Рішення № 89011961, 29.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2020 року м. Київ № 640/18342/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справуза позовомОСОБА_1 доШевченківської районної в місті Києві державної адміністраціїпростягнення коштів,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - відповідач), в якому просить суд:

стягнути з Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації на користь ОСОБА_1 заробітну плату за період з 25 квітня 2019 року по 22 липня 2019 року у розмірі 66 794, 55 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.04.2019 року у справі № 640/1485/19 було скасовано розпорядження голови Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 22 вересня 2017 року №310-к/тр «Про продовження тимчасового відсторонення від виконання обов`язків першого заступника голови ОСОБА_1 ».

Відповідачем вказане рішення суду було виконано 23.07.2019 року, шляхом видачі відповідного розпорядження та допущення до виконання обов`язків першого заступника голови Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації та виплачено середньомісячну заробітну плату за період з 05.05.2017 року по 24.04.2019 року.

У той же час, як зазначає позивач, відповідачем не було виплачено середньомісячної заробітної плати за період з 25.04.2019 року по 22.07.2019 року та на його звернення до Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації з заявою про таку виплату, було відмовлено.

Позивач вважає таку відмову протиправною, а свої права відновленими, шляхом стягнення з відповідача заробітної плати за період з 25 квітня 2019 року по 22 квітня 2019 року у розмірі 66 794, 55 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.10.2019 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Вказаною ухвалою суду відповідачам надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення їм даної ухвали надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, або заяву про визнання позову.

16.10.2019 року представником Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти адміністративного позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні.

Відзив обґрунтовано тим, що на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2019 року, Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією було винесено розпорядження № 41-к/тр. від 23.07.2019 року (наступний день після отримання копії ухвали від 17 липня 2019 року), відповідно до якого було виплачено ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату за період з 05 травня 2017 року по 24 квітня 2019 рік.

А тому, на думку відповідача, Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією, як органом державної влади (бюджетною установою) рішення Окружного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року № 640/1485/19 було виконано.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Розпорядженням Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 12 вересня 2014 року №406к «Про призначення ОСОБА_1 » підтверджується, що ОСОБА_1 з 12 вересня 2014 року призначено на посаду першого заступника голови за переведенням з посадовим окладом згідно зі штатним розписом.

В подальшому, відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України, статті 72 Закону України «Про державну службу», статті 65 Закону України «Про запобігання корупції», ухвали Печерського районного суду міста Києва від 25 березня 2017 року «Про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження» та з метою забезпечення належної роботи Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, прийнято Розпорядження від 27 березня 2017 року №78-к/тр «Про тимчасове відсторонення від виконання обов`язків першого заступника голови ОСОБА_1 ».

22 вересня 2017 року Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією прийнято розпорядження №310-к/тр, яким ОСОБА_1 продовжено тимчасове відсторонення від виконання обов`язків першого заступника голови Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації до рішення суду.

Незгода позивача із вказаним розпорядженням зумовила його звернення до суду.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.04.2019 року у справі № 640/1485/19 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (01030, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, 24, код ЄДРПОУ 37405111) від 22 вересня 2017 року №310-к/тр «Про продовження тимчасового відсторонення від виконання обов`язків першого заступника голови ОСОБА_1 »; стягнуто на користь ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату за період з 05 травня 2017 року до 24 квітня 2019 року (постановлення судового рішення у даній справі) з урахуванням висновків суду.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2019 року апеляційне провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити дії - закрито, у зв`язку з відмовою апелянтів від своїх апеляційних скарг.

23.07.2019 року розпорядженням Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації № 41-к/тр «Про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва»:

- скасовано розпорядження голови від 22 вересня 2017 року №310-к/тр «Про продовження тимчасового відсторонення від виконання обов`язків першого заступника голови ОСОБА_1 »;

- допущено ОСОБА_1 , першого заступника голови Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації, до виконання обов`язків 23.07.2019 року;

- відділу бухгалтерського обліку та звітності доручено виплатити середньомісячну заробітну плату за період з 05.05.2017 року по 24 квітня 2019 року.

05.08.2019 року позивач звернувся до Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації з заявою про виплату йому середньомісячну заробітну плату за період з 25.04.2019 року по 22.07.2019 року.

Листом за № 109-109/ОПП/А-1833 від 09.08 2019 року відповідачем було відмовлено позивачеві у виплаті середньомісячну заробітну плату за період з 25.04.2019 року по 22.07.2019 року, з підстав того, що він у вказаний період посадові обов`язки голови першого заступника не виконував, а фактично приступив до роботи лише 23.07.2019 року.

Незгода позивача з вказаною відмовою відповідача, обумовила його на звернення до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Норми статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» 1402-VIII 02.06.2016 р. також регламентують обов`язковість судових рішень. Так, зокрема, ч. 2 ст. 13 зазначеного законодавчого акта визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Отже, обов`язковість рішень суду являється однією з основних засад судочинства.

За положеннями ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Як було встановлено вище, зокрема, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.04.2019 року у справі № 640/1485/19 визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (01030, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, 24, код ЄДРПОУ 37405111) від 22 вересня 2017 року №310-к/тр «Про продовження тимчасового відсторонення від виконання обов`язків першого заступника голови ОСОБА_1 ».

Дане рішення суду у відповідності до ч. 2 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України набрало законної сили 17.07.2019 року.

Отже, прийняте відповідачем розпорядження від 22 вересня 2017 року №310-к/тр «Про продовження тимчасового відсторонення від виконання обов`язків першого заступника голови ОСОБА_1 » є таким, що втратило свою чинність (вважається скасованим) з 17.07.2019 року, а позивач вважається таким, що допущений до виконання обов`язків першого заступника голови Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації з 18.07.2019 року.

У той же час, як встановлено матеріалами справи, відповідачем рішення суду від 24.04.2019 року було виконано лише 23.07.2019 року, шляхом винесення відповідного розпорядження.

При цьому, суд при вирішенні спірних правовідносин, що склалися між сторонами, зазначає таке.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» якщо буде встановлено, що роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв`язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу (стаття 235 Кодексу законів про працю України).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 25.07.2018 у справі №552/3404/17, вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.

Нормами п. 3 ч. 1 ст. 371 КАС України передбачено, негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Матеріалами справи встановлено, що позивача не було звільнено з роботи, а лише відсторонено від займаної посади.

Таким чином, суд приходить до переконання, що рішення суду від 24.04.2019 року не відноситься до таких, що підлягають негайному виконанню, а тому виплата середньомісячної заробітної плати позивачу підлягає лише за час вимушеного прогулу, що була допущена з вини відповідача з 18.07.2019 року по 22.07.2019 року (проміжок часу від дати набрання законної сили рішенням суду та днем, що передував його виконанню відповідачем), а не з 25 квітня 2019 року по 22 липня 2019року, як зазначає позивач.

Як було встановлено вище, розпорядженням Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації від 23.07.2019 року № 41-к/тр «Про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва» відділу бухгалтерського обліку та звітності було доручено виплатити середньомісячну заробітну плату за період з 05.05.2017 року по 24 квітня 2019 року, нездійснення чого позивачем в позовній заяві не заперечується.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що умови обчислення середньої заробітної плати визначаються Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі - Порядок). Так, відповідно до підпункту л) пункту 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, визначено, що цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках: інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

Пунктом 2 Порядку №100 визначено, що у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

За правилами п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Пунктом 10 Порядку передбачено, що у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.

Відповідно до довідки про доходи позивача № 30 від 06.09.2019 року, позивачу за лютий-березень 2019 року (тобто за останні два місяці роботи до винесення рішення суду від 24.04.2019 року) нараховано та виплачено заробітну плату на суму 45 912, 00 грн. (22 956, 00 грн.+ 22 956, 00грн.).

Згідно листа Міністерства праці та соціальної політики України від 08.08.2018 року № 78/0/206-18 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2019 рік" зазначено, що робочих днів у 2019 році: у січні - 21, лютому - 20, березні - 20, квітні - 21, травні - 21, червні - 18, липні - 23, серпні - 21, вересні - 21, жовтні - 22, листопаді - 21, грудні - 22, тобто 251 день.

Таким чином, час середньоденний розмір грошового забезпечення позивача складав 1 119, 80 грн. (45 912, 00 грн./41 робочий день).

Виходячи із поняття вимушеного прогулу, кількість днів вимушеного прогулу визначається з дня відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати та до виконання роботодавцем даного рішення становить 3 робочих днів (з 18.07.2019 року наступного дня після набрання законної сили рішенням суду та до 22.07.2019 року дня, що передував фактичному виконанню такого рішення).

Таким чином, сума середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 становить 3 359,40 грн. (1 119, 80 грн. х 3 робочих днів).

Згідно з положеннями п. 2 ч. 1 статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.

Таким чином, оскільки рішенням суду з Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації на користь ОСОБА_1 стягнуто середній заробіток розмірі 3 359, 40 грн. за час вимушеного прогулу, який становив 3 робочих дні, суд приходить, до висновку, що вказана сума є частиною заробітної плати, яка виплачується у межах місяця, а тому відповідно до п. 2 ч. 1 статті 371 КАС України підлягає негайному виконанню.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про часткове задоволення позовних вимог.

Оскільки спір вирішено на користь сторони, звільненої від сплати судового збору, а також за відсутності витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, ст. 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) задовольнити частково.

2. Стягнути з Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (код ЄДРПОУ 37405111, 01030, м. Київ, Б. Хмельницького,24) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18.07.2019 року по 22.07.2019 року в розмірі 3 359, 40 грн. (три тисячі триста п`ятдесят дев`ять гривень, 40 копійок).

3. В задоволені решти позовних вимог - відмовити.

4. Звернути до негайного виконання рішення суду у частині стягнення з Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (код ЄДРПОУ 37405111, 01030, м. Київ, Б. Хмельницького,24) середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 3 359, 40 грн. (три тисячі триста п`ятдесят дев`ять гривень, 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.М. Погрібніченко