Постанова № 8887903, 17.03.2010, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2010 р. м. ВінницяСправа № 2-а-501/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Чудак Олесі Миколаївни,

при секретарі судового засідання: Балан Марині Анатоліївні

за участю представників сторін:

позивача : Сидорова Олексія Володимировича

відповідача : ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Вінницькій області

до: Суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2

про: стягнення заборгованості по фінансовій санкції

ВСТАНОВИВ :

12 лютого 2010 року регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Вінницькій області (РУ ДКВОСАНТВ ДПА України у Вінницькій області) звернулося в суд з позовом до Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (СПД ОСОБА_2В.) про стягнення заборгованості по фінансовій санкції у розмірі 1700 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідачем порушено вимоги Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР (Закон №481) в частині несплати заборгованості по штрафній санкції згідно з рішенням про застосування останньої від 22 жовтня 2009 року №0205242800-21.

Вказане рішення прийняте на підставі акта перевірки СПД ОСОБА_2 від 04 жовтня 2009 року, яким встановлено порушення нею вимог статті 15 цього Закону, а саме, здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями при відсутності відповідної ліцензії.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2010 року відкрито провадження і адміністративна справа призначена до розгляду.

В судовому засіданні представник позивача головний державний податковий інспектор з юридичної роботи відділу ліцензування роздрібної торгівлі та контролю за обігом спирту, алкогольними напоями і тютюновими виробами О.В.Сидоров (довіреність на а.с. 15) позовні вимоги підтримав повністю, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та надані у справу докази.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що фактично реалізацією алкогольних напоїв не займалася. Знайдені перевіряючими дві банки слабоалкогольного напою приніс її син. Акт перевірки вона підписала, а про прийняте рішення позивача дізналася від сусідів, які передали повідомлення. У встановленому законом порядку його не оскаржувала.

Суд заслухав пояснення сторін, повно, всебічно, обєктивно дослідив надані у справу докази та надав їм юридичну оцінку.

Зокрема, суд встановив, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серії ВО1 №015818, ОСОБА_2 як субєкт підприємницької діяльності зареєстрована Гайсинською районною державною адміністрацією Вінницької області 13 травня 2008 року (а.с.8).

Відповідно до направлень Державної податкової адміністрації у Вінницькій області (ДПА у Вінницькій області) від 01 жовтня 2009 року №903765, №903757, працівниками ДПА у Вінницькій області, а саме, головним державним податковим ревізором-інспектором ІІІ рангу Якимцем Ю.С., старшим державним податковим ревізором-інспектором ІІІ рангу Поповим В.М., 04 жовтня 2009 року проведена перевірка господарської одиниці кафе-бар «Козацький шлях», який розташований по вул. Піонерській, 24а, в м. Ладижин та належить ОСОБА_2, щодо дотримання нею порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

Перевірку проведено в присутності бармена ОСОБА_5

За результатами перевірки складено акт від 04 жовтня 2009 року №1325/02/32/23/НОМЕР_1, у якому встановлено, що відповідач здійснювала роздрібну торгівлю алкогольними напоями при відсутності відповідної ліцензії, що суперечить вимогам статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Зокрема, встановлено, що в продажу знаходилися дві банки слабоалкогольного напою «Revo» 8,5% по ціні 12 грн, однак ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями відсутня (а.с. 5-6).

Акт перевірки присутніми особами підписаний, зауваження до нього відсутні. Субєкту підприємницької діяльності для ознайомлення з матеріалами перевірки, надання вмотивованих пояснень та документів щодо фактів, викладених в акті запропоновано прибути до органу Державної податкової служби за місцем реєстрації у термін 10 днів. З актом перевірки ознайомлена, один примірник отримала СПД ОСОБА_2

В подальшому, на підставі цього акта в.о. начальника регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА у Вінницькій області В.С.Китайчуком винесено рішення №0205242800-21 про застосування до відповідача за порушення вимог статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» фінансової санкції у вигляді штрафу в сумі 1700 грн (а.с. 4).

Рішення направлено субєкту підприємницької діяльності 30 жовтня 2009 року та отримано останнім 02 листопада 2009 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №234404 (а.с.7).

У встановленому порядку рішення про застосування фінансових санкцій не оскаржене, сума штрафу по даний час не сплачена.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04 грудня 1990 року №509, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.

Статтею 15 Закону №481 встановлено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Абзац 5 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», передбачає, що у разі, оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, виготовленими за коньячною технологією, горілкою та лікеро-горілчаними виробами без наявності ліцензії до субєктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 грн.

Підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій, відповідно до пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року №790 «Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (Порядок) є акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства.

Таке рішення приймається керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації, його регіональні управління та їх територіальні підрозділи, Мінекономіки), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, Державної податкової адміністрації, Держкомстату, Держспоживстандарту у межах їх компетенції, визначеної законодавством (пункт 6 Порядку).

Крім того, слід зазначити, що застосовані рішенням РУ ДКВОСАНТВ ДПА України у Вінницькій області фінансові санкції в розумінні статей 238, 239, 241 Господарського кодексу України є адміністративно-господарськими санкціями, строк застосування яких визначено в статті 250 цього Кодексу.

Зокрема, згідно із вказаною нормою, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до пункту 10 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 вищевказаного Закону №481, у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду.

Тобто, тут концентрована чітко визначена законом правова підстава можливості звернення з позовом, що відповідає частині четвертій статті 50 КАС України, відповідно до якої громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

В таких адміністративних справах за зверненням субєкта владних повноважень з позовом до фізичної чи юридичної особи у випадках, визначених законом, адміністративний суд надає упереджувальний захист правам, свободам та інтересам особи. При цьому, щоб не допустити зловживань субєкта владних повноважень та можливих порушень прав, свобод чи інтересів, Конституцією та законами України встановлено судовий контроль за вжиттям таких заходів. Адміністративний суд у зазначених справах, згідно з частиною першою статті 2 КАС України, перевіряє, зокрема, чи не буде порушено (у тому числі безпідставно обмежено) права, свободи та інтереси осіб у разі задоволення адміністративного позову субєкта владних повноважень.

Таким чином, оскільки відповідачем штрафна санкція у добровільному порядку не сплачена, а рішення про її застосування від 22 жовтня 2009 року №0205242800-21 у визначеному законом порядку не оскаржене, РУ ДКВОСАНТВ ДПА України у Вінницькій області звернулося до суду.

В даному позові ними заявлено вимогу про стягнення з відповідача 1700 грн штрафу. При цьому, у межах заявленого позову правомірність прийнятого рішення про застосування санкції за правопорушення судом не досліджується, оскільки такі дії свідчили б про вихід за межі позовних вимог.

В силу частини першої статті 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідно до статті 86 цього Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Враховуючи те, що позовні вимоги РУ ДКВОСАНТВ ДПА України у Вінницькій області є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та знайшли підтвердження у матеріалах справи, оскільки рішення про застосування штрафної санкції в установленому законом порядку СПД ОСОБА_2 не оскаржене, внаслідок чого на момент розгляду справи воно є чинним, нескасованим та таким, що підлягає виконанню, штраф до Державного бюджету України в добровільному порядку не сплачений, що не заперечувалось в судовому засіданні і відповідачем, а також враховуючи те, що РУ ДКВОСАНТВ ДПА України у Вінницькій області має право звернутися до суду про стягнення санкції у вигляді штрафу, а суд наділений такими повноваженнями, суд вважає за доцільне позов задовольнити.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, інд. код НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України (Гайсинський район, р/р 31116106700104, код ЄДРПОУ 34701235, МФО 802015, код платежу 21081100) заборгованість по фінансовій санкції в розмірі 1700 грн (одна тисяча сімсот гривень).

Відповідно до статті 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 22.03.10

СуддяЧудак Олеся Миколаївна

17.03.2010