Рішення № 89086840, 06.05.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2020 року м. Київ № 640/7862/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Продінвест-Україна» до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про стягнення пені,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Продінвест-Україна» (ТОВ «Продінвест-Україна») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (ДФС України) про стягнення пені у розмірі 1383155,16 грн за прострочення погашення заборгованості з відшкодування податку на додану вартість у сумі 1362049 грн.

В обґрунтування заявлених вимог з урахуванням додатково наданих пояснень зазначено, що податковою перевіркою підтверджено правомірність відображення ТОВ «Продінвест-Україна» у декларації з податку на додану вартість (ПДВ) за червень 2015 року від`ємне значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 1362049 грн.

Однак, відповідач, незважаючи на вимоги пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (ПК України) та судове рішення у справі №826/7659/16, у період з 22.09.2015 по 09.11.2018 не збільшував у системі електронного адміністрування ПДВ суму, на яку ТОВ «Продінвест-Україна» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на 1362049 грн та не відобразив відповідне збільшення у системі електронного адміністрування ПДВ. Вказана бездіяльність відповідача зумовила виникнення та існування заборгованості перед позивачем у період з 22.09.2015 по 09.11.2018, що має наслідком нарахування пені на підставі пункту 200.23 статті 200 ПК України у розмірі 1383155,16 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2019 позовну заяву ТОВ «Продінвест-Україна» прийнято до розгляду та у справі відкрито провадження. Вирішеного здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.

ДФС України подано відзив на позовну заяву в якому висловлено прохання в задоволенні позову відмовити. Зазначено, що судове рішення у справі №826/7659/16 виконане відповідачем 09.11.2018 у повному обсязі.

Також відповідачем наголошено, що сума від`ємного значення з ПДВ у розмірі 1362049 грн 19.08.2015 у повному обсязі зарахована ТОВ «Продінвест-Україна» у рахунок зменшення податкового зобов`язання з ПДВ, яке підлягає сплаті до бюджету у липні 2015 року. Відтак, заборгованість з відшкодування ПДВ не виникала, що виключає можливість нарахування пені.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.08.2019 до участі у справі залучено співвідповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві (ГУ ДКС України у м. Києві).

ГУ ДКС України у м. Києві подано відзив на позовну заяву в якому також висловлено прохання в задоволенні адміністративного позову ТОВ «Продінвест-Україна» відмовити повністю. Зазначено, ГУ ДКС України у м. Києві жодним чином не порушено права позивача, адже до них не надходила інформація про здійснення для ТОВ «Продінвест-Україна2 бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 1362049 грн.

Суд, дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, встановив наступне.

20.07.2015 ТОВ «Продінвест-Україна» подано електронну податкову декларацію з ПДВ за червень 2015 року, у якій в рядках 24 (сума від`ємного значення, що зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 22.1+ рядок 23.3) (переноситься до рядка 20.1 наступного звітного (податкового) періоду) та 31 (сума непогашеного від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду) відображено показник «-« та 07.10.2015 останній уточнюючий розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2015 року яким збільшено показник рядка 24 (сума від`ємного значення, що зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 22.1+ рядок 23.3) (переноситься до рядка 20.1 наступного звітного (податкового) періоду) на 1362049 грн.

ТОВ «Продінвест-Україна» звернулось до ДФС України листами №263 від 28.08.2015, №290 від 12.10.2015 та №309 від 19.11.2015 щодо збільшення суми на яку платник податків має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладені та/або розрахунки коригування, визначеної відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 ПК України на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, зазначену в уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2015 року або інший період, що передує червню 2015 року.

ДФС України листами №23850/6/99-99-19-03-02-15 від 09.11.2015, №27028/6/99-99-19-03-02-15 від 17.12.2015 повідомила ТОВ «Продінвест-Україна2 про те, що згідно положень пункту 34 підрозділу 2 розділу XX ПК України «реєстраційна сума» збільшується на суму від`ємного значення, що задекларована платником податків виключно в рядках 24 та 31 податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року та не підлягає перерахунку внаслідок уточнення платником податків показників звітності з ПДВ.

Позивач вважаючи, що ДФС України має збільшити у системі електронного адміністрування ПДВ суму на яку ТОВ «Продінвест-Україна» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від`ємного значення за червень 2015 року в розмірі 1524925 грн звернувся з відповідним позовом до суду.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.05.2017 у справі №826/7659/16, яка набрала законної сили 04.10.2017, частково задоволено позов ТОВ «Продінвест-Україна», зокрема:

- визнано бездіяльність ДФС України по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку ТОВ «Продінвест-Україна» має право реєструвати податкові накладені та/або розрахунки коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від`ємного значення за червень 2015 року у розмірі 1362049 грн у системі електронного адміністрування ПДВ у визначений законом термін, - протиправною;

- зобов`язано ДФС України збільшити у системі електронного адміністрування ПДВ суму, на яку ТОВ «Продінвест-Україна» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму 1362049 грн та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ.

Разом з цим, 07.09.2015 ТОВ «Продінвест-Україна» звернулось до ДФС України із заявою №269 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

ДФС України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Продінвест-Україна» за результатом якої складено довідку від 21.09.2015 №167/26-55-22-13/38809674 згідно якої не встановлено порушень при відображенні ТОВ «Продінвест-Україна» у декларації з ПДВ за червень 2015 року залишку від`ємного значення, що після бюджетного відшкодування зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 1345382 грн.

Позивач зазначає, що оскільки перевірка завершена 15.09.2015, відповідач до 22.09.2015 мав подати відповідний висновок щодо проведення бюджетного відшкодування від`ємного значення у сумі 1362049 грн, однак включив вказану суму до складу податкового кредиту наступного податкового періоду лише 09.11.2018. Тому, на думку позивача у період з 22.09.2015 по 09.11.2018 за ДФС Україна рахувалась заборгованість перед ТОВ «Продінвест-Україна» з відшкодування ПДВ у сумі 1362049 грн. На вказану заборгованість на підставі пункту 200.23 статті 200 ПК України у розмірі нараховується пеня у сумі 1383155,16 грн, про стягнення якої подано даний позов.

Отже, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, суд виходить з того, що відповідно до пункту 200.1. статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За приписами пунктів 200.7-200.13 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Контролюючий орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Згідно пункту 200.23 статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Верховний Суд у постановах від 19.11.2019 у справі №808/887/16 та від 12.03.2020 у справі №809/4406/15 зауважив, що після закінчення установлених чинним законодавством строків для адміністративної процедури перевірки наявності у платника права на бюджетне відшкодування у результаті невчинення компетентними органами належних дій невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість.

Наведений юридичний факт, у свою чергу, зумовлює виникнення фінансових правовідносин між боржником в особі держави та кредитором - платником податків, права якого порушені саме внаслідок несплати йому відповідної суми.

З урахуванням викладеного, Верховний Суд підсумовує, що на суми податку, не відшкодовані протягом визначених статтею 200 ПК України строків, які вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ, нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення, безвідносно до причин нездійснення такого відшкодування.

За приписами Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №966 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), у рядку 23 декларації вказується сума від`ємного значення яка:

- зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу), в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (відображається у рядку 23.1);

- підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 23.2 декларації). Платники податку, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають до декларації 0110 (додаток 3) та (додаток 4);

- зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (відображається у рядку 23.3).

Проаналізувавши податкову звітність ТОВ «Продінвест-Україна» за червень 2015 року судом встановлено, що ТОВ «Продінвест-Україна» задекларовано від`ємне значення з ПДВ за червень 2015 року у сумі 1362049 грн як таке, що зараховується до складу наступного звітного (податкового) періоду про що свідчить зазначення вказаної суми від`ємного значення у рядку 23.3 декларації з ПДВ за червень 2015 року та у відповідних уточнюючих розрахунках до цієї декларації.

При цьому, у рядку 23.2 податкової декларації ТОВ «Продінвест-Україна» з ПДВ за червень 2015 року та уточнюючих розрахунках до такої декларації, позивачем не задекларовано жодних сум.

Позивач подав до суду копію заяви про здійснення бюджетного відшкодування від 30.04.2015. Однак, вказана заява не може вважатись належним доказом у даній праві, адже безпосередньо не стосується сум ПДВ, які позивач декларував у червні 2015 року

У зв`язку із викладеним суд вважає, що матеріали справи не містять доказів подання ТОВ «Продінвест-Україна» заяви про здійснення бюджетного відшкодування.

Відповідач стверджує, що суму від`ємного значення у рядку 23.3 декларації з ПДВ за червень 2015 року у розмірі 1362049 грн позивач використав при погашенні податкового зобов`язання з ПДВ за липень 2015 року у сумі 2058760 грн. Такі доводи відповідача підтверджує також декларація ТОВ «Продінвест-Україна» з ПДВ за липень 2015 року (вх. №9174890195), а саме у рядку 20 вказаної декларації «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 20.1 + рядок 20.2 + рядок 20.3)» вказано суму 1362049 грн.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позивач не ініціював питання бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку від`ємного значення з ПДВ за червень 2015 року у розмірі 1362049 грн. Залишок від`ємного значення за червень 2015 року у розмірі 1362049 грн використано позивачем у повному обсязі шляхом зарахування до складу податкового кредиту за липень 2015 року.

Посилання позивача на те, що відповідач фактично погасив вказану заборгованість 09.11.2018 та на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.05.2017 у справі №826/7659/16 суд вважає безпідставними, адже такі посилання стосуються виконання відповідачем обов`язку щодо коригування суми податку на яку ТОВ «Продінвест-Україна» має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних в силу вимог статті 200-1 ПК України.

Суд зазначає, що згідно пункту 200-1.1 статті 200-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;

суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Так, 09.11.2018 відповідачем проведено збільшення суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (УНакл), на 1362049 грн.

Відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (УНакл), обчислену за такою формулою:

УНакл = УНаклОтр + УМитн + УПопРах - УНаклВид - УВідшкод - УПеревищ, де:

УНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

УМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;

УПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунка в системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, відкритого для перерахування коштів на його спеціальний рахунок, відкритий в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів;

УНаклВид - загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

УВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок;

УПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, вказане збільшення УНакл безумовно не свідчить про те, що 09.11.2018 відповідач погасив заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ.

Таким чином, заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ для ТОВ «Продінвест-Україна» у розмірі 1362049 грн у даному випадку не виникла, що виключає можливість нарахування та стягнення пені згідно пункту 200.23 статті 200 ПК України.

При розгляді даної справи суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України», «Проніна проти України» та «Серявін та інші проти України»: принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії».

З огляду на наведене суд надав правову оцінку визначальним доводам сторін. Відсутність у даному рішенні правової оцінки окремих доводів сторін, жодним чином не відобразилось на повноті та об`єктивності дослідження судом обставин справи та не вплинуло на результат розгляду даної справи.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, суд вважає, що позивачем не доведено факту порушення відповідачем у межах спірних правовідносин, а відповідачем доведено протилежне, відтак, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд виходить з того, що за обставин необґрунтованості заявлених позивачем вимог, підстави для стягнення сплаченого ним судового збору з відповідача відповідно до статті 139 КАС України відсутні, а відповідач не поніс витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, у зв`язку із чим судові витрати розподілу не підлягають.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246 КАС України,

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Продінвест-Україна» до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про стягнення пені, - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» цього ж Кодексу.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Продінвест-Україна» (місцезнаходження юридичної особи: 01015, місто Київ, вулиця Московська, будинок 46/2, секція 3, поверх 17; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 38809674).

Відповідач - Державна фіскальна служба України (місцезнаходження юридичної особи: 04053, місто Київ, вулиця Львівська площа, будинок 8, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 39292197).

Відповідач - Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві (місцезнаходження юридичної особи: 01601, місто Київ, вулиця Терещенківська, будинок 11-А, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 37993783).

Суддя О.М. Чудак