Ухвала суду № 89046905, 01.05.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4203/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.05.2020 місто Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Сарай А.І., за участю секретаря судового засідання Зборовської Х.В., прокурора Вайда В.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Косарева-Козлова Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області капітана поліції Гичка І.В., погоджене прокурором відділу прокуратури Закарпатської області Вайда В.В., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Мукачево, Закарпатська область, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, у кримінальному провадженні № 12020070000000112, відомості про яке 29.04.2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області капітан поліції Гичка І.В. звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором відділу прокуратури Закарпатської області Вайда В.В., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, у кримінальному провадженні № 12020070000000112, відомості про яке 29.04.2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що слідчим управлінням ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120200700000000112 від 29.04.2020 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

29.04.2020 року за добровільною згодою власниці квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_2 було проведено огляд місця події за вказаною адресою, де виявлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час проведення огляду було виявлено та вилучено: банку полімерного матеріалу, чорного кольору, всередині якої наявні 54 згортки фольги із речовиною рослинного походження, зеленого кольору, зовні схожою на марихуану; 2 запаяні відрізки медичного шприцу із світлою порошкоподібною речовиною; 5 поліетиленових пакетів з написами: пакет № 1 «100», пакет № 2 «Т 200», пакет № 3 «К 200», пакет № 4 «Т 0,5», пакет № 5 «К 0,5», всередині яких наявні 25 пакетів із світлою порошкоподібною речовиною, зовні схожою на метамфетамін, які ОСОБА_1 незаконно зберігав з метою збуту за вказаною адресою.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у квітні 2020 року, в невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_1 , за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно небезпечних наслідків, з метою збуту придбали особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений – канабіс, загальною вагою 7,8054 грам, та психотропну речовину – метамфетамін, які умисно, незаконно, з метою збуту перемістили в орендовану ними квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , де розфасували їх в окремі згортки фольги та у подальшому, умисно, незаконно, з метою збуту, зберігали вказану кількість особливо небезпечного наркотичного засобу – канабісу та психотропної речовини до моменту їх виявлення та вилучення працівниками поліції під час проведення огляду місця події 30.04.2020 року в приміщенні вказаної квартири за адресою: АДРЕСА_4 .

Згідно з висновком експерта № 6/282 від 30.04.2020 року виявлена та вилучена під час огляду місця події суха подрібнена речовина зеленого кольору відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонений – канабісу.

29.04.2020 року, о 22.19 год., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано у порядку ст. 208 КПК України.

Слідчий вказує, що зазначені дії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кваліфіковано за ч. 2 ст. 307 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання психотропних речовин, з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів та психотропних речовин, за попередньою змовою групою осіб, про що 30.04.2020 року йому повідомлено про підозру.

Як зауважує слідчий у клопотанні, під час досудового розслідування здобуто відомості, що ОСОБА_1 офіційно не працює, не має постійного джерела доходу, вчинив умисний тяжкий злочин, пов`язаний із незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, за який передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскація майна.

За твердженням слідчого, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, розуміючи невідворотність покарання за вчинений ним тяжкий злочин; знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, які невстановлені органом досудового розслідування; незаконно впливати на свідків, тобто чинити на них психологічний тиск чи фізичний вплив, щоб вони змінили або відмовилися від своїх показів, або схиляти свідків до надання неправдивих показань з обставин вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто перешкодити явці свідків до органу досудового розслідування та в суд для проведення слідчих дій та надання показів; вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Зважаючи на те, що в під час досудового розслідування здобуто достатні докази, які підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавленні волі на строк до десяти років з конфіскація майна, підозрюваний не працює, є молодим за віком, відносно нього в судових інстанціях розглядається кримінальне провадження за фактом незаконного зберігання наркотичних речовин, а тому сторона обвинувачення вважає, що з метою забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків та запобігання виникнення вказаним ризикам до нього слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, так як інший більш м`який запобіжний захід, передбачений ч. 1 ст. 176 КПК України, не зможе запобігти вищенаведеним ризикам та не буде ефективними.

На підставі наведеного, слідчий просить застосувати до підозрюваного за ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів.

Прокурор у судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні та додані до нього матеріали кримінального провадження, наголосивши на тяжкості інкримінованого ОСОБА_1 злочину, у вчиненні якого він підозрюється, та на наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, усвідомлюючи покарання, що йому загрожує; можливість впливати на інших осіб, з урахуванням того, що злочин, у вчиненні якого він підозрюється, вчинено групою осіб, яких органом досудового розслідування не ідентифіковано, а також впливати на експерта у цьому кримінальному провадженні; можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та продовжити вчиняти незаконні дії. Крім того, прокурор зазначив, що при написанні слідчим клопотання про застосування запобіжного заходу було допущено описку про те, що відносно підозрюваного в судових інстанціях розглядається кримінальне провадження за фактом незаконного зберігання наркотичних речовин.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні заперечила проти клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зауваживши, що її підзахисний співпрацює з органом досудового розслідування, свою вину визнає та про вчинене шкодує, допомагає слідству та не збирається переховуватися чи іншим чином перешкоджати розслідуванню. Просила розглянути можливість застувати відносно ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з тримання під вартою, а саме у виді домашнього арешту або визначення застави у мінімальному розмірі.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.

Заслухавши позицію прокурора з приводу внесеного клопотання, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Як встановлено у судовому засіданні, слідчим відділом Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020070000000112, відомості про яке 29.04.2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

29.04.2020 року, о 22 год. 19 хв., за адресою: АДРЕСА_4 , у рамках даного кримінального провадження затримано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у порядку ст. 208 КПК України.

30.04.2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за кваліфікуючою ознакою: незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів з метою збуту, вчиненні за попередньою змовою групою осіб, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні наркотичні засоби.

Відповідно до ст. 131 КПК України запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Згідно з ч. 2 цієї ж статті підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені статтею 178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

За приписами ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час розгляду клопотання встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020070000000112 та доданих до клопотання, а саме: протоколом огляду місця події від 29.04.2020 року, згідно з яким огляд проводився 29.04.2020 року (розпочатий о 19.40 год. та закінчений о 22.19 год.) у квартирі АДРЕСА_3 , під час якого, серед іншого, виявлено та вилучено грошові кошти, електронні ваги, набір упаковочних пакетів, пристрій для куріння «бульбулятор», банку полімерного матеріалу, всередині якої наявні 54 згортки фольги із речовиною рослинного походження, зеленого кольору, зовні схожою на марихуану, 2 запаяні відрізки медичного шприцу із світлою порошкоподібною речовиною, 5 поліетиленових пакетів з написами, всередині яких наявні 25 пакетів із світлою порошкоподібною речовиною, зовні схожою на метамфетамін; протоколом затримання ОСОБА_1 у порядку ст. 208 КПК України від 30.04.2020 року, згідно з яким його було затримано 29.04.2020 року, о 22 год. 19 хв., за адресою: вул. Закарпатська, 6/26, м. Мукачево, Закарпатська область; висновком експерта Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 30.04.2020 року № 6/282, відповідно до якого надані на експертизу подрібнені речовини рослинного походження, зеленого кольору, які містилися у десяти згортках з металевої фольги сріблястого кольору, які поміщені в спеціальних пакет з логотипом «Національна поліція України Головне слідче управління» та номером на горловині «ЕХР0260575», що були вилучені під час огляду 29.04.2020 року в квартирі АДРЕСА_3 , є канабісом, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонений, загальна маса канабісу в перерахунку на суху речовину становить 7,8054 г.

Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення на даній стадії досудового розслідування.

Між тим, поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04), рішення від 21.04.2011 року) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання за ч. 2 ст. 307 КК України, що загрожує йому в разі визнання його винуватим у вказаному кримінальному правопорушенні, вік підозрюваного, який є молодою особою, та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, який неодружений, наявність у підозрюваного постійного місця проживання та відсутність постійного місця роботи і джерела доходу, майновий стан підозрюваного, а також відсутність у нього судимостей.

Беручи до уваги наведене та вивчені матеріали внесеного клопотання, обґрунтування сторони обвинувачення, слідчий суддя вважає доведеними під час розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 та суворість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим, що оцінені в сукупності з даними про особу підозрюваного; можливість незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, виходячи з того, що досудове розслідування знаходиться на початковій стадії, усіх свідків не встановлено, докази у повному обсязі не зібрано, а тому існує ризик незаконного впливу на свідків кримінального провадження, які під тиском підозрюваного можуть змінити показання; можливість перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, з огляду на те, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину за попередньою змовою групою осіб, і на даному етапі досудового розслідування не встановлено від кого саме він придбав наркотичні засоби, у зв`язку з чим існує можливість попередження інших осіб, причетних до збуту цих засобів, та впливу на них з метою перешкоджання встановленню істини у даному провадженні.

Доводи сторони обвинувачення про існування інших ризиків, зазначених у клопотанні, а саме можливість підозрюваного знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та вчинення інших кримінальних правопорушень, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, у зв`язку із чим ці ризики не враховується слідчим суддею при обранні запобіжного заходу.

Крім того, слідчий суддя враховує, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , пов`язаний з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, що становить підвищену суспільну небезпеку. Предметом інкримінованого ОСОБА_1 злочину виступають особливо небезпечні наркотичні засоби і даному злочину притаманний надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлений тяжкими наслідками не лише для здоров`я конкретної особи, а й для здоров`я населення, економіки та суспільства в цілому. Саме тому право кожного на охорону здоров`я, в тому числі і від негативного впливу на організм людини наркотичних, психотропних і токсичних речовин, визначено як одне із основних прав людини та закріплене в ст. 49 Конституції України.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства (рішення Європейського суду з прав людини від 26.06.1991 року «Летельє проти Франції», скарга № 12369/86).

Виходячи з вимог ст. ст. 177, 178, 183 КПК України та враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину, мотив та спосіб його вчинення, його підвищену суспільну небезпечність, існуючі в даному провадженні ризики, оцінені в сукупності із даними про особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до переконання, що належний контроль за поведінкою підозрюваного та дієве запобігання встановленим у провадженні ризикам неможливе шляхом застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, а відтак, клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є підставним та підлягає до задоволення у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020070000000112.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

На виконання зазначених вимог слідчий суддя, враховуючи обставини кримінального правопорушення та стадію досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, вважає за можливе одночасно визначити заставу як альтернативний запобіжний захід.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, – від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

При цьому слідчий суддя враховує, що виходячи з практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 року, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , його майнового та сімейного стану, слідчий суддя приходить до висновку, що застава у визначених законом межах не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, а тому наявні підстави вийти за межі п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України при визначенні розміру застави.

У зв`язку з наведеним та з урахуванням тяжкості злочину, його високого ступеня суспільної небезпеки, зумовленого тяжкими наслідками не лише для здоров`я конкретної особи, а й для здоров`я населення, економіки та суспільства в цілому, а також особи підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу в розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме сто п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (2102 грн.), відповідно становить 315300 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та є співмірною з існуючими у даному кримінальному провадженні ризиками.

Підстав вважати такий розмір застави завідомо непомірним для підозрюваного не вбачається.

Доводи сторони захисту зазначених висновків слідчого судді не спростовують.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, у разі внесення застави на підозрюваного у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора та суду;повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою – задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з 22 год. 19 хв. 29 квітня 2020 року.

Строк дії ухвали закінчується 28 червня 2020 року, включно.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, передбачених КПК України, – 150 (сто п`ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 315300 (триста п`ятнадцять тисяч триста) гривень на рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 26213408; банк отримувача – ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) – 820172; рахунок отримувача – НОМЕР_1 .

Роз`яснити, що підозрюваний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У разі внесення застави на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки:

прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу;

не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора та суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали 04 травня 2020 року о 16 год. 00 хв.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області А.І. Сарай