Ухвала суду № 88824594, 16.04.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

16 квітня 2020 року м. Рівне №460/1811/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нор У.М., розглянувши заяву про забезпечення позову у адміністративній справі за позовом

ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області провизнання вимоги про сплату боргу (недоїмки) такою, що не підлягає виконанню, В С Т А Н О В И В :

До Рівненського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2019 № Ф-15956-17У, виданої ГУ ДФС у Рівненській області щодо заборгованості ОСОБА_1 зі сплати єдиного внеску станом на 10.06.2019 у розмірі 14478,42 грн такою, що не підлягає виконанню.

Одночасно з позовною заявою ОСОБА_1 подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову (вх. № 8383/20).

Ухвалою від 13.03.2020 суд відмовив у вжитті заходів забезпечення позову за заявою позивача за вх. № 8383/20 від 11.03.2020.

Ухвалою суду від 16.03.2020 позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу десятиденного строку для усунення недоліків позовної заяви.

17.03.2020 ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову (вх. № 9319/20).

Ухвалою від 19.03.2020 суд повернув заявнику заяву про зміну предмета позову за вх. № 9322/20 від 17.03.2020.

Ухвалою від 19.03.2020 суд відмовив у вжитті заходів забезпечення позову за заявою ОСОБА_1 за вх. № 9319/20 від 17.03.2020.

Ухвалою від 06.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2019 № Ф-15956-17У, виданої ГУ ДФС у Рівненській області щодо заборгованості ОСОБА_1 зі сплати єдиного внеску станом на 10.06.2019 у розмірі 14478,42 грн такою, що не підлягає виконанню. Суд постановив розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи 05.05.2020.

14.04.2020 ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову (вх. № 13141/20), у якій просить забезпечити поданий позов шляхом зупинення стягнення на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2019 № Ф-15956-17У, виданої ГУ ДПС у Рівненській області, яка перебуває на примусовому виконанні Головного державного виконавця Здолбунівського районного відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Владімірової Анни Олександрівни (ВП № 61000831).

В обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову зазначено, що 28.01.2020 заявник отримав постанову про відкриття виконавчого провадження від 27.01.2020, винесену Головним державним виконавцем Здолбунівського районного відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Владіміровою А.О. Вказаною постановою відкрито виконавче провадження з виконання вимоги про сплату боргу № Ф-15956-17У, виданої 13.05.2019 ГУ ДПС у Рівненській області про стягнення заборгованості з ФОП ОСОБА_1 у розмірі 14478,42 грн за заявою ГУ ДПС у Рівненській області про примусове виконання.

Необхідність забезпечення позову обґрунтовує тим, що предметом позову є визнання саме цього виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, тому невжиття вказаного заходу забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду та ефективний захист порушених прав позивача. Стверджує, що ефективним способом захисту прав позивача є закінчення виконавчого провадження з підстав визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Невжиття заходу забезпечення позову призведе до закінчення виконавчого провадження фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом та стягнення виконавчого збору, що істотно ускладнить в подальшому виконання рішення суду та поновлення порушених прав позивача.

Відповідно до частин першої – третьої статті 154 КАС України, враховуючи характер спірних правовідносин та предмет судового спору у справі, суд вважає за можливе розглянути питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву про забезпечення позову суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

За приписами частини другої статті 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною четвертою статті 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

За правилами частини першої статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до абзацу 2 пункту 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 № 2, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Предметом даного судового спору є правомірність вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2019 № Ф-15956-17У, виданої ГУ ДПС у Рівненській області, згідно з якою заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску складає 14478,42 грн.

Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI; тут і надалі у редакції на момент винесення постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 27.01.2020 ВП № 61000831) орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

За приписами частини п`ятої статті 25 Закону № 2464-VI вимога податкового органу про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

З аналізу вказаних норм права, судом встановлено, що виключно у випадку узгодження суми боргу (недоїмки), яка визначена у вимозі, у контролюючого органу виникає право на звернення її до примусового виконання.

Суд встановив, що постановою державного виконавця Здолбунівського районного відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 27.01.2020 відкрито виконавче провадження № 61000831 з примусового виконання вимоги Головного управління ДПС у Рівненській області від 13.05.2019 № Ф-15956-17У та стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 14478,42 грн.

Отже, відкриття виконавчого провадження з виконання вимоги про сплату боргу від 13.05.2019 № Ф-15956-17У, яка є предметом судового розгляду у даній справі, зумовлює примусове її виконання. При цьому примусове виконання такої вимоги тягне за собою наслідки, передбачені Законом України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016, що може призвести до негативних фінансових наслідків для позивача у вигляді стягнення не лише суми недоїмки на підставі оспорюваної вимоги, а й витрат виконавчого провадження.

Таким чином, позивачем в обґрунтування заяви наведено достатні аргументи на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, адже примусове стягнення з позивача неузгоджених сум недоїмки зі сплати єдиного внеску свідчить, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі.

При цьому, суд враховує, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 34 Закону № 1404-VIII виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Визначаючись щодо вжиття ініційованого заходу забезпечення позову суд враховує, що заходи забезпечення позову мають бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів.

Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що застосування судом заходу забезпечення позову у вигляді зупинення судом стягнення на підставі оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) в даному випадку буде належним заходом забезпечення позову, оскільки внаслідок такого зупинення виконавець зупиняє вчинення будь-яких виконавчих дій і загрози подальшого примусового виконання вимоги не виникає.

За таких обставин, суд вважає наявними підстави для вжиття заходу забезпечення позову, визначеного у пункті 5 частини першої статті 151 КАС України шляхом зупинення стягнення на підставі оскаржуваної вимоги про сплату боргу від 13.05.2019 № Ф-15956-17У.

Відповідно до статті 156 КАС України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Керуючись статтями 150-157, 243, 248, 256 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Рівненській області від 13.05.2019 № Ф-15956-17У, - до набрання судовим рішенням у справі № 460/1811/20 законної сили.

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надіслати учасникам справи та для виконання до Здолбунівського районного відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до пункту 3 розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Таким чином, строк на апеляційне оскарження даної ухвали суду продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач: Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12, м. Рівне, 33023, код ЄДРПОУ 43142449).

Орган Державної виконавчої служби: Здолбунівського районного відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (35705, Рівненська область, місто Здолбунів, вулиця Василя Жука, будинок 1-А).

Повна ухвала складена 16 квітня 2020 року.

Суддя Нор У.М.