Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.03.10 Справа № 7/30/10
Головуючий колегії
За позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційного банку “Приватбанк”,
м. Дніпропетровськ
До відповідача: Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Запоріжжя
Головуючий Кутіщева Н.С.
Судді Черкаський В.І.
Даценко Л.І.
Представники:
Від позивача: Якушев С.О., дов. № 3878 від 11.09.2009 р.
Від відповідача: не зявився
Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 2455634,28 грн., які складаються з 1858677,19 грн. заборгованості за кредитом за кредитним договором № ВЛ2741/КЦ від 31.05.2007 р., 424594,83 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом, 77493,74 грн. пені за прострочення тіла кредиту, 46753,80 грн. пені за прострочені відсотки, 48114,72 грн. заборгованості по комісії за кредитне обслуговування.
Позивач підтримав заявлені вимоги та обґрунтовує їх ст. ст. 1, 2, 12, 25, 32, 36, 54 - 57, 61, 64 ГПК України, статтями 20, 173, 174, 175,180,193, 199, 217, 218, 220, 222, 229 - 232, 336, 339, 345, 346 - 349 ГК України, статтями 16, 509, 526,527, 530,546 - 552, 610, 611, 612, 624,625, 1048 - 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 47, 49 Закону України “Про банки і банківську діяльність” та умовами кредитного договору № ВЛ2741/КЦ від 31.05.2007 р.
Ухвалою від 08.02.2010 р. порушено провадження по справі № 7/30/10, судове засідання призначено на 18.02.2010 р.
Ухвалою суду від 18.02.2010 р., у звязку з неявкою без поважних причин представника відповідача, розгляд справи відкладався на 03.03.2010 р.
Розпорядженням в.о. голови господарського суду Запорізької області № 137 від 03.03.2010 р. справа № 7/30/10 була передана на розгляд колегії суддів: головуючий Кутіщева Н.С., судді Даценко Л.І., Черкаський В.І.
Ухвалою суду від 03.03.2010 р. справа 7/30/10 була прийнята до колегіального розгляду, розгляд справи призначено на 03.03.2010 р. в 12: 00г. (тобто на ту ж дату та час, що зазначені в ухвалі суду від 18.02.2010 р.).
Ухвалою суду від 03.03.2010 р., у звязку з неявкою представника відповідача, розгляд справи відкладався на 15.03.2010 р.
В продовжене 15.03.2010 р. судове засідання представник відповідача не зявився без поважних причин повторно, розгляд справи було відкладено на 24.03.2010 р.
Сторони дані ухвали отримали вчасно, але відповідач належним чином не виконав вимоги суду, не надав відзив, що був витребуваний судом, на позовну заяву і інші, витребувані судом матеріали, лише 18.02.2010 р. через канцелярію суду було здано відповідачем клопотання про зупинення провадження по справі № 7/30/10 до вирішення Шевченківським районним судом м. Запоріжжя наступних справ: справи № 2-2713/09 та справи № 2-5290/09.
Позивач проти клопотання відповідача про зупинення провадження по справі № 7/30/10 заперечив на підставі наступного: цивільна справа № 2-87/10 (№ 2-2713/09) за позовом ПриватБанка про стягнення заборгованості за кредитним договором з позичальника та поручителя на сьогодні не слухається у Шевченківському районному суді м. Запоріжжя, бо 18.01.2010 р. винесена ухвала суду про зупинення провадження по справі (копія ухвали суду додається), яка набрала законної сили. Через те, що провадження вказаної цивільної справи зупинено, то ПриватБанк правомірно подав позов до господарського суду Запорізької області про стягнення заборгованості з суб'єкта господарювання - Приватного підприємця ОСОБА_1. Відповідач невірно вказує на те, що нібито банк намагається одночасно стягнути один й той самий борг двічі, бо на сьогодні немає жодного рішення суду про стягнення заборгованості. Щодо розгляду заявленого позову поручителем в суді загальної юрисдикції (Шевченківському районному суді м. Запоріжжя), то суд загальної юрисдикції повинен на сьогодні на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України закрити провадження у справі через те, що 31.05.2007 р. між ПриватБанком та Приватним підприємцем ОСОБА_1 укладений Кредитний договір № ВЛ2741/КЦ (далі - Кредитний договір). Отже, цей договір укладений між господарюючими суб'єктами, і правовідносини між цими суб'єктами регулюються Господарським кодексом України, і якщо оспорюються пункти Кредитного договору між цими суб'єктами, то цей спір підлягає розгляду лише у Господарському суді Запорізької області. Таким чином, вважаємо, що поручитель може оспорювати лише правочин в якому він є стороною - договір поруки, але не кредитний договір.
Клопотання відповідача судом залишено без задоволення, поскільки належно не обґрунтоване, не відповідає нормам діючого законодавства і суперечить ст. 79 ГПК України.
Представник відповідача, повторно, в судове засідання, продовжене 24.03.2010 р., не зявився, про причини не явки суд не повідомив. Неявка представника відповідача не звільняє відповідача від обовязку надати суду вчасно належні докази в обґрунтування своїх заперечень (при наявності таких) чи доказів належного виконання договірних зобовязань. Відповідач, вимоги, викладені в попередніх ухвалі суду не виконав, відзив та інші витребувані документи суду не надав, не підтвердив документальними доказами належне виконання своїх зобовязань по договору чи доказів, що обґрунтовували заперечення відповідача (при наявності таких).
Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.
У сторін було достатньо часу належним чином підготувати всі необхідні матеріали, витребувані судом і забезпечити в судове засідання явку повноважених представників.
Ухвали суду на адресу сторін були відправлені вчасно та до суду поштовим відділенням не поверталась, що свідчить про те, що сторони їх отримали та мали змогу належним чином виконати викладені в них вимоги і зявитись в судове засідання.
Відповідач належним чином не скористався наданими йому законом правом захисту своїх інтересів.
Згідно п. 26.4.7-1 Розяснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких розяснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Згідно зі ст. 93 ЦК України, місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
Згідно до ст. 33 ГПК України, обовязок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобовязання не виконав, не скористався без поважних причин правом на захист своїх інтересів. Не надав суду відзив на позовну заяву чи доказів заперечення (при наявності таких, чи доказів виконання договірних зобовязань).
Спір розглянуто в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
За клопотанням представників позивача спочатку судове засідання ведеться без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
За ініціативою суду подальше ведення судових засідань велось із застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Розгляд справи закінчено 24.03.2010 р., оголошенням вступної та резолютивної частин рішення суду по узгодженню з представником позивача.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
31 травня 2007 р. між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір № ВЛ2741/КЦ (надалі кредитний договір).
Відповідно до п. 1.1, позивач зобов'язався надати відповідачу кредит у вигляді відновлюваної кредитної лінії згідно п. А.1 з лімітом, вказаному в п. А.2 у розмірі 2000000,00 грн. (два мільйони гривень 00 коп.) в обмін на зобов'язання відповідача по поверненню кредиту, сплаті відсотків, комісії.
Мета кредитування визначена п. А.2 кредитного договору - погашення заборгованості по кредитному договору № СМ-201/017/2006 від 13.02.2006 р., а також по кредитному договору № СМ-201/014/2005 від 05.08.2005 р. в філії ЗАТ „ОТП Банк" в м. Запоріжжя.
Свої зобов'язання за кредитним договором позивач виконав у повному обсязі, що підтверджується відповідними розрахунково-платіжними документами та довідкою-розрахунком заборгованості за кредитним договором станом на 20.01.2010 р.
08.06.2007 р. відповідач скористався кредитним лімітом на загальну суму у розмірі 1946527,79 грн. (один мільйон дев'ятсот сорок шість тисяч п'ятсот двадцять сім гривень 79 коп.), що підтверджується копією платіжного доручення № 1 від 08.06.2007 р. на суму 1 453 472,23 грн., копією платіжного доручення № 2 від 08.06.2007 р. на суму 493055,56 грн.
Пунктами 1.2, А.З кредитного договору передбачено, що строки та суми повернення кредиту встановлені графіком погашенню кредиту, яким передбачено 46 щомісячних внесків (платежів) у розмірі не менше 43478,26 грн. (сорок три тисячі чотириста сімдесят вісім гривень 26 коп.). Остаточне погашення кредиту повинно бути здійснено відповідачем в строк до 26 травня 2012 р. включно.
Відповідно до п. 4.1, п. А.6 кредитного договору, за користування кредитом в період з дати списання коштів з позичкового рахунку (08.06.2007 р.) до дати погашення кредиту згідно п. п. 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.3.2, 2.4.1 кредитного договору, відповідач повинен сплачувати позивачу в розмірі 16,1 % річних.
Відповідно до п. 4.5, п. А. 10 кредитного договору, відповідач повинен сплачувати позивачу винагороду (комісію) за кредитне обслуговування в розмірі 0,2 % від встановленого ліміту щомісячно в поточну дату сплати відсотків.
Однак, щомісячних погашень заборгованості за кредитом та сплати відсотків, винагороди з боку відповідача не відбувалося з грудня 2008 р., чим порушені взяті відповідачем зобов'язання та право позивача як Кредитора на повернення кредитних коштів та отримання відсотків, комісії.
Відповідач порушив вимоги умов п. п. 1.2, 2.2.2, 2.2.3, 2.2.5, 4.1, 4.2, 4.3, 4.5, А.З, А.6, А.7, А.8, А.10 кредитного договору, а саме: не виконуються в обумовлені строки зобов'язання щодо погашення кредиту відповідно до графіку погашення та сплаті щомісячно відсотків і комісії, передбачені кредитним договором.
Внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 1858677,19 грн. за кредитом, 424594,83 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом, 48114,72 грн. заборгованість по комісії за кредитне обслуговування (розрахунок додається до матеріалів справи).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору…
Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань крім випадків, передбачених законом.
Аналогічну норму містить ст. 526 Цивільного кодексу України.
Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді відповідач має заборгованість за кредитним договором, доказів її погашення не надав, вимоги позивача про стягнення 1858677,19 грн. заборгованості за кредитом, 424594,83 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом, 48114,72 грн. заборгованість по комісії за кредитне обслуговування є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи і підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 77493,74 грн. пені за прострочення тіла кредиту та 46753,80 грн. пені за прострочені відсотки за неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору.
Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.
Як вбачається з п. п. 4.2, А.7, 5.1 кредитного договору, сторони обумовили, що, у разі порушення відповідачем будь-яких зобов'язань по погашенню кредиту, передбачене п. п. 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.3.2, 2.4.1 кредитного договору, відповідач повинен сплачувати позивачу відсотки за користування кредитом в розмірі 37 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. При порушенні відповідачем будь-якого із зобов'язань: по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачене п. п. 2.2.2, 4.1, 4.2, 4.3 кредитного договору, строків поверненню кредиту, передбачене п. п. 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.3.2 кредитного договору відповідач повинен сплатити позивачу за кожний випадок порушення пеню в розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період, за який сплачується пеня.
Свої вимоги по стягненню пені позивач обґрунтовує пунктом 5.4 кредитного договору.
Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З огляду на вищевикладене, вимоги позивача про стягнення пені за прострочення тіла кредиту та пені за прострочені відсотки підлягають задоволенню частково, в сумі 16646,19 пені за прострочення тіла кредиту та 8468,85 грн. пені за прострочені відсотки. В решті предявленої до стягнення суми пені слід відмовити, як предявленій необґрунтовано.
Судові витрати, відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України, в частині задоволення вимог, покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 193, 230, 232 ГК України, ст. 526 ЦК України, ст. ст. 3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (69068, АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_2 у Запорізькому РУ ПриватБанка, МФО 313399, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку “Приватбанк” (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, р/р 29092829003111 у Приватбанку, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) 1858677 грн. 19 коп. заборгованість за кредитом, 424594 грн. 83 коп. заборгованість за відсотками за користування кредитом, 48114 грн. 72 коп. заборгованість по комісії за кредитне обслуговування, 16646 грн. 19 коп. пені за прострочення тіла кредиту, 8468 грн. 85 коп. пені за прострочені відсотки, 23565 грн. 02 коп. державного мита та 226 грн. 47 коп. оплати інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу. Видати наказ.
3.В решті позову відмовити.
Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання.
Рішення підписане “25” березня 2010 р.
Головуючий Н.С. Кутіщева
Судді В.І. Черкаський
Л.І. Даценко
Судове рішення № 8884310, Господарський суд Запорізької області було прийнято 24.03.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 7/30/10. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: