Вирок № 8915442, 23.06.2009, Апеляційний суд Житомирської області

Справа № 1 - 23 / 2009 рік

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

23 червня 2009 року. Апеляційний суд Житомирської області в складі :

суддів: Фоміна Ю.В. - головуючого,

Широкопояса Ю.В.,

народних засідателів: Биковець С.В., Кіянця С.Д. та Липської С.В.,

за участю :

секретарів : Невеської І.В. та Кемке Д.О.,

прокурора Філя С.В.,

захисника : ОСОБА_2,

потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Бенедівка Бердичівського району, Житомирської області, мешканця села Мечня Рудня Овруцького району Житомирської області, українця, громадянина України, освіта неповна середня, неодруженого, не працюючого, не судимого,-

у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 115 ч. 2 п. п. 4, 6 ; 187 ч. 4 ; 289 ч. 3 ; 263 ч. 1 ; 357 ч. 3 КК України, -

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Бердичева Житомирської області, мешканця села Мечня Рудня Овруцького району Житомирської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, неодруженого, не працюючого, в силу п. 1-1 ч. 1 ст. 55 КК України ( в редакції 1960 року ) вважається не судимим ,-

у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 263 ч. 1 ; 185 ч. 2 ; 357 ч. 3 КК України, -

в с т а н о в и в :

Підсудний ОСОБА_6 незаконно заволодів транспортним засобом, поєднаним з насильством небезпечним для життя чи здоровя потерпілого ОСОБА_8, скоїв розбійний напад з метою заволодіння чужим майном, який був поєднаний з умисним вбивством з корисливих мотивів потерпілого ОСОБА_8, вчиненим з особливою жорстокістю. Підсудний ОСОБА_7 скоїв крадіжку чужого майна, за попередньою змовою групою осіб. Підсудні ОСОБА_6 та ОСОБА_7 незаконно заволоділи іншим важливим особистим документом ; незаконно зберігали та носили вогнепальну зброю без передбаченого законом дозволу. Підсудний ОСОБА_6 також вчинив виготовлення, а підсудний ОСОБА_7 - придбання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу при таких обставинах.

В останніх числах серпня 2003 року близько 14 години ОСОБА_7 поблизу с. Думинське Овруцького району Житомирської області у лісі знайшов залишений невстановленою слідством особою саморобний пристрій для стрільби і, усвідомлюючи, що це є вогнепальна зброя, тим самим, без передбаченого законом дозволу, її придбав. Вказаний саморобний пристрій для стрільби ОСОБА_7, незаконно зберігаючи при собі, переніс в с. Мечня Рудня Овруцького району Житомирської області до місця свого проживання, де без відповідного дозволу зберігав його в житловому будинку до 24 грудня 2008 року, де його і було вилучено правоохоронними органами.

В перших числах листопада 2008 року близько 19 години ОСОБА_6. на митному посту Виступовичі Овруцького району Житомирської області у невстановленої слідством особи придбав мисливську рушницю 16 калібру моделі «ЗК» серії Д № 2328, яку переніс до себе додому в с. Мечня Рудня Овруцького району Житомирської області.

В цей же день ОСОБА_6., знаходячись по місцю свого проживання в с. Мечня Рудня, з метою незаконного виготовлення вогнепальної зброї без відповідного дозволу та подальшого її незаконного носіння і зберігання, за допомогою ножівки, усвідомлюючи, що він виготовляє вогнепальну зброю, обрізав ствол вказаної рушниці, тим самим умисно без передбаченого законом дозволу переробив мисливську рушницю в обріз, яким став володіти та без відповідного дозволу зберігати у своєму будинку під підлогою у спальній кімнаті, який 24 грудня 2008 року у нього було вилучено правоохоронними органами.

22 грудня 2008 року, ранком, у ОСОБА_6, який перебував за місцем свого проживання в с. Мечня Рудня, та знаходився в стані алкогольного сп'яніння, виник злочинний умисел, направлений на вчинення розбійного нападу на водія автомобіля таксі, з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу та застосування насильства небезпечного для життя та здоров'я особи у вигляді нанесення тяжких тілесних ушкоджень, з метою незаконного заволодіння його транспортним засобом та майном для обернення їх на свою користь.

ОСОБА_6. одноособово розробив злочинний план, згідно якого він повинен був поїхати на дизелі в м. Коростень Житомирської області, замовити автомобіль таксі та в безлюдному місці напасти на водія таксі з застосуванням вищевказаного обрізу, тобто застосувати до нього насильство, небезпечне для його життя та здоров'я, щоб позбавити його можливості чинити опір та з метою безперешкодного заволодіння його транспортним засобом і майном, та в разі опору останнім умисно вбити його з особливою жорстокістю, з корисливих мотивів.

Діючи у відповідності до розробленого плану, ОСОБА_6. 22 грудня 2008 року близько 18 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, взявши з собою в сумку обріз вогнепальної зброї та два мисливських набої 16 калібру, які були споряджені кулями, приїхав на залізничний вокзал м. Коростеня, розташований за адресою: м. Коростень, вул. Табукашвилі, 18, тобто незаконно без передбаченого законом дозволу перевіз вогнепальну зброю для реалізації свого злочинного умислу.

ОСОБА_6 пішов на стоянку автомобілів, що біля залізничного вокзалу, де підійшов до автомобіля таксі марки «БМВ-524 Д» державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_8, який належить ОСОБА_3, замовив поїздку в с. Мечня Рудня та сів на заднє сидіння вказаного автомобіля справа.

Близько 19 години, приїхавши в с. Мечня Рудня, водій ОСОБА_8, на вимогу ОСОБА_6., зупинив автомобіль на вулиці неподалік від будинку, де той проживає, та вони вдвох вийшли з автомобіля. В цей час у ОСОБА_6. виник злочинний умисел на умисне вбивство ОСОБА_8 з особливою жорстокістю та з корисливих мотивів - незаконного заволодіння транспортним засобом та майном потерпілого, реалізуючи який, ОСОБА_6., заздалегідь приготовленим обрізом мисливської рушниці, усвідомлюючи, що такими діями завдає потерпілому особливих страждань та бажаючи їх спричинити останньому, застосовуючи насильство, що є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, раптово, несподівано для потерпілого, цілеспрямовано здійснив два постріли в область тулуба ОСОБА_8 та після цього умисно, зі значною силою прикладання, наніс потерпілому чисельні удари металевою частиною обрізу мисливської рушниці в голову та обличчя, і таким чином, умисно вбив потерпілого ОСОБА_8

Смерть ОСОБА_8 настала внаслідок наскрізного вогнепального кульового поранення черевної порожнини з пошкодженням внутрішніх органів, з гострою та масивною крововтратою.

ОСОБА_6., в результаті своїх злочинних дій, направлених на досягнення єдиного злочинного результату - нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з насильством небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, у вигляді заподіяння тілесних ушкоджень, умисного вбивства ОСОБА_8 з особливою жорстокістю, з корисливих мотивів, незаконного заволодіння транспортним засобом та іншими важливими особистими документами, умисно спричинив потерпілому ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді: вогнепального кульового поранення черевної порожнини з пошкодженням внутрішніх органів, з гострою та масивною кровотечею, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень з ознакою небезпеки для життя в момент спричинення ; наскрізного вогнепального кульового поранення м'яких тканин правої руки, шести забійних рублено-різаних ран обличчя, які відносяться до легких тілесних ушкоджень та незаконно заволодів транспортним засобом - автомобілем НОМЕР_2, вартістю 23703 гривень 88 коп., який належав потерпілому ОСОБА_3

22 грудня 2008 року близько 23 години, ОСОБА_7, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, разом із ОСОБА_6., знаходилися в лісовому масиві кварталу № 37 Бережестського лісництва Овруцького держлісгоспу поблизу с. Бережесть Овруцького району Житомирської області. Достовірно знаючи, що ОСОБА_6 скоїв умисне вбивство ОСОБА_8, ОСОБА_7 вступив в попередню злочинну змову з ОСОБА_6., направлену на таємне викрадення чужого майна та інших важливих особистих документів потерпілого ОСОБА_8, та вони таємно заволоділи майном та іншими важливими особистими документи, які належали потерпілому ОСОБА_8, а саме:

- золотим перснем 585 проби, вагою 9 грам, вартістю 933 гривень 60 коп.;

- мобільним телефоном «НОКІА-2600», вартістю 112 гривень 70 коп. зі стартовим пакетом оператора мобільного зв'язку «ДЖИНС» НОМЕР_8, вартістю 3 гривень 80 коп. та коштами на рахунку в сумі 10 гривень;

- грошовими коштами в сумі 901 гривні 75 коп.;

- посвідченням водія на ім'я ОСОБА_8, НОМЕР_7, виданим 28 грудня 2005 року Новоград-Волинським МРЕВ УМВС України Житомирської області, що не має вартості;

- талоном до посвідчення водія на ім'я ОСОБА_8, НОМЕР_9, виданим 28 грудня 2005 року Новоград-Волинським МРЕВ УМВС України в Житомирській області, що не має вартості;

- медичною довідкою на ім'я ОСОБА_8, серії 2МДЗ № 915445, виданою 23 липня 2007 року Новоград-Волинським ТМО Житомирської області, що не має вартості;

- медичною довідкою на ім'я ОСОБА_8, серії 2 МДЖ № 080050, виданою 16 серпня 2005 року Новоград-Волинським ТМО Житомирської області, що не має вартості;

- посвідченням громадянина який потерпів від Чорнобильської катастрофи категорії № 3 на ім'я ОСОБА_8, НОМЕР_10, виданим 4 серпня 1999 року Житомирською облдержадміністрацією, що не має вартості;

- кредитною карткою «Приватбанку», на якій коштів не було, яка не має вартості;

- пластиковими картками «Автомир» в кількості 3-х штук, що не мають вартості;

- авто - лотерейними акційними картками в кількості 24 штук, що не мають вартості;

- портмоне, вартістю 30 гривень;

- портмоне, вартістю 25 гривень;

- ключем від замка запалення до автомобіля марки «БМВ-524 Д», вартістю 15 гривень;

- ключем від замка до гаража, вартістю 5 гривень;

- автоматичною кульковою ручкою, вартістю 2 гривні, спричинивши ОСОБА_8 матеріальний збиток на загальну суму 2038 гривень 85 коп.;

іншими важливими особистими документами, які належали потерпілому ОСОБА_3, а саме:

- посвідченням водія на ім'я ОСОБА_3, НОМЕР_11, виданим 30 жовтня 1992 року Коростенським МРЕВ УДАЇ УМВС України в Житомирській області, що не має вартості;

- талоном до посвідчення водія на ім'я ОСОБА_3, НОМЕР_12, виданим 30 грудня 1992 року Коростенським МРЕВ УДАЇ УМВС України в Житомирській області, що не має вартості;

- свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу на ім'я ОСОБА_3, НОМЕР_13, виданим 29 квітня 1995 року Коростенським МРЕВ УДАЇ УМВС України в Житомирській області, що не має вартості;

- полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на ім'я ОСОБА_3, НОМЕР_14, виданим 25 вересня 2008 року ЗАТ «Страхова Група «TAC», що не має вартості;

а також - кредитною карткою «Приватбанку», яка належала потерпілому ОСОБА_5, на якій коштів не було, яка не має вартості.

Підсудний ОСОБА_6 в судовому засіданні вину в інкримінованих йому злочинах визнав повністю та показав, що він в листопаді 2008 року на митному посту „Виступовичі” у невідомого йому чоловіка на ім'я ОСОБА_2 за 200 гривень придбав мисливську рушницю. Рушницю приніс до себе додому і за допомогою ножівки обрізав ствол рушниці, зробивши собі обріз. Він знав, що зроблений ним обріз є вогнепальною зброєю і його зберігати не можна без спеціального дозволу. Він на пляшках перевірив здатність з цього обріза здійснювати постріли. У нього був борг за кредитом в сумі більше 2000 гривень. 22 грудня 2008 року зранку, знаходячись за місцем проживання в с. Мечня Рудня, він вирішив поїхати в м. Коростень, щоб заволодіти легковим автомобілем таксі, який в подальшому продати і таким чином покращити свій матеріальний стан. Він зранку випив приблизно 250 грам самогону. Він пропонував ОСОБА_11 та ОСОБА_12 їхати з ним за компанію в м. Коростень, не пояснюючи останнім для чого саме, але ті відмовилися. Випивши з ОСОБА_12 у нього вдома настойки, він вирішив сам їхати в м. Коростень. Він ОСОБА_12 та його матері ОСОБА_13 показував мисливські патрони, які були у нього з собою. Він пішов додому, де з собою взяв сумку, в яку поклав обріз. Даний обріз взяв з собою для того, щоб налякати таксиста або ж, якщо той буде чинити опір, вбити його. З собою він взяв також два мисливські набої 16 калібру, які були споряджені кулями. Він сказав матері та вітчиму, що їде в м. Коростень купувати автомобіль. Коли йшов до станції він згадав, що не взяв з собою вати для того, щоб покласти її собі у вуха, коли буде стріляти. Тому біля 14 години 30 хвилин він на мобільний телефон передзвонив своєму братові ОСОБА_14 - жителю с. Бережесть, якому сказав, що їде в м. Коростень дизель-поїздом, йому потрібна вата і попросив, щоб ОСОБА_15 винесла її йому до поїзда на станції Бережесть. Чому він їхав в м. Коростень, і для чого була потрібна йому вата, він брату нічого не пояснював. Коли приїхав в с. Бережесть, то ОСОБА_15 занесла йому в вагон вати.

Біля 17 години він приїхав на залізничний вокзал в м. Коростені, де в туалеті зібрав обріз, замотав його у ганчірку і поклав в сумку у вертикальному положенні, щоб зручно було діставати. Після цього підійшов до легкового автомобіля таксі іноземного виробництва марки «БМВ», який стояв на стоянці біля залізничного вокзалу, двигун якого працював та який йому сподобався. Через деякий час з приміщення залізничного вокзалу вийшов незнайомий йому раніше молодий хлопець, як він пізніше взнав - ОСОБА_8, з чашкою кави, він зрозумів, що це водій цього таксі. Останній підійшов до нього та запитав куди йому їхати. Він відповів, що в с. Мечня Рудня Овруцького району та запитав скільки буде коштувати така поїздка, на що водій відповів - 300 гривень. Після цього вони сіли в автомобіль марки «БМВ» і поїхали в напрямку м. Овруча. Він сидів на задньому сидінні справа. В автомобілі він віддав таксисту частину вказаної ним суми, а всього у нього було з собою 320 гривень. У нього був умисел після того як налякати або вбити водія заволодіти цім автомобілем, грошима, речами, які були при водії та в салоні, та забрати його документи на право керування та на автомобіль. У нього прав на керування автомобілем не було, але навички він мав, тому що у нього був автомобіль „ЗАЗ 968 М”, який поламався і він його розібрав та продав. Приблизно о 18 годині 20 хвилин - 18 годині 40 хвилин вони приїхали в с. Мечня Рудня, де вони зупинились на вулиці біля дуба, де не було будинку, але близько від його будинку. Він повністю розрахувався за проїзд, віддавши водію решту грошей. В цей час водій таксі попросив у нього закурити. Він запропонував таксисту разом вийти та покурити. Він не став здійснювати свій план в салоні автомобіля, бо боявся, що водій буде чинити опір. В цей час обріз був у нього між ногами, в сумці. Виходячи з автомобіля, він з сумки дістав обріз мисливської рушниці, притулив його до правої ноги та лівою рукою дістав з кишені запальничку та дав водію підкурити цигарку. Підкуривши цигарку, водій відвернувся від нього спиною та відійшов до дуба. Він хотів налякати водія та крикнути « Стій, не ворушись! », але не встиг. Коли він підняв обріз щоб вистрелити, то таксист розвернувся обличчям до нього. Він вистрелив по тулубу таксиста, думав попасти в груди, в верхню частину, в серце, від чого водій почав кричати від болі. Він зрозумів, що не вбив його, він думав, що таксист повинен впасти. Він розумів, що від цього пострілу водій відчуває сильний біль. З початку він був на відстані 4-5 м від потерпілого, потім не памятає. Він швидко перезарядив обріз і здійснив другий постріл, не прицілюючись. Дві стріляні гільзи залишились на місці. Водій швидко зробив декілька кроків до нього, схопив його за ліву руку і хотів повалити, тоді він металевим стволом обріза почав наносити удари водію по голові, в область обличчя, лоба. Він наніс водію таксі стволом обріза по голові приблизно 5-6 ударів, той нічого не говорив, опору не чинив. Після цього таксист швидко пішов до автомобіля, який стояв з працюючим двигуном, сів за кермо, включив передачу та натиснув на педаль газу. Але в цей час він встиг двома ногами стати на поріг автомобіля, схопився лівою рукою за передні ліві двері, які були відчинені, та наніс водію ще декілька ударів стволом обріза по голові. Автомобіль проїхав метрів пять та, з'їхавши з дороги, зупинився. Він продовжував вчиняти насильницькі дії щодо водія, витяг його з автомобіля та кинув на сніг, можливо ще наніс йому два удари стволом обріза по голові. Кінцева мета його була вбити водія. Водій впав на сніг та почав стогнати. Він заглушив двигун автомобіля, виключив фари, ще закурив та пішов додому. Все це відбувалось десь за 150 м від його будинку.

Вдома він сказав своєму вітчиму ОСОБА_7, який знаходився в будинку з матір'ю ОСОБА_17, щоб той вийшов з ним до дерева дуба, нічого не пояснюючи. Коли вітчим підійшов, то він йому сказав, що вистрелив у водія, оскільки той ніби то на нього напав, хоча в дійсності такого не було. Подробиць йому не розповідав. Водій лежав на снігу, на його думку, ще живий. Відкривши багажник автомобіля, він запропонував вітчиму покласти водія туди, щоб вивезти його подалі від села до зупинки с. Прилуки, де і залишити. Вітчим погодився та допоміг йому покласти водія в багажник автомобіля. Він поїхав сам на вказаному автомобілі в с. Бережесть, а вітчим залишився вдома. Знаходячись в салоні, він чув, що водій ще стогнав. Він не хотів везти водія в лікарню, бо розумів, що той все розповість і його спіймають. Приїхавши в с. Бережесть, він під'їхав до свого брата ОСОБА_14, але в будинку не горіло світло, тому він розвернувся і поїхав в с. Мечня Рудня до ОСОБА_12. ОСОБА_12 разом з матір'ю ОСОБА_18 знаходилися вдома, у них також був ОСОБА_8. Він розповів ОСОБА_12, що йому знайомий таксист з м. Коростеня дав поїздити своїм автомобілем, випив з ними горілки. Після чого вони всі разом поїхали на автомобілі, він придбав 2 пляшки горілки. Приїхавши до ОСОБА_12, вони розпили пляшку горілки. Після цього вони вирішили покататись на автомобілі, поїхати на митний пост с. Виступовичі випити спиртного, забравши ОСОБА_7. Він автомобіль залишив на лісовій дорозі, взяв з собою гроші, які давав водію таксі, та пішли в бар. В барі вони взяли спиртного, цигарок, пива. Він з вітчимом домовились та завезли труп водія на дорогу „Бережесть-Бірківські”, біля якої знаходиться старий піщаний кар'єр. Вони поїхали до вказаного кар'єру, де з'їхали з основної дороги на ґрунтову дорогу і проїхавши в глиб лісу біля 150 м зупинилися. Він відкрив багажник автомобіля та вдвох з вітчимом руками вийняли труп водія, який був вже холодний. Він запропонував вітчиму позабирати з кишень трупа водія всі речі, на що ОСОБА_7 погодився. Вітчим зняв з пальця руки потерпілого золотий перстень. Він дістав портмоне та забрав гроші, кредитні картки. Після цього вони труп водія відтягли за 2 м від дороги та прикидали гілками. Автомобіль залишили в гаражі ОСОБА_12. Він запропонував вітчиму з автомобіля забрати речі, які там знаходились, на що той погодився. Забрали документи на автомобіль, техпаспорт, посвідчення водія, талони, медичні довідки та інші документи, мобільний телефон з сім карткою. Він повністю визнає перелік викраденого, згідно з обвинуваченням. Також він з автомобіля забрав свого обріза, який знаходився в сумці. Викрадене вони скинули в сумку та, закривши гараж, пішли до себе додому. Всі викрадені речі та документи він з ОСОБА_7 заховали вдома, під підлогою. Він вирішив викрадений ним автомобіль відвезти в с. Підруддя Овруцького району. Він разом з ОСОБА_7 приїхали в це село до його знайомого ОСОБА_19, у якого він попросив залишити на декілька днів автомобіль, на що той погодився. Але він передував і разом з вітчимом поїхали додому, в об'їзд через с. Сташки, де він не справився з керуванням і автомобіль занесло в канаву. Зранку 23 грудня 2008 року він зателефонував до знайомого ОСОБА_20 з проханням допомоги витягти автомобіль. Але його автомобілем ВАЗ це неможливо було зробити. Вони поїхали в с. Радчиці до ОСОБА_21, у якого є автомобіль «УАЗ», але він також не зміг витягнути автомобіль. До них підійшов працівник міліції, який запитав, що трапилось, запитав у них, хто власник. Він відповів, що ОСОБА_8, оскільки бачив у викрадених документах дані водія, який пішов шукати трактор і має повернутися. Міліціонер кудись зателефонував і повідомив їм, що автомобіль у розшуку, записав його та вітчима дані та сказав їм, щоб вони охороняли автомобіль. Вони залишили автомобіль та поїхали до себе додому. 24 грудня 2008 року вони були затримані працівниками міліції. Автомобіль він хотів збути, тобто продати його по запчастинах. Викрадені грошові кошти він разом з ОСОБА_7 потратили на випивку, продукти харчування, дизельне пальне, частину грошей він загубив.

Підсудний ОСОБА_7 в судовому засіданні вину визнав повністю та пояснив, що 22 грудня 2008 року біля 14 години його пасинок ОСОБА_6 сказав йому, що збирається їхати в м. Коростень купити автомобіль, не пояснюючи подробиць. Він був вдома разом з дружиною. Він вжив в цей день десь 200 грам горілки. Близько 19 години він почув, як вулицею біля їхнього будинку проїхав автомобіль. Після цього він почув один постріл з вулиці. Він не думав, що це може бути ОСОБА_6. Він ще сказав дружині, що це можуть стріляти мисливці. Через одну чи півтори хвилини він почув другий постріл. Через пять хвилин в будинок зайшов ОСОБА_6, який сказав, щоб він вийшов з ним на вулицю до дуба, нічого не пояснивши. Він не зрозумів нічого, вийшов та підійшов до місця, на яке вказав ОСОБА_6, де побачив автомобіль. Він побачив, що на землі лежав чоловік з закривавленим обличчям, який на його думку був вже мертвий. Стогін він не чув. ОСОБА_6 йому розповів, що вистрелив в цього чоловіка з обрізу мисливської рушниці, оскільки той нападав. Вони, за пропозицією ОСОБА_6, поклали тіло в багажник автомобіля. Потерпілий не рухався, нічого не говорив. ОСОБА_6 сам кудись поїхав даним автомобілем, а він пішов в будинок. Потім в будинок зайшов ОСОБА_6 та сказав йому їхати з ним. Він сів в автомобіль, там вже знаходились два товариша ОСОБА_6. Вони запропонували їхати на митний пост. Автомобіль залишили на лісовій дорозі. Вони пішли в бар і там взяли води, він випив 100 грам горілки. Потім поїхали до ОСОБА_12, там випили спиртного. Він з ОСОБА_6 поїхали, домовились завезти труп водія на піщаний кар'єр. Вони поїхали до вказаного місця та вдвох вийняли труп водія. ОСОБА_6 перевірив у нього пульс, сказав, що не пробивається. Вони відтягли тіло за півтора - два метра від дороги та закидали гіллям. ОСОБА_6 запропонував забрати з кишень трупа всі речі, на що він погодився, бо був на підпитку та розгубився в даній ситуації. ОСОБА_6 з кишені витягнув портмоне з грішми, кредитними картками. Він особисто зняв з пальця потерпілого золотий перстень та забрав з собою. Після цього вони поїхали в с. Мечня Рудня, щоб автомобіль залишили в гаражі ОСОБА_12. Забрали в автомобілі портмоне з документами та мобільний телефон. Всі викрадені речі та документи вони занесли додому. Він погоджується з переліком викрадених ними речей та документів. Потім ОСОБА_6 вирішив автомобіль відвезти в с. Підруддя, щоб там його залишити. Вони поїхали разом, але ОСОБА_6 передумав і вони поїхали додому через с. Сташки, де автомобіль занесло в канаву. Вони намагались витягнути автомобіль, але в них нічого не вийшло. ОСОБА_6 телефонував знайомим, просив допомоги, але вони також не змогли витягнути автомобіль.

Саморобний пристрій для стрільби він в 2003 року знайшов у лісі, коли збирав гриби. Він його забрав собі, переніс його до себе додому в с. Мечня Рудня, розуміючи при цьому що він є вогнепальною зброєю. Усвідомлював, що для зберігання зброї потрібен дозвіл. Даним саморобним пристроєм він не користувався, зберігав вдома. Щиро розкаюється у вчиненому.

Апеляційний суд також приймає до уваги оголошені в судовому засіданні показання підсудного ОСОБА_7 на досудовому слідстві в якості обвинувачення від 20 лютого 2009 року, які більш детальні, про те, що ОСОБА_6 йому розповів, що вистрелив в цього чоловіка з обрізу мисливської рушниці, який в нього був, а також стволом цього обрізу наніс декілька ударів по голові, оскільки той нападав. Вони домовились завезти труп водія за с. Прилуки до дороги на піщаний кар'єр. Приїхавши туди, він сказав ОСОБА_6, що труп тут можуть знайти та запропонував поїхати на дорогу „Бережесть-Бірківські”, біля якої знаходиться старий піщаний кар'єр, який називають «Золотим пляжем» та заховати труп там. ОСОБА_6 погодився і вони поїхали до вказаного ним кар'єру, де з'їхали з основної дороги на ґрунтову та проїхавши вглиб лісу біля 150 м зупинилися. Він запропонував відтягнути труп з дороги та залишити на узбіччі. Забравши речі з кишень трупа водія, вони відтягнули його ще трохи далі від дороги та прикидали гілками. Всі викрадені речі та документи вони склали в сумку. ОСОБА_6 все викрадене заховав у спальній кімнаті, а він заховав золотий перстень в хліві, замотавши у ганчірку. Біля 16 години 23 грудня 2008 року, коли вони сиділи у автомобілі, до них підійшов працівник міліції у форменому одязі, який приїхав автомобілем і запитав у них, що трапилось. ОСОБА_6 відповів йому, що автомобіль знесло в канаву. Міліціонер запитав, хто є власником автомобіля. ОСОБА_6 відповів, що власником є хлопець на ім'я ОСОБА_8. Після цього міліціонер кудись зателефонував і повідомив, що вказаний автомобіль у розшуку. ОСОБА_6 повідомив міліціонеру, що ОСОБА_8 пішов шукати трактор і зараз повернеться. Після цього міліціонер записав їхні дані та сказав їм охороняти автомобіль. ОСОБА_6 йому розповідав, що викрадений ним автомобіль він хотів перефарбувати, переробити документи та продати. Всі викрадені грошові кошти вони потратили на продукти харчування, дизельне пальне, частину грошей ОСОБА_6 загубив. Обріз мисливської рушниці, який було вилучено працівниками міліції в будинку, ОСОБА_6 переробив з придбаної у когось у листопаді 2008 року мисливської рушниці ( 2 т., а.с. 206-208 ).

Вищенаведені показання підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судовому засіданні, в яких вони повністю визнали свою вину, апеляційний суд визнає достовірними і обєктивними, кладе їх в основу вироку, оскільки вони, в основному, узгоджуються між собою, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджується такими зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами :

- показаннями допитаних в судовому засіданні потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про те, що їх син та брат ОСОБА_8 неофіційно таксував на автомобілі НОМЕР_3, який належить ОСОБА_3 22 грудня 2008 року ОСОБА_8 таксував та в 18 годин 07 хвилин зателефонував ОСОБА_23, сказавши, що взяв пасажира на залізничному вокзалі та їде в село Виступовичі Овруцького району і через дві години буде вдома. Після цього в період з 20 години 30 хвилин до 23 години та о 7 годині 23 грудня 2008 року ОСОБА_3 телефонував на мобільний телефон ОСОБА_8, але той не відповідав. Після цього він повідомив про це працівників ДАІ з метою пошуку сина та автомобіля, але ніхто нічого не знав. Біля 15 години 23 грудня 2008 року йому повідомили, що знайшли його автомобіль в районі с. Сташки Овруцького району на обочині, в кюветі. ОСОБА_3 та ОСОБА_5 приїхали до вказаного місця, там дійсно був вказаний автомобіль, на задньому сидінні була залишена шапка ОСОБА_8. Їм стало відомо, що в даному автомобілі знаходилося два чоловіки - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Вони забрали автомобіль. На наступний день ОСОБА_3 подав заяву в Овруцький РВ УМВС про те, що зник син ОСОБА_24. В подальшому стало відомо, що ОСОБА_8 було знайдено мертвим і що його було вбито ;

- оголошеними та дослідженими в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_17 про те, що 22 грудня 2008 року близько 14 години її син ОСОБА_6 повідомив їй, що збирається їхати в м. Коростень дизель-поїздом, так як йому хтось пообіцяв продати автомобіль. В цей же день близько 19 години, коли вона із співмешканцем ОСОБА_7 знаходилась вдома, почула два постріли з вулиці. Через деякий час в будинок зайшов ОСОБА_6, який позвав на вулицю її співмешканця. Після цього її син та співмешканець добу не знаходились вдома. Їй стало відомо, що син ОСОБА_6 22 грудня 2008 року біля 19 години неподалік їх будинку скоїв вбивство таксиста з м. Коростеня зі зброї та заволодів його автомобілем, а труп цього таксиста заховали син та співмешканець. Їй відомо про те, що у ОСОБА_6 була рушниця, яку він придбав у листопаді 2008 року ( т. 1, а.с. 137-138 ) ;

- показаннями свідка ОСОБА_11 про те, що 22 чи 24 грудня 2008 року він знаходився вдома і зранку до нього додому прийшов ОСОБА_6, який був в стані алкогольного спяніння та просив його з ним поїхати в м. Коростень, щоб там вирішити якісь питання, а які саме не вказував. Він відмовився. Після цього ОСОБА_6 пішов. Він мав фінансові відносини з ОСОБА_6, оскільки той попросив оформити на себе кредит на купівлю для нього мопеда, він погодився та оформив кредит на суму 1700 гривень. ОСОБА_6 повинен був виплачувати цю суму. Йому стало відомо, що ОСОБА_6 не платив, а підробив підписи на квитанціях. В листопаді 2008 року, коли він був у ОСОБА_6 в будинку, то бачив обріз одноствольної мисливської рушниці. ОСОБА_6 говорив що йому його подарували, але хто не повідомляв. Також йому відомо, що ОСОБА_6 мав навички їзди автомобілем, так як у нього раніше був автомобіль „ЗАЗ”, який він продав на металобрухт ;

- показаннями свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_18 про те, що 22 грудня 2008 року вранці близько 14 години до них приходив ОСОБА_6, який просив ОСОБА_12 поїхати з ним в м. Коростень, пояснивши, що приїдуть назад автомобілем, але він відмовився. Після цього ОСОБА_6 сказав що поїде сам в м. Коростень. ОСОБА_6 їм показував три мисливські патрона, вони втрьох випили настойки та ОСОБА_6 пішов на дизель-поїзд „Виступовичі - Коростень„. В той день біля 20 години ОСОБА_6 знову прийшов до них в квартиру та сказав, що приїхав з м. Коростеня автомобілем, який дав йому поїздити знайомий та який потрібно завтра повернути. Після цього вони оглядали автомобіль марки „БМВ”, в салоні була шашка „такси” та зимна шапка, катались на ньому разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_25. За кошти ОСОБА_6 придбали дві пляшки самогону, їздили на таможню. На другий день їм стало відомо, що було скоєно вбивство таксиста, а ОСОБА_6 та ОСОБА_7 взяти під варту. Восени 2008 року бачили у ОСОБА_6 обріз.

Вказані обставини ствердив свідок ОСОБА_25 ;

- показаннями свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 про те, що 22 грудня 2008 року близько 14 години 30 хвилин на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_6, який сказав, що їде дизель-поїздом в м. Коростень, що йому потрібна вата і щоб ОСОБА_15 винесла її до поїзда на станції Бережесть. Чому ОСОБА_6 їхав в м. Коростень і навіщо йому потрібна була вата, той не пояснив. ОСОБА_15 взяла вати і занесла ОСОБА_16 до дизель-поїзда ;

- оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_19 про те, що 23 грудня 2008 року вночі хтось з вулиці посигналив автомобілем. Коли він вийшов на вулицю, то побачив, що біля його двору стоїть автомобіль марки «БМВ», він до нього підійшов і побачив, що в автомобілі за кермом сидів ОСОБА_6 з с. Мечня Рудня, поряд з ним - незнайомий йому чоловік, обоє були вже напідпитку. ОСОБА_6 запитав у нього, чи можна залишити автомобіль у нього в дворі на декілька днів і він відповів, що можна. ОСОБА_6 йому сказав, що автомобіль дав йому поїздити якийсь знайомий хлопець. Після цього він сів в автомобіль і вони почали розпивати спиртне яке у тих було з собою. ОСОБА_6 передумав залишати автомобіль у нього і сказав що їде в с. Прилуки ( 2 т., а.с. 131 ) ;

- з показань свідка ОСОБА_20 та з оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_21 слідує, що 23 грудня 2008 року біля 8 години ОСОБА_20 подзвонив ОСОБА_6, який повідомив, що він в с. Сташки в'їхав в канаву автомобілем та не може виїхати і просив у нього допомоги, щоб він його витягнув. Він своїм автомобілем марки «ВАЗ-2101» поїхав в с. Сташки, де його зустрів ОСОБА_6. При виїзді з села, він побачив в канаві автомобіль марки «БМВ», в якому знаходився ОСОБА_7. ОСОБА_6 розповів, що автомобіль йому дав поїздити його знайомий таксист. Він вирішив, що своїм автомобілем не зможе його витягнути. Вони поїхали в с. Радчиці до ОСОБА_21, у якого є автомобіль «УАЗ» бортовий. Вони зайшли в будинок до ОСОБА_21, попросили у нього допомоги, щоб витягнути за оплату автомобіль. Він погодився це зробити. Приїхавши на місце за с. Сташки, вони побачив, що за поворотом в канаві знаходиться автомобіль марки «БМВ». Вони намагались його витягнути, але нічого не вийшло ( 1 т., а.с. 320 ) ;

- показаннями свідка ОСОБА_26 про те, що близько 15 години 23 грудня 2008 року йому надійшла інформація про те, що біля с. Товкачі, за с. Сташки Овруцького району в канаві знаходиться автомобіль марки «БМВ». Коли він приїхав на вказане місце, то побачив, що дійсно в канаву переднім лівим колесом заїхав автомобіль «БМВ», в салоні якого знаходились невідомі йому чоловіки. Він запитав у них, що трапилось. Вони йому відповіли, що автомобіль знесло в канаву. Тоді він запитав, хто власник автомобіля, йому відповіли, що хлопець на ім'я ОСОБА_25, який пішов шукати трактор. Він переписав анкетні дані осіб, які знаходились в автомобілі - це були підсудні ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Він наказав їм охороняти автомобіль.

- даними протоколів огляду місць події від 24 грудня 2008 року, згідно яких під час огляду в лісовому масиві кварталу № 7 Бережестського лісництва Овруцького держлісгоспу поблизу с. Бережесть Овруцького району Житомирської області було виявлено прикиданий гіллям труп потерпілого ОСОБА_8 з ознаками насильницької смерті, зафіксовано його місце знаходження, вогнепальні поранення та тілесні ушкодження на голові. В приміщенні моргу Овруцької ЦРЛ під час огляду трупа потерпілого ОСОБА_8 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді наскрізних вогнепальних поранень живота, правої руки, забійних рублено-різаних ран обличчя та вилучено одяг потерпілого з пошкодженнями. По місцю проживання підсудних ОСОБА_6. та ОСОБА_7 в с. Мечня Рудня Овруцького району було виявлено та вилучено обріз мисливської зброї, саморобний пристрій для стрільби, викрадені речі, гроші, документи потерпілого ОСОБА_8, одяг ОСОБА_6. При огляді автомобіля НОМЕР_4, в ньому було виявлено та вилучено шапку норкову та пластикову пляшку з залишками солодкого напою ( 1 т., а.с. 48-50 ; 82-85 ; 64-68 ; 41-42 ) ;

- покази підсудного ОСОБА_6, які він давав на досудовому слідстві, були перевірені під час проведення з ним відтворення обстановки та обставин події 26 грудня 2008 року з участю захисника. В ході даної слідчої дії підсудний ОСОБА_6 пояснив та показав, де і як він вчинив напад на потерпілого ОСОБА_8, яким чином здійснив два пострила з обрізу мисливської рушниці по тулубу потерпілого, перший - в живіт, від чого потерпілий зігнувся та почав кричати від болю ; як і де саме, після цього, наносив удари металевою частиною обрізу мисливської рушниці потерпілому в обличчя та по лобу. Спочатку наніс десь пять ударів. Коли водій сів за кермо та намагався відїхати, то він наніс йому ще два удари стволом обріза в голову, а коли автомобіль зупинився, то він витягнув водія та наніс йому ще два удари стволом обріза в голову. Таким чином підсудний визнав, що наніс потерпілому приблизно девять ударів металевою частиною обрізу. В ході проведення даної слідчої дії було оглянуто місце вчинення злочину, виявлено та вилучено дві стріляні мисливські гільзи 16 калібру. Він показав місце, де він разом з ОСОБА_7 залишили труп потерпілого ОСОБА_8 ( 1 т., а.с. 123-136 ) ;

- висновком судово - медичної експертизи трупа потерпілого ОСОБА_8 за № 206, з якого слідує, що у потерпілого виявлено тілесні ушкодження у вигляді наскрізного вогнепального кульового поранення черевної порожнини з пошкодженням внутрішніх органів, з гострою та масивною крововтратою, утворились від одиночного пострілу із обрізу мисливської рушниці, носять ознаку тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент спричинення (відносно живої людини) та знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті потерпілого. Враховуючи характер та локалізацію ушкодження можна стверджувати, що постріл був здійсненний з близької відстані при вертикальному розтушуванні потерпілого ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_6. обличчям один до одного.

Смерть ОСОБА_8 настала внаслідок наскрізного вогнепального кульового поранення черевної стінки з пошкодженням внутрішніх органів, з гострою та масивною кровотечею. Основне пошкодження обумовило масивну крововтрату та розвиток геморагічного шоку. Останній і став безпосередньою причиною смерті.

Було також виявлено тілесне ушкодження у вигляді наскрізного кульового поранення м'яких тканин правої руки, яке носить ознаки тілесного ушкодження легкого ступеня тяжкості (відносно живої людини), яке утворилось від одинокого пострілу з обрізу мисливської зброї та не знаходиться в причинному зв'язку зі смертю.

Крім цього на трупі потерпілого ОСОБА_8 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді 6-ти забійних рублено-різаних ран обличчя. Враховуючи характер ушкодження можна вважати, що вони виникли внаслідок нанесення потерпілому ударів по голові дульним зрізом, представленого на експертизу обріза мисливської зброї. Враховуючи кількість тілесних ушкоджень на тілі потерпілого ОСОБА_8 можна вважати, що йому було нанесено не менше шести ударів. Вказані тілесні ушкодження носять ознаки тілесних ушкоджень легкого ступеню тяжкості (відносно живої людини) та не знаходяться в причинному зв'язку зі смертю потерпілого.

Механізм заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_8 відповідає механізмові заподіяння тілесних ушкоджень останньому, на який вказав обвинувачений ОСОБА_6. під час допитів, відтворення обстановки та обставин події.

Кількість і розташування ушкоджень на одязі потерпілого ОСОБА_8 відповідає кількості ушкоджень на його тілі та співпадає. Під час заподіяння вищевказаних тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_8, останній ймовірно відчував сильну фізичну біль ( т. 1, а.с. 144-150 ) ;

- із висновків судово - медичних імунологічних експертиз вбачається :

1/ № 804 - що на одязі потерпілого ОСОБА_8, а саме курточці, кофті, сорочці, майці, штанах вилучених під час огляду трупа в морзі, які оглянуті та визнані речовими доказами ; на курточці, кофті, сорочці, майці спереду, ззаду, на рукавах виявлено наскрізні отвори від пострілів, -

2/ № 52 - що на двох ватних тампонах на яких мається речовина бурого кольору, що була вилучена при огляді з багажника автомобіля НОМЕР_5, які оглянуті та визнані речовими доказами, -

на всіх вказаних обєктах було виявлено кров людини, яка може походити від потерпілого ОСОБА_8 ( т. 1 а.с. 204-205 ; 228-230 ; 218 ; 222 ; 2 т., а.с. 21-23 ; 40 ) ;

Висновками судово-балістичних експертиз встановлено :

1/ № 1/1474, що обріз з мисливської рушниці являється атиповою гладкоствольною вогнепальною зброєю - однозарядним обрізом 16 калібру, виготовлений шляхом внесення саморобним способом істотних конструктивних змін в заводський екземпляр одноствольної куркової мисливської рушниці моделі «ЗК» серії Д № 2328 16 калібру, які виразились в укороченні ствола з мушкою до останньої довжини 315 мм, в укороченні ложі до шийки, відсутності цівка. Наданий обріз придатний для проведення пострілів на ураження мисливськими патронами 16 калібру. Надані дві мисливські стріляні гільзи, які вилучені під час відтворення обстановки та обставин події за участю підсудного ОСОБА_6, є складовими частинами боєприпасів - стріляними гільзами від мисливських патронів 16 калібру, які виготовлено заводським способом і не відносяться до категорії боєприпасів, які відстріляні із наданого на експертизу обрізу мисливської рушниці моделі «ЗК» серії Д № 2328 16 калібру ( 1 т, а.с. 174-177 ) ;

2/ № 1/1473, що саморобний пристрій для стрільби є гладкоствольною вогнепальною зброєю - дульно зарядною шомпольною вогнепальною зброєю калібру 8,5 мм і не відноситься до категорії мисливської гладкоствольної вогнепальної зброї. Надана вогнепальна зброя виготовлена саморобним способом та придатна для проведення пострілів на поразку ( 1 т, а.с. 186-188 ) ;

- із висновку судово - хімічної експертизи № 2/78 слідує, що у наданому на дослідження ватному тампоні, протягнутому через канал ствола обрізу мисливської рушниці моделі «ЗК» серії Д № 2328 16 калібру, виявлено продукти пострілу, що дає можливість стверджувати, що із зброї, через канал ствола якої було протягнуто даний тампон, після її останньої чистки, проводились постріли ( 2 т., а.с. 6-7 ) ;

- із висновку товарознавчої експертизи за № 5 слідує, що вартість мобільного телефону марки «Нокіа-2600» становить 112 гривень 70 коп.; сім картки «Джинс» - 3 гривні 80 коп.; золотого персня вагою 9 грам - 933 гривні 60 коп. ( 1 т., а.с. 283-299 ) ;

- згідно висновку авто-товарознавчої експертизи за № 38/5, вартість автомобіля НОМЕР_6 становить 23703 гривні 88 коп. ( 1 т., а.с. 307-312 ) ;

- речовими доказами : обрізом мисливської рушниці моделі «ЗК» серії Д № 2328 16 калібру, саморобним пристроєм для стрільби, саморобним дерев'яним прикладом та дерев'яною цівкою, які були вилучені за місцем проживання підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_7, двома стріляними мисливськими гільзами 16 калібру, які були вилучені під час відтворення обстановки та обставин події з участю підсудного ОСОБА_6. оглянуті та постановами слідчого приєднані до справи ( 2 т., а.с. 47-49 ; 54 ; 96 ; 100 ).

Згідно висновку амбулаторної судово - психолого - психіатричної експертизи № 19 - 2009, підсудний ОСОБА_6 міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними в період часу, до якого відносяться інкриміновані йому протиправні діяння, психічними захворюваннями не страждав, в будь - якому тимчасовому розладу психічної діяльності, яке б лишало його можливості давати звіт своїм діям та керувати ними, не знаходився. В даний час застосування до нього примусових мір медичного характеру не потребує. Його вчинки були послідовними, наперед продуманими та цілеспрямованими ( 1 т., а.с. 260-261 ).

В ході судового слідства позиція підсудного ОСОБА_6 щодо визнання ним вини у чиненні умисного вбивства потерпілого ОСОБА_8 з особливою жорстокістю була непослідовною, він то визнавав вказану ознаку злочину, то її заперечував. Апеляційний суд критично відноситься до показань підсудного ОСОБА_6 в частині заперечення умислу на вбивство з особливою жорстокістю, оскільки вони не є переконливими, спростовуються його показаннями в судовому засіданні та оголошеними в судовому засіданні його показаннями на досудовому слідстві ( 2 т., а.с. 189-193 ) та вище наведеними доказами про застосовані ним знаряддя вбивства, характер його дій, кількість та локалізацію спричинених ним поранень, в тому числі двох - вогнепальних, поведінку потерпілого, який, втрачаючи життя, на протязі досить тривалого часу мучився та страждав, відчуваючи сильний біль.

Про умисел підсудного ОСОБА_6 вчинити розбійний напад, поєднаний з умисним вбивством потерпілого ОСОБА_8 з корисливих мотивів, з особливою жорстокістю, свідчить те, що, він цілеспрямовано реалізуючи свій план по здійсненню нападу та умисному вбивству таксиста, застосовуючи насильство, що є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, безпосередньо застосовуючи заздалегідь приготовлений обріз мисливської вогнепальної рушниці, несподівано для нього, зробив два пострила по тулубу потерпілого та після цього підсудний ОСОБА_6, усвідомлюючи, що потерпілий, після отримання вогнепальних поранень, не міг чинити йому активного опору, шляхом мордування на протязі тривалого часу в трьох різних місцях умисно, зі значною силою прикладання, наніс потерпілому чисельні удари металевою частиною обрізу мисливської рушниці в життєво важливі органи : в голову та обличчя, усвідомлюючи, що такими діями завдає потерпілому особливих страждань та бажаючи їх спричинити останньому і таким чином, умисно вбив потерпілого ОСОБА_8, заволодівши транспортним засобом, коштами, майном та документами, що були при водію та в салоні автомобіля. Підсудний ОСОБА_6 усвідомлював суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачав їх наслідки - смерть потерпілого ОСОБА_8 та бажав настання таких наслідків.

Вчиняючи викрадення коштів та майна, що були у потерпілого ОСОБА_8 та в салоні автомобіля, підсудні ОСОБА_6 та ОСОБА_7 завідомо знали, що при ньому обовязково повинні бути важливі особисті документи, а тому заволоділи ними, маючи прямий умисел.

Проаналізувавши докази по справі в їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що вина підсудного ОСОБА_6 у незаконному заволодінні транспортного засобу, поєднаним з насильством небезпечним для життя чи здоровя потерпілого ОСОБА_8, у скоєнні нападу з метою заволодіння чужим майном, який був поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоровя потерпілого ОСОБА_8 ( розбою ), поєднаного із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, в умисному вбивстві з корисливих мотивів потерпілого ОСОБА_8, вчиненим з особливою жорстокістю ; підсудного ОСОБА_7 у вчиненні крадіжці чужого майна, за попередньою змовою групою осіб ; підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у незаконному заволодінні іншими важливими особистими документами, у незаконному зберіганні та носінні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу ; підсудного ОСОБА_6 також у виготовленні, а підсудного ОСОБА_7 - у придбанні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, доведена повністю.

Апеляційний суд кваліфікує дії підсудних :

ОСОБА_6

- за ст. 115 ч. 2 п. п. 4, 6 КК України, оскільки він скоїв умисне вбивство, тобто умисно протиправно заподіяв смерть потерпілому ОСОБА_8, з корисливих мотивів, вчинене з особливою жорстокістю ;

- за ст. 187 ч. 4 КК України, тому що він вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу ( розбій ), поєднаний із заподіянням потерпілому ОСОБА_8 тяжких тілесних ушкоджень ;

- за ст. 289 ч. 3 КК України, оскільки він незаконного заволодів транспортним засобом з будь-якою метою, поєднаним з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого ОСОБА_8 ;

- за ст. 263 ч. 1 КК України, тому що він вчинив умисні дії, які виразились у незаконному виготовленні, зберіганні та носінні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

ОСОБА_7

- за ст. 185 ч. 2 КК України, оскільки його умисні дії виразились в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому за попередньою змовою групою осіб ;

- за ст. 263 ч. 1 КК України, тому що він вчинив умисні дії, які виразились у незаконному придбанні, носінні та зберіганні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

ОСОБА_6 та ОСОБА_7

- за ст. 357 ч. 3 КК України, тому що вони незаконно заволоділи будь-яким способом іншим важливим особистим документом.

Обираючи покарання підсудним ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за вказаними законами, апеляційний суд, відповідно до положень ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу винних та обставини, які помякшують та обтяжують покарання.

Обставиною, яка помякшує покарання підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_7, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, яка обтяжує покарання підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_7, є вчинення злочину особою, що перебувала в стані алкогольного спяніння.

Апеляційний суд також приймає до уваги те, що підсудний ОСОБА_6 ще молода людина, він раніше не судимий, не притягувався до кримінальної відповідальності, задовільно характеризується за місцем проживання ; підсудний ОСОБА_7 вважається не судимим, має 17-річного сина, який разом з матірю постійно проживає в Російській Федерації, що стверджується його заявами, які підтвердив його пасинок ОСОБА_6, та відповідним записом в паспорті, позитивно характеризується за місцем проживання ; обоє підсудні офіційно не працювали, але підробляли у різних власників.

Апеляційний суд враховує, що підсудний ОСОБА_6 був ініціатором та його більш активну роль у вчиненні злочинів.

Апеляційний суд виключає вказану в обвинувальному висновку обставину, яка обтяжує покарання підсудного ОСОБА_6 - вчинення злочину з особливою жорстокістю, оскільки вона передбачена в ст. 115 ч. 2 КК України, як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію.

З врахуванням наведеного апеляційний суд вважає, що покарання підсудним ОСОБА_14 та ОСОБА_7 повинно бути призначено в межах санкцій законів, за якими вони визнаються винними. Апеляційний суд також не застосовує до підсудного ОСОБА_6 покарання у виді довічного позбавлення волі, але, враховуючи, що він вчинив три злочини, які відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, і мають велику суспільну небезпечність, фактичні обставини справи, вважає за необхідне застосувати до нього покарання у виді позбавлення волі на максимально можливий тривалий строк, оскільки його виправлення і перевиховання можливо лише в місцях позбавлення волі. Підстав для застосування ст. ст. 69 ч. 1, 75 КК України, тобто призначення основного покарання підсудному ОСОБА_6 нижче від найнижчої межі, встановленої в санкціях ч. 2 ст. 115 КК України, ч. 4 ст. 187 КК України та ч. 3 ст. 289 КК України, та для звільнення його від відбування призначеного покарання з випробуванням, апеляційний суд не вбачає.

Апеляційний суд не знаходить підстав для застосування щодо підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_7 положень ст. 69 - 1 КК України, оскільки по справі встановлена обставина, яка обтяжує їх покарання.

Санкції ч. 2 ст. 115, у випадку, передбаченому п. 6, та ч. 4 ст. 187 КК України передбачають обовязкове призначення додаткового покарання - конфіскацію майна, а санкція ч. 3 ст. 289 КК України - конфіскацію майна або без такої, тому апеляційний суд призначає таке додаткове покарання підсудному ОСОБА_6

На підставі вище наведених обставин та даних про особу, встановлених фактичних обставин справи, коли підсудний ОСОБА_6 зненацька поставивши підсудного ОСОБА_7, який є його вітчимом, перед необхідністю втрутитись в ситуацію, ввівши його в оману щодо дійсних подій, що помякшують покарання підсудного ОСОБА_7 та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які відносяться до категорії злочинів невеликої та середньої тяжкості, апеляційний суд прийшов до висновку про можливість виправлення підсудного ОСОБА_7 без відбування призначеного йому покарання, звільнивши його від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Апеляційний суд не застосовує до підсудного ОСОБА_7 Закон України „ Про амністію „ № 660-VI від 12 грудня 2008 року, оскільки, незважаючи на неодноразові вимоги, ним не була представлена апеляційному суду копія свідоцтва про народження сина.

На досудовому слідстві потерпілими були заявлені цивільні позови :

- ОСОБА_3 про стягнення з підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заподіяної йому злочином матеріальної шкоди в розмірі 13738 гривень 78 коп., в тому числі на поховання і витрати на купівлю заспокійливих ліків 12851 гривню 23 коп. та 887 гривень 55 коп. - вартість неповернутим йому викрадених речей та коштів, а також моральної шкоди в розмірі 150000 гривень ( 2 т., а.с. 139 ) ;

- ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - моральної шкоди в розмірі 150000 гривень, кожному ( 2 т., а.с. 146, 148 ).

В судовому засіданні потерпілі підтримали свої позовні вимоги.

Апеляційний суд вважає, що вказані цивільні позови підлягають задоволенню, оскільки вони повністю визнані підсудними та в частині стягнення матеріальної шкоди підтверджені відповідними документами, а саме витрати на поховання, витрати на купівлю заспокійливих ліків, поминальний обід та проїзд, що підтверджуються представленими документами: товарним чеком ПП "ОСОБА_27" від 24 грудня 2008 року на суму 3340 гривень, рахунком № 27 ПП "ОСОБА_28." від 25 грудня 2008 року на суму 1100 гривень, накладною № 14 ПП „ОСОБА_29?від 26 грудня 2008 року на суму 2050 гривень, видатковою накладною № РН-0049788 та фіскальним чеком Новоград-Волинського міського споживчого товариства від 25 грудня 2008 року на суму 452 гривні 45 коп., рахунком кафе „Томас„ від 26 грудня 2008 року на суму 5810 гривень, трьома фіскальними чеками аптек на суму 98 гривень 78 коп., а всього в розмірі 12851 гривні 23 коп., визнає їх достовірними і реальними, такими, що повністю відповідають існуючим цінам на час поховання і вказана матеріальна шкода, а саме витрати на поховання, купівлю заспокійливих ліків, поминальний обід і проїзд в розмірі 12851 гривню 23 коп. на користь потерпілого ОСОБА_3 та моральна шкода в розмірі 150000 гривень на користь кожного із потерпілих, оскільки потерпілим умисним вбивством сина та брата були спричинені моральні страждання, погіршився стан їх здоровя, підлягає стягненню з підсудного ОСОБА_6, оскільки саме його злочинними діями була заподіяна смерть потерпілого ОСОБА_8

У солідарному порядку з підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь потерпілого ОСОБА_3 підлягає стягненню цивільний позов про відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди в частині вартості неповернутих йому викрадених речей та коштів в розмірі 887 гривень 55 коп.

Апеляційний суд стягує з підсудних судові витрати :

з підсудного ОСОБА_6

- за проведення по кримінальній справі НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області : судово - балістичної експертизи № 1/1474 в сумі 1013 гривень 47 коп. ( 1 т., а.с. 178 ) ; судово - авто товарознавчої експертизи № 38/5 в сумі 91 гривні 27 коп. ( 1 т., а.с. 313 ) ; судово - хімічної експертизи № 2/78 в сумі 140 гривень 76 коп. ( 2 т., а.с. 8 ), а всього в сумі 1245 гривень 50 коп.;

з підсудного ОСОБА_7

- за проведення по кримінальній справі НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області : судово - балістичної експертизи № 1/1473 в сумі 405 гривень 64 коп. ( 1 т., а.с. 189 ) ; судово-хімічної експертизи № 2/79 в сумі 140 грн. 76 коп. ( 2 т., а.с. 18 ), а всього в сумі 546 гривень 40 коп. ;

з підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_7

- за відшкодування оплати на проїзд потерпілим ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, свідкам ОСОБА_15, ОСОБА_11 та ОСОБА_14 по 111 гривень 80 коп., з кожного ( довідка бухгалтерії апеляційного суду Житомирської області за № 3-129 від 17 червня 2009 року ),-

а всього стягує судові витрати з підсудного ОСОБА_6 в розмірі 1357 гривень 30 коп., з підсудного ОСОБА_7 - 658 гривень 20 коп.

При вирішенні питання про долю речових доказів апеляційний суд керується вимогами ст. 81 КПК України та, враховуючи думку учасників судового розгляду, вважає, що необхідно: автомобіль НОМЕР_5, який переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_3, повернути йому, як власнику ( 1 т., а.с. 223 ) ; золотий перстень, мобільний телефон «Нокіа», металевий ключ від замка гаража, два портмоне із шкірозамінника, ручку кулькову, ключ металевий від замка запалювання, посвідчення водія НОМЕР_11 на ім'я ОСОБА_3, талон до посвідчення водія НОМЕР_12 на ім'я ОСОБА_3, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_13 на ім'я ОСОБА_3, поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів НОМЕР_14 на ім'я ОСОБА_3, грошові кошти в сумі 28 гривень, які передані на зберігання потерпілому ОСОБА_3, повернути йому ( 1 т., а.с. 278 ; 2 т., а.с. 128 ) ; килим льняний та норкову шапку, посвідчення водія НОМЕР_15 на ім'я ОСОБА_8, талон до посвідчення водія НОМЕР_16 на ім'я ОСОБА_8, медичну довідку серії 2 МДЖ № 080050 на ім'я ОСОБА_8, медичну довідку серії 2 МДЗ № 915445 на ім'я ОСОБА_8, посвідчення громадянина, який потерпів від Чорнобильської катастрофи категорії 3, НОМЕР_10 на ім'я ОСОБА_8, посвідчення про проходження спеціального навчання (пожежно-технічного мінімуму) реєстраційний № 80 на ім'я ОСОБА_30, 6 талонів на право отримання плацкарти форми 22 Укрзалізниці, 3 пластикові картки «Автомир», 2 пластикові кредитні картки Приватбанку «Віза» на імя ОСОБА_5 та ОСОБА_8, 24 акційні авто картки, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Овруцького РВ УМВС України в Житомирській області, передати потерпілому ОСОБА_3 ( 2 т., а.с. 82, 87, 127) ; курточку, рукавиці, кросівки, чохол з поясом, які були вилучені за місцем проживання ОСОБА_6 та зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Овруцького РВ УМВС України в Житомирській області, передати підсудному ОСОБА_7 ( 2 т., а.с. 95 ) ; курточку, кофту, сорочку, майку, штани з поясом, труси, шкарпетки , які вилучені з трупа потерпілого ОСОБА_8, клаптик матерії, дві стріляні гільзи, пластикову пляшку, що зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Овруцького РВ УМВС України в Житомирській області, - знищити як такі, що не мають цінності та не можуть бути використані ( 1 т. а.с. 277 , 2 т., а.с. 41, 57 ) ; обріз мисливської зброї та саморобний пристрій для стрільби, саморобний приклад до зброї, цівка від зброї, які зберігаються в кімнатах зберігання зброї та речових доказів Овруцького РВ УМВС України в Житомирській області, передати УМВС України в Житомирської області для вирішення їх подальшої долі ( 2 т., а.с. 55, 56, 101 ) .

Підстав для зміни обраного підсудним запобіжного заходу :

- ОСОБА_6 у вигляді взяття під варту ;

- ОСОБА_7 у вигляді підписки про невиїзд із зареєстрованого місця проживання, -

апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, апеляційний суд, -

з а с у д и в :

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 115 ч. 2 п. п. 4, 6 ; 187 ч. 4 ; 289 ч. 3 ; 263 ч. 1 ; 357 ч. 3 КК України та призначити йому покарання за цими законами:

- за ст. 115 ч. 2 п. п. 4, 6 КК України - 14 ( чотирнадцять ) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю ;

- за ст. 187 ч. 4 КК України - 11 ( одинадцять ) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю ;

- за ст. 289 ч. 3 КК України - 10 ( десять ) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю ;

- за ст. 263 ч. 1 КК України - 4 ( чотири ) роки позбавлення волі;

- за ст.357 ч. 3 КК України - 2 ( два ) роки обмеження волі.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити ОСОБА_6 покарання за сукупністю злочинів - 15 ( пятнадцять ) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 263 ч. 1 ; 185 ч. 2 ; 357 ч. 3 КК України та призначити йому покарання за цими законами:

- за ст. 263 ч. 1 КК України - 3 ( три ) роки позбавлення волі ;

- за ст. 185 ч. 2 КК України - 4 ( чотири ) роки позбавлення волі;

- за ст. 357 ч. 3 КК України - 2 ( два ) роки обмеження волі.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_7 покарання за сукупністю злочинів - 4 ( чотири ) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку 2 ( два ) роки не вчинить нового злочину і виконає, відповідно до ст. 76 КК України, покладені на нього обов'язки :

- періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи ;

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи ;

- повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід засудженим до набрання вироком законної сили залишити попередній :

- щодо засудженого ОСОБА_6 - взяття під варту ;

- щодо засудженого ОСОБА_7 - підписку про невиїзд із зареєстрованого місця проживання.

Початок строку відбуття покарання засудженому ОСОБА_6 рахувати з 24 грудня 2008 року, а засудженому ОСОБА_7 - з моменту звернення вироку до виконання.

Стягнути з засудженого ОСОБА_6 :

на користь потерпілого ОСОБА_3 :

- 12851 ( дванадцять тисяч вісімсот пятдесят одну ) гривню 23 коп. заподіяної злочином матеріальної шкоди;

- 150000 ( сто пятдесят тисяч ) гривень заподіяної злочином моральної шкоди.

на користь потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 :

- по 150000 ( сто пятдесят тисяч ) гривень заподіяної злочином

моральної шкоди, кожному.

Стягнути з засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 солідарно на користь потерпілого ОСОБА_3 заподіяної йому злочином матеріальної шкоди в розмірі 887 ( вісімсот вісімдесят сім ) гривень 55 коп.

Стягнути з засуджених судові витрати :

- з ОСОБА_6 1245 ( одну тисячу двісті сорок пять ) гривень 50 коп. за проведення по кримінальній справі НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області судово - балістичної, судово - авто товарознавчої та судово - хімічної експертиз ; з ОСОБА_7 546 ( пятсот сорок шість ) гривень 40 коп. за проведення судово - балістичної та судово-хімічної експертиз , перерахувавши вказані суми на р/р № 35229005000096 в Облуправлінні Національного банку України в м. Житомирі, код: 25574601, МФО 811039 з позначкою „ За відшкодування витратних матеріалів при виконанні експертизи „ ;

- з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за відшкодування оплати на проїзд потерпілим та свідкам по 111 ( сто одинадцять )гривень 80 коп., з кожного, -

а всього з засудженого ОСОБА_6 - 1357 гривень 30 коп., з засудженого ОСОБА_7 - 658 гривень 20 коп.

Речові докази : автомобіль НОМЕР_5, який переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_3, повернути йому, як власнику; золотий перстень, мобільний телефон «Нокіа», металевий ключ від замка гаража, два портмоне, ручку, ключ, посвідчення водія НОМЕР_11 на ім'я ОСОБА_3, талон до посвідчення водія серії ІОА № 226192 на ім'я ОСОБА_3, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_13 на ім'я ОСОБА_3, поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів НОМЕР_14 на ім'я ОСОБА_3, грошові кошти в сумі 28 гривень, які передані на зберігання потерпілому ОСОБА_3, повернути йому; килим льняний та норкову шапку, посвідчення водія НОМЕР_15 на ім'я ОСОБА_8, талон до посвідчення водія НОМЕР_16 на ім'я ОСОБА_8, медичну довідку серії 2 МДЖ № 080050 на ім'я ОСОБА_8, медичну довідку серії 2 МДЗ № 915445 на ім'я ОСОБА_8, посвідчення громадянина, який потерпів від Чорнобильської катастрофи категорії 3, НОМЕР_10 на ім'я ОСОБА_8, посвідчення про проходження спеціального навчання (пожежно-технічного мінімуму) реєстраційний № 80 на ім'я ОСОБА_30, 6 талонів, 3 пластикові картки, 2 пластикові кредитні картки, 24 акційні авто картки, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Овруцького РВ УМВС України в Житомирській області, передати потерпілому ОСОБА_3; курточку, рукавиці, кросівки, чохол з поясом, які були вилучені за місцем проживання ОСОБА_6 та зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Овруцького РВ УМВС України в Житомирській області, передати засудженому ОСОБА_7; курточку, кофту, сорочку, майку, штани з поясом, труси, шкарпетки , які вилучені з трупа потерпілого ОСОБА_8, клаптик матерії, дві стріляні гільзи, пластикову пляшку, що зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Овруцького РВ УМВС України в Житомирській області, знищити; обріз мисливської зброї та саморобний пристрій для стрільби, саморобний приклад до зброї, цівка від зброї, які зберігаються в кімнатах зберігання зброї та речових доказів Овруцького РВ УМВС України в Житомирській області, передати УМВС України в Житомирської області .

Вирок може бути оскаржений і на нього може бути внесено касаційне подання до Верховного Суду України через апеляційний суд Житомирської області протягом одного місяця з моменту проголошення, а засудженим ОСОБА_6 - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий

Суддя

Народні засідателі :