Ухвала суду № 89046910, 04.05.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4094/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.05.2020 місто Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Сарай А.І., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дій такими, що заподіяли матеріальну та моральну шкоду, зобов`язання відшкодувати матеріальну та моральну шкоду,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , згідно з якою просить: визнати рішенням суду дії ОСОБА_2 такими, які заподіяли ОСОБА_1 шкоду на суму 100014954 грн., з яких матеріальної шкоди – 14954 грн., моральної шкоди – 100000000 грн.; зобов`язати рішенням суду відшкодувати відповідача ОСОБА_2 позивачу ОСОБА_1 в сумі 100014954 грн., з яких матеріальної шкоди – 14954 грн., моральної шкоди – 100000000 грн.

Вивчивши вказану позовну заяву та додані до неї матеріали, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За загальним правилом, визначеним ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово (ч. 1 ст. 29 ЦК України).

Відповідно до позовної заяви адресою відповідача ОСОБА_2 є: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_2 .

За таких обставин, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, вважаю, що дана справа територіально не підсудна Ужгородському міськрайонному суду Закарпатської області, оскільки підстави для пред`явлення даного позову саме до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області як по територіальній, так і по предметній підсудності, відсутні.

Підстав, які б згідно з приписами ст. 28 ЦПК України (підсудність справ за вибором позивача) дозволили позивачу обирати підсудність в Ужгородському міськрайонному суду Закарпатської області, з урахуванням спору, що виник у сторін, не вбачається.

При цьому, як слідує із змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, місцем заподіяння шкоди позивачу є с. Кошельово, Хустський район, Закарпатська область.

За змістом ч. 9 ст. 187 ЦПК України, яка регулює питання відкриття провадження у справі, в разі встановлення, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).

Враховуючи викладене та вимоги ч. 1 ст. 27 ЦПК України, оскільки підстав для застосування альтернативної підсудності не вбачається, зважаючи, що місце проживання/перебування відповідача не відноситься до території Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, з метою ефективного захисту порушених прав, свобод та інтересів позивача, дану справу необхідно передати за підсудністю на розгляд до Хустського районного суду Закарпатської області на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, до територіальної юрисдикції (підсудності) якого належить зазначений позов.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п. п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п. п. 40, 41, 42 та ін.).

У відповідності до положень ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Керуючись ст. ст. 27, 30, 31, 260, 261, 352-354 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дій такими, що заподіяли матеріальну та моральну шкоду, зобов`язання відшкодувати матеріальну та моральну шкоду – передати за підсудністю на розгляд до Хустського районного суду Закарпатської області.

Згідно з ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги – не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду – якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складення) до Закарпатського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області А.І. Сарай