Постанова № 8880269, 16.03.2010, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Справа №2а-560/10/2770 Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Майсак О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Империя-Юг» про стягнення заборгованості в розмірі 2643,36 грн.,

в с т а н о в и в:

Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Империя-Юг»про стягнення заборгованості в розмірі 2643,36 грн. Вказує, що на підставі розрахунків сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за грудень 2009 року сума нарахованих внесків, що підлягають сплаті строком до 20.01.2010 року складає 2643,36 грн. (у тому числі: 33,2% - 2493,17 грн., 2 % - 150,19 грн.. Отже на момент подачі позову в суд сума боргу складає 2643,36 грн.

Просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 2643,36 грн.

Ухвалою від 02 березня 2010 року відкрито провадження у адміністративній справі. Ухвалою від 03 березня 2010 року підготовче провадження було закінчено та справу призначено до судового розгляду.

16 березня 2010 року позивачем було надано клопотання з проханням розглянути справу за відсутністю представника позивача у порядку письмового провадження (а.с.22).

Відповідач у судове засідання не прибув, явку повноважних представників у судове засідання не забезпечив, письмові заперечення на позовну заяву не надав, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується підписом уповноваженої особи на поштовому повідомлені (а.с.20).

На підставі частини 3 статті 122 Кодексу Адміністративного судочинства України, справу розглянуто у порядку письмового провадження.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України до компетенції адміністративних судів входить розгляд спорів за зверненням суб'єктів владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити з таких підстав.

Згідно зі ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09 липня 2003 року № 1058-1V (далі Закон України № 1058) страхувальниками відповідно до цього Закону є: роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону; колективні та орендні підприємства, сільськогосподарські кооперативи та фермерські господарства, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), - для осіб, зазначених у пункті 2 статті 11 цього Закону; дипломатичні представництва, консульські установи України, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств та організацій (у тому числі міжнародних), створених відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами, - для осіб, зазначених у пункті 5 статті 11 цього Закону; іноземні дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств та організацій, міжнародних організацій, розташованих на території України, - для осіб, зазначених у пункті 6 статті 11 цього Закону; підприємства, установи, організації, військові частини та органи, які виплачують заробітну плату (винагороду), грошове забезпечення, допомогу, - для осіб, зазначених у пунктах 7 - 9, 12 - 14, 17 і 18 статті 11 цього Закону; Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України - для працюючих осіб, за яких роботодавець сплачує внески в сумі меншій, ніж сума внеску із заробітку, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я, а також для непрацюючих осіб, зазначених у пункті 11 статті 11 цього Закону; застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону.

Відповідно до п.п 4, п.п. 6 п. 2 ст. 17 Закону України № 1058 страхувальник зобов'язаний вести облік виплат (доходу) застрахованої особи за кожним календарним місяцем та календарним роком, зберігати ці дані за період до 1 липня 2000 року протягом 75 років, а за період після цієї дати - протягом усього часу сплати страхових внесків та протягом п'яти років після припинення їх сплати на паперових носіях та в електронному вигляді за наявності засобів, що гарантують ідентичність паперової та електронної форми документа, після чого дані передаються до архіву на належне зберігання протягом 70 років згідно з порядком, установленим Кабінетом Міністрів України; нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

У відповідності п.1 ч.8 Прикінцевих положень Закону № 1058, до набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду, страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками і застрахованими особами на мовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України «Про збір та обов'язкове державне пенсійне страхування»від 26.06.1997 року № 400 (далі Закон № 400) для відповідних платників збору.

Відповідно до ст.4 Закону № 400 та розділу 4 «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 p. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.04 р. під № 64/8 Інструкція № 21-1) визначений розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування для підприємств, установ і організацій, створених відповідно до законодавства України, що використовують працю фізичних осіб, що складає 33,2 % суми фактичних витрат на оплату праці працівників та 1-5 % суми загального оподатковуваного доходу, нарахованого працівнику відповідно до умов трудового договору.

Пунктом 5.1.4 розділу 5 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 p. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.04 р. під № 64/8 Інструкція № 21-1) встановлено, що нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками (крім гірничих підприємств) шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Відповідно до розрахунку сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за грудень 2009 року, зобов’язання самостійно визначено позивачем (а.с.6) у розмірі 2 643,36 грн., жодних погашень з боку відповідача не було .

Заборгованість відповідача по страховим внескам за грудень 2009 року були визнані недоїмкою. Позивачем була виставлена вимога № Ю-192 від 03.02.2010 року на загальну суму боргу 16178,63 грн. станом на 03.02.2010 року в ому числі з сумою страхових внесків за грудень 2009 року –2 6436,36 грн. (зворотній а.с.9). Дана вимога отримана відповідачем 05.02.2010 року.

Однак у встановленим законом строк заборгованість відповідачем сплачена не була.

Таким чином, на дату пред'явлення адміністративного позову, заборгованість відповідача перед бюджетом управління Пенсійного фонду у Ленінському районі м. Севастополі складає 2643,36 грн., тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

1.          Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Империя-Юг» (99016, м. Севастополь, вул. Богданова, кооператив з будівництва гаражів «Приборіст», 99029, м. Севастополь, вул. Шабалина, 45, код ЄДРПОУ 30422979, р/р 26057945554691, МФО 324010 в АКБ „УСБ”, м. Сімферополь; р/р 26002945554691, МФО 324010 в АКБ «УСБ», м. Сімферополь; р/р 26000055025801, МФО 300164 в АТ «Сведбанк»; р/р 26055055025801, МФО 300164 в АТ «Сведбанк»; р/р 26000035706000, МФО 351005 в АКІБ «Укрсиббанк», м. Харків) на користь Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя (99001, м. Севастополь, вул. Дзигунського, 19, код ЄДРПОУ 22274979, в СМФ № 4548 ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 384027, р/р 25602705100412, р/р 25608705100513) заборгованість в сумі 2643,36 грн..

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини п’ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                              підпис                                        О.І. Майсак