Рішення № 8884616, 25.03.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.10 Справа № 27/253/09

За позовом: Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електростанція”, м. Енергодар Запорізької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Буденергомонтаж”, м. Енергодар Запорізької області

про стягнення 41 795 грн. 81 коп., визнання угоди про розрахунки № 75/427-07 від 17.08.2007 р. розірваною з дати набрання чинності рішенням суду та витребування майна

Суддя Дроздова С.С.

Представники:

Від позивача: Олійник О.І., дов. № 2660 від 27.10.09 р.

Від відповідача: не з’явився

На підставі статті 85 ГПК України –25 березня 2010 року прийнято рішення та оголошено суддею у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електростанція”, м. Енергодар Запорізької області звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Буденергомонтаж”, м. Енергодар Запорізької області заборгованості в розмірі 41 795 грн. 81 коп. на підставі угоди про розрахунки № 75/427-07 від 17.08.2007 р. Крім того, позивач просить, визнати угоду про розрахунки № 75/427-07 від 17.08.2007 р. розірваною з дати набрання чинності рішенням суду та витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю “Буденергомонтаж” майна, балансоутримувачем якого є Відокремлений підрозділ “Запорізька атомна електростанція”. Керуючись

Ухвалою господарського суду від 10.08.2009 р. порушено провадження у справі № 27/253/09 та призначено судове засідання на 09.09.2009 р.

Ухвалами господарського суду від 09.09.09 р., 04.11.09 р., 25.01.2010 р. та 22.02.2010 р. розгляд справи продовжено за згодою учасників судового процесу, на підставі ч. 4 ст. 69 ГПК України.

У судовому засіданні, відкритому 22.03.2010 р. оголошувалася перерва до 25.03.2010 р., для надання сторонами доказів в оригіналах та документів, необхідних для повного та всебічного розгляду справи.

25.03.2010 р. розгляд справи № 27/253/09 продовжено.

25.03.2010 р. до початку розгляду справи представник позивача заявив письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз’яснено представнику позивача, який прибув в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

У судовому засіданні позивач надав письмову заяву про зменшення розміру позовних вимог. Просить суд припинити провадження у справі № 27/253/09 в частині стягнення основного боргу за угодою про розрахунки № 75/427-07 від 17.08.07 р. по виставленим ВП «Запорізька АЕС»рахункам за період грудень 2008 р. –травень 2009 р. на суму 27721 грн. 81 коп., у зв’язку з добровільною оплатою відповідачем даної заборгованості та стягнути з відповідача 11 761 грн. 64 коп. пені, 1567 грн. 86 коп. штрафу, 744 грн. 50 коп. інфляційних витрат.

Заява позивача про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом, відповідно до ст. 22 ГПК України.

Розгляду підлягають зменшені позовні вимоги про стягнення з відповідача 11 761 грн. 64 коп. пені, 1567 грн. 86 коп. штрафу, 744 грн. 50 коп. інфляційних витрат.

Представник відповідача у судове засідання, відкрите 25.03.2010 р. не з’явився. Про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Поважні причини своєї неявки суду не повідомив.

В матеріалах справи міститься письмовий відзив та доповнення до відзиву на позовну заяву, в яких відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій у розмірі 14074 грн. 00 коп. відмовити, в частині розірвання угоди про розрахунки № 75/427-07 від 17.08.07 р. з дати набрання чинності рішення суду та в частині витребування бетонного зваводу, складу цементу, складу заповнювачів, компресорну станцію розширення бетонного заводу позовні вимоги задовольнити.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Неявка уповноваженого представника відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами, оригінали яких судом оглянуті в судовому засіданні, як були надані представником позивача.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути –визнання права.

17.08.07 р. між ДП НАЕК “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електростанція”, м. Енергодар Запорізької області та ТОВ “Буденергомонтаж”, м. Енергодар Запорізької області укладена угода про розрахунки № 75/427-07.

Відповідно до п. 1 угоди, ТОВ “Буденергомонтаж” зобов’язалося відшкодувати ВП Запорізька АЕС»доходи від володіння нерухомим майном ВП «Запорізька АЕС»без достатніх правових підстав, яке знаходиться у ТОВ “Буденергомонтаж” з моменту підписання даного угоди, розраховані у урахуванням вимог «Методики розрахунку…», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.95 р., наступні об’єкти: бетонний завод (інв. № 5445), склад цементу (інв. № 8998), склад заповнювачів (інв. № 8997), компресорна станція розширення бетонного заводу (інв. № 5444).

Відповідно до п. 3 угоди, ВП «Запорізька АЕС»пред’являє ТОВ “Буденергомонтаж” рахунок на відшкодування доходів. Розмір суми за кожний наступний місяць розраховується шляхом корегування суми за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

ТОВ “Буденергомонтаж” зобов’язується не пізніше 10 числа кожного наступного місяця, в якому наданий рахунок, оплатити його в повному обсязі.

Відповідно до додатку № 1 до угоди, сторони узгодили розрахунок суми доходів, які підлягають відшкодуванню ВП ЗАЕС.

Відповідно до розрахунку, сума плати за використання об’єктів за один місяць склала 2086 грн. 20 коп. без урахування ПДВ; сума податку на землю, яка підлягає компенсації з 01.09.07 р. за один місяць склала 337 грн. 98 коп.

11.02.08 р. між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до угоди про розрахунки, відповідно до якого сума податку на землю, яка підлягає компенсації з 01.01.08 р., за один місяць складає 1689 грн. 88 коп.

ВП «Запорізька АЕС»на адресу ТОВ “Буденергомонтаж” були виставлені наступні рахунки-фактури:

№ 176 від 30.12.2008 р. на суму 3297,70 грн.;

№ 172 від 30.12.2008 р. на суму 1689,88 грн.;

№ 7 від 31.01.2009 р. на суму 3400,58 грн.;

№ 23 від 31.01.2009 р. на суму 1689,88 грн.;

№ 8 від 31.01.2009 р. на суму 97,31 грн.;

№ 38 від 27.02.2009 р. на суму 1689,88 грн.;

№ 53 від 31.03.2009 р. на суму 1689,88 грн.;

№ 45 від 31.03.2009 р. на суму 3551,69 грн.;

№ 67 від 30.04.2009 р. на суму 1689,88 грн.;

№ 60 від 30.04.2009 р. на суму 3601,42 грн.;

№ 73 від 29.05.2009 р. на суму 3 633,83 грн.;

№ 80 від 29.05.2009 р. на суму 1689,88 грн.

У зв'язку з несплатою відповідачем зазначених рахунків, 25.03.09 р. ВП «Запорізька АЕС»направив на адресу ТОВ “Буденергомонтаж” претензію про погашення заборгованості , яка залишилася без відповіді та задоволення.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

На день звернення позивача з позовом до суду, заборгованість ТОВ “Буденергомонтаж” перед ВП «Запорізька АЕС» склала 27 721 грн. 81 коп.

Платіжним дорученням № 501 від 14.08.2009 р. на суму 5 000 грн. 00 коп. відповідачем була сплачена заборгованість за рахунками № 176 від 30.12.2008 р. на суму 3297,70 грн. та частина заборгованості за рахунком № 7 від 31.01.2009 р. на суму 1 702,30 грн.; платіжним дорученням № 574 від 09.09.2009 р. відповідачем була сплачена решта заборгованості за рахунком № 7 від 31.01.2009 р. на суму 1698,28 грн.; платіжним дорученням № 119 від 03.11.2009 р. на суму 8 449,40 грн. відповідачем була сплачена заборгованість за рахунками № 172 від 30.12.2008 р. на суму 1689,88 грн., № 23 від 31.01.2009 р. на суму 1689,88 грн., № 38 від 27.02.2009 р. на суму 1689,88 грн., № 67 від 30.04.2009 р. на суму 1689,88 грн., № 80 від 29.05.2009 р. на суму 1689,88 грн.; платіжним дорученням № 120 від 03.11.2009 р. на суму 7 332,56 грн. була сплачена заборгованість за рахунками № 8 від 31.01.2009 р. на суму 97,31 грн., № 60 від 30.04.2009 р. на суму 3601,42 грн., № 73 від 29.05.2009 р. на суму 3 633,83 грн.; платіжним дорученням № 195 від 03.12.2009 р. відповідачем була сплачена заборгованість за рахунком № 53 від 31.03.2009 р. на суму 1689,88 грн.; платіжним дорученням № 196 від 03.12.2009 р. відповідачем була сплачена заборгованість за рахунком 45 від 31.03.2009 р. на суму 3551,69 грн. Разом на загальну суму 27 721,81 грн.

Відповідачем була сплачена в повному обсязі сума основного боргу у розмірі 27721 грн. 81 коп.

Таким чином, у зв'язку з погашенням відповідачем суми основного боргу у розмірі 27 721 грн. 81 коп. після звернення позивача з позовом до суду, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню, на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмета спору з покладенням судових витрат на відповідача, адже спір виник з його вини.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язаннямаєвиконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 11761 грн. 64 коп. та суму штрафу у розмірі 1567 грн. 86 коп.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до п. 3 вказаної угоди, ВП «Запорізька АЕС»щомісячно пред'являє ТОВ «Буденергомонтаж»рахунок на відшкодування доходів, а ТОВ «Буденергомонтаж»зобов'язується не пізніше 10 числа кожного місяця, наступного за розрахунковим, оплатити його в повному обсязі.

Рахунки № 176 та 172 від 30.12.2008 р. були відправлені 05.01.2009 р.; № 7, 8 та 23 від 31.01.2009 р. були відправлені 03.02.2009 р.; № 38 від 27.02.2009 р. був відправлений 03.03.2009 р.; № 45 та 53 від 31.03.2009 р. були відправлені 31.03.2009 р.; № 60 та 672 від 30.04.2009 р. були відправлені 05.05.2009 р.; № 73 та 80 від 29.05.2009 р. були відправлені 01.06.2009 р.

В зв’язку з неоплатою зазначених рахунків, керуючись п.4 угоди, ч.2 статті 231 ГК України, позивач нарахував штраф у розмірі 1567,86грн. –у разі якщо порушено господарське зобов’язання, в якому хоча б одна сторона є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов’язане з виконанням державного контракту та інш....

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором».

Як визначено ст. 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 статті 231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно з ст. 549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 4 угоди про розрахунки від 17.08.07 р. № 75/427-07, за несвоєчасну оплату рахунків відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,5 % від суми, яка підлягає сплаті, за кожний день прострочення виконання зобов’язання, відповідно до п. 3 даної угоди.

У зв'язку з неоплатою рахунків, керуючись п. 4 угоди, позивачем нараховано відповідачу 11 761, 64 грн. пені та 1567 грн. 86 штрафу.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 744 грн. 50 коп. інфляційних витрат.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до угоди, за прострочення здійснення платежів, відповідачу правомірно нараховано суму інфляційних витрат у розмірі 744 грн. 50 коп.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 8 угоди про розрахунки № 75/427-07 від 17.08.2007 р. вказана угода діє з моменту його підписання до моменту укладення договору оренди нерухомого майна з регіональним відділенням Фонду державного майна України. Пунктом 9 угоди передбачено, що у випадку, якщо необхідність укладення договору оренди відпаде або договір не буде укладений з інших підстав, відповідач зобов'язаний повернути позивачу нерухоме майно, передане йому у відповідності з п. 1 угоди по акту приймання-передачі на протязі 7 днів з моменту пред'явлення вимоги про повернення. В такому випадку угода припиняє свою дію з моменту повернення майна балансоутримувача, підтвердженого актом приймання-передачі, підписаним обома сторонами.

Листом № 286/03-00 від 10.04.2009 р. ТОВ «Буденергомонтаж»повідомив ВП «Запорізька АЕС»про намір припинити дію угоди № 75/427-07 від 17.08.2007 р. на підставі п. 9.

У відповідь на вказаний лист ВП «Запорізька АЕС»листом № 23-18/8795 від 29.04.2009 р. повідомив про проведення 05.05.2009 р. комісійного приймання-передачі об'єктів бетонного заводу та просив забезпечити участь представників ТОВ «Буденергомонтаж»для передачі об'єктів.

05.05.2009 р. представники ТОВ «Буденергомонтаж»для приймання-передачі бетонного заводу не з'явились, що підтверджується відповідним актом від 05.05.09 р.

Листом № 358/03-06 від 12.05.2009 р. відповідач повідомив ВП «Запорізька АЕС»про перенесення дати приймання-передачі об'єктів бетонного заводу на більш пізній строк.

Листом № 23-18/9970 від 15.05.2009 р. ВП «Запорізька АЕС»повідомив ТОВ «Буденергомонтаж»про необхідність повідомлення конкретної дати передачі використовуваних об'єктів та про дію угоди № 75/427-07 від 17.08.2009 р. в повному обсязі до моменту фактичної передачі об'єктів. Відповіді на вказаний лист ВП «Запорізька АЕС»не отримав до теперішнього часу.

ТОВ «Буденергомонтаж» не виконав передбачених п.п. 3 та 9 угоди про розрахунки № 75/427-07 від 17.08.2009 р. обов'язків щодо своєчасної компенсації вартості користування державним нерухомим майном та земельного податку, а також щодо повернення майна балансоутримувачу.

Згідно зі ст. 651 ЦК України, розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли в наслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розрахувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями усім належним їй майном.

Відповідно до ч. 3 статті 291 ГК України, договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст. 188 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 783 ЦК України договір найму може бути достроково розірваний на вимогу наймодавця, якщо: наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Частиною 2 ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 202 ГК України та ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України –порядок зміни та розірвання господарських договорів: у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Частиною 5 ст. 188 ГК України передбачає, якщо судовим рішенням договір розірвано, договір вважається розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими, не забороненими законом засобами, захищати свої права від порушень.

Враховуючи це, а також положення статті 19 Конституції України, власник вправі звернутись за захистом своїх прав у будь-який спосіб, не заборонений законом.

Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електростанція” правомірно звернулося до господарського суду, позовні вимоги є такими, що підтверджуються фактами, встановленими судом, та відповідають нормам діючого законодавства України.

За таких обставин, позов задовольняється частково ( з урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог від 25.03.10р.)

Судові витрати: державне мито України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача, тому як спір доведений до суду з його вини, а проплати були здійснені після подачі позову до суду, тому судові витрати стягуються в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 80 п.1-1, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу за угодою про розрахунки № 75/427-07 від 17.08.07р. по виставленим ВП “Запорізька АЕС” рахункам за період грудень 2008- травень 2009 р. на суму 27 721,81грн.

Розірвати угоду про розрахунки № 75/427-07 від 17.08.07 р. укладену між ДП НАЕК “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електростанція”, м. Енергодар Запорізької області та ТОВ “Буденергомонтаж”, м. Енергодар Запорізької області.

Витребувати у ТОВ “Буденергомонтаж” майно, балансоутримувачем якого є ВП “Запорізька АЕС” ДП “НАЕК “Енергоатом” –бетонний завод (інв.№ 5445), склад цементу (інв. № 8998), склад заповнювачів (інв. № 8997) та компресорну станцію розширення бетонного заводу (інв. № 5444).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Буденергомонтаж” (71503 Запорізька область м. Енергодар а/с 315, ЗКПО 31219036 р/р 2600430319831 в ЕВ ПІБ м. Енергодар МФО 313098) на користь Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електростанція” (71504 Запорізька область м. Енергодар вул. Промислова, 133, ЗКПО 19355964 р/р 260002673 в ЗОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»МФО 313827) 11761 (одинадцять тисяч сімсот шістдесят одна) грн. 64 коп. пені, 1567 (одна тисяча п’ятсот шістдесят сім) грн. 86 коп. штрафу, 744 (сімсот сорок чотири) грн. 50 коп. інфляційних витрат, 587 (п’ятсот вісімдесят сім) грн. 96 коп. державного мита, 315 (триста п'ятнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

(Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України та підписано 29.03.2010р.)

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

                    Суддя С.С. Дроздова