Ухвала суду № 88877222, 21.04.2020, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/2692/20

Провадження № 2-з/0203/43/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2020 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого, судді - Колесніченко О.В.,

за участю секретаря - Давіденко Ю.А.,

розглянувши у провадженні № 2-з/0203/43/2020 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2020 року ОСОБА_1 пред`явила через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська позов до АТ «Перший український міжнародний банк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Н.С., вказавши третьою особою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецьку О.О., з вимогами визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 16 травня 2016 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною, зареєстрований в реєстрі за № 322, про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , за кредитним договором№26257018497429 від 19 листопада 2013 року, укладеним з Акціонерним товариством «Банк Ренесанс Капітал», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк».

В обґрунтування таких вимог посилалась на те, що заборгованість за вказаним кредитним договором є спірною, а заборгованість відсутня і кредит погашений, оскільки рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 жовтня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 вересня 2017 року, позов ОСОБА_1 до ПАТ «ПУМБ» про захист прав споживачів задоволено; визнано згоду ОСОБА_1 на пропозицію ПАТ «ПУМБ» про зміну умов договору карткового рахунку № НОМЕР_1 від 19 листопада 2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та АТ «Банк Ренесанс Капітал», правонаступником якого є ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк», про надання споживчого кредиту та зміну умов страхування такою, що відкликана; договорі карткового рахунку № НОМЕР_1 від 19 листопада 2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та АТ «Банк Ренесанс Капітал», правонаступником якого є ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк», про надання споживчого кредиту – залишено без змін. Проте, АТ «ПУМБ» пред`явив нотаріусу для вчинення виконавчого напису вказану відкликану пропозицію про зміну договору кредитування, відкриття та ведення карткового рахунку від 16 травня 2016 року на підставі якої нарахований неіснуючий борг, а нотаріусом не перевірена безспірність заборгованості, а крім того, при вчиненні виконавчого напису нотаріус керувався п. 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабміну №1172 від 29 червня 1999 року зі змінами, внесеними Постановою Кабміну №662 від 26 листопада 2014 року, тоді як постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 визнано незаконною та нечинною Постанову Кабміну №662 в частині змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (п.2 змін) та визнано незаконним та нечинним розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», тобто Перелік діє в попередній редакції, однак нотаріусом жодну з наведених обставин не прийнято до уваги, у зв`язку з чим виконавчий напис 16 січня 2020 рок вчинив з такими порушеннями закону, що тягнуть визнання його таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 березня 2020 року вказана цивільна справа передана за підсудністю до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказана справа передана судді Колесніченко О.В.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 квітня 2020 року позовна заява прийнята до провадження та у справі відкрито провадження.

16 квітня 2020 року позивач подала згідно п. 6 ч. 1, ч.2 ст. 152 ЦПК України заяву, яка за формою та змістом відповідає вимогам ст. 151 цього Кодексу, порушуючи питання про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису №322, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. 16 січня 2020 року та заборони вчиняти всі інші дії.

В обґрунтування необхідності вжиття таких заходів забезпечення позивач посилається на те, що на підставі вказаного виконавчого напису від 16 січня 2020 року, пред`явленого до виконання, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька О.О. 07 лютого 2020 року відкрила виконавче провадження № 61195460 про стягнення заборгованості 8520,31 грн. та 12 лютого 2020 року винесла постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника на підставі якої з ОСОБА_1 належить відраховувати 20% щомісяця до виплати загальної суми боргу в розмірі 9941,34 грн., у зв`язку з чим 10 квітня 2020 року Пенсійним фондом зменшена виплата пенсії на 500,00 грн. з загального розміру пенсії в 2020,42 грн. Таким чином, у разі задоволення позову виконання рішення суду буде ускладнене, а щомісячним постійним стягненням з пенсії будуть порушуватись права позивача і їх відновлення буде істотно ускладнене або взагалі неможливе через фактичне примусове виконання, з огляду на те, що по суті відбудеться виконання виконавчого документу, який не підлягає виконанню та оскаржується в судовому порядку.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16 квітня 2020 року заява передана в провадження судді Колесніченко О.В.

Розглянувши заяву, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 16 січня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №322, яким запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором № 26257018497429 від 19 листопада 2013 року, укладеним нею із АТ «Банк Ренесанс Капітал», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є АТ «Перший Український Міжнародний Банк», заборгованість за кредитним договором № № 26257018497429 від 19 листопада 2013 року. Також у виконавчому написі зазначено, що строк платежу за договором настав; боржником допущено прострочення платежів; стягнення проводиться за період з 19 листопада 2018 року по 19 листопада 2019 року; сума заборгованості складає 8520,31 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту – 4817,72 грн.; прострочена заборгованість за процентами – 3265,80 грн., строкова заборгованість за процентами – 124,53 грн.; неустойка за порушення зобов`язань по кредиту 312,26 грн.; загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника ОСОБА_1 – 9020,31 грн. (а.с.14).

Як видно з першого абзацу виконавчого напису, останній вчинений на підставі ст. ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку за якими стягнення проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня1999 року №1172. Проте постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 визнана незаконною та нечинною постанова Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, зокрема, пункту 2.

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 жовтня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 вересня 2017 року, позов ОСОБА_1 до ПАТ «ПУМБ» про захист прав споживачів задоволено; визнано згоду ОСОБА_1 на пропозицію ПАТ «ПУМБ» про зміну умов договору карткового рахунку № № НОМЕР_1 від 19 листопада 2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та АТ «Банк Ренесанс Капітал», правонаступником якого є ПАТ «ПУМБ», про надання споживчого кредиту та зміну умов страхування такою, що відкликана; договір карткового рахунку № НОМЕР_1 від 19 листопада 2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та АТ «Банк Ренесанс Капітал», правонаступником якого є ПАТ «ПУМБ», про надання споживчого кредиту – залишено без змін; договір страхування майна власників платіжних карт № 7018497429 від 16 травня 2016 року, укладений між ОСОБА_1 та Українською акціонерною страховою компанією «Аска», визнано припиненим.

Також судом встановлено, що приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О. від 07 лютого 2020 року відкрито виконавче провадження № 61195460 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованості в розмірі 8520,31 грн. (а.с.15).

12 лютого 2020 року вказаним приватним виконавцем винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою звернуто стягнення на доходи боржника у Центральному об`єднаному управлінні ПФУ в м. Дніпро та постановлено здійснювати відрахування із доходів боржника в розмірі 20% до виплати загальної суми боргу в розмірі 9941,34 грн.

Відповідно до довідки АТ КБ «Приватбанк» від 13 квітня 2020 року з пенсії ОСОБА_1 10 квітня 2020 року проведено відрахування в сумі 500,00 грн. у зв`язку з чим пенсія склала 2020,42 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову за висновками Верховного Суду України в постанові № 6-605цс16 від 25 травня 2016 року – це, по суті, обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника), через що заходи забезпечення мають гарантувати можливість ефективної реалізації на практиці вимоги позивача на випадок розв`язання спору на його користь.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, на що звертав увагу судів Пленум Верховного Суду України в п. 4 постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Види забезпечення позову визначені ст. 150 ЦПК України, пунктом 6 частини 1 якої передбачено, що позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Пунктом 3 частини 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий напис нотаріуса визначений як виконавчий документ, що підлягає примусовому виконанню відповідно до вказаного Закону.

Суд, перевіривши матеріали цивільної справи, відповідно до ст. 149 ЦПК України знайшов подану заяву обґрунтованою, виходячи з предмету позову - визнання виконавчого напису нотаріуса, таким, що не підлягає виконанню, пред`явленого боржником з підстав вчинення такого напису за спірною заборгованістю та на підставі скасованого нормативного акту, які сукупно з обставинами фактичного проведення виконання такого виконавчого документу за рахунок пенсії позивача, дають достатні підстави вважати наявним ризик фактичного виконання виконавчого документу до вирішення спору про його законність і наявність підстав для такого виконання, що без зупинення такого стягнення на час вирішення даного спору може істотно ускладнити виконання рішення суду, а так само, ускладнити поновлення порушених прав позивача з повернення стягнутих коштів, в тому числі, і в судовому порядку, що потребуватиме зусиль та витрат, а тому суд приходить до висновку, що належить допустити забезпечення позову у співмірний із заявленими вимогами спосіб за п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України - зупинення стягнення на підставі оскаржуваного боржником (позивачем у справі) виконавчого напису нотаріуса від 16 січня 2020 року до набрання рішенням суду у цій справі законної сили, про що і постановляє цю ухвалу згідно з ч. ч. 1, 6, 7 ст. 153 цього Кодексу.

Вимоги позивача про забезпечення позову також і у спосіб «заборони вчиняти всі інші дії» задоволенню не підлягають, оскільки такий вид забезпечення позову не визначений обсягом вказаних «інших» дій, не має визначеного кола осіб, яких стосуватиметься таке обмеження, не стосується заявлених позивачем позовних вимог та не є з ними співмірним.

Підстав для обов`язкового надання зустрічного забезпечення позивачем, яка має постійну реєстрацію місця проживання в Україні, за ч. 3 ст. 154 ЦПК України на момент постановлення цієї ухвали суд не вбачає, а із забезпеченням позову пов`язані ризики неотримання виконання за кредитними зобов`язаннями, потенційні збитки від яких підлягають попередньому доведенню відповідачем, внаслідок чого надання зустрічного забезпечення наразі недоцільне.

Керуючись ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 149, 150, 153, 157, 260-261, 431 ЦПК України, суд, –

У Х В А Л И В:

Заяву позивача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) – задовольнити частково, забезпечивши позов без вжиття заходів зустрічного забезпечення.

Зупинити стягнення, що проводиться на підставі виконавчого напису, вчиненого 16 січня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною, зареєстрованого в реєстрі за №322, яким запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором № 26257018497429 від 19 листопада 2013 року, укладеним нею із АТ «Банк Ренесанс Капітал», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є АТ «Перший Український Міжнародний Банк», за заборгованістю за кредитним договором № № 26257018497429 від 19 листопада 2013 року, до набрання законної сили рішенням у цивільній справі № 201/2692/20.

В іншій частині у задоволенні заяви – відмовити.

Копію цієї ухвали видати негайно заявнику, відповідачам, Центральному об`єднаному управлінню ПФУ в м. Дніпро.

Виконати вжиті заходи забезпечення позову негайно в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», на підставі цієї ухвали, яка має силу виконавчого документу, незалежно від відкриття виконавчого провадження.

Пред`явити цю ухвалу про забезпечення позову до виконання строком у три роки з наступного за днем її постановлення дня. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала протягом 15 днів з дня підписання може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги відповідно до пп. пп. 15.1, 15.5 п. 15 ч. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в паперовій формі до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська з правом обов`язкового поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження у разі подання скарги протягом 15 днів, починаючи з наступного за днем вручення копії цієї ухвали.

Повний текс ухвали складений 21.04.2020.

Суддя О.В. Колесніченко