому , підсудний ОСОБА_5 поїхав на цьому „ таксі „ до свого помешкання , внаслідок нетверезого стану попадав у ДТП , після чого залишив автомобіль .

В короткий проміжок часу після цього спочатку підсудний ОСОБА_5 . а потім і ОСОБА_4 були затримані .

В інкримінованому обвинуваченні , яке в судовому засідання прокурор змінив , останній підсудний винним себе визнав частково і пояснив, що ОСОБА_6 він не вбивав, тілесних ушкоджень йому не наносив, майном і паспортом не заволодівав. Дійсно , 02 січня 2008 року вранці разом з дядьком , ОСОБА_5 , на вказаному вище автомобілі „таксі” він поїхав в с. Діброва Коростенського р-ну Житомирської обл. , щоб скласти план побудови бані . Для того він взяв військовий планшет , а металевий шаблон узяв на прохання дядька . Спиртне купив тому на його прохання , а шкіряні рукавички - подарував без будь - якої мети .Заздалегідь ніякі злочини він не планував , про них з ОСОБА_5 не домовлявся , той його обмовляє . Приблизно о 13 годині того ж дня , знаходячись в лісі, розташованому поблизу села Діброва Коростенського району Житомирської області , бачив , як вбивство водія їх „таксі” ОСОБА_6 вчинив підсудний ОСОБА_5, він був лише присутній при цьому і допомагав під тиском останнього заховати труп потерпілого , переносив його з місця вбивства у багажник автомобіля, на викраденому автомобілі під керуванням ОСОБА_5 разом з ним завозив труп до криниці і допомагав кидати його туди . Домовленості про вчинення вбивства у них не було. Запросив ОСОБА_5 зїздити в с. Діброва Коростенського району для проведення замірив під будівництво бані, яку він мав намір спорудити біля будинку, який належав його померлим діду і баби . Підтверджує факти спалювання частини документів , знайдених в автомобілі потерпілого , по дорозі до м. Києва , де вони викинули і „шашечку” таксі , а також спробу дядька продати вищевказаний автомобіль в м. Києві . ОСОБА_4 визнає вину лише в тому , що забрав у вбитого водія гроші , 400 грн. , які сплатив тому за поїздку з м. Києва до с. Діброва , також у приховуванні слідів злочинів. Додає , що ОСОБА_5 обмовляє його в організації цих злочинів і безпосередньому позбавленні життя ОСОБА_6 Свої власні покази на досудовому слідстві з визнанням вини по справі пояснює застосуванням до нього незаконних методів слідства . Цивільний позов потерпілої не визнає .

Підсудний ОСОБА_5 в судовому засіданні у вчиненні інкримінованих йому злочинів , передбачених ст. ст. 115 ч. 2 п.п. 4 , 6 і 12, 187 ч.4 , 289 ч. 3, 357 ч.3 КК України / з врахуванням зміни прокурором обвинувачення / , винним себе визнав повністю, підтвердив свої показання на досудовому слідстві і пояснив, що проживаючи в квартирі своєї сестри в м. Києві , з грудня 2007 року здружився з її сином , підсудним ОСОБА_4 За пропозицією останнього вони дійсно домовились вбити таксиста та заволодіти автомобілем , який потім реалізувати .

01.01.2008 року приблизно в 23 години на його мобільний телефон зателефонував ОСОБА_4 та сказав, щоб він приїхав 02.01.2008 року до м. Києва , вказавши місце зустрічі .

02.01.2008 року ранком він приїхав до м. Києва, де зустрівся з ОСОБА_4 В супермаркеті, розташованому поблизу залізничного вокзалу, ОСОБА_4 придбав йому рукавички зі шкіри чорного кольору. Як той сказав , вони були необхідні для того, щоб не залишити слідів рук під час скоєння вбивства. Також придбав йому пляшку горілки . Після цього вони поїхали до метро „Святошино”, по дорозі ОСОБА_4 віддав йому складаний ніж, яким перший мав вбити таксиста. Показав металевий „шаблон” , схожий на гантель , як знаряддя нанесення ударів .Щоб вибрати автомобіль і таксиста , на якого можливо вчинити напад , ОСОБА_4 запропонував йому йти вздовж проспекту Перемоги в напрямку станції метро «Житомирська» в м. Києві. Неподалік вказаної станції метро вони побачили запаркований на узбіччі автомобіль НОМЕР_4 чорного кольору. ОСОБА_4 підійшов до нього та почав спілкуватись з водієм , домовився з ним їхати до с. Діброва Коростенського р-ну Житомирської обл. за 400 гривень. В салоні автомобіля ОСОБА_4 розповів водієві , куди необхідно їхати, а він тим часом пив придбану горілку. Крім цього , згідно попередньо досягнутої домовленості з ОСОБА_4 , під час руху вони спілкувались на військову тематику. Приїхавши до вказаного села Діброва , ОСОБА_4 наказав ОСОБА_6 їхати на лісову галявину, розташовану за межами села , зазначивши , що саме там розташована військова частина . На вказаній галявині він разом із ОСОБА_4 вийшов із автомобіля , вони розрахувались і водій намагався уїхати . При цьому ОСОБА_4 наказав йому виманити водія із салону. З цією метою він запитав у останнього номер його мобільного телефону, однак той не вийшов із автомобіля, а написав цей номер телефону на аркуші паперу. ОСОБА_7 сказав водію , що на задньому бампері тріщина. Почувши це, ОСОБА_6 вийшов із салону автомобіля та нагнувся , щоб подивитись, де вона . За показами ОСОБА_5 , він відходив у бік , а далі почув , як водій сказав : „ За що...” Він побачив , як ОСОБА_7 металевим шаблоном , схожим на гантель , бє водія по голові. Той впав . ОСОБА_7 наказав йому дати ножа , що він і зробив . Останній відразу побіг до ОСОБА_6 , нахилився над ним . Подальші дії співучасника він не бачив , оскільки той стояв спиною до нього , а потерпілий лежав . Через деякий час ОСОБА_5 побачив , що потерпілий лежить без руху , а ОСОБА_7 кинув на землю гантель , рукавички і ніж у крові , почав витирати від неї одяг . ОСОБА_5 взяв пакет і поклав в нього вказані знаряддя злочину .

Далі вони відтягнули труп останнього до кущів, де ОСОБА_7 перевірив вміст кишень одягу ОСОБА_6, з яких дістав паспорт на його прізвище , в якому знаходився ідентифікаційний код платника податків та гроші в сумі 10 гривень , мобільний телефон . Частину вказаних речей ОСОБА_7 передав йому. Після цього він разом з ОСОБА_7 прослідували до автомобіля «ОПЕЛЬ-АСТРА» який належав вбитому , та почали оглядати салон автомобіля з метою виявлення цінних речей та документів на автомобіль . В ході його виявили сервісний паспорт на автомобіль, „барсетку” з дисками. Не знайшовши документів на автомобіль, під час повторного огляду його салону ОСОБА_7 виявив свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, посвідчення водія і талон попередження до нього, а також посвідчення учасника війни на прізвище ОСОБА_6 Крім того, в панелі управління підсудний знайшов гроші в сумі 450 гривень, з яких 300 гривень віддав йому, а 150 гривень ОСОБА_7 залишив собі.

Після цього вони разом на вказаному автомобілі „ОПЕЛЬ-АСТРА” поїхали до вищезгаданого с. Діброва Коростенського р-ну . В не житловому будинку, розташованому по вул. Польовій, 16, ОСОБА_7 взяв мішок /матрац / , в який вони вирішили помістити труп потерпілого . В криницю, розташовану на подвір'ї зазначеного будинку, він викинув металевий шаблон та ніж, яким ОСОБА_7 вбив ОСОБА_6, а також ключі, які забрали у вбитого . На вказаному автомобілі вони повернулись на те місце, де залишили тіло водія і , помістивши труп останнього в мішок, поклали його в багажник автомобіля „ОПЕЛЬ-АСТРА” , поїхали до криниці, яка знаходиться в лісовій зоні неподалік від с. Діброва. Разом з ОСОБА_7 вкинули мішок з трупом ОСОБА_6 у криницю . По дорозі до Києва в Коростенському районі вони заправляли машину , яку вів він , ОСОБА_5 , також спалили папери, які знайшли в автомобілі , викинули „шашечку” таксі. Мобільний телефон потерпілого , який дав йому співучасник , він десь загубив . Приїхавши в м. Київ , вони намагалися продати автомобіль особі , яка проживала у приватному секторі, але не змогли.

Потім він , взявши у ОСОБА_7 гроші на паливо і залишивши його , поїхав до місця свого проживання, однак по дорозі внаслідок свого спяніння не впорався з керуванням автомобіля, скоїв ДТП, автомобіль він залишив на місці, забравши з нього автомагнітолу , та пішов до місця проживання . Поклав магнітолу в автомобіль батька . Вночі зателефонував ОСОБА_7 і розповів про події з автомобілем . Той наказав спалити його , однак він цього не зробив . Наступного дня він розповів про вчинення ним злочинів , в тому числі вбивство водія „таксі” своїй дружині ОСОБА_8, що має намір йти у міліцію і розповісти про все . Вона підтримала його думку , однак вранці 04.01.2008 року він був затриманий працівниками міліції , яким розказав правду про події по справі і показав на місці , як все трапилось .

Підсудний ОСОБА_5 додав , що ініціатором і організатором злочинів по справі був ОСОБА_7 , тихомирна поведінка якого в суді відрізняється від того , ким він є насправді . За розподілом ролей , „шаблоном” по голові водія мав бити ОСОБА_7 , а він , ОСОБА_5 , мав різати того ножем . Удавки він не бачив . В с. Діброва 02.01.08 року вони фактично їхали вчиняти злочини , а не малювати план побудови бані для співучасника . Безпосередньо він , ОСОБА_5, водія життя не позбавляв і ударів йому не наносив , однак співучасть у вчинених ними злочинах по справі визнає. Зміст поданої ним касаційної скарги на перший вирок по справі пояснює впливом співкамерників і бажанням довести , що він , як вказано вище , безпосередньо людину не вбивав . Просить пробачення у потерпілої і повністю визнає її позовні вимоги . Стверджує , що ОСОБА_7 каже неправду про свої дії , обмовляє його , намагається уникнути відповідальності за вчинене . Після дослідження власних показів на досудовому слідстві , ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердив їх , окрім записів про надання ним вказівок ОСОБА_7 „ добити „ потерпілого і керування його, ОСОБА_7 , діями .

Окрім викладених показів підсудних , один з яких / ОСОБА_5 / практично визнає інкриміноване і зі змінами обвинувачення повністю , з деякими уточненнями , а ОСОБА_7 частково / щодо заволодіння 400 грн. під час нападу на водія і приховування слідів злочинів / , вина підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у навмисному позбавленні життя ОСОБА_6 за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів і з особливою жорстокістю , вчиненні розбійного нападу, незаконному заволодінні транспортним засобом, паспортом громадянина України та іншими документами , а також іншим майном , доведена показаннями самих підсудних на досудовому слідстві , також показаннями потерпілої, свідків, явками з повинною, протоколами слідчих дій , висновками судових експертиз та іншими дослідженими судом доказами.

Так , потерпіла ОСОБА_9 показала в суді , що 02.01.2008 року її чоловік ОСОБА_6 виїхав на роботу на автомобілі , спочатку ранком телефонував їй , потім не відповідав і не повернувся додому. Того ж дня вона звернулась до Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві з приводу зникнення її чоловіка . 05.01.2008 року від працівників міліції вона дізналась, що його було знайдено мертвим в криниці , розташованій в лісовій зоні поблизу с. Діброва Коростенського району Житомирської обл. Потім вона виявила відсутність речей, які належали її чоловіку ОСОБА_6, а саме,

- мобільного телефону «NOKIA-2600» загальною ціною 600 гривень;

- грошей в сумі 460 гривень;

- магнітного ключа вартістю15 гривень;

- „барсетки” для СД - дисків ціною 25 гривень, в якій знаходилось 15 дисків вартістю по20 гривень кожен, на загальну суму 300 гривень;

- дистанційного пульту управління до телевізора ціною 150 гривень;

- автомагнітоли «ІУС КО-С117», залишкова вартість якої на момент викрадення становила 335 гривень 30 копійок, а також інших речей , а саме :

- двох ключів від вхідних дверей квартири, та двох ключів від гаража;

- паспорта громадянина України виданого на прізвище ОСОБА_6;

- ідентифікаційного коду платника податків , посвідчення інваліда війни і посвідчення водія з талоном попередження до нього на прізвище ОСОБА_6;

- свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, а саме автомобіля НОМЕР_4, який належав ОСОБА_6 , на його прізвище . За показами потерпілої , під час злочинів їх автомобіль було практично знищено , вона заявляє цивільний позов до підсудних і просить їх суворо покарати . Стверджує , що приймала участь на досудовому слідстві і на всіх судових засіданнях , тому знаходить покази підсудного ОСОБА_4 неправдивими , ОСОБА_5 практично як відповідаючи дійсності , однак вважає , що обидва підсудних позбавляли її чоловіка життя .

Під час впізнання трупа людини потерпіла впізнала свого чоловіка ОСОБА_6 / т. 1 , а.с. 133 / .

Свідок ОСОБА_8, жінка підсудного ОСОБА_5, в судовому засіданні , використовуючи свої права відповідно до вимог закону , відмовилась свідчити . Однак вона підтвердила свої показання на досудовому слідстві , а також показання ОСОБА_5 Згідно до цих показів , протягом грудня 2007 року той проживав вАДРЕСА_1 у своєї сестри ОСОБА_10.

Вечором 01.01.2008 року, коли її чоловік ОСОБА_5 перебував за місцем свого проживання, то йому на мобільний телефон хтось зателефонував. В ході розмови чоловік домовився про зустріч 02.01.2008 року в м. Києві.

03.01.2008 року приблизно в 04 год. 30 хв. ОСОБА_5 повернувся додому , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Того ж дня чоловік розповів їй про те, що вони разом із ОСОБА_4 вбили водія „таксі”, а труп таксиста вкинули в криницю . В яку саме , він не пояснив. Крім цього , ОСОБА_5 розповів їй про те, що він на автомобілі, який належав вбитому ними таксисту, скоїв ДТП. Почувши це , вона наказала чоловіку піти в правоохоронні органи та написати явку з повинною, на що останній погодився. 04.01.2008 року ОСОБА_5 був затриманий працівниками міліції.

Наступного дня в її помешканні в будинку АДРЕСА_2 працівниками міліції було проведено обшук , вилучено одяг , в якому чоловік був одягнений 02.01.2008 року. Крім цього , було вилучено автомагнітолу, що знаходилась під переднім водійським сидінням автомобіля „ЗАЗ”, який належав батьку її чоловіка.

Через декілька днів після проведеного обшуку вона знайшла у вищевказаному автомобілі панель до автомагнітоли, яку вона надала міліції / т. 2 , а.с. 2 5 /.

Згідно до протоколу виїмки , у вказаної особи дійсно було вилучено панель до автомагнітоли / т. 2 , а.с. 7 / .

Підсудний ОСОБА_5 ці показання підтвердив .

Свідок ОСОБА_11, пояснення якого на досудовому слідстві були в установленому порядку досліджені судом , показував , що 02.01.2008 року приблизно о 22 годині біля кафе «САВЕН по вул. Фабричній , 12 в с. Садовому Переяслав-Хмельницького району Київської області він знайшов свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль НОМЕР_4. на імя ОСОБА_6.

09.01.2008 року до нього приїхали працівники міліції і вилучили вищевказане свідоцтво / т. 2 , а.с. 25 38 / .

Підсудний ОСОБА_5 в суді підтвердив факт відвідування згаданого кафе та пояснив, що перебуваючи в стані алкогольного спяніння , міг загубити свідоцтво , належне ОСОБА_6

Оглядом місця події , проведеного 05.01.2008 року за участю підозрюваного ОСОБА_5 , було встановлено, що в лісовій зоні поблизу с. Діброва Коростенського р-ну Житомирської обл. в колодязі , на який він вказав, було виявлено труп ОСОБА_6 з явними ознаками насильницької смерті. (том 1, а.с. 94 - 126) .

Твердження захисту , що вказаного огляду не було і замість нього було проведено відтворення обставин подій , спростовується матеріалами справи . Закон не забороняє оглядати місце події разом з їх учасниками . Окрім того , по справі оглядались і інші місця події / помешкання потерпілої , пошкоджений автомобіль ОСОБА_6 , тощо / т. 1 , а.с. 71-73 , т. 3 ; а.с. 14-24 / . Відтворення ж обставин подій проведено слідчим 06.01.2008 року з ОСОБА_4 / т. 1 , а.с. 180 - 192 / , а з ОСОБА_5 09.01.2008 року / т. 1 , а.с. 308 316 / та 15.04.2008 року / т. 1 , а.с.318 325 / .

Згідно до висновку судово-медичної експертизи № 26-96 від 22.02.2008 року , смерть ОСОБА_6 наступила від різаної рани шиї з пошкодженням сосудів і розвитком крововтрати.

Крім того, на тілі потерпілого були виявлені наступні тілесні ушкодження: в тім'яній частині голови забійна рана № 1 (краї рани нерівні, крововиливи, в кінці рани тканинні перемички) ; правіше від неї розташована забійна рана № 2; в лівій тьмяно-висковій частині три забійні рани № 3, №4, № 5; в лівій лобно-висковій частині забійна рана №6; в лобній частині посередині садно; в області хвоста лівої брови фігурна садно; в правій висковій частині забійна рана №7; на правій половині шиї зіяюча рана №8 (з рівними краями, гострими кінцями, більш глибока по передній поверхні шиї, задній кінець переходить в подряпину , в глибині даної рани пересічені м'язи, сосуди і права пластина щитовидного хряща; біля лівого кінця вказаної рани паралельно їй розташована рана №9 , проникаюча до поверхні м'язів, найбільш глибока в області нижнього кінця і поверхнева - у верхньому кінці; вверху від краю вказаної рани розташована поверхнева рана №10 , яка іде паралельно основної рани; вверху від вказаної рани лінійна подряпина; по нижньому краю правої вітки нижньої щелепи подряпина аналогічного характеру; в правому краю заушної області дві горизонтально-розташовані рани № 11 та №12 ; на границі росту волосся в лобній частині з права садно неправильно-прямокутної форми. Всі рани проникають до кісток. На тильній поверхні правої кисті в запястно - фаланговому суглобі 3 пальця вертикально-розташована рана №13 (з нерівними кровотечними темно-червоними краями), кругом рани крововилив блідо-червоного кольору з нечіткими контурами; на тильній поверхні лівої кисті біля основи 1-го пальця крововилив. Відповідно ранам на волосистій частині голови визначаються удавлені переломи кісток зводу черепа, крововиливи під мякі мозкові оболонки, забій головного мозку.

Між різаною раною шиї і настанням смерті мається прямий причинно-наслідковий зв'язок ; інші ушкодження - забійні рани голови, переломи кісток зводу черепа, субарахноідальні крововиливі і забій головного мозку - вбачаються як непрямий причинний зв'язок, дані ушкодження сприяли настанню смерті.

Всі описані ушкодження по своєму характеру мають ознаки при-життєвості і виникли незадовго (20-40 хвилин) до настання смерті.

Забійні рани голови, переломи кісток зводу черепа, крововилив під м'яку мозкову оболонку, забій головного мозку (в своїй сукупності відкрита черепно-мозкова травма) мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпечності для життя; спадини, забійна рана правої кисті - мають ознаки легких тілесних ушкоджень; різана рана шиї - має ознаки тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпечності для життя. ОСОБА_6 було причинено не менше 10 травмуючих дій тупим предметом з обмеженою травмуючою поверхнею і не менше 3 травмуючих дій гострим предметом , можливо лезом клинка ножа. Встановить послідовність спричинення ушкоджень не видається можливим, так як вони були спричиненні в короткий проміжок часу.

Описані вище ушкодження не могли виникнути при падінні з вертикального положення на асфальт.

Після спричинення ушкоджень голови ОСОБА_6 міг прожити приблизно 20-40 хвилин, після спричинення різаної рани шиї - хвилини. Після спричинення ушкоджень ОСОБА_6 не міг здійснювати активні дії (том 2 , а.с. 96-99) .

Висновки цієї експертизи збігаються з актами судово медичних досліджень трупа ОСОБА_6 у т. 2 на а.с. 83-86 та 94-95 .

Твердження захисту , що ОСОБА_4 взагалі не наносив потерпілому удари по голові металевим „шаблоном” і сліди ударів на голові не характерні для дії цього предмету , спростовуються висновком судово медичної експертизи про можливість виникнення ушкодження № 2 на фрагменті зводу черепа від представленого фрагменту цеглини ; також не виключається можливість виникнення ушкоджень № 1 і № 3 як від фрагменту цеглини , так металевої заготовки / з врахуванням її схеми малюнку , т. 2 , а.с. 108 114 / .

При відтворенні обстановки та обставин події (протоколи від 06.01. 2008, 9.01.2008 та 15.04.2008 року) за участю ОСОБА_4 і ОСОБА_5, з використанням відеозапису , вказані особи детально і послідовно розповіли про обставини , час , мотив і спосіб протиправного заподіяння смерті ОСОБА_6 та про інші злочини . На місці вказали, де їх вчинено , продемонстрували , як саме наносились удари потерпілому і показали, куди саме викинули його тіло (том 1 , а.с. 180-192 , 308-316 , 318-325) .

Правильність і законність цього доказу по справі - проведення відтворенні обстановки та обставин події - підтверджується показаннями свідка ОСОБА_12, даних ним на досудовому слідстві та оголошених і оцінених судом в установленому порядку, який підтвердив, що 09.01.2008 року був запрошений в якості понятого до Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві , де в присутності його та ще одного понятого було проведено відтворення обстановки та обставин події із застосуванням відео зйомки. В ході вказаної слідчої дії чоловік, який назвався ОСОБА_5, розповів про обставини вчинення ним разом із ОСОБА_4 злочину - вбивства водія таксі, яке мало місце ІНФОРМАЦІЯ_8 в лісовій зоні поблизу с. Діброва Коростенського району Житомирської обл.. Після цього ОСОБА_5 погодився показати і розповісти безпосередньо на місці, яким чином він разом із ОСОБА_4 вбив ОСОБА_6 / т. 2 , а.с. 14-17 /.

Версія підсудного ОСОБА_4 в суді про те , що його покази під час відтворення обставин подій не відповідають дійсності , що він дав їх вимушено, під примусом працівників міліції та з їх слів , є надуманою . Відтворення обставин подій з ОСОБА_4 було проведено раніше / тобто 6.01.08 р. / , ніж із ОСОБА_5 / 09.01 та 15.04.2008 року / . Працівники міліції до і під час першої вказаної слідчої дії не могли знати усіх деталей та моментів подій 02.01.2008 року . Переглянувши відеозапис , суд упевнився в тому , що ОСОБА_4 на місці події відверто і логічно розповів та показав послідовність дій співучасників , робив уточнення , деталізацію . Слідчий не керував його діями , не давав вказівок або підказок . ОСОБА_4 особисто показав місце нанесення ним ударів ножем , а потім і цеглинами по голові потерпілого . Саме там були вилучені речові докази зі слідами крови / цеглини , листки з дерева , фрагменти трави / , а також зафіксована „ доріжка „ слідів волочіння тіла ОСОБА_6 Згідно до висновків судово імунологічних та цитологічної експертиз , на цих речових доказах знайдена кров людини / т. 2 , а.с. 130-132 , 170-172 , 180-181 , 209-211 / .

Винність підсудних по справі підтверджується також даними протоколів обшуку від 05 та 06.01.2008 року, згідно яких за місцем проживання ОСОБА_5 в будинку АДРЕСА_2 було вилучено одяг останнього, в якому він був одягнений 02.01.2008 року , та автомагнітолу «JVC-KD117, яка була викрадена із автомобіля ОСОБА_6 За місцем проживання ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 був знайдений військовий планшет , з яким останній був під час вчинення вищевказаних злочинів / т. 2 , а.с. 27 / . Одяг ОСОБА_7 був вилучений у його матері . Згідно до висновків судово імунологічних експертиз , на одягу підсудних була виявлена наявність крові / т. 2 , а.с. 139-142 , 149-154 / .

Аналогічно кров була виявлена і на мішку , вилученому із криниці під час огляду місця події 5.01.2008 року , в якому знаходився труп потерпілого / т. 2 , а.с. 121-123 / .

Під час досудового слідства був встановлений та оглянутий автомобіль ОСОБА_6 / т. 3 , а.с. 14-24 / . В ньому знайдені два недопалка цигарок , на яких виявлено слину , що могла утворитись від підсудних , а не від потерпілого / т. 2 , а.с. 198-202 / . ОСОБА_13 заявив , що не палить , а ОСОБА_5 цей факт ствердив і заявив , що тоді палив він.

Окрім того , в ході огляду автомобіля був знайдений відбиток пальця руки .

За висновком криміналістичної (дактилоскопічної) експертизи №76 від 18.02.2008 року, слід цього пальця руки , вилучений 06.01.2008 року , залишений великим пальцем руки ОСОБА_5 . / т. 2 , а.с. 267-274 / .

Залишкова вартість автомобіля „ Опель Астра „ № НОМЕР_5 станом на 2.01.08 р. становить 61497 грн. 87 коп. , а автомагнітоли 335 грн. 30 коп. / т. 2 , а.с. 290 , 298-316 , висновки судово товарознавчих експертиз / .

Обставини позбавлення життя ОСОБА_6 та вчинення інших інкримінованих підсудним злочинів підтверджуються явками з повинною ОСОБА_13 та ОСОБА_5 / т. 1 , а.с. 74 , 85 / .

Викладені в явках з повинною обставини останні підтвердили в послідуючому під час допиту їх в якості підозрюваних та обвинувачених , в присутності захисників.

На досудовому слідстві ОСОБА_13 із ОСОБА_5 неодноразово і в деталях розповили про те, як ними були сплановані та вчинені розбійний напад та вбивство ОСОБА_6, як вони заволоділи його автомобілем і документами , де заховали труп та знаряддя злочинів. Вказані особи зазначали, що дають щири і правдиві показання , добровільно , їх ніхто не примушує давати такі пояснення . Суд ретельно дослідив ці показання , зокрема ОСОБА_13 , які знаходяться у перших 3 томах кримінальної справи , знаходить їх правдивими , послідовними і обєктивними .

За висновками стаціонарних комплексних судово-психолого-психіатричних та наркологічних експертиз № № 96 і 97 від 18.03.2008 року , ОСОБА_5 і ОСОБА_4 в період часу, до якого відносяться інкриміновані їм діяння (02.01.2008 р.) , ознак якого-небудь психічного захворювання не проявляли .

За своїм психічним станом в той період часу могли усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом в даний час вони також можуть усвідомлювати свої дії та керувати ними / т. 2 , а.с. 55-57 , 73-75 /.

Що стосується показань ОСОБА_4 у судовому засіданні про те , що інкримінованих ньому вчинків / окрім заволодіння 400 грн. , приховування слідів злочинів / він не вчиняв , то до них суд відноситись критично, оскільки таким чином він намагаються уникнути кримінальної відповідальності за заподіяне .

Суд вважає, що викладені обставини в предявленому підсудному ОСОБА_4 обвинуваченні обєктивно підтверджуються матеріалами кримінальної справи та дослідженими судом доказами.

Зокрема , як зазначалось вище , винність ОСОБА_4 доведена його неодноразовими показаннями з визнанням вини на досудовому слідстві / явкою з повинною т. 1 , а.с. 74 , першими детальними поясненнями про вчинені 2.01.08 р. злочини в т. 1 на а.с. 75-83 , протоколами допитів і відтворення обстановки та обставин події - т. 1, а.с. 170-179 , 180-192 , 199-203 , 206-210 , 213-215 ; т. 3 , а.с. 213-220 / , висновками експертиз та іншими доказами . У висновку психіатричної експертизи зазначено , що ОСОБА_4 під час пояснень щодо інкримінованих дій викладав відомості , аналогічні його поясненням у матеріалах справи / т. 2 , а.с. 56 , зворот , абзац 7 / . Слід підкреслити , що у той час працівники правоохоронних органів були відсутні .

Підсудний ОСОБА_5 послідовно викривав ОСОБА_4 в тому , що той ініціював злочини по справі , заздалегідь приготовив їх знаряддя , склав план дій . Показання ОСОБА_5 практично є стабільними і обєктивними протягом досудового і судового слідства / він лише заперечує надання вказівок щодо місць нанесення ударів ножем , про що ОСОБА_4 неодноразово казав на досудовому слідстві , тому суд вірить їм / .

У власну чергу , ОСОБА_4 на досудовому слідстві давав показання щодо активної власної ролі по справі , які не розходились з поясненнями співучасника ОСОБА_5 , в тому числі щодо ініціювання першим нападу на таксиста .

В даний час , наполягаючи на власній версії щодо відсутності будь - якої попередньої домовленості про напад на водія такси , про нібито несподівані для нього дії ОСОБА_5 02.01.08 року у лісовому масиві біля с. Діброва , підсудний ОСОБА_4 тим не менш в судовому засіданні визнає , що усвідомлював ці дії і приймав в них участь , побоюючись раніше судимого дядька / перетаскував тіло потерпілого , обшукував автомобіль , ховав тіло у криниці , тощо / .

Таким чином , ОСОБА_4 у судовому засіданні фактично не заперечує свою причетність до дій , спрямованих на позбавлення життя потерпілого ОСОБА_6. Суд вважає, що у ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на досудовому слідстві не було підстав для самообмови , як і для обмови один одного . На стадії досудового слідства вони неодноразово давали показання про обставини вчинення ними інкримінованих злочинів , як про спільні , так і особисті дії , в тому числі в присутності захисників і під час відтворення обстановки та обставин подій.

Доводи ОСОБА_4 про застосування до нього фізичного та психічного насильства , про тиск з боку слідчого , що нібито примусило його зізнатись в обвинуваченні по справі і обмовити себе , перевірялися судом і не знайшли свого підтвердження.

За результатами перевірки помічником прокурора Святошинського району м. Києва винесена постанова від 12.11.2008 року про відмову у порушенні кримінальної справи проти слідчого СВ Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві. Окрім того суд , як зазначено вище , переглянув відеозапис слідчої дії за участю ОСОБА_4 / відтворення обставин подій / і впевнився , що той давав пояснення без будь якого примусу .

Аналогічно були перевірені апеляційним судом доводи ОСОБА_5 про незаконні методи щодо нього , тиск з боку слідчого , внаслідок чого він також нібито обмовив себе і його неправильно засудили перший раз , вказані в його касаційних скаргах у Верховний Суд України .

З цього приводу вищевказана посадова особа 18.05.2009 року винесла постанову про відмову в порушенні кримінальної справи проти зазначеного слідчого .

Доводи підсудного ОСОБА_4 і захисту , що злочини по справі були ініційовані і здійснені ОСОБА_5 , оскільки саме він забрав собі автомобіль потерпілого і уїхав на ньому додому , є безпідставними . За матеріалами справи, з місця вчинення злочину підсудні разом уїхали на автомобілі , заволодіти яким і реалізувати домовились заздалегідь. Ним керував ОСОБА_5 , оскільки ОСОБА_4 таких навиків не мав . Після невдалої сумісної спроби продати цей автомобіль у м. Києві ОСОБА_4 залишився у тому місті , оскільки мешкав там. ОСОБА_5 же не привласнив транспортний засіб собі , а тільки поїхав на ньому додому . Будучи пяним , попав у ДТП , пошкодив автомобіль і залишив його на місці пригоди , повідомивши про це співучасника ОСОБА_4 і попросивши поради . Останній наказав спалити автомобіль . Перелічені дії підсудних спростовують версію ОСОБА_4 і не свідчать про заволодіння особисто ОСОБА_5 вказаним „таксі” .

Таким чином, виходячи з установлених судом обставин, слід визнати, що підсудні ОСОБА_4 і ОСОБА_5, будучи об'єднаними єдиним умислом, спрямованим на напад на потерпілого ОСОБА_6 з корисливих мотивів і позбавлення його життя, здійснили кожний з них частину того обсягу дій, який вони удвох вважали за необхідне виконати з метою реалізації цього умислу. А отже, суд визнає їх співвиконавцями злочинів щодо потерпілого ОСОБА_6

Крім того, наступні дії засуджених по прихованню тіла потерпілого і не повідомлення жодним з них про скоєне у правоохоронні органи також свідчить про те, що вони ці злочини вчинили у змові і діяли як співвиконавці.

Досліджуючи об'єктивну сторону вчиненого підсудними ОСОБА_4 і ОСОБА_5 злочину щодо потерпілого ОСОБА_6, тобто позбавлення його життя , суд враховує не тільки чисельність заподіяних йому тілесних ушкоджень, але й тяжкість , локалізацію і способи нанесення їх, також те, що вони завдавали удари потерпілому в різні частини тіла / в тому числі в життєво важливі органи / , різними предметами , заздалегідь приготовленими для нападу на людину , фактично знущалися над пораненим таксистом у безлюдному місці, внаслідок чого той відчував особливі страждання. Для полегшення реалізації злочинних намірів ОСОБА_4 заздалегідь приготував , а обидва підсудних домовились про застосування різних знарядь вбивства : удавки , ножа , металевої гантелі . Безпосередньо на місці події останній використав для вбивства потерплого дві цеглини .

Крім того , ОСОБА_4 за обставин , вказаних раніше , використовував шкіряні рукавички , військовий планшет.

Ретельний аналіз зазначених обставин дає суду підстави зробити обґрунтований висновок про те, що ці особи щодо потерпілого діяли з особливою жорстокістю і усвідомлювали це.

Таким чином, оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у вчиненні злочинів , які їм були інкриміновані по справі , з врахуванням зміни обвинувачення.

Дії підсудних ОСОБА_4 і ОСОБА_5 суд кваліфікує :

- за п.п. 4 , 6 і 12 ч.2 ст. 115 КК У країни як умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_6 з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб та з особливою жорстокістю ;

- за ч. 4 ст. 187 КК України - як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень (розбій) , а щодо ОСОБА_5 додатково як особою , яка раніше вчиняла розбій ;

- за ч. 3 ст. 289 КК України як повторне, за попередньою змовою групою осіб , із застосуванням насильства, небезпечного для життя потерпілого, незаконне заволодіння транспортним засобом із завданням потерпілому значної матеріальної шкоди на суму 61497 грн. 87 коп. ;

- за ч. 3 ст. 357 КК України - як незаконне заволодіння паспортом громадянина України , а також іншими важливими особистими документами / посвідченням інваліда війни , посвідченням водія та талоном до нього , ідентифікаційним кодом платника податків , свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу автомобіля „Опель - Астра” № НОМЕР_6 / .

Обговорюючи питання про призначення підсудним покарання , суд , відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених ними злочинів , які , відповідно до ст. 12 КК України , за виключенням ст. 357 ч.3 КК України, віднесені до особливо тяжких , усі дані про їх особу , наслідки заподіяного та відношення до нього .

Обставиною, яка помякшує покарання підсудному ОСОБА_5 , суд вважає визнання ним в цілому вини за предявленим / зі змінами / обвинуваченням та сприяння розкриттю злочину.

Обставинами, які обтяжують покарання цьому підсудному , згідно ст. 67 КК України є вчинення злочинів в стані алкогольного спяніння та рецидив злочинів , за виключенням тих , що є кваліфікуючою ознакою нового злочину .

Ні помякшуючих , ні обтяжуючих покарання обставин щодо підсудного ОСОБА_4 суд не знаходить.

Суд також враховує, що ОСОБА_4 раніше не притягувалися до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за попередніми місцями служби та роботи, а також за місцем проживання / т. 3 , а.с. 226 , 228-229 ; т. 4 , а.с. 92 / .

ОСОБА_5 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення різних , в тому числі корисливих злочинів, згідно характеристики з місця відбуття покарання на шлях виправлення не став / т.3 , а.с. 277-278 / , за місцем проживання характеризується посередньо , має сімю , неповнолітню дитину та батьків-пенсіонерів / т. 3 , а.с. 263 /.

Судом також враховується роль кожного з підсудних у вчиненні злочинів, ініціатором яких і активним виконавцем був ОСОБА_4.

Представником державного обвинувачення та потерпілою ОСОБА_3 в судових дебатах висловлена вимога призначити підсудним по справі за умисне вбивство ОСОБА_6 при обтяжуючих обставинах та за сукупністю злочинів - довічне позбавлення волі . Однак , приймаючи до уваги вимоги ст. ст. 64 і 65 КК України , усі дані про особу підсудних , їх відношення до заподіяного , суд підстав для цього не знаходить . Слід відмітити , що такі пропозиції під час першого розгляду справи не висловлювались .

Ініціатором і активним учасником злочинів по справі , як зазначено вище , був ОСОБА_4 . Однак раніше він ніяких злочинів не вчиняв , під час подій по справі йому було лише 21 рік .

ОСОБА_5 раніше неодноразово був притягнутий до кримінальної відповідальності і відбував покарання у місцях позбавлення волі . Однак по справі , в порівнянні з ОСОБА_4 , хоча і являючись співучасником злочинів, він грав другорядну роль і безпосередньо не вчиняв дій , направлених на позбавлення життя потерпілого . Щодо нього судом встановлена помякшуюча покарання обставина .

При вирішенні питання призначення підсудним покарання суд враховує зміст і вимоги , викладені в ухвалі Верховного Суду України по даній справі від 26.03.2009 року , а також положення ст. 399 КПК України . Обсяг обвинувачення підсудним по справі під час її повторного розгляду не збільшився .

Враховуючи викладене, суд призначає підсудним покарання, яке є необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів - у вигляді тривалого строку позбавлення волі , а ,зокрема , за умисне вбивство потерпілого при обтяжуючих обставин і сукупністю злочинів - у вигляді максимального строку позбавлення волі на певний строк .

Долю речових доказів по справі , з врахуванням думок учасників процесу , суд вважає за можливе вирішити таким чином .

Речові докази, які передані на зберігання ОСОБА_9:

- автомобіль „Опель - Астра” державний номер НОМЕР_6, що належав ОСОБА_14, вартість відновлюваного ремонту якого склала 60303 , 21 грн. згідно до дефектної відомості від 14.05.2008 року / т.2 , а.с. 302- 316 / , проводити який економічно недоцільно за висновком судово - товарознавчої експертизи в т. 2 на а.с. 301 ;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу автомобіля „Опель - Астра” державний номер НОМЕР_6;

- державний номерний знак НОМЕР_6 з автомобіля „Опель - Астра”- слід залишити потерпілий ОСОБА_9.

Інші речові докази :

- військовий планшет , рюкзак , сорочку червоного кольору - передати матері ОСОБА_4 після набуття вироком законної сили ;

- автомагнітолу „JV KD-G117” та панель управління до неї, дві квитанції про оплату проїзду в таксі , фрагмент карти автомобільних доріг Європи, фрагменти аркушів паперів, паперову упаковку та пластини з таблетками „НАКЛОФЕН”, знак „таксі” , 4 металевих ключі та магнітний ключ, ніж та цеглину, килим , вилучений з багажнику автомобіля, мішок, 2 недопалки цигарок, 5 патронів / з яких 3 патрони використані в ході проведення балістичної експертизи /, 10 куль та 10 гільз, фрагмент трави та листки дерева, - слід знищити .

- 2 карти місцевості, 2 листа, 2 посвідчення, 4 ілюстровані таблиці військової тематики , СД-Р диск, дискету, печатку, капюшон та візитку , а також куртку синього кольору, черевики чорного кольору, светр сірого кольору, шапку чорного кольору , які належать ОСОБА_4, а також куртку чорного кольору з капюшоном, сорочку синього кольору, черевики чорного кольору та бейсболу чорного кольору , які належать ОСОБА_5 необхідно знищити після набуття вироком законної сили .

Ксерокопію договору поставки № 214161 від 27.04.2006 року, ксерокопію аркушу інструкції по використанню мобільного телефону „НОКІА 2600”, ксерокопію посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофі - слід залишити при справі.

Потерпіла ОСОБА_9 заявила по справі цивільний про стягнення з підсудних матеріальної та моральної шкоди , зокрема , у відшкодування моральної 200000 грн. Ці вимоги підлягають задоволенню повністю.

Як видно з матеріалів справи, у звязку із вбивством підсудними ОСОБА_6, його дружині ОСОБА_9 заподіяна моральна шкода, що виявилася в душевних стражданнях , які вона зазнала у звязку із смертю чоловіка. При визначенні розміру грошового відшкодування цієї шкоди суд враховує глибину душевних страждань потерпілої , стан її здоровя після подій по справі і послідуюче лікування / т. 4 , а.с. 40 , 43 , 46 /. Цей позов ОСОБА_5 визнав повністю , а ОСОБА_4 ні . При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд також враховує вимоги розумності і справедливості і тому задовольняє його в повному обсязі відповідно до вимог ст. ст. 1167-1168 ЦК України .

Моральна шкода підлягає стягненню з підсудних в солідарному порядку.

Підлягає в цілому до задоволення згідно до вимог ст. 1193 ч. 4 , 1200 1201 і 1206 ЦК України і цивільний позов ОСОБА_9 / із уточненнями / про стягнення з підсудних матеріальної шкоди / т. 4 , а.с. 12 29 , 40 46 , 129 130 / .

Розмір заподіяної матеріальної шкоди підтверджується наступним :

- висновком товарознавчої експертизи № 4587 від 21.05.2008 року, згідно якого залишкова вартість автомагнітоли на момент викрадення, становила 335 гривень 30 копійок.(том 2 , а.с. 290) ;

- висновком товарознавчої експертизи № 4539 від 21.05.2008 року, згідно якої матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля НОМЕР_4 станом на момент заволодіння, тобто на 02.01.2008 року, складає 61 497 грн. 87 коп. Вартість відновлюваного ремонту згідно до дефектної відомості складає 60303 грн. 21 коп. , втрата товарної вартості автомобіля = 4567 грн. 54 коп. Оскільки вартість автомобіля станом на 2.01.08 р. = 61497 грн. 87 коп. , що менше суми вартості відновлюваного ремонту і втрати товарної вартості , то проведення відновленого ремонту такого транспортного засобу є недоцільним / т. 2 , а.с. 298-301 і 302-316 / .

Крім того, ОСОБА_9 заподіяна матеріальна шкода викраденням зазначених в мотивувальній частині вироку матеріальних цінностей , також вона понесла витрати на поховання , встановлення памятника вбитому чоловіку та інші витрати . Ці витрати підтверджуються вищевказаними документами у томі № 4 , в тому числі витрати на товарознавче дослідження вказаного автомобіля , нотаріальне оформлення прав спадкоємця після насильницької смерті чоловіка , поїздки в різні місця у звязку з розслідуванням та судовим розглядом справи , на придбання ліків і поминальний обід 10.01.08 р.- 3115 грн.

Всього ОСОБА_9 просила стягнути в солідарному порядку з підсудних 104 136 грн. 70 коп. матеріальної шкоди. В цій частині позов підлягає задоволенню частково , з врахуванням вимог закону про обсяг обовязків винної особи на відшкодування шкоди та доданих документів .

Зокрема , на а.с. 12 т. 4 вартість автомобіля вказана 72000 грн. , хоча підлягають стягненню , як зазначено вище , 61497 грн. 87 коп.

Вартість магнітоли вказана 500 грн. , хоча за матеріалами справи вона складає 335 грн. 30 коп.

Аналогічно вартість пульту ДУ до телевізора 200 грн. , а за обвинуваченням 150 грн.

Сума вартості дисків СД за позовом 225 грн. , а фактично по справі 300 грн.

Висунута вимога про стягнення поминальних обідів на 9 днів після смерті 1300 грн. та на 40 днів 1000 грн. / т. 4 , а.с. 12 / , хоча підтверджуючих документів на ці витрати немає . Окрім того , вказані витрати підлягають стягненню за згодою винних осіб . ОСОБА_4 же цивільний позов не визнає , тому суд не знаходить підстав для їх стягнення .

Аналогічно потерпіла просить стягнути витрати на поминальний обід через 6 місяців / т. 4 , а.с. 40 і 46 / - 111 грн. та 23 грн. 75 коп. З врахуванням вищевикладеного ці суми стягненню не підлягають .

Таким чином , з підсудних у солідарному порядку необхідно стягнути у відшкодування матеріальної шкоди не 104136 грн. 70 коп. , а 91060 грн. 12 коп.

Судові витрати за проведення експертиз підлягають стягненню з підсудних в частковому порядку.

За проведення дактилоскопічних та криміналістичних експертиз на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві, ЗКПО 25575285, установа банку ОПЕРУ НБУ по Києву і області, МФО 821018, р/рахунок 3522110015031 підлягає стягненню з ОСОБА_5 і ОСОБА_4 по 1095 грн.

На користь Київського науково дослідного інституту судових експертиз підлягає стягненню з підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по 594 грн. за проведення товарознавчої та авто - товарознавчої експертиз.

На користь держави з підсудних підлягають стягненню в частковому порядку по 180 грн., які виплачені потерпілій ОСОБА_9 , а також по 230 грн. незаконного збагачення від заволодіння грошима ОСОБА_6

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд, -

з а с у д и в :

Визнати винними ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні злочинів , передбачених ст.115 ч.2 п.п 4 , 6 і 12, ст.ст.187 ч.4 , 289 ч.3 і 357 ч.3 КК України .

Призначити покарання у вигляді позбавлення волі :

ОСОБА_4 :

- за ст.115 ч.2 , п.п. 4,6 і 12 КК України 15 років , з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

- за ст. 187 ч 4 КК України 12 років , з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

- - за ст. 289 ч.3 КК України 11 років , з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Призначити йому ж за ст.357 ч. 3 КК України 2 роки 6 місяців обмеження волі .

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання ОСОБА_4 15 / пятнадцять / років позбавлення волі з конфіскацією всього майна , яке є його власністю ;

ОСОБА_5 :

- за ст.115 ч.2 п.п.4 , 6 і 12 КК України 15 років , з конфіскацією всього майна, яке є його власністю ;

- за ч.4 ст.187 КК України 13 років , з конфіскацією всього майна, яке є його власністю ;

- за ч.3 ст.289 КК України 12 років , з конфіскацією всього майна, яке є його власністю .

Призначити йому ж за ч.3 ст.357 КК України 2 роки 6 місяців обмеження волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання ОСОБА_5 15 / пятнадцять / років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Строк відбуття призначеного засудженим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 покарання рахувати з часу їх затримання із 05 січня 2008 року.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу щодо обох засуджених залишити попередній тримання під вартою.

Речові докази , які були передані на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_9 : автомобіль „Опель - Астра” державний номер НОМЕР_6 , що належав ОСОБА_6, свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу - автомобіля „Опель - Астра” , реєстраційний номерний знак НОМЕР_6 з автомобіля „Опель - Астра” - залишити їй же.

Інші речові докази по справі : автомагнітолу „JV KD-G117” та панель управління до неї , дві квитанції про оплату проїзду в таксі , фрагмент карти автомобільних доріг Європи , фрагменти аркушів паперів , паперову упаковку та пластини з таблетками „НАКЛОФЕН”, знак „таксі”, 4 металевих ключі та магнітний ключ , ніж та цеглину , також килим , вилучений з багажнику автомобіля , мішок, 2 недопалки цигарок , 5 патронів (з яких 3 патрони використані в ході проведення балістичної експертизи ) , 10 куль та 10 гільз , фрагмент трави та листки дерева знищити після набрання вироком законної сили.

Речові докази , які належать підсудному ОСОБА_4, за його бажанням , передати його матері, а саме:

- військовий планшет , рюкзак , сорочку червоного кольору .

Решту речових доказів , які належали підсудним ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а саме :

- військової тематики, СД-Р диск, дискета, печатка, військовий планшет, 2 карти місцевості , 2 листа , 2 посвідчення , 4 ілюстровані таблиці військової тематики ,СД - Р диск , дискету ,капюшон та візитку , а також куртку синього кольору , черевики чорного кольору , светр сірого кольору , шапку чорного кольору , що належали ОСОБА_4 , та речи , які належали ОСОБА_5 , а саме :

- куртку чорного кольору з капюшоном , сорочку синього кольору , черевики чорного кольору та „бейсболку” чорного кольору - знищити .

Зберігати при справі : ксерокопію договору поставки від 27.04.2006 р., ксерокопію інструкції по використанню мобільного телефону та ксерокопію посвідчення особи , що постраждала від аварії на ЧАЕС .

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 вирішити наступним чином:

- вимоги в частині відшкодування моральної шкоди задовольнити повністю і стягнути із засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в солідарному порядку 200000 грн. / двісті тисяч грн. / ;

- її ж вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди задовольнити частково і стягнути в солідарному порядку із вказаних засуджених 91060 грн. 12 коп . / девяносто одну тисячу шістдесят грн. дванадцять коп ./ .

Стягнути на користь НДКЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві / ЗКПО 25575285, установи банку ОПЕРУ НБУ по Києву і області , МФО 821018, р / рахунок 35221100105031 / з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в частковому порядку судові витрати в сумі 1095 (одна тисяча сто девяносто пять) грн. з кожного за проведення дактилоскопічних та балістичних експертиз.

Стягнути з ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на користь держави в частковому порядку по 180 (сто вісімдесят) грн., які виплачені потерпілій ОСОБА_9 , а також по 230 грн. незаконного збагачення .

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь Київського науково - дослідного інституту судових експертиз МЮ України / вул. Смоленська , 6 , м. Київ , 03680, р / рахунок 35223003002467 ГУДК у м. Києві, МФО 820019, код 02883093 / - по 594 грн. за проведення товарознавчої та авто - товарознавчої експертиз.

Вирок може бути оскаржений і на нього може бути подане касаційне подання прокурором до Верховного Суду України через апеляційний суд Житомирської області протягом одного місяця з моменту його проголошення, а засудженими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - в той же строк , з моменту вручення їм копії вироку.

Головуючий

Суддя апеляційного суду

Народні засідателі: