Рішення № 8884695, 22.03.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.10 Справа № 11/55/10

Суддя

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий –суддя Гончаренко С.А.,

при секретарі судового засідання –Вака В.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Державне підприємство “Агроспецсервіс” в особі філії № 4 “База відпочинку “Янтар” (вул. Хрещатик, буд. 24. м. Київ, 01001)

до відповідача: Державне підприємство “Сільськогосподарське підприємство “Запорізьке” (вул. Леніна, буд. 553, с. Велика Знам’янка, Кам’янсько-Дніпровський район, Запорізька область, 71312)

за участю представників

позивача: Карпинський Ю.С.- дов. №127/54-16 від 17.02.2010р.;

відповідача: не з’явився

про: стягнення 236718,36 грн.

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява державного підприємства “Агроспецсервіс” в особі філії № 4 “Беза відпочинку “Янтар” про стягнення з державного підприємства “Сільськогосподарське підприємство “Запорізьке” 236718,36 грн., які складаються з 123912,32 грн. основного боргу за надані послуги з відпочинку, 96651,61 грн. пені, 2647,99 річних та 13506,44 грн. втрат від інфляції. Разом з цим, позивач просить судові витрати по справі покласти на відповідача.

28.01.2010 року порушено провадження по справі, призначені дата і час судового засідання. У зв’язку з неявкою повноважного представника відповідача, з метою витребування додаткових доказів та для надання можливості сторонам нормативно та документально обґрунтувати свої доводи і заперечення судовий розгляд відкладався.

Представник позивача наполягає на позовних вимогах, при цьому підставою для звернення до суду із позовною заявою вказує на правонаступництво відповідачем прав та обов’язків філії № 23 “Запорізьке відділення агропромислового виробництва” державного підприємства “Агроспецсервіс” та неналежне виконання умов договору № 7 від 15.06.2008р. в частині оплати наданих послуг з відпочинку. У зв’язку з тривалим терміном прострочення виконання зобов’язань позивач нарахував пеню та просить стягнути додатково 3% річних за користування чужими грошовими коштами та суму втрат від інфляційних процесів.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить у задоволенні позовних вимог відмовити, виходячи з того, що в момент реорганізації правонаступнику –ДП “Сільськогосподарське підприємство “Запорізьке” не передавались кредиторська та дебіторська заборгованість, первинні документи. Крім того, зазначає, що відповідно до умов договору відпочиваючі не приймаються без 100% попередньої оплати, і позивач в цій частині порушив умови договору, зокрема зазначає, що сам винен у виникненні заборгованості. Просить розглянути справу без участі повноважного представника на підставі відзиву.

Вивчивши матеріали справи і вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступні обставини.

Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

15.06.2008 року між філією № 4 “База відпочинку “Янтар” ДП “Агрспецсервіс” та філією № 23 “Запорізьке відділення агропромислового виробництва” ДП “Агроспецсервіс” укладений договір № 7, відповідно до умов якого позивач зобов’язався надавати останньому послуги по прийому, розміщеню, харчуванню та відпочинку відпочиваючих.

Додатком 1 до Договору, який є його невід’ємною частиною, сторонами погоджено графік заїздів на сезон 2008 року, а також визначено, що кількість путівок ставить 222 одиниці на загальну суму 205200,00 грн.

В пп. 2.2.2 Договору закріплено зобов’язання філії № 23 забезпечити попередню 100% оплату путівки не менше, ніж за 10 днів до початку заїзду відпочиваючих.

Згідно з п. 3.4 Сторони оформлюють та підписують акти звірки взаємних розрахунків після закінчення останнього заїзду.

Відповідно до ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Взяті на себе зобов’язання філія № 23 “Запорізьке відділення агропромислового виробництва” ДП “Агроспецсервіс” належним чином (своєчасно та у повному обсязі) не виконала, у зв’язку із чим за нею виникла заборгованість в сумі 123912,32 грн., що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків № 3 від 17.11.2008р.

Наказом Міністерства аграрної політики України від 29.12.2008р. № 899 “Про створення державного підприємства “Сільськогосподарське підприємство “Запорізьке”, на базі майна філії № 23 “Запорізьке відділення агропромислового виробництва” державного підприємства “Агроспецсервіс” створено державне підприємство “Сільськогосподарське підприємство “Запорізьке” із наданням йому статусу юридичної особи та визначено, що державне підприємство “Сільськогосподарське підприємство “Запорізьке” є правонаступником майнових прав та обов’язків державного підприємства “Агроспецсервіс” (філії № 23 “Запорізьке відділення агропромислового виробництва” державного підприємства “Агроспецсервіс”) відповідно до розподільчого балансу, який був складений та підписаний комісією з приймання-передачі майна на баланс відповідача.

Виходячи із зазначеного, господарський суд дійшов висновку що позовні вимоги правомірно та обґрунтовано заявлені до правонаступника, підтверджені зібраними у справі доказами тому в частині стягнення 123912,32 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктом 5.3. Договору передбачено, що у разі порушення філією № 23 умов Договору щодо попередньої 100% оплати путівок, філія № 4 стягує з останньої штраф у розмірі 0,3% від суми підлягаючій сплаті за кожний день прострочення. За своєю правовою природою дана санкція є пенею.

Пеня за порушення строків оплати за період з 25.07.2009р по 25.01.2010р. від суми основного боргу становить 68027,87 грн., саме в цій частині позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню. В іншій частині заявленої пені слід відмовити, оскільки вона заявлена безпідставно.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України божник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума втрат від інфляції за порушення строків виконання грошового зобов’язання склала 4899,12 грн. та 3 % річних –1863,77 грн.

Розрахунок сум втрат від інфляції та 3 % річних ретельно перевірений в судовому засіданні, позовні вимоги заявлені правомірно, підтверджені зібраними у справі доказами, тому підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, віднести на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Заперечення відповідача про порушення позивачем умов договору в частині надання послуг без отримання попередньої оплати судом до уваги не приймаються, оскільки діючим законодавством не заборонено надання послуг без попереднього отримання плати за ці послуги. Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво –це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Позивач приймаючи відпочиваючих та надаючи їм послуги з відпочинку без отримання 100% передплати, на свій ризик надання послуг поставив на приоритетне місце перед отриманням грошових коштів. Таке ставлення до господарської діяльності, зокрема до виконання зобов’язань за спірним договором не суперечить принципам законності та інтересам суспільства.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 46, 47-1, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства “Сільськогосподарське підприємство “Запорізьке” (вул. Леніна, буд. 553, с. Велика Знам’янка, Кам’янсько-Дніпровський район, Запорізька область, 71312, код ЄДРПОУ 36418685) на користь Державне підприємство “Агроспецсервіс” в особі філії № 4 “База відпочинку “Янтар” (вул. Хрещатик, буд. 24. м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 34532280) 123912,32 грн. основного боргу, 68027,87 грн. пені, 1863,77 грн. 3 % річних, 4899,12 грн. втрат від інфляції, 1987,03 грн. державного мита та 198,10 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя Гончаренко С.А.

В судовому засіданні 22.03.2010р. за згодою представника позивач оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 29.03.2010р.