Рішення № 8884694, 31.03.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.10 Справа № 27/56/10

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Токмацький ковальсько-штампувальний завод”, м. Токмак Запорізької області

до відповідача: Міжнародної благодійної організації інвалідів “Фонд світло милосердя”, м. Запоріжжя

про стягнення 44 889 грн. 00 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники:

Від позивача: Лучко М.С., дов. № 22 від 23.02.2010 р.

Від відповідача: не з’явився

Відкрите акціонерне товариство “Токмацький ковальсько-штампувальний завод”, м. Токмак Запорізької області звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Міжнародної благодійної організації інвалідів “Фонд світло милосердя”, м. Запоріжжя 44 889 грн. 00 коп. заборгованості за договором купівлі-продажу № 321 від 24.04.2008 р.

Ухвалою господарського суду від 10.02.2010 р. порушено провадження у справі № 27/56/10, судове засідання призначене на 15.03.2010 р.

Ухвалою суду від 15.03.2010 р. у зв’язку з неявкою у судове засідання представника відповідача та з метою надання додаткових доказів, розгляд справи відкладався, на підставі ст. 77 ГПК України. Судове засідання призначено на 31.03.2010 р.

31.03.2010 р. продовжено судовий розгляд справи № 27/56/10.

31.03.2010 р. до початку розгляду справи представник позивача заявив письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Представник позивача у судовому засіданні, відкритому 31.03.2010 р. підтримав позовні вимоги, на підставах викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судові засідання, відкриті 15.03.2010 р. та 31.03.2010. р. не з’явився. Письмового відзиву не надав. Про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Поважні причини своєї неявки суду не повідомив. Клопотань про розгляд справи за відсутності представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Неявка уповноваженого представника відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

          Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов’язання не виконав, не скористався належним чином без поважних причин правом на захист своїх інтересів.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представника позивача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути –визнання права.

Господарським судом встановлено, що 24.04.08 р. між ВАТ “Токмацький ковальсько-штампувальний завод” (продавець) та Міжнародною благодійною організацією інвалідів “Фонд світло милосердя” (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 321.

Відповідно до п. 1.1 договору, продавець зобов’язується передати у власність товар зазначений у Додатку-Специфікації до договору, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених даним договором.

Згідно з п. 3.1 договору, купівля-продаж товару здійснюється на умовах –(EXW) м. Токмак склад продавця, у строк, зазначений у Додатку-Специфікації на відповідну партію товару.

Відповідно до п. 4.1 договору оплата товару покупцем здійснюється на підставі рахунків-фактур, виставлених продавцем.

За умовами договору та Специфікації № 1 від 24.04.08 р., що є невід’ємною частиною договору, позивач зобов’язався протягом 2 календарних днів з моменту підписання договору передати у власність відповідача борону дискову БДТ-7,0, а відповідач зобов’язався прийняти та на умовах відстрочки платежу до 01.09.08 р. розрахуватися в повному обсязі за отриманий товар.

Товар був отриманий відповідачем через уповноваженого представника, що підтверджується видаткової накладною № 1133 від 25.04.08 р. та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей Серія ЯМЯ № 699555 від 23.04.08 р.

Згідно видаткової накладної № 1133 від 25.04.08 р. вартість відвантаженого товару складає 44889 грн. 00 коп.

У зв’язку з тим, що відповідач не сплатив вартість отриманого товару у розмірі 44889 грн. 00 коп., 17.12.08 р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію з вимогою сплатити суму заборгованості у розмірі 44889 грн. 00 коп.

Претензія залишилася відповідачем без відповіді та задоволення.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Правовідносини сторін врегульовано договором купівлі-продажу.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов’язаний сплатити повну ціну переданого товару.

          Відповідачем оплата поставленого товару за договором купівлі-продажу у строки та обсязі, обумовленими між сторонами, здійснена не була.

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов’язки. Обов’язки позивача виразились у передачі товару відповідачу, а обов’язки відповідача заключаються в оплаті цього товару.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

У зв’язку з невиконання відповідачем умов договору, а саме не здійснення оплати за поставлений товар, заборгованість Міжнародної благодійної організацієї інвалідів “Фонд світло милосердя” перед ВАТ “Токмацький ковальсько-штампувальний завод” склала 44 889 грн. 00 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано жодного доказу, в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими, не забороненими законом засобами, захищати свої права від порушень. Враховуючи це, а також положення статті 19 Конституції України, власник вправі звернутись за захистом своїх прав у будь-який спосіб, не заборонений законом.

Відкрите акціонерне товариство “Токмацький ковальсько-штампувальний завод” правомірно звернулося до господарського суду, позовні вимоги є такими, що підтверджуються фактами, встановленими судом, та відповідають нормам діючого законодавства України.

Враховуючи вищевикладене, пояснення представника позивача, наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позову у повному обсязі.

Судові витрати: державне мито України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача, тому як спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Міжнародної благодійної організації інвалідів “Фонд світло милосердя” (69083 м. Запоріжжя вул. Шевчука, 9, ЄДРПОУ 33795778, р/р 26000301000965 в Запорізькій філії ВАТ ВТБ Банк, МФО 313742) на користь Відкритого акціонерного товариства “Токмацький ковальсько-штампувальний завод” (71709 Запорізька область м. Токмак вул. Куйбишева, 59, ЄДРПОУ 00231584, п/р 26008130056705 у філії «Запорізьке РУ»ВАТ «Банк»Фінанси та кредит», МФО 313731) 44889 (сорок чотири тисячі вісімсот вісімдесят дев’ять) грн. 00 коп. основного боргу, 448 (чотириста сорок вісім) грн. 89 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

(Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України та підписано 31.03.2010р.)

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.С. Дроздова