Ухвала суду № 8890523, 23.07.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22-а-7338/09

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді:

Суддів:

за участю секретаря судового засідання Верман А. М.

Представник відповідача - Зікратий А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ДПІ в м. Суми на постанову Господарський суд Сумської областi від р. по справі№АС3/728-08

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до ДПІ в м. Суми

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, звернулась до Господарського суду Сумської області з позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми, в якому просила визнати нечинним, з моменту винесення, податкове повідомлення Державної податкової інспекції в м. Суми від 10.11.2008 року № 0090851703/0/85374.

Постановою Господарського суду Сумської області від 22.12.2008 року адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем, Державною податковою інспекцією в м. Суми подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 159 КАС України, Конституції України, Бюджетного кодексу України, Закону України "Про систему оподаткування", Закону України "Про плату за землю", Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами да державними цільовими фондами", Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та на обставини і обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Позивачем подано заперечення на апеляційну скаргу в яких, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, вона просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 10.11.2008 р. Державною податковою інспекцією в м. Суми була проведена невиїзна перевірка дотримання вимог податкового законодавства Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, про що було складено відповідний акт №9140/12/319/2259805605, яким встановлено затримку сплати орендної плати за землі державної та комунальної власності за вересень місяць 2008 року, узгодженою податковою декларацією №2019 від 29.01.2008 року в сумі 9965,70 грн. на 1 день (термін сплати 30.10.2008 р. , фактично сплачено 16.09.2008 р. - 00,05 грн., 31.10.2008 р. - 9965,65 грн.), чим було порушено вимоги ст. 17 Закону України «Про плату за землю».

За результатами вказаної перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.11.2008 р. №0090851703/0/85374, відповідно до якого, за затримку на 1 календарний день граничного строку сплати суми податкового зобов'язання позивача було зобов'язано сплатити штраф в розмірі 996,57 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 16 жовтня 2008 р. позивачем в акціонерному банку «Національний кредит» в особі Ковпаківської філії в м. Суми був ініційований переказ грошових коштів в сумі 9965,70 грн. з його поточного рахунку НОМЕР_2 (МФО 337502, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) у даному банку на рахунок місцевого бюджету м. Суми №33215815700002 (МФО 831713, код 23636315) в УДК Сумської області з призначенням платежу - «орендна плата земельного податку з фізичних осіб за вересень 2008 р», що підтверджується копією відповідного платіжного доручення №16 від 16.10.2008 р., яке було одержано банком 16 жовтня 2008 року та прийнято до оплати 17 жовтня 2008 р.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що 29.10.2008 р. він був повідомлений працівниками вказаного банку про те, що вказаний платіж здійснено не було згідно розпорядження центрального офісу банку та йому було запропоновано повторно ініціювати переказ вказаної суми грошових коштів, в наслідок чого, 29.10.2008 р. грошові кошти в сумі 9965,70 грн., згідно платіжного доручення №16 від 29.10.2008 р., знову були спрямовані з тим же призначенням на адресу Акціонерного банку «Національний кредит» в особі Ковпаківської філії в м. Суми та згідно відмітки банку платіжне доручення прийняте до оплати 31.10.2008 р.

Відповідно до п. 2.14. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою НБУ від 21.01.2004 р. за №22, банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити «Дата надходження» і «Дата виконання», а банк стягувача - «Дата надходження в банк стягувача» (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп «Вечірня».

Якщо дата складання розрахункового документа (реєстру) збігається з датою його виконання (списання банком коштів за цим документом), то реквізит «Дата надходження» може не заповнюватися.

Відміткою про дату реєстрації банком платіжного доручення платника про сплату платежів до бюджету є заповнення в ньому реквізиту «Дата надходження», який банк заповнює незалежно від дати складання платником цього платіжного доручення.

Ініціювання переказу вважається завершеним з часу прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 12 Закону України «Про систему оподаткування», банки та інші фінансово-кредитні установи виконують доручення платників податків і зборів (обов'язкових платежів) на перерахування податків і зборів (обов'язкових платежів) до Державного бюджету України і місцевих бюджетів у встановлений законами України термін.

Згідно п. 3 ст. 1068 ЦК України та п. 8.1. ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження, а у разі надходження розрахункового документа після операційного часу - не пізніше наступного робочого дня.

Зі змісту п.п. 16.5.1. п. 16.5. ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 ст. 16, та штрафні санкції, встановлені підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду.

При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Отже, судом першої інстанції встановлено, що прийняття банком платіжних документів було здійснено 29.10.2008 р., а ініціювання даного переказу вважається завершеним до 30.10.2008 р. до закінчення граничного строку внесення орендної плати за землю.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем вчинено всі необхідні дії по виконанню свого обов'язку щодо своєчасного внесення орендної плати за землі державної та комунальної власності за вересень 2008 року, а тому в його діях відсутні будь-які порушення норм чинного законодавства, що підтверджується письмовими матеріалами справи, а отже податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми від 10.11.2008 р. №0090851703/0/85374 прийнято неправомірно та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, з Держбюджету на користь позивача підлягають стягненню 03,40 грн. витрат по сплаті держмита.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому не вбачає підстав для його скасування. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ДПІ в м. Суми на постанову Господарського суду Сумської області від 22.12.2008 року по справі № АС 3/728-08- залишити без задоволення.

Постанову Господарський суд Сумської областi від р. по справі№АС3/728-08 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ДПІ в м. Суми про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Бенедик А.П.

Судді(підпис)

(підпис)Калиновський В.А. Кононенко З.О. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А. Повний текст ухвали виготовлений р.