Рішення № 89140363, 30.04.2020, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/4678/19

Провадження № 2/191/1308/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2020 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Твердохліб А.В.

за участю секретаря – Яришевої Н.В.

розглянувши згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Синельникове цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

26.12.2019 року позивач звернувся до відповідача з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що між ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» та ОСОБА_1 було укладено 03.06.2014 року кредитний договір №GP-6421386, на підставі якого видано кредит у сумі 10954 грн. 00 коп. 19.07.2016 року ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» припинилося шляхом приєднання до ПАТ «Перший Український міжнародний банк», відповідно до виписки з Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. ПАТ «Перший Український міжнародний банк» є правонаступником усіх прав та зобов`язань ПАТ «Банк «Ренесанс Капітал», згідно виписки та Статуту. Відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий строк. Її заборгованість станом на 29.11.2019 року становить 65623 грн. 04 коп., з яких: 10184 грн. 42 коп. – заборгованість за кредитом; 1815 грн. 33 коп. – заборгованість за процентами; 6396 грн. 69 коп. – заборгованість за комісією; 47226 грн. 60 коп. – штрафні санкції. Відповідно до п. 6.2 Загальних умов кредитування, відкриття та ведення розрахунків, на які йдеться посилання у пропозиції укласти договір (оферта), за повне або часткове прострочення повернення кредиту, сплати процентів, комісії у терміни, передбачені графіком платежів за кредитним договором, позичальник повинен сплатити банку штраф за кожний випадок прострочення, а також кожний місяць прострочення встановленого терміну від простроченої суми, розрахованої на останній день місячного строку. В зв`язку із викладеним, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором у сумі 65623 грн. 04 коп., а також судовий збір у сумі 1921 грн. 00 коп.

Згідно правил ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України, з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, але при зверненні до суду із позовом, зазначив про можливість розгляду справи без його присутності. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, але до початку його проведення надала суду заяву в якій зазначила, що позов не визнає, розгляд справи просить здійснювати без її участі. Окрім того, просила застосувати строк позовної давності, оскільки останній платіж нею особисто було здійснено у 2015 році, що підтвердила відповідними квитанціями.

Суд, дослідивши докази, викладені в письмових матеріалах справи, давши їм належну оцінку, прийшов до наступного.

03 червня 2014 року позичальником ОСОБА_1 було підписано анкету, разом із пропозицією до АТ «Банк ренесанс капітал», укласти договір (оферту).

Так, у кредитному договорі №GP-6421386 визначено суму кредиту у розмірі 10954 грн. 00 коп., зі строком дії договору на 48 міс., розміром процентної ставки у 9,0% річних, з визначеним періодом платежів з 04 червня 2014 року по 04 червня 2018 року (а.с.7).

Вказана сума грошових коштів, а саме 10954 грн. 00 коп., яка є сумою видачі кредиту за договором №GP-6421386 від 03.06.2012 року, за меморіальним ордером №2354709 від 04 червня 2014 року, була перерахована ОСОБА_2 (а.с.12).

Відповідно до ст.1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК).

Визначення поняття «зобов`язання» міститься у ч.1 ст.509 ЦК.

Відповідно до цієї норми зобов`язання — це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до п. 8 Загальних умов договорів кредитування, відкриття та ведення рахунків, які також підписані позичальником ОСОБА_1 , встановлено умову договору про надання споживчого кредиту, а саме, що банк має право вимагати від позичальника виконання зобов`язань за кредитним договором щодо повернення кредиту та відповідно сплати процентів, комісії тощо, а позичальник зобов`язаний їх виконати протягом 34 днів від дати відправлення банком відповідного повідомлення в будь-якому з наступних випадків істотного порушення позичальником зобов`язань за кредитним договором, в тому числі:

8.1.1. ненадання у строк документів, зазначених у п.9.2 цього договору;

8.1.2. прострочення встановлених кредитним договором термінів погашення частини кредиту та/або оплати процентів та/або комісії: - більше ніж на один місяць; та/або – у сумі, що перевищує п`ять відсотків суми кредиту; та/або – яке призводить до виникнення заборгованості за кредитним договором у сумі, що перевищує суму кредиту на десять відсотків (а.с.8).

Згідно п.8.3 Загальних умов договорів кредитування, відкриття та ведення рахунків, визначено, що у випадку невиконання позичальником вимоги банку щодо дострокового повернення кредиту та відповідно щодо виконання інших зобов`язань за кредитним договором у строк, встановлений п.8.1. Розділу 2: - припиняється нарахування процентів, комісії та штрафів, згідно п. 6.2 цього розділу; та–позичальник зобов`язується відшкодувати банку завдані таким невиконанням збитки у розмірі неодержаних банком доходів за кредитним договором у розмірі суми процентів та комісії, розрахованої на умовах, визначених кредитним договором, та яка мала б бути оплачена позичальником за весь строк кредиту банку при належному виконанні позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором й не була ним сплачена банку; та позичальник зобов`язується на вимогу банку в порядку ст. 625 ЦК України сплатити 20 процентів річних від суми простроченої заборгованості позичальника за кредитним договором (а.с. 8).

Пунктом 3.9. Загальних умов договорів кредитування, відкриття та ведення рахунків закріплено, що клієнт доручає банку, а банк має право в порядку договірного списання, списувати з карткового рахунку кошти, у тому числі за рахунок овердрафту. Пунктом 5.3 встановлено, що за повне або часткове прострочення виконання грошових зобов`язань за договором карткового рахунку, клієнт сплачує банку штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,49% від простроченої суми за кожен день затримки виконання. Договір рахунку вважається укладеним з моменту акцепту (прийняття) банком пропозиції клієнта і діє до дати закриття рахунку (а.с.8-9).

19.07.2016 року ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» припинилося шляхом приєднання до ПАТ «Перший Український міжнародний банк», відповідно до виписки з Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. ПАТ «Перший Український міжнародний банк» є правонаступником усіх прав та зобов`язань ПАТ «Банк «Ренесанс Капітал», згідно виписки та Статуту.

У зв`язку із неналежним виконанням позичальником ОСОБА_1 взятих на себе кредитних зобов`язань, ПАТ «ПУМБ» направило з рекомендованим повідомленням на її адресу за вих. №82 від 28.08.2018 року письмову вимогу (повідомлення), в якій вказано, що ОСОБА_1 має станом на 28.08.2018 року заборгованість у сумі 19597 грн. 22 коп., яку необхідно сплатити в строк до 04.09.2018 року. Вказана вимога позичальником ОСОБА_1 виконана не була (а.с.10).

Згідно виписки з рахунку ОСОБА_1 , наданої АТ «Перший Український міжнародний банк», встановлено, що станом на 29.11.2019 року ОСОБА_1 має не погашену заборгованість за кредитним договором №GP-6421386 у сумі 65623 грн. 04 коп., яка складається із:

-10184 грн. 42 коп. – прострочена заборгованість за сумою кредиту;

-6396 грн. 69 коп. – прострочена заборгованість за комісією;

-1815 грн. 33 коп. – прострочена заборгованість за процентами;

-47226 грн. 60 коп. – неустойка за порушення зобов`язань по кредиту та сума плати, що здійснена стягувачем за вчинення виконавчого напису (а.с. 13).

Згідно з нормою ст.526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК). Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК). Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення — невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття — як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов`язання» (стст.530, 631 ЦК).

Якщо в зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Як убачається з матеріалів справи, сторони встановили кінцевий строк повернення кредиту — до 03.06.2018 року, так і строки виконання зобов`язань зі щомісячним погашенням платежів —до 04 числа кожного місяця (а.с.7).

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст.1050 ЦК. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього кодексу (ч.2 ст.1050 ЦК).

Строк виконання кожного щомісячного зобов`язання, згідно із ч.3 ст.254 ЦК, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язаний його початок (ст.253 ЦК).

Відповідно до ст.256 ЦК позовна давність — це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч.4 ст.267 ЦК).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки (ст.257 ЦК).

Для окремих видів вимог законом встановлено спеціальну позовну давність. Зокрема, ч.2 ст.258 ЦК передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом, перебіг загальної та спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК).

Так, за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.5 ст.261 ЦК).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у стст.252—255 ЦК.

При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припиненням дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст.261 ЦК).

За змістом цієї норми, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

У даній справі встановлено, що згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язаний здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) у розмірі та в строки, визначені договором, і щомісяця сплачувати проценти за користування кредитом, а також комісії за обслуговування кредитної заборгованості (а.с.7).

Оскільки умовами договору передбачено виконання зобов`язання боржником частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а отже, і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, ураховуючи, що за умовами договору погашення кредиту повинно здійснюватися позичальником частинами до 04 числа кожного місяця, то початок перебігу позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов`язань.

Так, ОСОБА_1 перестала виконувати щомісячні зобов`язання з погашення кредиту та процентів за користування кредитом з 21.08.2015 року, у зв`язку із чим у неї станом на 29.11.2019 року утворилася заборгованість за кредитним договором. У свою чергу банк звернувся до суду з позовом до неї 16 грудня 2019 року.

Отже, аналізуючи умови договору сторін і зміст зазначених правових норм, суд приходить до висновку про те, що у разі неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів і процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

За викладених обставин, заявлені позивачем вимоги, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 03.06.2014 року, є такими, що заявлені АТ «ПУМБ» з пропуском строку позовної давності, що є підставою для відмови в задоволені позову.

Суд не бере до уваги платежі, які було автоматично списано у 2019 році банком з карти ОСОБА_1 , оскільки відповідач не здійснювала погашення заборгованості у такий спосіб, тобто автоматичне списання суми з картки не є волевиявленням самої особи позичальника.

На підставі викладено, керуючись ст. 257, ст. 267 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів, а особами, які не були присутні під час проголошення рішення – протягом тридцяти днів з дня отримання повного тексту копії рішення суду.

Відповідно до частини 3 Розділу ХІІ Прикінцевих положень, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 Цивільного процесуального кодексу України, а також строки апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст рішення суду складено 07 травня 2020 року.

Суддя:А. В. Твердохліб