Ухвала суду № 89011701, 30.04.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

30 квітня 2020 року Чернігів Справа № 620/1357/20

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Поліщук Л.О., розглянувши матеріали позовної заяви і додані до неї документи за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України у Чернігівській області, Деснянського районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Чернігівській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ; АДРЕСА_1 ) в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_2 ; АДРЕСА_1 ) звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Державної міграційної служби України у Чернігівській області (далі по тексту - відповідач 1; вул. Шевченка, 51-А, м. Чернігів, 14013), Деснянського районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Чернігівській області (далі по тексту - відповідач 2; вул. Шевченка, 26, м. Чернігів, 14013), в якому просить: зобов`язати відповідача 1 вести облік неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за прізвищем, іменем, по-батькові та роком народження, без використання засобів ЄДДР, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ; визнати протиправною відмову відповідача 2 у видачі ОСОБА_2 у зв`язку із досягненням ним 16-річного віку паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ; зобов`язати відповідача 2 оформити та видати ОСОБА_2 у зв`язку із досягненням ним 16-річного віку паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.04.2020 позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України у Чернігівській області, Деснянського районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Чернігівській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху та встановлено десятиденний термін з моменту отримання ухвали суду, з урахуванням пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, для усунення недоліків шляхом подання до суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 840,80 грн.

29.04.2020 від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків. Документу про сплату судового збору позивачем не надано, проте в заяві нею зазначено, що суд дійшов помилкового висновку щодо не застосування в даному випадку пункту 14 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» та як на підтвердження своєї думки посилається на ухвалу Верховного Суду від 22.04.2019 у справі № 9901/108/19. Інших доказів щодо звільнення від сплати судового збору позивачем не надано.

З приводу вказаного суд зазначає наступне.

Згідно частини першої статті 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частина друга статті 3 Закону України «Про судовий збір» містить перелік об`єктів, за які не справляється судовий збір, а стаття 5 цього ж Закону - перелік суб`єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.

Так, згідно пункту 14 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.

В даному ж випадку позивач просить звільнити її від сплати судового збору на підставі пункту 14 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» при поданні позовної заяви.

Частина друга статті 3 Закону України «Про судовий збір» чітко розмежовує поняття «заява» та «позовна заява», а в пункті 14 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» не зазначено, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 367/5983/16-ц.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини сьомої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Зазначені норми необхідно враховувати в системному зв`язку зі статтею 53 Кодексу адміністративного судочинства України, яка визначає участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Нормами статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України встановлюються правила участі у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Так, відповідно до частини першої зазначеної статті Кодексу у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування повинні надати адміністративному суду документи та інші докази, які підтверджують наявність визначених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з нормами частини першої статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

Таким чином, звертаючись з позовом в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ОСОБА_1 діє як законний представник неповнолітнього в розумінні частини першої статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України, а не як фізичні особи, яким законом надане право звертатися до суду в інтересах інших осіб відповідно до частини першої статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно із пунктом 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.

Разом з цим, представництво інтересів іншої особи у суді відповідно до статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України не є абсолютною підставою для звільнення від сплати судового збору відповідно до пунктом 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки закон не звільняє батьків, які звертаються в інтересах неповнолітньої дитини від сплати судового збору при зверненні до суду, за виключенням батьків дітей, пільги для яких встановлені пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» (законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю).

Аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновку про те, що Закон не відносить неповнолітніх дітей та батьків, які звертаються в їх інтересах щодо отримання паспорта громадянина України, до категорії громадян, які безумовно звільняються від сплати судового збору.

Посилання позивача в підтвердження своїх доводів на ухвалу Верховного Суду від 22.04.2019 у справі № 9901/108/19, відповідно до якої скаржників не звільнено від сплати судового збору, оскільки позовні вимоги спрямовані на оскарження нормативно-правових актів щодо ліквідації та утворення органів судової влади, відтак - прямо не направлені на захист прав та інтересів неповнолітньої дитини, суд до уваги не бере, оскільки предметом розгляду Верховним Судом була саме апеляційна скарга, за подачу якої судовий збір про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб не справляється відповідно до пункту 14 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір». Крім того, відповідно до приписів частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норми права, викладені в постановах Верховного Суду, а не ухвалах.

Отже, позивач не вважається особою, яка звільняється від сплати судового збору на підставі пункту 14 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір».

Зважаючи на те, що позивачем не усунуто недоліки при поданні позовної заяви, як того вимагає частина третя статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи положення пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява підлягає поверненню позивачеві.

Одночасно суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі викладеного та керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України у Чернігівській області, Деснянського районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Чернігівській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви та позовну заяву з усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у строк, встановлений статтею 295, пунктом 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О. Поліщук