Рішення № 8883955, 02.03.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.10 Справа № 11/46/10

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий –суддя Гончаренко С.А.,

при секретарі судового засідання –Вака В.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю “Імекс” (вул. Гудименко, буд. 27, кв. 227, м. Запоріжжя, 69114)

до відповідача: Відкрите акціонерне товариство “Дніпроенерго” (вул.Добролюбова, буд. 20, м. Запоріжжя, 69006)

за участю представників

позивача:           Єрьоменко С.Г. –директор,

Пянтковський В.А. –дов.№1/09 від 18.12.09

відповідача: Верещагіна К.А. –дов.№10/14056-230 від 31.12.09

про: зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява ТОВ “Імекс” про зобов’язання ВАТ “Дніпроенерго” передати позивачу мазутний бак №7 івн. №Z7118 вартістю 146721 грн. 60 коп., шляхом допуску уповноважених представників позивача для здійснення робіт з демонтажу мазутного баку №7 інв. №Z7118 на території Запорізької теплової електричної станції.

05.01.2010р. порушено провадження по справі, призначені дата і час судового засідання. Для надання можливості сторонам нормативно та документально обґрунтувати свої доводи і заперечення, в судовому засіданні оголошувалась перерва.

Представник позивача наполягає на позовних вимогах, зокрема в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що як з боку позивача так і з боку відповідача були здійснені дії для виконання умов договору №468 від 26.03.2009р, а саме: 31.03.2009р. головним інженером Запорізької ТЕС затверджений проект виконання робіт за договорами №466,467,468 від 26.03.2009р.; 06.05.2009р відповідачем затверджений акт допуску для проведення будівельно-монтажних робіт по демонтажу мазутних баків по укладеним договорам; 09.07.2009р. технічним директором ВАТ “Дніпроенерго” затверджено порядок відпуску металоконструкцій, труб та металолому в наслідок демонтажу баків б/в № 3, № 4, № 7; 16.07.2009р. відповідачем видано наказ № 176, яким регламентовано порядок по демонтажу позивачем мазутних баків; платіжним дорученням № 17 від 20.07.2009р. позивачем на рахунок відповідача перерахована передплата за договором № 468 від 26.03.2009р. у сумі 20000,00 грн.; 21.07.2009р. відповідачем виписані позивачу податкові накладні № 54/04 по частковій оплаті баків за договором № 468. Дії відповідача, щодо не допуску представників позивача на місцезнаходження придбаного ним мазутного баку, позивач вважає такими, що не відповідають домовленостям за договором №468 від 26.03.2009р. та порушують інтереси позивача, як сторони угоди.

Представник відповідача з позовними вимогами не згодний. Свої заперечення він виклав у відзиві на позовну заяву та поясненнях до нього. Заперечення відповідача ґрунтуються на наступному: відповідно до умов договору підтвердженням переходу права власності на мазутний бак є підписана сторонами видаткова накладна, оскільки такий документ відсутній, то на час розгляду справи власником спірного майна є ВАТ “Дніпроенерго”, докази, які б підтверджували протилежне позивачем не надані, тобто відсутні правові підстави на задоволення позову про витребування майна; розрахунки за бак повинні здійснюватись на підставі рахунку виставленому до оплати і 100% передоплати вартості баку, такий рахунок позивачу не виставлявся, твердження позивача про оплату баку не відповідає дійсності, тому що при отриманні безпідставно перерахованих коштів на рахунок ВАТ “Дніпроенерго”, ці кошти автоматично були поверненні адресату, що підтверджується платіжним дорученням від 24.12.2009р. № 28203. Стосовно документів, які так би мовити підписані, погоджені з боку ВАТ “Дніпроенерго”, то відповідач вважає, що особи які підписали дані документи не мали на це право і діяли з перевищенням свого службового становища і поза межами локальних актів ВАТ “Дніпроенерго”. Щодо строку дії договору, то відповідач зазначає, що це проміжок у часі з 01.03.2009р. по 31.12.2009р., в період якого між сторонами могли існувати господарські зобов’язання. Посилання позивача на п. 9.2. договору, відповідно до якого сплив строку дії договору не звільняє сторони від виконання зобов’язань, що залишилися невиконаними, вважає не доречним, оскільки зі змісту цього пункту слідує, що він стосується зобов’язань, які вже почали виконуватися або існування яких спричинено відповідними діями з виконання договору з боку контрагента. Тобто, за умови виставлення ВАТ “Дніпроенерго” рахунку в межах строку дії договору у ТОВ “Імекс” виникає зобов’язання щодо подальшого виконання договору. Просить у задоволенні позову відмовити.

Вивчивши матеріали справи і вислухавши пояснення представників позивача, суд встановив наступні обставини.

Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

26.03.2009р. між відповідачем –ВАТ “Дніпроенерго” та позивачем –ТОВ “Імекс” укладено договір № 468, за умовами якого відповідач зобов’язався передати у власність позивача, а позивач зобов’язався оплатити і прийняти мазутний бак №7 інв №Z7118, який знаходиться на Запорізькій ТЕС, по ціні відповідно до специфікації –146721,60 грн.

За умовами договору, пп. 2.1, 2.2, 2.3 позивач здійснює демонтаж і самовивіз Мазутного баку №7 с території Запорізької ТЕС після перерахування 100% передоплати, в строк дії договору. Мазутний бак вважається переданим позивачу з дати підписання сторонами видаткової накладної на відпуск баку. Відповідач надає позивачу податкову накладну протягом 5-ти календарних днів по першому із подій.

П. 4.2 договору передбачено, що днем оплати є надходження грошових коштів на поточних рахунок відповідача.

Позивач здійснив оплату за Мазутний бак №7 н, що підтверджується платіжними дорученнями №17 від 20.07.09 на суму 20000,00грн. та від 18.11.09 на суму 126721,60грн.

Також, договором передбачено, що позивач зобов’язаний протягом 5-ти днів після підписання договору надати відповідачу на узгодження Проект виконання робіт. Позивач зобов’язаний за 5 днів до початку роботи по демонтажу Мазутного бака №7, направити письмове повідомлення відповідачу з зазначенням спеціалістів (Ф.І.П. та посада), яким потрібний допуск на території відповідача. Відповідач зобов’язаний забезпечити допуск персонажа позивача для робіт по демонтажу та інших видів робіт, які необхідно виконати за умовами договору, відповідно до повідомлення позивача (пп. 6.1, 6.3, 6.4).

Позивач вище вказані умови за договором виконав, про що свідчать Проект виконання робіт за договорами № 466, 467, 468 від 26.03.2009р., узгоджений начальником КТЦ-2 ЗаТЕС та Головним інженером ЗаТЕС 31.03.2009р., акт допуску для проведення будівельно-монтажних робіт на території діючого підприємства (цеху, дільниці) від 06.05.2009р.

Як вбачається з доданих до позовної заяви документів, а саме Порядку відпуску металоконструкцій, труб та металолому в наслідок демонтажу баків б/в №3, №4, №7 ЗаТЕС., проданих ТОВ “Імекс” (договори № 466, 467, 468 від 26.03.2009р.), затверджений комерційним та технічним директорами ВАТ “Дніпроенерго” 09.07.2009р., наказу Запорізької теплової електричної станції від 16.07.2009р. № 176 про демонтаж МЗБ № 3, 4, 7, акту допуску для проведення будівельно-монтажних робіт на території діючого підприємства (цеху, дільниці) від 06.05.2009р., відповідач не тільки не заперечував, а ще й сприяв виконанню позивачем зобов’язань, передбачених договором № 468 від 26.03.2009р.

17.09.2009р. позивач отримав від відповідача повідомлення № 1702/01, в якому останній повідомляє про припинення виконання робіт по договору № 468 від 26.03.2009р.

Відповідно до частини 2 ст. 208 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Оскільки договір № 468 від 26.03.2009р. укладений сторонами у письмовій формі, про що свідчать скріплені печатками підписи уповноважених осіб, угода про припинення дії договору також повинна бути укладена у письмовій формі і також повинна бути відписана уповноваженими особами і скріплена печатками сторін. Виходячи з викладеного, повідомлення № 1702/01 не можна вважати угодою про припинення дії договору № 468 від 26.03.2009р., а відтак у сторін продовжують існувати зобов’язання за цим договором.

Відповідно до частини 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а відповідно до частини 7 ст. 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем заявлені правомірно, підтвердженні зібраними у справі доказами, тому підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача про відсутність оплати внаслідок повернення коштів позивачу судом до уваги не приймаються, оскільки повернення коштів не передбачено умовами договору і було виключно ініціативою відповідача. Питання оплати вартості баку не є предметом даного спору, тому повинно вирішуватись у окремому провадженні.

У відповідності до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не довів та не надав відповідних доказів в підтвердження відсутності достатнього обсягу повноважень у осіб, які затверджували проект виконання робіт, акт допуску, порядок відпуску металоконструкцій, труб та металолому в наслідок демонтажу баків, підписували наказ № 176, яким регламентовано порядок по демонтажу позивачем мазутних баків.

Твердження відповідача про те, що договір починає діяти та у сторін виникають права і обов’язки лише після виставлення рахунку, судом до уваги не приймаються, оскільки таке твердження не відповідає принципам цивільного права, зокрема положенням про купівлю-продаж.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 46, 47-1, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Зобов’язати ВАТ “Дніпроенерго” (вул. Добролюбова, 20, м. Запоріжжя, 69006, ЄДРПОУ 00130772) передати ТОВ “Імекс” (вул. Гудименко, 27/227, м.Запоріжжя, 69114, ЄДРПОУ 23879087) мазутний бак №7 інв.№Z7118 вартістю 146721грн. 60коп. шляхом допущення повноважних представників ТОВ “Імекс” для здійснення робіт з демонтажу баку на територію Запорізької ТЕС. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з ВАТ “Дніпроенерго” (вул. Добролюбова 20, м. Запоріжжя, 69006, ЄДРПОУ 00130772) на користь ТОВ “Імекс” (вул.Гудименко 27/227, м.Запоріжжя, 69114, ЄДРПОУ 23879087) 1467грн. 22коп. державного мита і 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.А.Гончаренко

          В судовому засіданні 02.03.10 за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 09.03.10р.