Рішення № 89086841, 05.05.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2020 року м. Київ № 640/3741/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі - відповідач), в якому просить визнати неправомірним дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, які полягали у неврахуванні при призначенні пенсії повного розміру трудового стажу та стажу державного службовця.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідачем в порушення Закону України «Про державну службу» та постанови Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року №283 не зараховано стаж служби в органах внутрішніх справ та в Збройних Силах України. Крім того, позивач вказує, що в порушення статей 56, 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи не враховано навчання у ПТУ №5 міста Кременчук, запис про яке наявне в трудовій книжці.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач у відзиві на позов вказує, що при перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2017 року обчислення пенсії проведено з урахуванням стажу 41 рік 6 місяців 13 днів, порахованого по 19 серпня 2009 року, заробітної плати, визначеної за період роботи з 01 серпня 1991 року по 31 липня 1996 року, з 01 липня 2000 року по 31 липня 2009 року. При перерахунку пенсії позивача не враховано навчання у ПТУ №5 міста Кременчук з 01 вересня 1964 року по 15 липня 1966 року згідно копії трудової книжки, з огляду на відсутність документів, що підтверджують період навчання позивача у ПТУ №5 міста Кременчук.

У відповіді на відзив позивач вказує, що відповідачем не спростовано доводи, викладені у позовній заяві.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та до 01 жовтня 2017 року отримував пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про державну службу».

З набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення до пенсії» 01 жовтня 2017 року позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки - 3764,40 грн. При цьому величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.

08 серпня 2018 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із заявою про проведення перерахунку пенсії з 2009 року по 2017 рік з урахуванням стажу державної служби, до якої включена служба в органах внутрішніх справи та в Збройних Силах України, та включенням до загального трудового стажу періоду навчання у ПТУ №5 міста Кременчук з 01 вересня 1964 року по 15 липня 1966 року.

Листом від 30 серпня 2018 року №684648/02 Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві повідомило позивача про проведення перерахунку його пенсії відповідно до статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням стажу 41 рік 6 місяців 13 днів, порахованого по 19 серпня 2009 року.

Також, 19 листопада 2018 року позивач звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із заявою про проведення перерахунку його пенсії із застосування середнього показника заробітної плати 5377,90 грн з урахуванням загального стажу 48 років 4 місяці 1 день.

Листом від 22 грудня 2018 року Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві повідомило позивача, що при проведенні перерахунку пенсії з 01 жовтня 2017 року обчислення пенсії проведено з урахуванням стажу 41 рік 6 місяців 13 днів, порахованого по 19 серпня 2009 року, заробітної плати, визначеної за період роботи з 01 серпня 1991 року по 31 липня 1996 року, з 01 липня 2000 року по 31 липня 2009 року. Додатково повідомлено, що для підтвердження навчання позивача у ПТУ №5 міста Кременчук з 01 вересня 1964 року по 15 липня 1966 року останньому необхідно подати довідку, що містить період навчання.

Незгода позивача із розрахунком загального трудового стажу та стажу державної служби зумовила звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до пункту 4-3 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсій не страхування» пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», збільшений на 79 гривень.

Одночасно пунктом 4-7 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» названого Закону визначено, що особам, пенсії / щомісячне довічне грошове утримання яким призначені відповідно до законів України «Про Кабінет Міністрів України», «Про державну службу», «Про Національний банк України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про судоустрій і статус суддів», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», Митного кодексу України, Податкового кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4 3 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматичне, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ.

Особи, пенсію яким переведено на пенсію на умовах цього Закону, у будь-який час можуть звернутися до органів Пенсійного фонду для переведення на пенсію / щомісячне довічне грошове утримання за нормами законів України «Про Кабінет Міністрів України», «Про державну службу», «Про Національний банк України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про судоустрій і статус суддів», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», Митного кодексу України, Податкового кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України із встановленням розміру пенсії, отримуваного до такого переведення, з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла така заява.

Так, матеріалами справи підтверджено, що позивачу до загального стажу не враховано період навчання у ПТУ №5 міста Кременчук з 01 вересня 1964 року по 15 липня 1966 року.

Згідно з пунктом «д» частини 3 статті 56 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців (абзац 1 частини першої статті 38 Закону України від 10 лютого 1998 року №103/98-ВР «Про професійно-технічну освіту»).

Аналогічна, за змістом, вимога міститься і у абзаці 1 пункту 26 Положення про професійно-технічний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 1998 року № 1240, згідно з яким час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі до безперервного і до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за одержаною професією не перевищує трьох місяців.

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії трудової книжки позивача, остання містить запис на сторінці 2 про навчання у ПТУ №5 міста Кременчук з 01 вересня 1964 року по 15 липня 1966 року.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 8 Порядку №637 час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Суд зауважує, що наявність документів, визначених пунктом 8 Порядку №637, для підтвердження періоду навчання необхідна за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

З урахуванням наявності у трудовій книжці позивача запису про період навчання у ПТУ №5 міста Кременчук з 01 вересня 1964 року по 15 липня 1966 року, суд вважає безпідставною відмову відповідача врахувати такий період навчання до загального стажу позивача.

Щодо доводів позивача, що до стажу його державної служби не включено період служби в органах внутрішніх справ та служби в Збройних Силах України, суд зазначає наступне.

Стаж державної служби обчислюється відповідно до статті 46 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII та Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року №229.

Пунктом 8 розділу «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII визначено, що стаж державної служби за період роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Стаж державної служби до набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року №283.

Відповідно до пункту 3 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року №283, до стажу державної служби включається час військової служби у Збройних силах та інших військових формуваннях.

Відповідно до записів трудової книжки позивача, останній з 19 травня 1968 року проходив службу в Радянській Армії та з 01 жовтня 1970 року по 12 листопада 1991 року проходив службу в органах внутрішніх справ безперервно 21 рік 01 місць 14 днів.

Отже, період служби позивача у Радянській Армії та в органах внутрішніх справ включається до стажу військової служби.

Проте, відповідно до наявних матеріалів справи відсутній спір позивача з Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві щодо зарахування до стажу державної служби період служби позивача у Радянській Армії та в органах внутрішніх справ, а лише наявний спір щодо включення до стажу позивача періоду навчання у ПТУ №5 міста Кременчук з 01 вересня 1964 року по 15 липня 1966 року.

Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зауважує, що лише після відповіді органу Пенсійного фонду позивач реалізував своє право на звернення до суду, тобто посилання відповідача на застосування строків давності є безпідставним.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем надано суду достатні документальні докази, якими підтверджується протиправність дій відповідача щодо не включення до стажу позивача періоду навчання у ПТУ №5 міста Кременчук , в той час, як відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2.Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо невключення до стажу ОСОБА_1 періоду навчання у ПТУ №5 міста Кременчук з 01 вересня 1964 року по 15 липня 1966 року.

3.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві включити до стажу ОСОБА_1 період навчання у ПТУ №5 міста Кременчук з 01 вересня 1964 року по 15 липня 1966 року.

4.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5.Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, місто Київ, вулиця Бульварно - Кудрявська, будинок 16, код ЄДРПОУ 42098368) судовий збір у сумі 384 (триста вісімдесят чотири) грн 50 коп.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко