Постанова № 8879031, 07.04.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-353/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Слободянюк Н.І.,

за участю секретаря –Дрижирук М.І.,

представника позивача - Порубльов С.В.

представника відповідача - Мовчан Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства "Атом"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро визнання недійсним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

26 січня 2010 року Закрите акціонерне товариство "Атом"звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро визнання недійсним податкового повідомлення Кременчуцької ОДПІ від 14.01.2010 про невизнання звітної декларації з податку на додану вартість ЗАТ "Атом" за грудень 2009 року та скасування його повністю.

07.04.2010 позивачем подано до суду заяву про зміну позовних вимог від 02.04.2010 №58, відповідно до якої просив визнати недійсним податкове рішення Кременчуцької ОДПІ від 14.01.2010 про невизнання звітної декларації з податку на додану вартість ЗАТ "Атом" за грудень 2009 року та скасувати його повністю.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що Кременчуцька ОДПІ, прийнявши спірне рішення про невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року ЗАТ "Атом", вийшла за межі своїх повноважень, оскільки за змістом статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкова декларація не відповідає вимогам закону у випадку, коли в ній відсутні дані щодо платника податку, який заповнює цю декларацію, а не дані його контрагентів, на що посилалася у своєму рішенні Кременчуцька ОДПІ.

Відповідач проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що форма податкової декларації з податку на додану вартість, порядок її заповнення та подання затверджені наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.06.2005 за № 702/10982, на виконання пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість", а відтак є обов’язковими для всіх платників податку на додану вартість, та на те, що заповнення платником податку податкової декларації всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, є в силу підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" підставою для невизнання контролюючим органом такої податкової декларації.

В судовому процесі представники позивача та відповідача підтримали доводи і вимоги сторони, інтереси якої вони представляють.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду письмові докази та застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до висновку про відсутність законних підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що Закрите акціонерне товариство “Атом”(код ЄДРПОУ 25163708) є платником податку на додану вартість з 14 грудня 2004 року, про що свідчить видане йому Кременчуцькою об’єднаною державною податковою інспекцією свідоцтво № 23707019.

08.01.2010 ЗАТ "Атом" подано до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2009 року.

Рішенням Кременчуцької ОДПІ, оформленим листом від 14.01.2010 № 564/10/28-401, ЗАТ "Атом" запропоновано подати нову податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2009 року у зв’язку з тим, що подана товариством податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2009 року не визнана контролюючим органом як податкова декларація через відсутність всіх додатків до неї та у додатку № 5 (розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) до неї вказівки на індивідуальні податкові номера платників податку-покупців.

Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у підпункті 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Відповідно до пункту 10.6 статті 10 Закону України “Про податок на додану вартість” форми декларації та податкових розрахунків з цього податку встановлюються відповідно до закону.

Підпункт “ї” підпункту 4.4.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначає, що форма податкової декларації (розрахунку) встановлюється центральним (керівним) органом контролюючого органу за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.06.2005 за № 702/10982 і узгодженим рішенням Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 14.06.2005 № 06-10/10-698, затверджено форму податкової декларації з податку на додану вартість та порядок її заповнення і подання.

Таким чином, форму податкової декларації з податку на додану вартість та порядок її заповнення встановлено відповідно до Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Згідно з пунктом 1.3 Наказу ДПА України від 30.05.1997 № 166 декларація складається із вступної частини, службових полів, чотирьох розділів та обов’язкових додатків, з них платником заповнюються вступна частина, службові поля, перші три розділи та додатки, четвертий розділ заповнюється працівниками податкової інспекції (адміністрації) лише на оригіналі декларації, який залишається в податковій інспекції (адміністрації), а згідно з пунктом 4.2 цього Наказу у складі декларації повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, у тому числі розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої) (переробного підприємства)).

Додатками до декларації є: додаток № 1 “Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість”, додаток № 2 “Довідка щодо залишку суми від’ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду”, додаток № 3 “Розрахунок суми бюджетного відшкодування”, додаток № 4 “Заява про повернення суми бюджетного відшкодування”, додаток № 5 “Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів”.

З огляду на викладене, ЗАТ “Атом” при поданні декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року зобов’язане було подати усі передбачені Наказом ДПА від 30.05.1997 № 166 додатки до декларації та заповнити їх відповідно до норм чинного законодавства, зокрема, в додатку № 5 “Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів” у колонці 2 вказати індивідуальні податкові номера контрагентів у грудні 2009 року.

Згідно із абзацом 5 підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Оскільки позивач заповнив декларацію з податку на додану вартість за грудень 2009 року всупереч правилам, встановленим Наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166, суд приходить до висновку, що Кременчуцька ОДПІ правомірно не визнала цю декларацію як податкову декларацію з податку на додану вартість за вказаний період, про що повідомила позивача своїм рішенням, оформленим листом від 14.01.2010 № 564/10/28-401.

Отже, вимога позивача про визнання недійсним та скасування рішення про невизнання податкової звітності за грудень 2009 року Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 14.01.2010 не ґрунтується на положеннях чинного законодавства та не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Закритого акціонерного товариства "Атом" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання недійсним та скасування рішення про невизнання податкової звітності за грудень 2009 року Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 14.01.2010 відмовити.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10 - денний строк з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Повний текст постанови виготовлено 12 квітня 2010 року.

          Суддя                                                                                Н.І. Слободянюк