Ухвала суду № 88921648, 23.04.2020, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/19674/19

н/п 2-з/953/88/20

УХВАЛА

"23" квітня 2020 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Зуб Г.А.

при секретарі Черниш О.М.,

розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Павлова Єгора Олеговича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

в с т а н о в и в :

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 09.12.2019 року відкрито загальне позовне провадження по справі.

21.04.2020 року представник позивача повторно звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову, а саме накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , оскільки відповідач може вчинити дії, які будуть направлені на відчуження спірного майна, що унеможливить виконання рішення суду в подальшому, та відомості про права власності на спірне майно взагалі відсутні, та позивачем оскаржуються дії Міністерства юстиції щодо скасування запису про обтяження спірного майна.

23.04.2020 року представником ПАТ АБ «Укргазбанк» подані заперечення проти вказаної вказаної, в якій просить залити вказану заяву без розгляду, оскільки вказане нерухоме майно належить ТОВ "Омега Плюс Харків», яке обтяжене іпотекою ПАТ АБ «Укргазбанк», та право іпотеки позивача скасовано Міністерством юстиції України від 20.12.2019 року, та вказаний позов є штучний.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Заявник в своїй заяві просить розглянути вказану заяву без його участі.

Відповідно до ч.1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, та забороною вчиняти певні дії.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до п. 6Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Відповідноч.1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Саме до такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 17.10.2018 року у справі №183/5864/17-ц.

В матеріалах справи будь-яких докази на підтвердження реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову – відсутні.

Сам же факт звернення позивача до суду не є підставою для забезпечення позову та не підтверджує факту ухиляння відповідача від виконання своїх боргових зобов`язань перед позивачем. Крім того, відповідач в своєму відзиві позовні вимоги визнала в повному обсязі, та власником спірного майна є не відповідач, що унеможливлює застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно. Посилання представника позивача, що рішення Міністерства юстиції оскаржуються також не є підставою для застосування забезпечення позову у вигляді арешту майна.

Враховуючи викладене, суд вважає, що в даному випадку в задоволенні вказаної заяви необхідно відмовити у зв`язку з тим, що відповідач не є власником спірного майна, та доказів того, що відповідач може відчужити квартиру також не надано. Що стосується клопотання банку про залишення вказаної заяви без розгляду у зв`язку з систематичним зловживанням процесуальних прав, то суд також вважає за необхідне відмовити, оскільки позивачем подано позови до суду з різними учасниками, а позови подані ТОВ «Дженус» та ОСОБА_3 не відноситься до зловживань процесуальних прав саме зі сторони позивача, як і не свідчить про зловживання прав повторне подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 149-153, 157 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Павлова Єгора Олеговича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити в повному обсязі.

В задоволенні заяви представника ПАТ АБ «Укргазбанк» про залишення заяви про забезпечення позову без розгляду – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в Харківський апеляційний суд протягом 15 діб.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Повний текст ухвали складено 23 квітня 2020 року.

Суддя – Г.А. Зуб