Рішення № 88824597, 16.04.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 квітня 2020 року м. Рівне №460/1848/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України про визнання дій, бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі іменується – позивач) до Оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України (далі іменується – відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України, щодо не надання відповіді ОСОБА_1 у встановлений строк на запит від 01.02.2020, у відповідності до Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 №2939-VI;

визнати протиправною бездіяльність оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України, щодо недотримання встановленого строку надання відповіді ОСОБА_1 на запит від 01.02.2020 після продовження розгляду запиту повідомленням від 12.02.2020 №501/458, у відповідності до Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 №2939-VІ;

зобов`язати оперативне командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України, надати ОСОБА_1 відповідь на поставлені питання в запиті від 01.02.2020, у відповідності до Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 №2939-VІ.

Заяви по суті справи.

В обґрунтування позову зазначає, що подав запит на отримання публічної інформації від 01.02.2020, який отриманий відповідачем 06.02.2020. Листом від 12.02.2020 відповідач повідомив позивача, що строк розгляду запиту продовжений до 20 робочих днів. Однак, відповідач відповіді станом на 12.03.2020 не надав, чим порушив права позивача та норми Закону України «Про доступ до публічної інформації». Тому, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.

13 квітня 2020 року ОСОБА_1 подав заяву, в якій зазначив, що 08.04.2020 отримав відповідь на запит, однак така відповідь надана з порушенням строків, передбачених статтею 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та є неповною. Тому, позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо недотримання встановленого законом п`ятиденного строку надання відповіді на запит від 01.02.2020 у відповідності до Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 №2939-VІ; визнати протиправними дії відповідача щодо несвоєчасного надання інформації позивачу на запит від 01.02.2020 у відповідності до Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 №2939-VІ та просить суд вийти за межі позовних вимог і зобов`язати відповідача надати повну інформацію на запит від 01.02.2020. Як наголошує позивач, у своїй відповіді відповідач надав витяги з протоколів, тобто не повністю інформацію, про яку робив запит позивач. При цьому, відповідач вказав, що інформація щодо інших осіб є конфіденційною, однак не обгрунтував, в чому полягає істотність шкоди інтересам при розголошенні такої інформації. Тому, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 17.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач 02.04.2020 подав заяву про закриття провадження у справі з огляду на надання ним відповіді на запит від 01.02.2020.

Ухвалою суду від 13.04.2020 заяву відповідача про закриття провадження у справі залишено без задоволення.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

Наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 13.09.2017 №318 ОСОБА_1 відповідно до частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з урахуванням частини восьмої цієї ж статті звільнено у запас за пунктом «б» за станом здоров`я.

Наказом командувача військ оперативного командування «Захід» (по стройовій частині) від 21.09.2017 №215, з 28.09.2017 підполковника ОСОБА_1 виключено із списків особового складу частини, з усіх видів забезпечення й направлено для зарахування на військовий облік до Рівненського об`єднаного міського військового комісаріату (а.с.10).

01.02.2020 на адресу відповідача позивачем скеровано запит у відповідності до Закону України «Про доступ до публічної інформації», у якому позивач просив надати:

1. копії протоколів (не витягів) засідання житлової комісії Рівненського гарнізону від 31.07.2017 №62, від 26.10.2017 №63, від 07.05.2018 №65, від 25.09.2018 №66.

2. копію протоколу (не витягу) засідання об`єднаної житлової комісії військових частин А0796, А0796В, А0796Х, А3295, 111 РАСт, КЕВ м. Рівне від 06.11.2018 №2 (а.с.7).

Вказаний запит надіслано через Укрпошту 03.02.2020, про що свідчить чек Укрпошти, та отримано відповідачем 06.02.2020, що підтверджено роздруківкою з сайту Укрпошти (а.с.8).

Листом від 12.02.2020 №501/458 відповідач повідомив позивача про продовження строку розгляду запит до 20 робочих днів (а.с.9).

Оперативне командування «Захід» надало відповідь на запит 01.04.2020 за №501/931, який отриманий позивачем 08.04.2020.

Позивач вважає протиправними дії щодо недотримання встановленого законом п`ятиденного строку надання відповіді, щодо несвоєчасного надання інформації, та неповного надання інформації, тому звернувся із вказаним позовом до суду.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу своїх дій, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає наступне.

Статтею 34 Конституції України кожному гарантовано право на отримання, зберігання та поширення інформації. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, регулюються Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI (далі – Закон № 2939-VI).

Статтею 1 цього Закону визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Частиною першою та другою статті 2 Закону № 2939-VI регламентовано, що метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації. Цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб`єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.

Відповідно до статті 12 Закону суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:

1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень;

2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону;

3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Пунктом 1 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI встановлено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Аналіз наведеного вище свідчить, що публічною інформацією є наявна відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях: уся інформація, що перебуває у володінні суб`єктів владних повноважень, тобто органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, інших суб`єктів, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Аналогічні виноски зроблені у постанові пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 № 10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» де зазначено, що визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходилась у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.

Статтею 14 Закону № 2939-VI визначено, що розпорядники інформації зобов`язані: 1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

За приписами частин першої-четвертої статті 19 Закону № 2939-VI, запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Письмовий запит подається в довільній формі.

Згідно із частиною п`ятою статті 19 Закону, запит на інформацію має містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Як вбачається із долучених документів, ОСОБА_1 звертався 01.02.2020 до відповідача із запитом про надання публічної інформації, в межах Закону № 2939-VI.

Таким чином, запит від 01.02.2020 відповідає вимогам наведеним у частині п`ятій статті 19 Закону № 2939-VI.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону №2939-VІ розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту (частина четверта статті 20 Закону №2939-VІ).

Отже, право особи на доступ до публічної інформації включає в себе не тільки право на отримання відповідної інформації, а й право на своєчасність її отримання.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що запит ОСОБА_1 від 01.02.2020 отриманий відповідачем 06.02.2020. Строк розгляду продовжений до 20 робочих днів.

В свою чергу, відповідь на запит датована 01.04.2020.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено встановлений Законом №2939-VI двадцятиденний строк, тобто допущено протиправну бездіяльність, порушено право позивача на своєчасний розгляд його звернення суб`єктом владних повноважень.

При цьому, відповідь була надана, тому позовні вимоги про визнання протиправними дій щодо ненадання відповіді не підлягають до задоволення.

Відтак, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо недотримання встановленого законом двадцятиденного строку надання інформації на запит, і як наслідок, несвоєчасного надання інформації, є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.03.2019 у справі №800/369/17, де було констатовано, що право особи на доступ до публічної інформації включає в себе не тільки право на отримання відповідної інформації, а й право на своєчасність її отримання.

Суд зазначає, що фактично відповідь на запит була надана, однак були надані витяги з протоколів, а не самі протоколи. Відповідач у відповіді від 01.04.2020 зазначив, що поширення інформації про особу без її згоди забороняється, запитувана інформація щодо інших осіб є конфіденційною. Крім цього, зазначено, що розголошення конфіденційної інформації про осіб, які приймали участь в бойових діях може мати негативні наслідки для безпеки таких осіб.

Відповідно до статті 6 Закону № 2939 обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Відповідно до статті 7 Закону №2939-VI конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону. Розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 цього Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Тобто, за загальним правилом публічна інформація є відкритою. Винятки з цього правила встановлюються законом, зокрема, ним встановлено види інформації, до якої може бути обмежено доступ, - конфіденційна, таємна та службова інформація, та сукупність вимог, дотримання яких є обов`язковим для обмеження доступу до таких видів інформації.

Положення частини першої статті 7 Закону № 2939-VI не передбачає можливості для суб`єктів владних повноважень відносити інформацію до конфіденційної. Такі суб`єкти можуть обмежувати доступ до інформації лише шляхом віднесення її до службової або таємної відповідно до закону.

Розпорядники інформації, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (ч. 2 ст. 7 Закону № 2939-VI).

Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 2939-VI таємна інформація - інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини другої статті 6 цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю.

Належність запитуваної інформації до конфіденційної, таємної або для службового користування на підставі статей 7, 8, 9 Закону № 2939-VI відповідно, не є єдиною достатньою підставою для обмеження доступу до неї. Обмеження доступу до конкретної інформації допускається у разі, якщо за визначенням вона є конфіденційною або таємною або для службового користування та за умови застосування сукупності вимог п. 1-3 ч. 2 ст. 6 Закону № 2939-VI.

З відмови у доступі до публічної інформації повинно вбачатися:

1) якому з перелічених у пункті 1 частини другої статті 6 Закону № 2939 інтересів відповідає обмеження, а також чому обмеження доступу відповідає зазначеному інтересу (інтересам);

2) у чому конкретно полягає шкода інтересу (інтересам); яким є причинно-наслідковий зв`язок між наданням доступу та можливим настанням шкоди; чому ця шкода є істотною; яка ймовірність настання шкоди внаслідок надання доступу до інформації;

3) чому шкода від надання інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Відсутність висновку розпорядника інформації щодо наявності хоча б однієї зі згаданих трьох підстав означає, що законних підстав для обмеження доступу до інформації немає, а відмова у доступі до публічної інформації є необґрунтованою.

Відповідач, як розпорядник запитуваної інформації, залежно від обставин кожного запиту, та з врахуванням сукупності вимог частини другої статті 6 Закону № 2939-VI, у кожному конкретному випадку приймає рішення про надання чи ненадання інформації.

У своїй відповіді від 01.04.2020 відповідач не надав належних доводів необхідності обмеження доступу до інформації, не вказав, чому надання повного тексту протоколів засідання житлової комісії Рівненського гарнізону від 31.07.2017 №62, від 26.10.2017 №63, від 07.05.2018 №65, від 25.09.2018 №66, протоколу засідання об`єднаної житлової комісії військових частин А0796, А0796В, А0796Х, А3295, 111 РАСт, КЕВ м. Рівне від 06.11.2018 №2, а не їх витягів, може бути наданням конфіденційної інформації про осіб, які приймали участь в бойових діях, в чому полягає завдання їм шкоди.

Тому, суд вважає, що відмовляючи в наданні позивачу певної інформації відповідач у своїй відповіді від 01.04.2020 №501/931 не обгрунтував свою відмову.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до частини сьомої статті 6 Закону №2939-VI обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, адміністративний позов підлягає до задоволення частково.

При цьому, суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тому, для захисту порушених прав позивача, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача повторно розглянути запит позивача від 01.02.2020 з врахуванням вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» щодо обмеження доступу до інформації.

Враховуючи положення статті 139 КАС України у зв`язку із звільненням позивача від сплати судового збору, судові витрати не підлягають розподілу.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України (вулиця Дубенська, 2, місто Рівне, 33001; код ЄДРПОУ 07852893) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинення певних дій - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України щодо недотримання встановленого законом строку надання відповіді на запит ОСОБА_1 від 01.02.2019 у відповідності до Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 №2939-VІ.

Зобов`язати Оперативне командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України повторно розглянути запит ОСОБА_1 від 01.02.2020, з врахуванням вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 №2939-VІ щодо обмеження доступу до інформації.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України щодо ненадання відповіді ОСОБА_1 у встановлений строк на запит від 01.02.2020, у відповідності до Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 №2939-VI – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 16 квітня 2020 року.

Суддя Недашківська К.М.