Рішення № 8884453, 25.03.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.10 Справа № 21/56/10

Суддя

За позовом –Відкритого акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” (69008, м.Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72)

до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю “Комунтех” (69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, 2, кв. 171; код за ЕДРПОУ 35536197)

про стягнення 17433 грн. 00 коп.

                                                                                суддя Черкаський В.І.

за участю представників сторін:

від позивача – Селезень Г.Ю., довір. № 20-54 від 13.01.2010 року;

від відповідача –Губа О.В., довір. б/н від 10.03.2010 року

                              СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою від 18.02.2010 року справа прийнята до провадження, розгляд справи призначено на 16.03.2010 року.

Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 14336 грн. основного боргу, 2560 грн. 26 коп. пені, 85 грн. 93 коп. 3% річних, 450 грн. 81 коп. втрат від інфляції, яка виникла на підставі договору оренди майна № 35536197/3/09/1 від 19.05.2009 року, угоди про погашення заборгованості № 35536197/98/10/1 від 03.11.2009 року, що укладені між сторонами.

Відповідачем в судовому засіданні 16.03.2010 року наданий суду відзив на позовну заяву, в якому він просить суд відмовити Відкритому акціонерному товариству “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” в задоволенні суми основного боргу у розмірі 5964 грн., 54 грн. 74 коп. 3 % річних, 340 грн. 09 коп. втрат від інфляції, 2555 грн. 07 коп. пені.

В судовому засіданні 16.03.2010 року від відповідача надійшло усне клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні для надання можливості укласти мирову угоду з позивачем. На підставі ст.77 ГПК України в судовому засіданні оголошено перерву до 25.03.2010 року.

Позивачем 25.03.2010 року надані суду заперечення на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю “Комунтех”, в яких ВАТ “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” не погодився з доводами, що викладені у відзиві.

ВАТ “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” 25.03.2010 року надало суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій заявник просить суд зменшити розмір позовних вимог на 148 грн. основного боргу та стягнути з відповідача 14188 грн. основного боргу, пені у розмірі 2560 грн. 26 коп., 3% річних від простроченої суми у розмірі 85 грн. 93 коп., втрат від інфляції у розмірі 450 грн. 81 коп., а загалом суму в розмірі 17285 грн. Вказана заява прийнята судом до розгляду, оскільки подана відповідно до положень ст.22 ГПК України. Господарським судом розглядаються уточнені позовні вимоги.

Справа розглянута без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розгляд справи закінчено 25.03.2010 р. оголошенням вступної та резолютивної частини рішення.

Розглянувши матеріали справи і заслухавши представників сторін у судовому засіданні, суд

                                                            ВСТАНОВИВ:

Між Відкритим акціонерним товариством “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Комунтех”(орендар) укладено договір оренди майна № 35536197/3/09/1 від 19.05.2009 року (надалі –Договір).

Згідно із п.1.1договору орендодавець зобов’язується передати орендарю в тимчасове платне користування майно-чотири спеціальні конструкції під розміщення реклами (інвентарні номери 10201483, 10201482, 10201735, 10201481), відповідно переліку майна. Функціональне призначення, якісний стан майна в момент передачі його орендарю зазначаються в акті прийому-передачі.

Пунктом 2.1. договору визначено, що орендодавець передає орендарю майно за актом прийому-передачі протягом трьох днів з моменту укладення цього договору. Підписання сторонами акту приймання-передачі свідчить про фактичну передачу майна в оренду.

У відповідності із п.3.1 договору строк дії останнього: з моменту його підписання сторонами по 30.04.2010 року або до розірвання в установленому порядку.Строк оренди визначається з моменту передачі майна в оренду за актом прийому-передачі, але не більше строку дії договору: 3 щита (інвентарні номери 10201483, 10201482, 10201735)- передаються в оренду на умовах п.2.1 цього договору, 1 щит (інвентарний номер 10201481) –передаються в оренду орієнтовно з 01.08.2009 року.

Актом прийому-передачі майна в оренду від 17.06.2009 року підтверджується факт передачі позивачем та прийняття відповідачем на підставі договору оренди наступного майна: 3 щита (інвентарні номери 10201483, 10201482, 10201735); актом прийому-передачі майна в оренду від 01.08.2009 року –1 щита (інвентарний номер 10201481).

Згідно із п.4.2 договору розмір орендної плати визначається орендодавцем на підставі розрахунку, наведеного в додатку № 3, який є невід’ємною частиною цього договору. Строк дії цін, зазначених в додатку № 3, встановлюється до 31.07.2009 року. Додатковою угодою № 2 від 31.07.2009 року до договору визначено, що строк дії цін, вказаних в додатку № 3, продовжується по 30.04.2010 року.

Пунктом 4.4 договору визначено, що оплату орендар здійснює за фактом наданих послуг до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі рахунку-фактури орендодавця. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний банківський рахунок орендодавця.

Позивачем були виставлені до сплати відповідачеві рахунки-фактури № 22387 від 24.07.2009 року на суму 2556 грн. за липень 2009 року, № 22832 від 27.08.2009 року на суму 3408 грн. за серпень 2009 року, № 23152 від 29.09.2009 року на суму 3408 грн. за вересень 2009 року. Вказані рахунки-фактури були отримані відповідачем, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (копії містяться в матеріалах справи).

Господарським судом встановлено, що між сторонами по справі укладено угоду про погашення заборгованості № 35536197/98/10/1 від 03.11.2009 року (далі-угода). Пунктом 1 угоди визначено, що відповідач, станом на 03.11.2009 року, має прострочену до оплати заборгованість з оренди рекламних конструкцій( договір оренди майна № 35536197/3/09/1 від 19.05.2009 року) згідно рахункам, вказаним в додатку № 1 (№ 22387 від 24.07.2009 року, № 22832 від 27.08.2009 року, № 23152 від 29.09.2009 року), який є невід’ємною частиною цієї угоди, в сумі 8372 грн. та визнається в повному обсязі. Відповідно до п.2 угоди відповідач зобов’язався погасити заборгованість, що виникла згідно з п.1 цієї угоди, грошовими коштами, починаючи з 03.11.2009 року по 20.11.2009 року. Згідно із п.5 угоди остання вступає в силу з моменту підписання сторонами та діє до моменту повного погашення заборгованості відповідача перед позивачем відповідно до п.1 цієї угоди або його розірвання в установленому порядку.

В подальшому позивачем були виставлені до сплати відповідачеві рахунки-фактури № 23659 від 31.10.2009 року на суму 2556 грн. за жовтень 2009 року, № 23936 від 26.11.2009 року на суму 3408 грн. за листопад 2009 року.

В заяві про зменшення позовних вимог позивач зазначив про оплату відповідачем рахунку-фактури № 23659 від 31.10.2009 року на суму 148 грн.

Відповідач, всупереч п.5.3 договору оренди та п.2 угоди, не надав доказів сплати орендної плати за спірний період у сумі 14188 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Оцінивши надані позивачем документальні докази, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення на свою користь основного боргу з орендної плати у розмірі 14188 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до п.6.1 договору орендар за прострочку оплати зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочки, а також додатково до цього 3% річних від простроченої суми. Крім того, за прострочку оплати орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі 0,5 % від суми боргу за кожний день прострочки по день фактичної уплати боргу.

Згідно із п.4 угоди у разі порушення строків оплати у відповідності із п.2 цієї угоди: відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1 % за кожен день прострочки від неоплаченої в строк суми.

На підставі п.6.1 договору та п.4 угоди позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 2560 грн.26 коп. за період з 07.11.2009 року по 31.01.2010 року.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно із ч.3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності із ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Враховуючи факт невиконання відповідачем свого обов’язку щодо сплати орендної плати, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2560 грн. 26 коп. пені.

Згідно із ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача втрати від інфляції у розмірі 450 грн. 81 коп. за листопад-грудень 2009 року, січень 2010 року та 3% річних у сумі 85 грн. 93 коп. за період з 07.11.2009 року по 31.01.2010 року.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок втрат від інфляції та 3% річних, суд дійшов висновку, що він є вірним, тому заявлені ВАТ “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” до стягнення з відповідача платежі підлягають задоволенню.

Таким чином, позов слід задовольнити.

Відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України на відповідача слід покласти судові витрати по справі у сумі 172 грн. 85 коп. державного мита, 234 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

                                        ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Комунтех” (69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, 2, кв. 171; код за ЄДРПОУ 35536197, р/р № 26005154640600 в АКІБ “УкрСиббанк”, м.Харків, МФО 351005) на користь Відкритого акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” (69008, м.Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72, код за ЄДРПОУ 00191230, р/р № 26003032840001 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849) 14188 грн. основного боргу, 2560 грн. 26 коп. пені, 85 грн. 93 коп. 3% річних, 450 грн. 81 коп. втрат від інфляції, 172 грн. 85 коп. державного мита, 234 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя В.І.Черкаський

(рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України –25.03.2010)