Рішення № 8884403, 11.03.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.10 Справа № 18/31/10

Суддя

за позовом: відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69015, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14)

до державного закладу “Ленінська районна санітарно-епідеміологічна станція м. Запоріжжя, Міністерства охорони здоров’я України” (69015, м. Запоріжжя, вул. Генераторна, буд. 9)

про стягнення 471 307,61 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Ходаковський С.О., довіреність № 48 від 22.01.2010 р., паспорт серія СВ 452938 від 13.11.2001 р.;

від відповідача: Мамонтов В.В., посвідчення № 0371с від 11.04.2001 р., наказ № 82к від 24.02.2010 р., Бутт І.А., довіреність б/н від 17.02.2010 р., посвідчення № 0228 від 20.10.2009 р.;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 14.01.2010 року звернувся позивач –відкрите акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” з позовною заявою до відповідача –державного закладу “Ленінська районна санітарно-епідеміологічна станція м. Запоріжжя, Міністерства охорони здоров’я України” про стягнення 374 178,94 грн., а саме: 348524,73 грн. основного боргу, 22221,03 грн. пені, 3433,18 грн. 3% річних, на підставі договору оренди нежитлового приміщення № 43/06-07 від 20.06.2007 р., ст.ст. 526, 549, 762 ЦК України і ст. 193, 216-218, 286 ГК України, ст.ст. 1, 2, 49 ГПК України.

Ухвалою суду від 18.01.2010 року порушено провадження у справі № 18/31/10, судове засідання призначено на 04.02.2010 р.

03.02.2010 р. від відповідача до суду надійшов відзив з додатками, в якому відповідач заперечив проти позовних вимог, зазначив, що розрахунок штрафних санкцій та пені невірний, у зв’язку із неможливістю бути присутнім в судовому засіданні, просив суд розгляд справи відкласти. Судом відзив відповідача залучений до матеріалів справи. У судовому засіданні 04.02.2010 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, але не надав усі витребувані судом документи. Розгляд справи відклався до 24.02.2010 р. У судовому засіданні 24.02.2010 р. представник позивача надав заяву про збільшення позовних вимог, в якій зазначив, що при подачі позовної заяви позивачем було допущено помилку та не заявлено до стягнення два рахунки за сплату орендної плати за лютий та березень 2009 р., таким чином заборгованість відповідача по орендній платі склала 432 647,28 грн., 33 920,71 грн. пені та 5 856,85 грн. 3 % річних. Судом заява позивача прийнята до розгляду, як така, що відповідає вимогам господарського процесуального кодексу України. Представник позивача підтримав збільшені позовні вимоги. Представники відповідача заперечили проти задоволення позову, просили суд в позові відмовити. Судом було оголошено перерву в судовому засіданні до 11.03.2010 р. Суд зобов’язав позивача уточнити вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості. У судовому засіданні 11.03.2010 р. представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначено, що сума основного боргу склала 432 647,28 грн., пені –33 086,99 грн. та сума 3 % річних склала 5 573,34 грн. Представник позивача підтримав уточненні позовні вимоги, судом заява позивача прийнята до розгляду. Судом розглядаються уточнені позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 471 307,61 грн. Представники відповідача у судовому засіданні визнали уточнені позовні вимоги.

За згодою представників сторін, в судовому засіданні 11.03.2010 р., оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Розгляд справи закінчений.

Справа розглянута за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” (надалі позивач, орендодавець) та державний заклад “Ленінська районна санітарно-епідеміологічна станція м. Запоріжжя, Міністерства охорони здоров’я України” (надалі відповідач, орендар) 20.06.2007 р. уклали договір оренди нежитлового приміщення № 43/06-07 (надалі договір оренди).

Відповідно до п. 1.1. договору оренди, орендодавець зобов’язується передати в платне тимчасове користування приміщення (нежитлова, окремо стояча, двоповерхова адміністративна будівля, інвентарний № 90106, згідно паспорта БТІ літери А-2, що знаходиться за адресою: вул. Генераторна, 9 (надалі об’єкт оренди). Площа приміщень, які передаються в оренду:

-          приміщення на першому поверсі –586,70 кв.м.;

-          приміщення на другому поверсі –562,60 кв.м.;

-          підвальне приміщення –139,50 кв.м.

Загальна площа приміщень, які передаються в оренду –1288,80 кв.м.

Відповідно до п. 1.2. договору оренди, приміщення, які передаються в користування на підставі дійсного договору є об’єктами оренди. Вартість об’єкту оренди станом на 24.11.2006 р. складає 5806933,20 грн., в т.ч. ПДВ –967822,20 грн.

За користування орендованим приміщенням орендар вносить орендну плату. Орендна плата за перший місяць оренди сплачується в грошовій формі, в національній валюті України до 30 числа місяця, в якому надаються послуги з оренди, а в подальшому орендна плата сплачується до 15 числа місяця слідуючого за місяцем в якому надавалися послуги, на підставі рахунку орендодавця. Розмір орендної плати в грошовій одиниці України за перший місяць оренди становить 29034,67 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 4839,11 грн. без урахування комунальних платежів (тепло, електрична енергія та інше). Розмір орендної плати за кожний місяць оренди визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць оренди на індекс інфляції за поточний місяць, за винятком випадків дефляції (п.п. 2.1., 2.2., 2.3., 2.4. договору оренди).

На підставі п. 3.1. договору оренди, договір оренди нежитлового приміщення діє 35 місяців від дати підписання договору.

Згідно з п. 4.1. договору оренди, прийняття та здача приміщення за договором відбувається на підставі Акту приймання-передачі, підписаного сторонами.

Відповідно до п. 5.1. договору оренди, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань за договором орендар сплачує пеню в розмірі 1 % від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення відповідного платежу, але не вище подвійної облікової ставки НБУ за період прострочення.

Позивач передав у володіння та користування об’єкт оренди відповідачу 20.06.2007 р.

Позивачем, відповідно до умов договору оренди, виставлялися рахунки по орендній платі в період з 01.02.2009 р. по 31.11.2009 р., на загальну суму 432 647,28 грн., що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідач виставлені рахунки не оплачував.

Таким чином, на момент звернення позивача до суду, відповідач мав перед позивачем заборгованість з орендної плати за період з лютого по листопад 2009 р. в сумі 432 647,28 грн., яка не була сплачена, у встановлений договором оренди строк.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 432 647,28 грн. основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічний припис міститься в ст. 526 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, тому воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до умов статті 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму... Плата за користування майном може вноситься за вибором сторін у грошовій або натуральній формі... Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором ...

Відповідач не виконав своїх зобов’язань за договором оренди та не сплатив, в обумовлений договором оренди строк, орендну плату за період часу з лютого по листопад 2009 р.

Вимога позивача, в частині стягнення з відповідача 432 647,28 грн. основного боргу, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також, позивач просив суд стягнути з відповідача 3 % у розмірі 5 573,34 грн. за період часу з 18 березня 2009 р. по 14 січня 2010 р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок суми 3 % річних в сумі 5 573,34 грн., суд вважає обґрунтованим, а вимогу про стягнення цієї суми із відповідача такою, що підлягає задоволенню

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню у сумі 33 086,99 грн. за період часу з 18 березня 2009 р. по 14 січня 2010 р.

Згідно з положеннями ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: …, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Сторони у договорі оренди визначили, що за несвоєчасне внесення орендної плати відповідач сплачує пеню у розмірі 1 % від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення відповідного платежу (але не вище подвійної облікової ставки НБУ за період прострочення (п. 5.1. договору оренди).

На підставі п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Наданий позивачем розрахунок суми пені суд вважає вірним та обґрунтованим, а вимогу про стягнення цієї суми із відповідача такою, що підлягає задоволенню.

Таким чином, суд вважає позов обґрунтованим та задовольняє його.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з державного закладу “Ленінська районна санітарно-епідеміологічна станція м. Запоріжжя, Міністерства охорони здоров’я України” (69015, м. Запоріжжя, вул. Генераторна, буд. 9, код ЄДРПОУ 05498401, п/р № 35228002003543 у ГУ ДКУ в Запорізькій області, МФО 813015) на користь відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69015, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, код ЄДРПОУ 00130926, п/р № 26003317403 в філії АБ “Енергобанк”, МФО 313850) 432 647 (чотириста тридцять дві тисячі шістсот сорок сім) грн. 28 коп. основного боргу за лютий –листопад 2009 р., 33086 (тридцять три тисячі вісімдесят шість) грн. 99 коп. пені, 5573 (п’ять тисяч п’ятсот сімдесят три) грн. 34 коп. 3 % річних, 4713 (чотири тисячі сімсот тринадцять) грн. 07 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя                                                                                                              В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 26.03.2010 р.