
Справа № 560/1783/20
РІШЕННЯ
іменем України
06 травня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ухвали від 06.04.2020, суд відкрив спрощене провадження без повідомлення учасників справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому позивач просить: 1) визнати протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у призначенні пенсії по інвалідності за нормами Закону України «Про державну службу»; 2) зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та здійснити нарахування й виплату з 10.02.2020 пенсію по інвалідності відповідно до ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII "Про державну службу" в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з врахуванням довідок виданих управлінням агропромислового комплексу та розвитку сільських територій Бахмутської районної державної адміністрації від 06.02.2020 №1-28/63 та № 1-28/64.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що з 20.07.2017 їй встановлено другу групу інвалідності. По 06.02.2020 працювала на різних посадах державної служби, стаж якої на дату звільнення становить 15 років 3 місяці, станом на 01.05.2016 11 років 6 місяців. 06.02.2020 її звільнено з посади начальника управління агропромислового комплексу та розвитку сільських територій Бахмутської районної державної адміністрації у зв`язку із скороченням чисельності працівників. 10.02.2020 звернулася до головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про переведення на інший вид пенсії - з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону № 1058-ІV на пенсію по інвалідності державного службовця згідно із Законом України «Про державну службу» № 3723- XII. Листом від 21.02.2020 №2200-0301-8/5899 відповідач повідомив, що рішенням від 12.02.2020 №3 їй відмовлено у призначенні пенсії по інвалідності державного службовця, оскільки з 01 травня 2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» № 889-VІІІ, яким не передбачено призначення пенсії по інвалідності. Оскільки ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ врегульовано питання пенсійного забезпечення державних службовців за віком, по інвалідності та у зв`язку з втратою годувальника, вважає, що дії управління є протиправними.
23.04.2020 до суду поступив відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 3 від 12.02.2020 ОСОБА_1 відмовлено у переведенні на пенсію по інвалідності згідно ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, про що позивачку повідомлено листом головного управління від 21.02.2020 № 2200-0301-8/5899. Вказує, що законодавець чітко окреслив правила, що підлягають застосуванню при призначені пенсії державним службовцям після 01 травня 2016 року, а саме ті з них, що статтею 37 Закону № 3723-ХІІ встановлені для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Ці правила визначені частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ. Зазначає, що стаття 37 Закону № 3723-ХІІ для осіб які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, крім тривалості стажу цієї роботи, визначає такі умови: чоловіки мають досягти віку 62 роки, а жінки - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону 1058; особи повинні мати страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбачений абзацом першим частини першої статті 28 Закону 1058, тобто 35 років для чоловіків та 30 років для жінок. Також вказує, що імперативною вимогою, з якою Закон пов`язує право на пенсію виходячи з пунктів 10 та 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 889 та частини першої статті 37 Закону № 3723-ХІІ, є досягнення позивачкою, 1969 року народження, віку, встановленого ст. 26 Закону України 1058. Звертає увагу на те, що станом на 10.02.2020 позивач зазначеного віку не досягла. Також, просить провести розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін (арк. спр. 40-42).
Ухвалою від 24.04.2020 залишено без задоволення клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.
З`ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог, так і заперечень, та оцінивши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.
Випискою з акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0941014 від 20.07.2017 стверджено, що ОСОБА_1 до 01.08.2020 встановлено ІІ групу інвалідності з 20.07.2017 (арк. спр. 4).
10.02.2020 позивач звернулася до пенсійного органу із заявою, в якій просила перерахувати пенсію, вид перерахунку: перехід на інший вид пенсії (арк. спр. 217 (зворот), 218).
Також, до заяви про перерахунок пенсії, позивачем додано, зокрема, Довідки управління агропромислового комплексу та розвитку сільських територій Бахмутської районної державної адміністрації від 06.02.2020 №01-28/63 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця та від 06.02.2020 № 01-28/64 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед звільненням за пенсією) (арк. спр. 226-229).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 12.02.2020 №3, відмовлено ОСОБА_1 у переведенні з пенсії по інвалідності згідно Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” на пенсію по інвалідності згідно Закону України “Про державну службу” відповідно до поданої заяви від 12.02.2020, оскільки згідно до Закону України №889-VIII від 10.12.2015 “Про державну службу” не передбачено призначення пенсії по інвалідності (арк. спр. 224).
Листом від 21.02.2020 №2200-0301-8/5899 відповідач повідомив ОСОБА_1 , що згідно з Законом України “Про державну службу” від 10.12.2015 №889 (далі - Закон №889) втратив чинність Закон України “Про державну службу” від 16.12.1993 №3723, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. Згідно з пунктами 10 і 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889 право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” від 16 грудня 1993 року № 3723 мають особи, які на день набрання чинності Законом №889 (на 01.05.2016): - займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" №3723 та актами Кабінету Міністрів України; - мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" №3723 та актами Кабінету Міністрів України, незалежно від факту роботи на державній службі станом на 01.05.2016. За документами пенсійної справи стаж роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" станом на 01.05.2016 становить 11 років 6 місяців 7 днів (арк. спр. 230).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначаються Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон №889-VIII).
Відповідно до п. 2 розд. ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 889-VIII, з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 28.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон № 3723-XII), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу.
Зокрема, п. 10, 12 розд. ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною 1 ст. 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року — страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, — у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року — страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
Водночас, приписами ч. 9 ст. 37 Закону № 3723-XII визначено, що пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених ч. 1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.
Судом встановлено, що трудовий стаж позивача на державній службі станом на 01.05.2016 складає 11 років 6 місяців 7 днів, вона є інвалідом ІІ групи.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, має стаж на посаді державної служби понад 10 років, перед зверненням за призначенням пенсії працювала на посаді, віднесеній до посад державних службовців, суд приходить до висновку, що позивач має право на призначення пенсії по інвалідності згідно з ст. 37 Закону № 3723-XII, а тому відповідно наявні правові підстави для переведення позивачки з пенсії по інвалідності, призначеної їй відповідно до Закону № 1058-IV, на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону № 3723-XII.
Щодо аргументів Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, що законодавцем визначено правила, які підлягають застосуванню при призначенні пенсії державним службовцям після 01 травня 2016 року, тобто підлягають застосуванню у сукупності норми, визначені п. 10, 12 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положень” Закону № 889-VIII, і норми, передбачені ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-XII, які визначають умови для призначення пенсії державного службовця, а саме: вік, стаж державного службовця і страховий стаж, суд вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки Закон не пов`язує нарахування пенсії по інвалідності з такою умовою, як досягнення певного віку. При цьому орган пенсійного фонду, як суб`єкт владних повноважень, трактує норми Закону на свій розсуд, і віддає перевагу найменш сприятливому для позивача тлумаченню законодавства України.
Аналогічна позиція викладена в рішенні Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року по справі №822/524/18 (Пз/9901/23/18) (провадження № 11-555заі18), яке набрало законної сили і є зразковим рішенням.
Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у призначенні ОСОБА_1 пенсії по інвалідності державного службовця виражена у Рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 12.02.2020 №3, яким відмовлено ОСОБА_1 у переведенні з пенсії по інвалідності згідно Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” на пенсію по інвалідності згідно ст. 37 Закону України “Про державну службу” № 3723-ХІІ, тому саме це рішення, а не дії щодо відмови, як вказує позивач, є протиправним та підлягає скасуванню, що є належним захистом порушеного права позивача.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивач частково довів позовні вимоги, а суб`єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, не довів, що діяв у межах закону, що підтверджено доказами, перевіреними в суді, тому позов, з урахуванням правового висновку Верховного Суду викладеного у зразковій справі №822/524/18 (Пз/9901/23/18) (провадження № 11-555заі18) та висновків Верховного Суду, задовольняється частково.
Оскільки позивач була звільнена від сплати судового збору як інвалід ІІ групи, судових витрат, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, немає.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 12.02.2020 №3 щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 з 10.02.2020 пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ “Про державну службу” у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках управління агропромислового комплексу та розвитку сільських територій Бахмутської районної державної адміністрації від 06.02.2020 №01-28/63 та № 01-28/64.
В решті позовних вимог відмовити.
Судових витрат, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, немає.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 06 травня 2020 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя А.І. Петричкович
Судове рішення № 89111366, Хмельницький окружний адміністративний суд було прийнято 06.05.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 560/1783/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: