Ухвала суду № 88824595, 16.04.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

16 квітня 2020 року м. Рівне№ 460/2882/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Зарічненської районної державної адміністрації Рівненської області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Зарічненської районної державної адміністрації Рівненської області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Частиною другою статті 160 КАС України визначено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Крім того, за приписами частини сьомої статті 160 КАС України, у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Відповідно до статті 43 КАС України, здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами). Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

За визначенням, яке наведене у пункті 8 частини першої статті 4 КАС України, позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

При цьому, частиною першою статті 56 КАС України встановлено, що права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

Так, з позовної заяви встановлено, що позовні вимоги стосуються не лише позивача - ОСОБА_1 , а й ОСОБА_6, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та, відповідно, є законним представником останніх, має право захищати в суді їх інтереси, в тому числі, подавати в їх інтересах позовні заяви.

Однак, всупереч вимогам пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 не зазначені в позовній заяві як позивачі.

Згідно з пунктом 5 частини п`ятої статті 160 КАС України, у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Більше того, суд зауважує, що у відповідності до частини першої статті 59 КАС України, повноваження законних представників неповнолітніх осіб мають бути підтверджені такими документами: свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном.

Як зазначено вище по тексту ухвали, ОСОБА_1 стверджує про те, що вона є матір`ю ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , однак копії свідоцтв про народження останніх ОСОБА_1 до позовної заяви не додала.

За правилами частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено в Законі України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14 листопада 2019 року № 294-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року встановлений в розмірі 2102 гривні.

Частиною другою статті 4 Закону № 3674 встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання позову до адміністративного суду.

Так, за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлена ставка судового збору, яка становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом позовних вимог, ОСОБА_1 просить суд:

1) визнати протиправними дії відповідача щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 та її неповнолітнім дітям, ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 з 17 липня 2018 року щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як особі, віднесеній до 1 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, що проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, в розмірі, що дорівнює 40 % від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року;

2) зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 та її неповнолітнім дітям, ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 за період з 17 липня 2018 року по 10 квітня 2020 року щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як особі, віднесеній до 1 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, що проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, в розмірі, що дорівнює 40 % від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.

Суд зауважує, що вимога про визнання протиправними акта, дій чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати чи визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.

Крім того, суд враховує, що відповідно до пункту 7 частини першої статті 5 Закону № 3674, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.

Тобто, в силу приписів Закону № 3674 позивач звільнена від сплати судового збору за вимоги що стосуються нарахування та виплати щомісячної грошової допомоги її дітям.

Разом з тим, за вимоги пов`язані з нарахуванням та виплатою щомісячної грошової допомоги безпосередньо позивачу, остання не звільнена від сплати судового збору.

Таким чином, поданий позивачем позов містить одну вимогу немайнового характеру, за яку позивачу належало сплатити судовий збір в сумі 840,80грн (2102грн х 0,4 = 840,80грн).

Поряд з цим, частиною п`ятою статті 161 КАС України передбачено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача, зокрема, про звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору.

Так, у позовній заяві позивач просить відстрочити сплату судового збору за подання даного позову до суду до ухвалення рішення у справі. В обґрунтування вказаного клопотання позивач покликається на те, що вона має статус людини з інвалідністю ІІІ групи та є членом багатодітної сім`ї. Також, позивач вказує, що єдиним джерелом її доходу є пенсія, у зв`язку з чим вона немає змоги сплатити судовий збір.

Вирішуючи вказане клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону №3674, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною першою статті 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З аналізу змісту вищенаведених норм права слідує, що при вирішенні питання про відстрочення сплати судового збору суд обов`язково враховує майновий стан сторони, визначення якого є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується його рівень.

При цьому, клопотання про відстрочення сплати судового збору може бути викладене в позові (заяві), що подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому чинним законодавством порядку і розмірі.

Суд вважає прийнятним покликання позивача на те, що вона є членом багатодітної сім`ї, оскільки вказане підтверджується доказами, долученими до позовної заяви.

Однак, суд повторно наголошує, що за змістом статті 8 Закону № 3674 та статті 133 КАС України, вирішуючи питання про відстрочення сплати стороною судового збору, суд має оцінити її майновий стан.

Разом з тим, до позовної заяви позивачем не було додано жодних доказів на підтвердження того, що майновий стан дійсно перешкоджає (перешкоджав) їй сплатити судовий збір.

Також, суд критично оцінює посилання позивача на те, що вона є людиною з інвалідністю ІІІ групи, позаяк, положення статті 8 Закону № 3674 не відносять вказану обставину до умов, що враховуються судом при вирішенні питання про відстрочення сплати судового збору.

Одночасно, суд звертає увагу на приписи статті 129 Конституції України, згідно з якими однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й громадян.

Тому, задоволення заяви позивача про звільнення від сплати судового збору з неналежних підстав або з підстав, що не підтвердженні доказами, поставить заявника у привілейоване становище перед іншими учасниками судового процесу, що, на переконання суду, з урахуванням приписів статті 129 Конституції України, є неприпустимим.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

За наведених обставин слід запропонувати позивачу протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали усунути вказані вище недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:

1) нової позовної заяви, у якій склад учасників справи зазначений з урахуванням учасників справи, - відповідно до кількості учасників справи;

2) належним чином засвідчених копії свідоцтв про народження ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , - відповідно до кількості учасників справи;

3) документа про сплату судового збору в сумі 840,80грн або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Керуючись статтею 169 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Зарічненської районної державної адміністрації Рівненської області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Відповідно до пункту 3 розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Таким чином, встановлений даною ухвалою строк для усунення недоліків позовної заяви продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Комшелюк Т.О.