Постанова № 8888505, 01.04.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.6.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 квітня 2010 року Справа № 2а-1175/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді                              Ушаков Т.С.

при секретарі           Юрченко О.М.

За участю сторін:

від позивача:                    Гарбуз К.А., довіреність від 04.01.2010 року № 10/9/10,

від відповідача:          не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом <Текст >Державної податкової інспекції в Артеміському районі м. Луганська до Товариства з обмеженою відповідальністю "Супер-Нова" про стягнення заборгованості з ПДВ,-

ВСТАНОВИВ:

          "12" лютого 2010 р. до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов <Текст >Державної податкової інспекції в Артеміському районі м. Луганська до Товариства з обмеженою відповідальністю "Супер-Нова" про стягнення заборгованості з ПДВ.

          В обгрунтування свого позову позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Супер-Нова» зареєстровано як суб’єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Луганської міської ради 06.06.2005 року про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за №13821230000004562 та відповідно до діючого законодавства підприємство поставлено на облік платників податків в Державній податковій інспекції у Артемівському районі у м.Луганську 11.12.1991 року. У зв’язку з несвоєчасною сплатою податкового зобов’язання у відповідача станом на 02.02.2010 року виник податковий борг перед бюджетом у сумі 1634,36 грн., а саме: з податку на додану вартість у розмірі 295,90 грн. у тому числі штрафні санкції 290 грн., пеня у сумі 5,90 грн.; орендна плата з юридичних осіб у розмірі 1338,46 грн. У зв’язку з несплатою податкового зобов’язання,згідно діючого законодавства, ДПІ на адресу ТОВ «Супер-Нова» були надіслані перша податкова вимога № 1/238 від 07.04.2009 року та друга податкова вимога від 04.06.2009 року № 2/432. Суми податкового боргу, вказані у податкових вимогах залишилися несплаченими. У зв’язку з вищенаведеним, позивач просить стягнути з ТОВ «Супер-Нова» заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 295,90 грн., та заборгованість з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 1338,46 грн., звернувши стягнення на його активи.

          Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та надав суду аналогічні позовній заяві пояснення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату й час слухання справи був повідомлений належним чином, причину неявки суду не доповів.

Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дійшов висновку про задоволення адміністративного позову з наступних підстав.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судовчинства встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Справи за участю Державних податкових інспекцій є адміністративними, оскільки відповідають вимогам пункту 1 частини першої статті 3 КАС стосовно визначення адміністративної справи.

Пункт 4 частини першої статті 17 КАС України визначає, що до компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадах, встановлених законом.

Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною другою статті 17 КАС, на які не поширюється компетенція адміністративних судів.          

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Закон України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідно до ч.1 ст. 13 Закон України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органів державної податкової служби зобов’язані дотримувати Конституції (254к/96-ВР) і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Судом встановелно, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Супер-Нова» зареєстровано як суб’єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Луганської міської ради 06.06.2005 року про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за №13821230000004562 (арк справи 12).

Відповідно до діючого законодавства підприємство поставлено на облік платників податків в Державній податковій інспекції у Артемівському районі у м.Луганську 11.12.1991 року, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 10.05.2007 року №558 (арк справи 15).

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.3 ч.1 ст.9 Закону України „Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

Згідно ч.1 ст. 11 вказаного закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов’язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі— платники податків).

Державною податковою інспекцією у Артемівському районі у м.Луганську прийнято податкове повідомлення-рішення №0002741520/0 від 10.03.2009 року, яким визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість на суму 340,00 грн. (арк. справи 7). Відповідно до п.п.5.2.1, 5.2.2. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов’язання вважається узгодженим у день отримання податкового повідомлення, якщо воно протягом 10 днів з дня отримання не оскаржено платником податків. Факту оскарження відповідачем податкового зобов’язання судом не встановлено.

Згідно п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку.

У відповідності до вимог чинного законодавства боржнику були надіслані перша податкова вимога № 1/238 від 07.04.2009 року та друга податкова вимога від 04.06.2009 року № 2/432. (арк. справи 9, 10).

27 квітня 2009 року ДПІ в Артемівському районі у м.Луганську було складено акт про неможливість вручення податкової вимоги за юридичною адресою (арк. справи 8).

Пунктом 11 ст.10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” зазначено, що органи державної податкової служби мають право стягувати заборгованість перед бюджетом та державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Таким чином, позовні вимоги Державної податкової інспекції у Артемівському районі у м.Луганську знайшли обґрунтування наданими суду доказами та нормами чинного законодавства. У зв'язку з цим, суд вважає за можливе примусово стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Супер-Нова» заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 295,90 грн., та заборгованість з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 1338,46 грн., звернувши стягнення на його активи.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, <Текст >-

ПОСТАНОВИВ:

          Позовні вимоги за адміністративним позовом <Текст >Державної податкової інспекції в Артеміському районі м. Луганська до Товариства з обмеженою відповідальністю "Супер-Нова" про стягнення заборгованості з ПДВ задовольнити повністю.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Супер-Нова», ідентифікаційний код 13384551 заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 295,90 грн., звернувши стягнення на його активи на користь Державного бюджету України (код платежу 14010100, р/р31110029700003; заборгованість з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 1338,46 грн., звернувши стягнення на його активи на користь місцевого бюджету, код платежу 13050201, р/р 33217812700003. Утримувач УДКУ у м. Луганську ГУДКУ у Луганській області, код утримувача 24046582, банк ГУ ДКУ у Луганській області, МФО 804013.

          Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу—з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

          Повний текст постанови виготовлено 06 квітня 2010 року.           

СуддяУшаков Т.С.