Рішення № 8885190, 08.04.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2010 р. Справа № П-14/36

за позовом Заступника прокурора м.Івано-Франківська

вул. Гаркуші, 9, м.Івано-Франківськ, 76000

в інтересах держави в особі

Управління державної служби охорони при Управлінні МВС України

в Івано-Франківській області

вул.Млинарська, 2, м.Івано-Франківськ, 76010

до відповідача Малого підприємства "МП-50"

вул. Леонова, 56, с.Мостище, Калуський район,

Івано-Франківська область,77330

Cуддя Булка В. І.

При секретарі Андріїв Л. Я.

За участю представників сторін:

Від позивача: Федунишин Х.М. - помічник прокурора, (посвідчення № 98 від 17.05.07);

Від позивача: Микитюк Т. І. - юрисконсульт, (довіреність №2/1-2749 від 29.09.09);

Від відповідача: не з'явилися.

Представникам позивача роз"яснено права та обов"язки на підставі ст.ст.20,22 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про стягнення заборгованості за надані охоронні послуги в сумі 765,15 грн., а саме: основний борг - 398,66 грн., пеня - 17,16 грн., штрафні санкції - 349,33 грн.

Позивач використав своє право надане йому ст.22 ГПК України, а саме: подав заяву про зміну позовних вимог (вх.2254 від 23.03.10).

Враховуючи приписи ст.22 ГПК України, тобто право позивача до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог або зменшити розмір позовних вимог, суд розглянув спір відповідно до змінених позовних вимог, враховуючи, що ця дія не суперечить нормам чинного законодавства та не порушує чиї небудь права та охоронювані законом інтереси.

Позивач позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити, свої обгрунтування виклав у позовній заяві, при цьому вказує на:

-укладення між Управління державної служби охорони при Управлінні МВС України в Івано-Франківській області та Малим підприємством "МП-50" 01.01.09 договору №717 на централізовану охорону майна на об"єкті підрозділом Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України в Івано-Франківській області, відповідно до котрого замовник (відповідач) доручив, а охорона (позивач) зобов"язалася здійснити охорону майна замовника за адресою: приміщення крамниці "Меблі" (м.Калуш, вул.Пушкіна,8) та обслуговувати сигналізацію на цьому об"єкті;

-неналежне виконання відповідачем п.3.3 та п.6.1.2 договору, а саме: несвоєчасно і не в повному обсязі здійснив оплату за цим договором впродовж листопада-грудня 2009 року, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 698,66грн.;

-п.8.2 договору, відповідно до котрого позивач нарахував відповідачу 17,16грн. пені та п.8.3 договору нарахував 349,33грн. штрафу;

-виписку з банку від 12.03.10, що підтверджує часткову сплату відповідачем заборгованості в розмірі 300,00грн.;

-ст.526 Цивільного кодексу України, якою передбачено загальні умови виконання зобов"язання.

Відповідач двічі в засідання суду не з"явився, причини неявки суду не повідомив, вимоги ухвал суду від 27.02.10 та 23.03.10 не виконав, а саме: не представив суду відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, а також не направив копію відзиву позивачу.

За наведених обставин та в силу ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами без участі відповідача, якого належно повідомлено про час, дату та місце проведення засідання суду.

Відповідач не скористався своїми правами наданим йому ст.22 ГПК України, а саме: знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача, всебічно та повно з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, об"єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив, що між Управління державної служби охорони при Управлінні МВС України в Івано-Франківській області та Малим підприємством "МП-50" 01.01.09 укладено договір №717 на централізовану охорону майна на об"єкті підрозділом Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України в Івано-Франківській області.

Відповідно до п.2.1 вказаного вище договору, замовник (відповідач) доручив, а охорона (позивач) зобов"язалася здійснити охорону майна замовника за адресою: приміщення крамниці "Меблі" (м.Калуш, вул.Пушкіна,8) та обслуговувати сигналізацію на цьому об"єкті.

Вартість охоронних послуг по договору на кожний окремий місяць розраховується сторонами на підставі дислокації та розрахунку (додатки №1.2 до договору), відповідно до кількості годин надання цих послуг в кожному окремому місяці та їх вартості. Оплата за послуги охорони здійснюється замовником щомісячно до 10 числа поточного місяця на умовах попередньої оплати шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок охорони (п.3.3 договору).

Проте, відповідач в порушення п.6.1.2 договору несвоєчасно і не в повному обсязі здійснив оплату за цим договором, а саме: не провів оплату впродовж листопада та грудня 2009 року, що і призвело до виникнення заборгованості в розмірі 698,66грн., що підтверджується розрахунком-дислокацією, протоколом узгодження договірної ціни, розрахунком боргу, що знаходяться в матеріалах справи.

Позивач в порядку п.8.2 договору, за несвоєчасну оплату послуг, нарахував відповідачу пеню у розмірі 17,16грн. та штраф у розмірі 349,33грн. - за порушення замовником (відповідачем) зобов"язань (п.8.3 договору).

Таким чином, на день подання позивачем позовної заяви заборгованість відповідача становила 1 065,15 грн., із них: основний борг - 698,66 грн., пеня - 17,16 грн., штрафні санкції - 349,33 грн.

Позивач в засіданні суду зазначив, що відповідач частково погасив борг у розмірі 300,00грн. Даний факт підтверджується випискою з банку від 12.03.10.

Як наслідок, позивач надіслав відповідачу претензію №8 від 04.02.10 з вимогою погасити заборгованість.

Відповідач відповіді на претензію не надав, борг не сплатив.

Беручи до уваги викладене вище, суд приходить до висновку про задоволення позову і виходить з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ст.509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч.1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 6.1.2 договору встановлено, що замовник зобов"язаний своєчасно і в повному обсязі здійснювати оплату по даному договору.

Оплата за послуги охорони здійснюється замовником щомісячно до 10 числа поточного місяця на умовах попередньої оплати шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок охорони (п.3.3 договору).

Згідно з ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач в порушення умов договору не провів оплату за послуги охорони за листопад-грудень 2009 року). За таких обставин, заборгованість відповідача перед позивачем становить 698,66грн.

Згідно з ч.1, ч.2, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки (штрафу, пені) є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1, ч.6 ст.231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з ст.3 вищезгаданого Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що у випадку несвоєчасної (неповної) оплати послуг по договору, замовник сплачує охороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла в період, за який нараховується пеня) від суми простроченої плати за кожен день прострочення платежів.

За таких обставин, позивач нарахував відповідачу 17,16грн. пені (за період з 10.01.10 по 15.02.10 - 44 дні).

Суд вказує на п.8.3 договору: у разі порушення замовником зобов"язань, визначених у п.3.3 договору, він сплачує охороні (крім пені) погоджену сторонами неустойку (штраф) у розмірі 10 відсотків від суми невиконаного своєчасного зобов"язання. Якщо порушення, про яке йде мова в цьому пункті, будуть систематичними (два і більше рази), замовник сплачує охороні штаф у розмірі 50 відсотків від суми своєчасно невиконаного зобов"язання.

Таким чином, загальна суму штрафу становить 349,33грн. (698,66грн. х 50%).

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Позивачем доведено обставини, на які він посилався. Отже, вимога позивача правомірна та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на фактичні обставини справи та сплату відповідачем боргу частково в розмірі 300,00грн., суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 765,15 грн.: з них: 398,66грн. основного боргу, 17,16грн. пені та 349,33грн. штрафних санкцій.

Судові витрати відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст.173,193,230,231 Господарського кодексу України, ст.ст.11,509,526,530,551,610,611,625,629,901,903 Цивільного кодексу України, Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, ст.ст.33,49,82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з Малого підприємства "МП-50", Івано-Франківська обл., Калуський р-н., с.Мостище, вул.Леонова,56 (код ЗКПО 13663506, ІПН136635009069, р/р №26004252779001 в ІФФ "Приватбанк", МФО 336677, св. №12566502) на користь Управління державної служби охорони при Управлінні МВС України в Івано-Франківській області, м.Івано-Франківськ, вул.Млинарська,2 (р/р №26009116131 в ІФ ОД "Райффайзен банк "Аваль" м.Івано-Франківськ, код ЗКПО 08596908, МФО 380805, св. №100152452) 398,66грн. (триста дев"яносто вісім гривень 66коп.).

Видати наказ.

Стягнути з з Малого підприємства "МП-50", Івано-Франківська обл., Калуський р-н., с.Мостище, вул.Леонова,56 (код ЗКПО 13663506, ІПН136635009069, р/р №26004252779001 в ІФФ "Приватбанк", МФО 336677, св. №12566502) в дохід державного бюджету ( отримувач: УДК, м.Івано-Франківськ; банк отримувача: ГУДК України в Івано-Франківській області, МФО 836014, р/р 31113095700002, код ЄДРПОУ 20568100, код платежу 22090200) 102,00грн. (сто дві гривні 00коп.) державного мита .

Видати наказ.

Стягнути з Малого підприємства "МП-50", Івано-Франківська обл., Калуський р-н., с.Мостище, вул.Леонова,56 (код ЗКПО 13663506, ІПН136635009069, р/р №26004252779001 в ІФФ "Приватбанк", МФО 336677, св. №12566502) 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу ( отримувач: Державний бюджет м.Івано-Франківська, код ЄДРПОУ, отримувач: 20568100, р/р 31216259700002, банк- ГУДК України в Івано-Франківській області, МФО 836014, код платежу 22050000).

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Булка В.І.

Рішення підписане 09.04.10.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

Помічник судді Гандера М.В. 09.04.10