Постанова № 8879021, 07.04.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-246/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Слободянюк Н.І.,

за участю секретаря Дрижирук М.І.,

прокурора - Савченко В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Полтавського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспортідо суб'єкта господарювання-фізичної особи ОСОБА_1про стягнення фінансових санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

20 січня 2010 року Полтавський транспортний прокурор в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспортізвернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до суб'єкта господарювання-фізичної особи ОСОБА_1про стягнення фінансової санкції в сумі 1 700 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор зазначив, що за порушення законодавства в галузі автомобільних перевезень до відповідача постановою Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області від 19.01.2009 № 016936 застосовано фінансову санкцію в сумі 1 700,00 грн, яка станом на дату звернення до суду відповідачем до Державного бюджету України не перерахована.

Прокурор в судовому процесі позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Позивач явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, надавши суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином за адресою: АДРЕСА_1. Як з'ясовано судом вказана адреса згідно з даними свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи є офіційним місцезнаходженням відповідача, даних про його зміну судом не виявлено. Відтак, суд приходить до висновку, що спір підлягає вирішенню на підставі зібраних судом та долучених до матеріалів справи доказів, оскільки вони повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а недобросовісна правова поведінка відповідача в цьому випадку не може бути визнана перешкодою для відправлення правосуддя.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначаються, а відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт".

Згідно зі статтею 2 цього Закону законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, Законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень.

Центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту забезпечує проведення державної політики на автомобільному транспорті через урядові органи державного управління на автомобільному транспорті, службу міжнародних автомобільних перевезень та місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування.

Нормативно-правові акти центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту, видані в межах його компетенції, обов'язкові до виконання на території України.

У складі центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту функціонують: урядовий орган державного управління з питань регулювання діяльності автомобільного транспорту; урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.

Урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює, зокрема, державний контроль: за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; державний нагляд за забезпеченням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, безпеки автомобільних перевезень та за недопущенням надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільними перевізниками, які не одержали відповідної ліцензії та ліцензійних карток на транспортні засоби, що при цьому використовуються, який здійснюється на автостанціях, автобусних зупинках, у місцях посадки та висадки пасажирів, на стоянках таксі, у місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів /стаття 6 зазначеного Закону/.

Відповідно до пункту 1 Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004, № 1190, урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується, є Головна державна інспекція на автомобільному транспорті (Головавтотрансінспекція). У своїй діяльності Головавтотрансінспекція керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, цим Положенням та наказами Мінтрансзв'язку.

Територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в областях, Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі є територіальними структурними підрозділами Головавтотрансінспекції без права юридичної особи, утворюються відповідно до Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2004 року N 1190, мають печатку зі своїм найменуванням і зображенням малого Державного Герба України /пункт 1 Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 14.12.2005 № 888 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.12.2005 за № 1573/11853/.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок; рейдові перевірки дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавчих і нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки пасажирських перевезень та безпеки дорожнього руху здійснюються не частіше одного разу на квартал.

Пунктом 14 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, встановлено, що рейдова перевірка транспортних засобів проводиться на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях вантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагових комплексах, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, у пунктах пропуску через державний кордон за погодженням з начальником органу охорони державного кордону, а пунктом 15 - що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, в тому числі, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення пасажирів на таксі: для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України; для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований виконавчим комітетом Полтавської міської ради як фізична особа-підприємець з 19.08.1994 та згідно з ліцензією від 14.02.2007 серії НОМЕР_3надає послуги з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі.

09.12.2008 о 08 год. 50 хв. у м. Полтаві по вул. Жовтневій на підставі завдання на перевірку від 08.12.2008 № 014813 проведено рейдову перевірку облаштованого як таксі транспортного засобу марки ЗАЗ ДАЕWOO Т13110 ЗНГ, номерний знак НОМЕР_1, належного суб'єкту господарювання ОСОБА_2 та використовуваного ОСОБА_1 згідно тимчасового реєстраційного талону, про що складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за № 057869. Із зазначеним актом ознайомлено водія транспортного засобу ОСОБА_1, про що свідчить його особистий підпис в акті перевірки.

Відповідно до частини 5 статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" фізичні особи здійснюють перевезення пасажирів на таксі на підставі наступних документів: для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України; для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.

За визначенням статті 1 названого Закону ліцензійна картка транспортного засобу - документ, який містить реєстраційні дані ліцензії та транспортного засобу.

Перевіркою встановлено, що відповідач здійснював перевезення пасажирів на таксі без оформлення ліцензійної картки служби таксі 074.

Відповідальність за вказане порушення встановлена статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" і полягає у накладенні на автомобільного перевізника штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 60 вказаного Закону також встановлено, що від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.

19.01.2009 начальником Територіального управління Головавтотрансінспекції у Полтавській області Кужіль В.М. прийнята постанова про застосування до відповідача фінансової санкції в сумі 1 700,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначену постанову відповідач отримав 21.01.2009, однак, на дату судового розгляду справи визначену в ній суму фінансової санкції так і не сплатив.

Оскільки положеннями статті 41 Конституції України запроваджено припис щодо непорушності права власності, то суд приходить до висновку, що вирішення питання про примусове відчуження будь-яких активів, що охоплюється вимогою про стягнення, згідно зі статтею 124 Конституції України належить до юрисдикції судових органів.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд погоджується з тим, що наведені прокурором у позовній заяві мотиви представництва інтересів держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті узгоджуються зі статтею 121 Конституції України, статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" і є достатніми для захисту її інтересів шляхом вчинення процесуальної дії по зверненню до суду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Полтавського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті до суб'єкта господарювання-фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1, код НОМЕР_2) до Державного бюджету України (р/р 31115106700002 в УДК у м. Полтава, код за ЄДРПОУ 34698804, банк одержувача: ГУДКУ у Полтавській області, місце знаходження, м. Полтава, МФО 831019 згідно бюджетної класифікації 21081100, символу 106) фінансові санкції в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) грн 00 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10 - денний строк з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 12 квітня 2010 року.

СуддяН.І. Слободянюк