Рішення № 8884811, 25.03.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.10 Справа № 8/33/10

Суддя

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ДАН” (69013, м. Запоріжжя, пр. Архангельський, 20-А)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Пролог Буд Сервіс” (69054, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 117-А)

про стягнення 25950 грн. 91 коп. основного боргу за товар, отриманий за накладними, 4293 грн. 62 коп. збитків, 445 грн. 54 коп. неустойки

Суддя Попова І.А.

Представники сторін:

Від позивача –Берлінер А.В., протокол №1 від 24.04.2003 р.

Відповідача –Семеняк Д.В., дов. від 17.12.2009 р.

Заявлено позовні вимоги про стягнення 25950 грн. 91 коп. основного боргу за товар, отриманий за накладними, 4293 грн. 62 коп. збитків, 445 грн. 54 коп. неустойки.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в засіданні 25.03.2010 р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові та у доповненні до позову. В обґрунтування вимог позивач вказує, що за видатковими накладними РН-0000116 від 10.06.2009 р., № РН-0000117 від 11.06.2009 р., №РН-0000164 та №РН-0000165 від 23.07.2009 р., № РН-0000199 від 18.08.2009 р. відповідачу передано товар. Зазначає, що на момент подання позову відповідач поставлений позивачем товар оплатив частково, внаслідок чого за ним склалася заборгованість в сумі 25950 грн. 91 коп., яку позивач просить стягнути з ТОВ “Пролог Буд Сервіс”. Також заявлено до стягнення з відповідача 4293 грн. 62 коп. збитків, пов’язаних із виплатою банківського кредиту та 445 грн. 54 коп. неустойки за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання.

Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав, проти задоволення позовних вимог заперечив.

Вивчивши матеріали справи, суд знаходить позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного: згідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають з підстав, передбачених законом, а також з дій громадян і організацій. Статтею 205 ЦК України передбачено, що правочини можуть вчинятися в усній та письмовій формі. При цьому письмовою формою вважається як підписання одного документу, так і обмін листами, телеграмами тощо, з яких вбачається, що сторони правочину досягли згоди по всіх істотних умовах, необхідних для договорів даного виду.

Як свідчать додані матеріали, за видатковими накладними РН-0000116 від 10.06.2009 р., № РН-0000117 від 11.06.2009 р., №РН-0000164 та №РН-0000165 від 23.07.2009 р., № РН-0000199 від 18.08.2009 р. позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 31 606 грн. 07 коп., що підтверджується наявними довіреностями виданими уповноваженій особі відповідача.

Відповідно до ст.. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Статтею 180 ГК України встановлено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. З огляду на вищезазначені документи суд доходить до висновку, що ТОВ “ДАН” та ТОВ “Пролог Буд Сервіс” вчинено правочин купівлі-продажу внаслідок досягнення ними згоди по всіх істотних умовах, необхідних для укладення угод купівлі-продажу, а саме: щодо найменування продукції, ціни за одиницю виміру, загальній вартості, що підлягає сплаті. Внаслідок вчинення правочину у сторін виникають певні зобов’язання. Зобов’язання відповідно до ст. 509 ЦК України –це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Таким чином, суд вважає, що строк виконання зобов’язання щодо оплати отриманого товару визначається з моменту пред’явлення вимоги про оплату. До матеріалів справи позивачем додана претензія про оплату товару, яка направлена на адресу відповідача 13.10.2009 р. № 95 та згідно поштового повідомлення про вручення отримана відповідачем.

Згідно представленого позивачем розрахунку за відповідачем склалася заборгованість в сумі 25950 грн. 91 коп., яка підтверджена відповідачем підписанням акта звірки. Як передбачено приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. Відповідач не надав суду доказів виконання зобов’язання щодо оплати отриманого від позивача товару в узгодженому розмірі та у визначені строки.

З урахуванням встановленого, суд вважає вимоги про стягнення основного боргу в сумі 25950 грн. 91 коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1. ст.230 ГКУ штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Позивач просить стягнути 445 грн. 54 коп. неустойки за невиконання обов’язку оплати поставленого товару. Відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»та приписів ст. 231 ГК України розмір неустойки має бути узгоджений сторонами. Оскільки ні закон, ні угода сторін не передбачають розміру неустойки, що може бути застосована до сторони, яка порушила зобов’язання, вимога позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 445 грн. 54 коп. не підлягає задоволенню.

В обґрунтування вимог про стягнення збитків в сумі 4293 грн. 62 коп., які складаються із суми сплачених ТОВ “ДАН” процентів за користування кредитними коштами у розмірі 1 127 грн. 62 коп. та неотримання прибутку в сумі 3 166 грн. позивач посилається на кредитний договір № 010/02-12/174 від 27.03.2006 р. Суд не вбачає причинного зв’язку між зазначеними позивачем подіями (отримання кредитних коштів на розвиток підприємницької діяльності) та невиконанням відповідачем умов договору, оскільки підприємницька діяльність відповідно до ст.. 42 ГК України –це діяльність на власний ризик, та відмовляє в задоволенні позову в цій частині.

Позовні вимоги задовольняються частково.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, ст.ст.11, 205, 509, 526, 530, 655 ЦК України, ст.. 180, 193, 230, 231 ГК України, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Пролог Буд Сервіс” (69054, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 117-А, ЄДРПОУ 31216480) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ДАН” (69013, м. Запоріжжя, пр. Архангельський, 20-А, ЄДРПОУ 32463742) 25950 грн. 91 коп. основного боргу та 459 грн. 06 коп. судових витрат. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя І.А. Попова

Рішення оформлено та підписано 01 квітня 2010 року.