Ухвала суду № 89056632, 28.04.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/5941/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"28" квітня 2020 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Гаврилова О.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» про стягнення суми страхового відшкодування,-

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду м.Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» про стягнення суми страхового відшкодування.

Згідно заявлених вимог, позивач просить суд стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «Нова» на свою користь в рахунок відшкодування коштів, виплачених потерпілому

ОСОБА_2 суму страхового відшкодування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземний транспортних засобів №АС/5854484 від 22 липня 2015 року в розмірі 27 450,54 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. (ч. 1 ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України).

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним уст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що позовна заява не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, регулюються положеннями Закону України «Про судовий збір».

Платником судового збору виступає особа (фізична або юридична), яка звертається до суду ( ст.2 Закону України «Про судовий збір»).

Пільги щодо сплати судового збору, визначені у статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Матеріали позовної заяви містять клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, в якому посилаючись на наявність укладеного між сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/5854484 від 22 липня 2015 року, на ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» та відсутність доходу, позивач просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ст. 1-1 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. (ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»)

Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом спору є стягнення коштів - сплаченої суми страхового відшкодування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а тому на спірні відносини Закон України «Про захист прав споживачів» не поширюється, оскільки відносини сторін у цьому випадку врегульовано Законом України «Про страхування», який є спеціальним, і безпосередньо умовами укладеного договору страхування (страхового полісу).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, згідно статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони.

Пунктом 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Звертаючись з клопотанням про відстрочення сплати судового збору,

ОСОБА_1 зазначає що вона не працює, разом з тим, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що ОСОБА_1 є фізичною особою підприємцем з 20 травня 2015 року.

Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2019 рік до клопотання позивачем не долучено.

Крім того, на підтвердження свого тяжкого матеріального становища

ОСОБА_1 посилається на від`ємний фінансовий баланс за картковим рахунком, відкритим в АТ «Унівесал Банк», проте з довідки про залишок, заборгованість та рух коштів, наданої 24 квітня 2020 року вбачається баланс на кінець періоду у розмірі

207,49 грн.

У рішенні від 26 липня 2005 у справі «Kniat v. Poland» Європейський суд з прав людини вказав на те, що при вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору, про надання відстрочення чи розстрочення, національні суди повинні встановити реальний дохід (розмір заробітної плати, соціальних виплат, стипендії тощо) особи, чи наявне в неї рухоме та нерухоме майно, цінні папери, чи є в неї можливість розпоряджатися вказаним без значного погіршення власного фінансового стану.

Інших доказів на підтвердження того, що майновий стан позивача перешкоджає сплаті нею судового збору та давали б підстави для відстрочення сплати судового збору, відповідно до положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" та статті 136 ЦПК України, не надано.

Враховуючи наведене, клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Положеннями пунктів 2 ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн) та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб (10 510,00 грн).

При зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за наступними реквізитами: рахунок №UA478999980313141206000026005, код банку отримувача №899998, отримувач УК у Дніпровському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38012871.

З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без руху, позивачу необхідно в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути зазначені в ній недоліки. Для усунення недоліків позовної заяви позивач має долучити оригінал платіжного документа про сплату судового збору в розмірі 840,80 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2, 4, 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» про стягнення суми страхового відшкодування - залишити без руху та запропонувати позивачу в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути вищезазначені недоліки.

У випадку неусунення недоліків, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

С у д д я