Постанова № 8878918, 25.03.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2-а-12684/09 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Удовіченка С.О.,

при секретарі –Саченко Н.С.,

за участю:

представника позивача Рой С.В.

представника відповідача Міняйло Г.Ю., Москаленко І.О.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтаві справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Полтавський турбомеханічний завод»до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро визнання нечинними податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

13 січня 2009 року Відкрите акціонерне товариство «Полтавський турбомеханічний завод» (надалі по тексту – позивач)звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві (надалі по тексту – відповідач)про визнання нечинними податкового повідомлення - рішення № 0000552305/0 від 12.12.2008 та податкового повідомлення - рішення № 0000562305/0 від 12.12.2008, обґрунтовуючи заявлені вимоги неправильним визначенням податковим органом рівня звичайної ціни реалізованих заводом товарів згідно дилерського договору № 1 від 02.01.2003, що зумовило помилковий висновок згідно проведеної перевірки про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ та визначення позивачу податкового зобов’язання та відповідно нарахування штрафних санкцій.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, з підстав у ньому викладених, просив задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні, позовні вимоги не визнали, просили відмовити в їх задоволенні, посилаючись на обставини викладені в письмових запереченнях, зазначали, що в ході проведеної позапланової перевірки встановлено, що в перевіряємих періодах ціни на відважену готову продукцію пов’язаній особі ТОВ «Укртехносинтез»значно відрізняються від цін на аналогічну продукцію відвантажену покупцям на території України, у зв’язку із чим позивачем порушено пункту 4.1 статті 4 Закону України “Про податок на додану вартість” 03.04.1997, № 168/97-ВР, в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування: за жовтень 2007 року на суму -267219,00 грн; за січень 2008 року –72482,00 грн; за травень 2008 року –333420,00 грн;за вересень 20008 року –170904,00 грн; та занижено суми ПДВ, які підлягають нарахуванню до сплати у бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від’ємного значення попереднього звітного періоду за грудень 2007 року на 80076,00 грн та за січень 2008 року на 83159 грн. А тому вважають, оскаржувані податкові повідомлення –рішення такими, що прийняті із врахуванням вимог чинного законодавства.

Відповідно до частини 3 статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України, прокурор вступив у справу для захисту інтересів держави в особі Державної податкової інспекції у м. Полтаві, згідно листа № 05/1-935 вих. 09 від 28.07.2009, що наявний в матеріалах справи.

Прокурор в судове засідання не з’явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Згідно з частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача та заперечення представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з’ясувавши всі фактичні обставини в адміністративній справі, об’єктивно оцінивши надані суду докази, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство “Полтавський турбомеханічний завод” зареєстровано як юридична особа 19.02.1992 Виконавчим комітетом Полтавської міської ради, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 №083038, копія якого наявна в матеріалах справи, та внесено до Єдиного державного реєстру підприємство та організацій України (ЄДРПОУ) 08.05.2008, ідентифікаційний код 000110792, що підтверджується копією довідки із ЄДРПОУ № 101672, виданої Головним управління статисти у Полтавській області.

Також судом встановлено, що з 18.11.2008 по 01.12.2008 на підставі направлення від 18.11.2008 № 931 працівниками Державної податкової інспекції у м. Полтаві проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ «Полтавський турбомеханічний завод” «з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів та на рахунок платника у банку за жовтень 2007 року та січень, травень, вересень 2008 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалися в період з 01.09.2007 по 01.10.2007, з 01.12.2007 по 01.01.2008, 01.03.2008 по 01.04.2008 та 01.008.2008 по 01.09.2008».

За результатами перевірки складено акт від 02.12.2008 № 2424/23-2/00110792, у якому зафіксовані, зокрема, наступні порушення:

- пункту 4.1 статті 4 Закону України “Про податок на додану вартість” 03.04.1997, № 168/97-ВР, в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування:

- за жовтень 2007 року на суму -267219,00 грн;

- за січень 2008 року –72482,00 грн;

- за травень 2008 року –333420,00 грн;

- за вересень 20008 року –170904,00 грн;

та занижено суми ПДВ, які підлягають нарахуванню до сплати у бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від’ємного значення попереднього звітного періоду за грудень 2007 року на 80076,00 грн та за січень 2008 року на 83159 грн.

За результатами розгляду матеріалів перевірки (акт від 02.12.2008 № 2424/23-2/00110792) Державною податковою інспекцією у м. Полтаві прийняті:

- 12.12.2008 податкове повідомлення –рішення №0000552305/0 яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування ( у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість:

за жовтень 2007 року (декларація від 26.12.2006 вх. № 216139) на суму 267219,00 грн, з яких на момент перевірки відшкодовано 257898,11 грн; за січень 20008 року (декларація від 06.03.2008 вх. № 17515) на суму 72482,00 грн; за травень 2008 року (декларація від 20.06.2008 вх. № 160795) на суму 333420,00 грн;за вересень 20008 року (декларація від 20.10.2008 вх. № 217604) на суму 170904,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 128949,00 грн.

- 12.12.2008 податкове повідомлення –рішення №0000562305/0, яким визначено позивачу суму податкового зобов’язання за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів ( робіт та послуг) 3014010100»всього у розмірі 244852,50 грн, в тому числі за основним платежем - 163235,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 81617,50 грн.

Позивач не погодився із вказаними податковими повідомленнями - рішеннями та оскаржив їх до суду.

Оцінюючі правомірність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, при цьому перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Під час проведення перевірки податковим органом було встановлено наступні обставини, що зумовили зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та визначення позивачу податкового зобов'язання.

02.01.2003 між ВАТ Полтавський турбомеханічний завод” та ТОВ «Укртехносинтез»укладено дилерський договір № 1. Згідно пункту 5.1. вказаного договору відпускні ціни на продукцію ВАТ «ПТМЗ»при поставці її ТОВ «Укртехносинтез», форма розрахунків, порядок платежів та інші умови поставки продукції обумовлюються у договорі купівлі - продажу та доданих до нього специфікаціях. Термін дії договору до 31.12.2003.

Згідно зі договором купівлі - продажу № 2-12/6-2003 від 01.01.2003 укладеного між ВАТ Полтавський турбомеханічний завод” ( Продавець) та ТОВ «Укртехносинтез»(Покупець) - Продавець продає Покупцю продукцію виробничо-технічного призначення (Продукція), в асортименті, кількості, ціні і строком оплати, додатково обумовленими сторонами договору в специфікаціях, які є невід’ємною частиною договору ( пункт 1.1.Договору), орієнтована вартість даного договору 6000000,00 грн, в тому числі ПДВ 1 000000 грн.

Додатковою угодою № 2 від 30.12.2004 до договору купівлі –продажу від 01.01.2003 № 2-12/6-2003 продовжено термін дії договору до 31.12.2005, додатковою угодою від 01.01.2006 термін дії договору продовжено до 31.12.2007, а додатковою угодою від 28.12.2006 термін дії договору продовжено до 31.12.2008.

Контролюючий орган під час перевірки дійшов до висновку, що позивачем було реалізовано пов’язаній особі ТОВ «Укртехносинтез»продукцію у вересні,жовтні та грудні 2007 року, в січні, березні, травні,серпні та вересні 2008 року за ціною нижчою від звичайної ціни на аналогічну продукцію відвантажену іншим покупцям на території України, що призвело до заниження бази оподаткування, чим порушено пункт 4.1 статті 4 Закону України “Про податок на додану вартість”, що призвело до заниження податкових зобов’язань ( рядок 9 податкової декларації з ПДВ): у вересні 2007 року на суму ПДВ, що дорівнює 163588,73 грн; у жовтні 2007 року на суму ПДВ, що дорівнює 183585,0 грн; у грудні 2007 року на суму ПДВ, що дорівнює155886,81 грн; у січні 2008 року на суму ПДВ, що дорівнює 80709,39 грн; у березні 2008 року на суму ПДВ, що дорівнює 138942,78 грн; у травні 2008 року на суму ПДВ, що дорівнює 194476,73 грн; у серпні 2008 року на суму ПДВ, що дорівнює 22518,06 грн; у вересня 2008 року на суму ПДВ, що дорівнює 148386,44 грн. А заниження платником бази оподаткування вплинуло на розрахунок сум, що підлягають бюджетному відшкодуванню та привело до їх зменшення: за жовтень 2007 року на суму 267219,00 грн; за січень 2008 року на суму 72482,00 грн; за травень 2008 року на суму 333420,00 грн; за вересень 2008 року на суму 170904,00грн та завищення сум ПДВ,які підлягають нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду з урахуванням залишку від’ємного значення попереднього звітного періоду за грудень 2007 року на 80076,00 грн та за січень 20008 року на 83159,00 грн.

Проте, суд не погоджується із названими доводами Державної податкової інспекції у м. Полтаві з урахуванням наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Укртехносинтез»є засновником ВАТ «Полтавський турбомеханічний завод»з часткою у статутному фонді 94,424 %.

Відповідно до пункту 1.26 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”від 28.12.1994, № 334/94-ВР, пов'язана особа - особа, що відповідає будь-якій з наведених нижче ознак:

- юридична особа, яка здійснює контроль над платником податку, або контролюється таким платником податку, або перебуває під спільним контролем з таким платником податку;

- фізична особа або члени сім'ї фізичної особи, які здійснюють контроль над платником податку. Членами сім'ї фізичної особи вважаються її чоловік або дружина, прямі родичі (діти або батьки) як фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, а також чоловік або дружина будь-якого прямого родича фізичної особи або її чоловіка (дружини);

- посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення правових відносин, а також члени її сім'ї.

Під здійсненням контролю слід розуміти володіння безпосередньо або через більшу кількість пов'язаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою (паєм, пакетом акцій) статутного фонду платника податку або управління найбільшою кількістю голосів у керівному органі такого платника податку або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), не меншою 20 відсотків від статутного фонду платника податку.

Для фізичної особи загальна сума володіння часткою статутного фонду платника податку (голосів у керівному органі) визначається як загальна сума корпоративних прав, що належить такій фізичній особі, членам сім'ї такої фізичної особи та юридичним особам, які контролюються такою фізичною особою або членами її сім'ї.

Пункт 7.4 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачає оподаткування операцій саме із пов'язаними особами.

Згідно із підпунктом 7.4.2 пункт 7.4 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" витрати, понесені платником податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у пов'язаної особи визначаються виходячи із договірних цін, але не більших за звичайні ціни, що діяли на дату такого придбання.

Відповідно до пункту 1.20 статті 1 названого Закону звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

А підпунктом 1.20.8 пункту 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", встановлено, що обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Виходячи з підпункту 1.20.2 пункту 1.20 цього ж Закону, для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) також може використовуватися інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах.

Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме із додатку № 1 до акту перевірки при визначенні звичайної ціни на відвантажену продукцію протягом вересня, жовтня та грудня 2007 року, січня ,березня, травня,серпня та вересня 2008 року Державна податкова інспекція у м. Полтаві провела порівняння ціни реалізації за дилерським договором від 02.01.2003 № 1 укладеним між позивачем та ТОВ «Укртехносинтез»та договорами купівлі-продажу з іншими контрагентами.

Однак, вказаній у порівняльній таблиці дані не містять відомостей щодо співставності умов продажу (якості проданого товару, його об'ємів, строків і умов поставки, проведення платежів), а лише порівняння ціни реалізації, встановленої для офіційного дилера, та ціни реалізації на аналогічну продукцію, придбану іншими покупцями на умовах договорів купівлі-продажу, що носять разовий характер.

В даному випадку пов'язана особа ТОВ «Укртехносинтез»є офіційним та єдиним дилером ВАТ «Полтавський турбомеханічний завод»згідно дилерського договору № 1 від 02.01.2003.

При цьому суд зауважує, на підприємстві позивача діяло (в тому числі у спірному періоді,що перевірявся) Положення про порядок застосування системи знижок покупцям, затвердженого наказом по підприємству № 19/"Е" від 20.12.2004 Відповідно до пункту 2.1 зазначеного Положення позивач мав право надавати знижку на відвантажену продукцію покупцям, відповідно обсягів відвантаженої продукції: 42500 грн –до 10%,680000 грн – до 20%,1260000 грн –до 25 %, 2000000 грн –до 30 %, більше ніж 3000 000 грн –до 40%.

           Однак, у вищезазначеній порівняльній таблиці, також не враховані можливо надані знижки іншим контрагентам враховуючі обсяги поставки.

          Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про помилковість співставлення умов дилерського договору ТОВ «Укртехносинтез»з умовами інших договорів купівлі-продажу продукції, оскільки ТОВ «Укртехносинтез», як єдиний дилер, мав найбільші обсяги реалізації продукції в порівнянні з іншими існуючими у підприємства покупцями та, відповідно, мав більші знижки щодо відпускної ціни продукції позивача.

Тому порівняння ціни реалізації, встановленої для офіційного дилера, та ціни реалізації, аналогічну продукцію, придбану іншими покупцями на умовах договорів купівлі-продажу, що носять разовий характер, є помилковим, оскільки умови вказаних договорів не є співставними розумінні підпункту 1.20.2 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно із пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України та статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Беручи до уваги, що згідно із частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факти заниження позивачем податкових зобов’язань ( рядок 9 податкової декларації з ПДВ): у вересні 2007 року на суму ПДВ, що дорівнює 163588,73 грн; у жовтні 2007 року на суму ПДВ, що дорівнює 183585,0 грн; у грудні 2007 року на суму ПДВ, що дорівнює155886,81 грн; у січні 2008 року на суму ПДВ, що дорівнює 80709,39 грн; у березні 2008 року на суму ПДВ, що дорівнює 138942,78 грн; у травні 2008 року на суму ПДВ, що дорівнює 194476,73 грн; у серпні 2008 року на суму ПДВ, що дорівнює 22518,06 грн; у вересня 2008 року на суму ПДВ, що дорівнює 148386,44 грн., що в свою чергу виключає висновки відповідача про зменшення бюджетного відшкодування: за жовтень 2007 року на суму 267219,00 грн; за січень 2008 року на суму 72482,00 грн; за травень 2008 року на суму 333420,00грн; за вересень 2008 року на суму 170904,00 грн та про завищення сум ПДВ, які підлягають нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду з урахуванням залишку від’ємного значення попереднього звітного періоду за грудень 2007 року на 80076,00 грн та за січень 20008 року на 83159,00 грн.

За таких обставин, відповідно, донарахування позивачу податкового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів ( робіт та послуг) 3014010100»всього у розмірі 163235,00 грн, є необґрунтованим, а застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до підпункту 17.1.3. пункт 17.1. статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в розмірі 81617,50 грн - безпідставним, а отже і зменшення суму бюджетного відшкодування ( у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість:за жовтень 2007 року на суму 267219,00 грн, за січень 20008 року на суму 72482,00 грн; за травень 2008 року на суму 333420,00 грн, за вересень 20008 року на суму 170904,00 грн є необґрунтованим, а застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до підпункту 17.1.3. пункт 17.1. статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в розмірі 128949,00 грн - безпідставним.

Зважаючи на те, що податкові повідомлення - рішення є правовими актами індивідуальної дії, то згідно із частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі їх неправомірності, визнаються судом протиправними і скасовуються. У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне згідно із частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог Відкритого акціонерного товариства “Полтавський турбомеханічний завод” про визнання нечинними податкових повідомлень –рішень та визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення –рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві № 0000552305/0 від 12.12.2008, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення –рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві № 0000562305/0 від 12.12.2008, що прийняті необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України.

Отже, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-167 Кодексу адміністративного судочинства України,суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Полтавський турбомеханічний завод» до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві № 0000552305/0 від 12.12.2008, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві № 0000562305/0 від 12.12.2008.

Стягнути Державного бюджету на користь Відкритого акціонерного товариства «Полтавський турбомеханічний завод» витрати зі сплати судового збору в сумі 3 (три) грн 40 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанову в повному обсязі складено 30 березня 2010 року.

          Суддя                                                                                С.О. Удовіченко