Рішення № 88824596, 17.04.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 квітня 2020 року м. Рівне №460/2295/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дорошенко Н.О. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доПриватного виконавця Дорошкевич Віри Леонідівни про визнання дій протиправними та скасування постанов, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного виконавця Дорошкевич Віри Леонідівни (далі - Приватний виконавець Дорошкевич В.Л., відповідач), в якому просив визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни щодо відкриття виконавчого провадження № 61364435 та вчинення виконавчих дій та скасувати постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни: про відкриття виконавчого провадження від 24.02.2020 ВП № 61364435, про арешт коштів боржника від 24.02.2020 ВП № 61364435.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 вказав, що 10.03.2020 він отримав від відповідача постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 61364435 від 24.02.2020 з примусового виконання виконавчого напису № 2081, виданого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимиром Вікторовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінфорс" ЄДРПОУ 41717584 заборгованості в розмірі 14529,90 грн. Одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження ним отримано постанови від 24.02.2020: про стягнення з боржника основної винагороди, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про арешт коштів боржника, винесені в межах виконавчого провадження № 61364435.

Покликаючись до ст.ст.5, 18, 24, 27 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст.22, 23, 25 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", позивач вказав, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Зауважив, що відповідно до Інформаційної довідки з Єдиного реєстру приватних виконавців України № 16581320200315, виконавчим округом приватного виконавця Дорошкевич В.Л. є місто Київ.

Позивач ствердив, що за адресою АДРЕСА_1 він ніколи не проживав та взагалі ніколи за вказаною адресою не був, чия це адреса, йому не відомо. Ніякого майна на території міста Києва він не має.

Зазначив, що відповідно до ч.5 ст.24 Закону України "Про виконавче провадження", у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби.

Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.

Всупереч вищевказаній нормі, приватний виконавець Дорошкевич В.Л. при відкритті виконавчого провадження № 61364435, не пересвідчившись з достовірних джерел про наявність майна боржника у відповідному виконавчому окрузі, відкрила виконавче провадження стосовно позивача, чим порушила положення статті 24 Закону України "Про виконавче провадження", якою визначається місце відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою від 30.03.2020 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.

Позивач у встановлений судом строк недоліки позовної заяви усунув.

Ухвалою від 08.04.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Визначено справу до розгляду за правилами, встановленими статтями 268-272, 287 КАС України.

Відповідно до положень статті 268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Згідно з ч. 4. ст.287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Відповідач позов не визнав з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Вказав, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінфорс" звернулось до приватного виконавця Дорошкевич В.Л. із заявою б/н від 18.02.2020 про примусове виконання рішення, в якій просило відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 2081, виданого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В. про стягнення з позивача на користь ТОВ "Фінфорс" заборгованості в розмірі 14529,90 грн.

Зазначив, що у виконавчому написі № 2081, виданому приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В., вказано, що місцем проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 .

Відповідач вказав, що положення ч.2 ст.24 Закону України "Про виконавче провадження" у взаємозв`язку з ч.3 ст.26 цього ж Закону щодо відомостей про місце проживання, місце перебування чи місцезнаходження особи не можна тлумачити виключно як вказівку на зареєстроване місце проживання, оскільки в Законі України "Про виконавче провадження" застосовуються всі три окремих поняття. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 25.01.2019 у справі № 511/1342/17.

Окрім цього, відповідач вказав, що приватним виконавцем було перевірено виконавчий документ на відповідність вимогам чинного законодавства України. При прийнятті до виконання виконавцем не було виявлено жодної з передбачених законом підстав для його повернення стягувачу та відмови у відкритті виконавчого провадження. При цьому, в заяві про примусове виконання рішення стягувачем також зазначено інформацію, що вказана у виконавчому написі, а саме, що місцем проживання боржника ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 .

Відповідач також зауважив, що чинною редакцією Закону України "Про виконавче провадження" не передбачено проведення виконавчих дій, спрямованих на перевірку будь-якої інформації стосовно боржника до відкриття виконавчого провадження.

Окрім цього, відповідач вказав, що постанову про арешт коштів боржника приватний виконавець винесла на підставі ст.56 вказаного Закону.

З наведених підстав відповідач вважає, що оскаржені постанови винесені приватним виконавцем у відповідності до вимог закону, а позовна заява є безпідставною, тому просив відмовити в позові повністю.

Позивач подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Будь-які інші клопотання від учасників справи до суду не надходили.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути адміністративну справу без участі представників сторін, у письмовому провадженні.

З`ясувавши доводи та аргументи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив та врахував такі обставини справи та спірні правовідносини.

Дорошкевич В.Л. є приватним виконавцем виконавчого округу м. Київ, що підтверджено Інформаційною довідкою з Єдиного реєстру приватних виконавців України від 15.03.2020 № 16581320200315 (а.с.20).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. від 24.02.2020 відкрито виконавче провадження ВП № 61364435 з виконання виконавчого напису № 2081, виданого 17.02.2020 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 , на користь ТОВ "Фінфорс" заборгованість в розмірі 14529,90 грн (а.с.9).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. від 24.02.2020 у ВП № 61364436 накладено арешт на грошові кошти боржника ОСОБА_1 (а.с.11).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. від 24.02.2020 у ВП № 61364436 накладено арешт на майно боржника ОСОБА_1 (а.с.13).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. від 24.02.2020 у ВП № 61364436 стягнуто з боржника ОСОБА_1 основну винагороду (а.с.15).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. від 24.02.2020 у ВП № 61364436 визначено для боржника ОСОБА_1 розмір мінімальних витрат виконавчого провадження (а.с.17).

У всіх вищевказаних постановах приватного виконавця від 24.02.2020 у ВП №61364436 зазначено адресу боржника: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 , про що зроблено відповідний запис в паспорті громадянина України позивача НОМЕР_2 , виданий Рівненським МВ УМВС України в Рівненській області 28.09.2002 (а.с.34-36).

Вищевказані постанови від 24.02.2020 ВП № 61364436 направлені приватним виконавцем Дорошкевич В.Л. боржнику супровідними листами від 24.02.2020 № 5828, №5833, № 5832, № 5830, в яких зазначено дві адреси ОСОБА_1 : АДРЕСА_4 , а також АДРЕСА_5 (а.с.10,12,14). Відповідне поштове відправлення вручене позивачу за зареєстрованим місцем проживання ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.30,33).

Вважаючи протиправними дії приватного виконавця Дорошкевич В.Л. щодо відкриття виконавчого провадження № 61364435 та вчинення виконавчих дій, позивач з дотриманням строків, встановлених ч.2 ст.287 КАС України, звернувся до суду з даним позовом (а.с.21), в якому просить скасувати постанови від 24.02.2020 про відкриття виконавчого провадження та про арешт коштів боржника.

Надаючи оцінку встановленим судом обставинам справи та спірним правовідносинам сторін, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII, зі змінами та доповненнями (далі - Закон №1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п.3 ч.1 ст. 3 Закону №1404-VIII, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих написів нотаріусів.

Статтею 5 Закону №1404-VIII встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ч.1).

Частиною другою цієї статті Закону передбачено, що приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім: 1) рішень про відібрання і передання дитини, встановлення побачення з нею або усунення перешкод у побаченні з дитиною; 2) рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету; 3) рішень, за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону; 4) рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи; 5) рішень адміністративних судів та рішень Європейського суду з прав людини; 6) рішень, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності; 7) рішень про виселення та вселення фізичних осіб; 8) рішень, за якими боржниками є діти або фізичні особи, які визнані недієздатними чи цивільна дієздатність яких обмежена; 9) рішень про конфіскацію майна; 10) рішень, виконання яких віднесено цим Законом безпосередньо до повноважень інших органів, які не є органами примусового виконання; 11) інших випадків, передбачених цим Законом та Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Протягом першого року зайняття діяльністю приватного виконавця, приватний виконавець не може здійснювати примусове виконання рішень за якими сума стягнення становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Строк зайняття діяльністю приватного виконавця обчислюється з дня внесення інформації про приватного виконавця до Єдиного реєстру приватних виконавців України.

До строку зайняття діяльністю приватного виконавця не зараховується строк зупинення діяльності приватного виконавця.

Частиною третьою статті 5 Закону №1404-VIII встановлено, що приватний виконавець має право повернути виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання:

1) якщо на момент подачі стягувачем заяви про примусове виконання рішення кількість виконавчих документів за рішеннями про стягнення періодичних платежів, заробітної плати, заборгованості фізичних осіб з оплати житлово-комунальних послуг, поновлення на роботі перевищує 20 відсотків загальної кількості виконавчих документів, що перебувають на виконанні у приватного виконавця;

2) в інших випадках, передбачених законом.

При поверненні виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією частиною, приватний виконавець зобов`язаний письмово зазначити підстави повернення, право стягувача оскаржити рішення про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, а також право стягувача подати виконавчий документ на виконання іншого приватного виконавця або до органу державної виконавчої служби.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону №1404-VIII державний виконавець, приватний виконавець (далі - виконавець) не може виконувати рішення, якщо:

1) боржником або стягувачем є сам виконавець, близькі йому особи (особи, які разом проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки з виконавцем (у тому числі особи, які разом проживають, але не перебувають у шлюбі), а також незалежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням виконавця), пов`язані з ним особи.

Пов`язаними особами у розумінні цього Закону є юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або результати їхньої діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням таких критеріїв:

виконавець безпосередньо та/або опосередковано (через пов`язаних осіб) володіє корпоративними правами юридичної особи, яка є стороною виконавчого провадження, чи спільно з юридичною та/або фізичною особою, яка є стороною виконавчого провадження, володіє корпоративними правами будь-якої юридичної особи;

виконавець має право та/або повноваження призначати (обирати) одноособовий виконавчий орган або колегіальний склад виконавчого органу/склад наглядової ради зазначених юридичних осіб.

Пряма або опосередкована участь держави в юридичних особах не є підставою для визнання таких юридичних осіб пов`язаними;

2) боржником або стягувачем є особа, яка перебуває у трудових відносинах з таким виконавцем;

3) виконавець, близька йому особа або особа, яка перебуває з виконавцем у трудових відносинах, має реальний або потенційний конфлікт інтересів;

4) сума стягнення за виконавчим документом з урахуванням сум за виконавчими документами, що вже перебувають на виконанні у приватного виконавця, перевищує мінімальний розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності такого приватного виконавця.

Частиною п`ятою статті 5 Закону №1404-VIII встановлено, що за заявою стягувача виконавчий документ може бути передано від одного приватного виконавця іншому або відповідному органу державної виконавчої служби, або від органу державної виконавчої служби - приватному виконавцю. Про передачу (прийняття до виконання) виконавчого документа виконавець виносить постанову.

Передача виконавчих документів здійснюється в порядку, визначеному Міністерством юстиції України.

Відповідно до ч.3 ст. 22 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" від 02.06.2016 № 1403-VIII, зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 1403-VIII), приватний виконавець має право розпочати здійснення діяльності з дня внесення інформації про нього до Єдиного реєстру приватних виконавців України.

Відповідно до положень статті 23 Закону № 1403-VIII Міністерство юстиції України забезпечує ведення Єдиного реєстру приватних виконавців України (ч.1).

У Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості, зокрема, про: виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність (п.4 ч.2).

Згідно з ч.1 ст.18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до абз. 2 ч.1 ст.19 Закону №1404-VIII право вибору пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.

За правилами, встановленими ч.1 ст.24 Закону №1404-VIII виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону №1404-VIII приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України (ч.4 ст. 24 Закону №1404-VIII).

У разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби.

Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України.

Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України (ч.5 ст. 24 Закону №1404-VIII).

Частиною першою статті 27 Закону № 1403-VIII встановлено, що фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України "Про виконавче провадження".

Стаття 25 Закону № 1403-VIII встановлює, що виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя (ч.1).

Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ (ч.2).

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України (ч.6).

Початок примусового виконання рішення регламентований в статті 26 Закону №1404-VIII.

Так, згідно з п.1 ч.1 цієї статті Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема: за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону №1404-VIII, у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

В ч.5 ст. 26 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Згідно з ч.7 ст.26 Закону №1404-VIII у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

З наданих до відзиву документів встановлено, що відповідно до Договору надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, від 16.02.2018 № 201205-А, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "СС ЛОУН" (Кредитодавець) та громадянином України ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Рівненським МВ УМВС ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 (Позичальник), Кредитодавець надає Позичальнику фінансову послугу з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, для власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою діяльністю, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та проценти за користування кредитом відповідно до умов Договору. Сума кредиту 7000 грн. Термін платежу 16.03.2018. Плата за користування кредитом у вигляді процентів є фіксованою та складає 1,33% в день; річна відсоткова ставка за кредитом складає 478,8%.

Відповідно до виконавчого напису № 2081 від 17.02.2020, вчиненого Колейчиком Володимиром Вікторовичем , приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області, звернуто стягнення з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 , місце проживання: АДРЕСА_4 , фактичне місце роботи невідоме, який є Боржником за Кредитним договором 201205-А від 16.02.2018, укладеним з ТОВ "СС ЛОУН", правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 40071779-2 від 18.06.2018, є ТОВ "Фінфорс", ідентифікаційний код юридичної особи 41717584, місцезнаходження: 01042, м. Київ, Новопечерський провулок, будинок 19/3, корпус 2, офіс 9, далі - Стягувач, заборгованість за Кредитним договором 201205-А від 16.02.2018.

Строк платежу за Кредитним договором 201205-А від 16.02.2018 настав. Боржником допущено прострочення платежів.

Стягнення заборгованості проводиться за період з 18.06.2018 по 31.01.2020. Сума заборгованості складає 14529,90 грн, у тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 7000 грн; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 2699,90 грн; строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 4830,00 грн. Загальна сума, що підлягає стягненню, - 14529,90 грн.

Боржник: ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_5 ; адреса проживання: АДРЕСА_4 . Стягувач: ТОВ "Фінфорс".

Дата набрання виконавчим написом законної сили (дата внесення відомостей у реєстр нотаріальних дій) 17.02.2020.

Вищевказаний виконавчий напис приватного нотаріуса слугував підставою для відкриття відповідачем виконавчого провадження ВП № 61364435 від 24.02.2020 з винесенням оскаржених постанов.

Таким чином судом достеменно встановлено, що відповідачем в оскаржених постановах у виконавчому провадженні № 61364435 зазначено адресу боржника ОСОБА_1 : АДРЕСА_4 , яка відповідає адресі проживання боржника ОСОБА_1 , зазначеній у виконавчому документі - виконавчому написі нотаріуса № 2081 від 17.02.2020.

Відповідно до ч.1 ст. 29 Цивільного кодексу України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Згідно з ч.1 ст.3 Закону України Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Відповідно до ч.10 ст.6 цього Закону, реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Таким чином, суд зазначає, що фактичне місце проживання особи може відрізнятися від зареєстрованого у встановленому законом порядку.

Отже, положення ч.2 ст.24 Закону України "Про виконавче провадження" у взаємозв`язку з ч.3 ст.26 цього ж Закону, щодо відомостей про місце проживання, місце перебування чи місцезнаходження особи не можна тлумачити виключно як вказівку на зареєстроване місце проживання, оскільки в Законі України "Про виконавче провадження" застосовуються всі три окремих поняття.

Як зазначено вище по тексту судового рішення, відповідно до положень ч.1 ст.19 Закону №1404-VIII, право вибору пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.

При цьому, приватний виконавець, відповідно до приписів ч. 2 ст. 24 Закону №1404-VIII, приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Отже, чинне законодавство, яке регламентує спірні правовідносини, не містить застереження про здійснення виконавчого провадження виключно за місцем реєстрації місця проживання боржника.

Також суд вважає за необхідне вказати, що виконавець не має обов`язку перевіряти місце проживання, місце реєстрації боржника, яке зазначене у виконавчому документі.

Враховуючи, що у виконавчому документі зазначено адресу проживання боржника в межах виконавчого округу, де здійснює діяльність відповідач, суд вважає, що приватний виконавець Дорошкевич В.Л. відкрила виконавче провадження за місцем проживання боржника, у відповідності до положень статті 24 Закону №1404-VIII. При цьому, суд зазначає, що на час вирішення даного судового спору виконавчий документ є чинним, що позивач не заперечує, докази зворотнього в матеріалах справи відсутні. Таким чином, виконавчий напис нотаріуса слугував належною підставою для відкриття спірного виконавчого провадження.

Відтак, у суду відсутні підстави для скасування постанови від 24.02.2020 про відкриття виконавчого провадження № 61364435 з мотивів, наведених у позовній заяві.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.56 Закону №1404-VIII, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

В оскарженій постанові про арешт коштів боржника від 24.02.2020 приватним виконавцем з метою своєчасного та фактичного виконання виконавчого документа, накладено арешт на кошти боржника, що містяться на рахунках в банківських установах, в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 16382,89 грн.

Позивач оскаржує постанову про арешт коштів з підстави відсутності повноважень відповідача на відкриття виконавчого провадження та вчинення виконавчих дій за межами виконавчого округу, відомості про який внесені до Єдиного реєстру приватних виконавців України.

Однак, з такими доводами позивача суд не погоджується з підстав, наведених вище по тексту судового рішення.

Будь-які інші аргументи на підтвердження протиправності поведінки відповідача позивачем не наведені.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наданими відповідачем доказами підтверджено, що приватним виконавцем відкрито спірне виконавче провадження та вчиняються виконавчі дії за місцем проживання боржника, яке зазначене у виконавчому документі, поданому стягувачем до виконання, на території адміністративно-територіальної одиниці в межах виконавчого округу здійснення діяльності приватного виконавця. За таких обставин, за результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку про правомірність дій та рішень приватного виконавця та про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Таким чином, в позові слід відмовити. Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в позові до Приватного виконавця Дорошкевич Віри Леонідівни (вул. Раїси Окіпної, 4-А, офіс 71-А, м. Київ, 02002) про визнання дій протиправними та скасування постанов відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 17 квітня 2020 року.

Суддя Дорошенко Н.О.