Рішення № 8884604, 24.03.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.10 Справа № 27/26/10

За позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк”, м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Сілколіт”, м. Запоріжжя

про стягнення 424 463 грн. 62 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники:

Від позивача: Якушев С.О., дов. № 3878 від 11.09.09 р.

Від відповідача: не з’явився

На підставі статті 85 ГПК України –24 березня 2010 року прийнято рішення та оголошено суддею у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк “Приватбанк”, м. Дніпропетровськ звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Сілколіт”, м. Запоріжжя 424 463 грн. 62 коп., в тому числі 249 993 грн. 74 коп. заборгованості за кредитом за кредитним договором № ВЛ2719/КЦ від 06.03.2007 р., 115 294 грн. 56 коп. заборгованість за користування кредитом, 33 629 грн. 44 коп. заборгованості по пені за прострочене тіло кредиту, 4 380 грн. 95 коп. заборгованості по пені за прострочені відсотки, 2 164 грн. 93 коп. штрафні санкції за невиконання умов п.5.8.кредитного договору.

Ухвалою господарського суду від 28.12.2009 р. порушено провадження у справі № 27/26/10 та призначено судове засідання на 01.02.2010 р.

Ухвалою суду від 01.02.2010 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 25.02.2010 р. у зв’язку з неявкою в засідання суду представника відповідача та для надання додаткових доказів та документів, необхідних для повного та всебічного розгляду справи.

Ухвалою виконуючого обов’язки голови господарського суду Запорізької області від 25.02.2010 р. строк вирішення спору продовжено, на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України. Ухвалою суду від 25.02.2010 р. засідання суду призначено на 24.03.2010 р.

24.03.2010 р. продовжено розгляд справи № 27/26/10.

24.03.2010 р. до початку розгляду справи представник позивача заявив письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві. Просить суд стягнути з відповідача 249 993 грн. 74 коп. заборгованості за кредитом за кредитним договором № ВЛ2719/КЦ від 06.03.2007 р., 115 294 грн. 56 коп. заборгованість за користування кредитом, 33 629 грн. 44 коп. заборгованості по пені за прострочене тіло кредиту, 4 380 грн. 95 коп. заборгованості по пені за прострочені відсотки, 2 164 грн. 93 коп. штрафні санкції за невиконання умов п.5.8.кредитного договору.

Представник відповідача у судові засідання, відкриті 01.02.2010 р., 25.02.2010 р., 24.03.2010 р. не з’явився. Письмового відзиву не надав. Про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином.

24.03.2010 р. відповідач надав до канцелярії суду письмове клопотання про відкладення розгляду справи на 25.02.2010 р.

Суд зазначає відповідачу, що представник товариства НВФ “Сілколіт” (тричі не з’явився на виклик суду) неявка не є підставою для відкладення розгляду справи, так як відповідач зобов’язаний був направити свого представника в судове засідання та надати витребувані документи та докази на виконання вимог ухвал суду.

Господарський процесуальний кодекс України не обмежує коло осіб, які можуть з’явитися в судове засідання та представляти інтереси ТОВ “Науково-виробнича фірма “Сілколіт”, згідно статті 28 ГПК України.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, направити до суду всі витребувані ухвалою суду документи та письмовий відзив на позовну заяву.

Згідно роз’яснень Вищого Господарського Суду України, які викладені в інформаційному листі від 15.03.2010 року № 01-08/140 “Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві” – неявка в судові засідання учасників судового процесу (сторін), ненадання витребуваних судом документів та доказів, необхідних для повного розгляду справи – подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов’язання не виконав, не скористався належним чином без поважних причин правом на захист своїх інтересів.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представника позивача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути –визнання права.

В обґрунтування позову, позивач посилається на той факт, що 06 березня 2007 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк “Приватбанк”, м. Дніпропетровськ та ТОВ “Науково-виробнича фірма “Сілколіт”, м. Запоріжжя (позичальник) було укладено кредитний договір № ВЛ2719/КЦ.

Відповідно до п. 1.1 договору банк зобов’язується при наявності вільних грошових коштів надати позичальнику кредит у формі, відповідно п. А.1 з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п. 2.1.1, в обмін на зобов’язання позичальника по поверненню кредиту, сплаті процентів, винагороди, в узгоджені даним договором строки.

Відповідно до п. А.2 договору, ліміт кредитного договору складає 150000 грн. 00 коп. для придбання товарів, матеріалів, сировини та оплату послуг.

Згідно з п. А.3 договору, строк повернення кредиту –05.03.2010 р.

Відповідно до п. А.5 договору, позичальник взяв на себе зобов’язання повністю погасити до нуля заборгованість на позичковому рахунку, вказаному у п. А.4 в строк до 360 днів з моменту виникнення.

Згідно з п. А.8 договору, при порушенні позичальником будь-якого із зобов’язань по погашенню кредитом, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 40 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Відповідно до п. 5.1 договору при порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань: по сплаті відсотків за користування кредиту, передбачене п. п. 2.2.2, 4.1, 4.2, 4.3 договору; строків повернення кредиту, передбачене п. п. 1.2, 2.2.3, 2.2.17, 2.3.2 договору, позичальник повинен сплачувати банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період, за який сплачується пеня.

Згідно до п. п. 4.5, А.11 договору, позичальник взяв на себе зобов'язання сплачувати банку комісійну винагороду за кредитне обслуговування в розмірі 0,2 % від встановленого ліміту відповідно п. А.2 договору, в поточну дату сплати відсотків (26-е число кожного поточного місяця), тобто щомісячно.

Додатковою угодою від 03.08.2007 р. позивачем збільшений розмір кредитного ліміту до 350 000 грн. 00 коп.

29.12.2008 р. між позивачем та відповідачем укладена додаткова угода до кредитного договору, яким в новій редакції викладені умови кредитування, а саме: п. А.7 - відсоткова ставка за користування кредиту в розмірі 24,1 % річних; п. А.8 - за порушення будь-яких грошових зобов'язань, передбачених Кредитним договором, позичальник повинен сплачувати банку відсотки за користування кредитом в розмірі 53 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Зобов'язання банку з видачі кредиту були виконані повністю за кредитним договором № ВЛ2719/КЦ, що підтверджується копіями розпоряджень про встановлення лімітів від 06.03.2007 р. та від 03.08.2007 р.

Позичальник скористався наданим банком кредитом в повному обсязі в межах встановленого кредитного ліміту: останнє отримання кредиту з боку позичальника відбулося 11.03.2008 р. на загальну суму 349993 грн. 74 коп., що підтверджується копіями платіжних доручень від 11.03.2008 р. № 1459 на суму 244413 грн. 74 коп.; від 11.03.2008 р. № 1460 на суму 105580 грн. 00 коп.

Відповідач частково погасив тіло кредиту на суму 100 000 грн. 00 коп.

Заборгованість відповідача за кредитним договором склала 249993 грн. 74 коп.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1049 параграфа 1 глави 71 ЦК України передбачений обов’язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 115294 грн. 56 коп. заборгованості за відсотками за користування кредитом.

Позичальник здійснив на користь банку наступні платежі/сплати відсотків за користування кредитом: 26.03.2007 р. - 946,90 грн., 26.04.2007 р. - 2 257,99 грн., 25.05.2007 р. - 2 185,19 грн., 26.06.2007 р. - 2 258,02 грн., 26.07.2007 р. - 2 185,07 грн., 23.08.2007 р. - 2 552,99 грн., 24.09.2007 р. - 5 287,45 грн., 26.10.2009 р. - 5 118,46 грн., 26.11.2007 р. - 5 289,10 гри., 26.12.2007 р. - 5 118,48 грн., 25.01.2008 р. - 5 289,10 грн., 26.02.2008 р. - 5 289,09 грн., 26.03.2008 р. - 4 026,07 грн., 25.04.2008 р. - 5 304,50 грн., 26.05.2008 р. - 5 133,09 грн., 26.06.2008 р. - 5 304,35 грн., 25.07.2008 р. - 5 133,30 грн., 26.08.2008 р. - 304,29 грн., 27.08.2008 р. - 5 000,00 грн., 26.09.2008 р. - 5 304,35 грн., 27.10.2008 р. - 5133,30 грн., 26.11.2008 р. - 5 304,29 грн., 26.12.2008 р. - 5133,25 грн., 26.01.2008 р. - 5 304,35 грн., 27.02.2009 р. - 2 055,96 грн., 02.03.2009 р. - 1 040,04 грн., 03.03.2009 р. - 3 914,56 грн., 26.03.2009 р. - 3 202,90 грн., 23.09.2009 р. - 5 500,00 грн., 30.09.2009 р. - 10 000,00 грн.,

Позичальник сплатив банку відсотки за користування кредитом згідно умов кредитного договору на загальну суму 125876 грн. 44 коп., замість необхідної суми у розмірі 241171 грн. 00 коп.

Частиною 3 ст. 198 ГК України передбачено, що відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Заборгованість відповідача перед банком за кредитним договором по сплаті відсотків за користування кредитом складає 115294 грн. 56 коп.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення 33 629 грн. 44 коп. заборгованості по пені за прострочене тіло кредиту та 4 380 грн. 95 коп. заборгованості по пені за прострочені відсотки.

Згідно до п. 5.1 кредитного договору, за період з 12.03.2009 р. до 10.09.2009 р., за неналежне виконання грошових зобов’язань по сплаті відсотків та погашення кредиту позивачем нарахована неустойка (пеня) за прострочення сплати відсотків у розмірі 4380 грн. 95 коп. та пеня за прострочення сплати (погашення) кредиту у розмірі 33629 грн. 44 коп.

Як визначено ст. 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За порушення позичальником строків платежів позивач просить суд стягнути з відповідача 21164 грн. 93 коп. штрафу.

Відповідно до п. 5.8 додаткової угоди від 29.12.08 р. до кредитного договору, при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених кредитним договором, більше ніж на 30 днів, що призвело до звернення банку в суд, позичальник повинен виплатити банку штраф, за наступною формулою: 1 000 грн. + 5 % від суми заборгованості.

Сума штрафу за порушення позичальником строків платежів складає 21164 грн. 93 коп.

На день подачі позову до суду у позичальника – ТОВ “Науково-виробнича фірма “Сілколіт” існує заборгованість перед банком, що складається з: 249 993 грн. 74 коп. заборгованості за кредитом за кредитним договором № ВЛ2719/КЦ від 06.03.2007 р., 115 294 грн. 56 коп. заборгованість за користування кредитом, 33 629 грн. 44 коп. заборгованості по пені за прострочене тіло кредиту, 4 380 грн. 95 коп. заборгованості по пені за прострочені відсотки, 2 164 грн. 93 коп. штрафні санкції за невиконання умов п.5.8 кредитного договору.

Факт заборгованості відповідача по кредиту позивачем документально підтверджений в судовому засіданні.

Відповідач не надав суду доказів виконання зобов’язань за кредитним договором ВЛ2719/КЦ від 06.03.2007 р., правом на захист своїх інтересів не скористався.

Суд вважає вимоги про стягнення 249 993 грн. 74 коп. заборгованості за кредитом за кредитним договором № ВЛ2719/КЦ від 06.03.2007 р., 115 294 грн. 56 коп. заборгованість за користування кредитом, 33 629 грн. 44 коп. заборгованості по пені за прострочене тіло кредиту, 4 380 грн. 95 коп. заборгованості по пені за прострочені відсотки, 2 164 грн. 93 коп. штрафних санкцій обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими, не забороненими законом засобами, захищати свої права від порушень. Враховуючи це, а також положення статті 19 Конституції України, власник вправі звернутись за захистом своїх прав у будь-який спосіб, не заборонений законом.

Враховуючи вищевикладене, наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позову.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати: державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 82 –85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Сілколіт” (69037 м. Запоріжжя вул. 40 років Радянської України, 39-А, ЄДРПОУ 13635898 п/р 26004205495099 у Запорізькому РУ ПриватБанк МФО 313399) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк” (49094 м. Дніпропетровськ вул. Набережна Перемоги, буд. 50, р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) 249 993 (двісті сорок дев’ять тисяч дев’ятсот дев’яносто три) грн. 74 коп. заборгованості за кредитом за кредитним договором № ВЛ2719/КЦ від 06.03.2007 р., 115294 (сто п'ятнадцять тисяч двісті дев’яносто чотири) грн. 56 коп. заборгованість за користування кредитом, 33629 (тридцять три тисячі шістсот двадцять дев’ять) грн. 44 коп. заборгованості по пені за прострочене тіло кредиту, 4380 (чотири тисячі триста вісімдесят) грн. 95 коп. заборгованості по пені за прострочені відсотки, 2 164 (дві тисячі сто шістдесят чотири) грн. 93 коп. штрафних санкцій за невиконання умов п. 5.8 кредитного договору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Сілколіт” (69037 м. Запоріжжя вул. 40 років Радянської України, 39-А, ЄДРПОУ 13635898 п/р 26004205495099 у Запорізькому РУ ПриватБанк МФО 313399) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк” (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, р/р 64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) 4244 (чотири тисячі двісті сорок чотири) грн. 64 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

(Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України та підписано 29.03.2010р.)

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.С. Дроздова