Рішення № 88784444, 14.04.2020, Бериславський районний суд Херсонської області

Справа №647/3213/19

Провадження № 2/647/95/2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2020 року Бериславський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Волошина Р.Р.,

за участю секретаря Татаровської І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Бериславі в прядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житлом та виселення,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2019 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що 25.06.2008 року між АКБ «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є акціонерне товариство «Укрсоцбанк») та ОСОБА_2 укладено Іпотечний договір MRTG-000000013424/S, надалі за текстом - Іпотечний договір, відповідно до якого остання передала Кредитору в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру,що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно зі ст.37,38 Закону України «Про іпотеку» за AT «Укрсоцбанк» оформлено право власності на зазначену квартиру. Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з 10.06.2019 року AT «Укрсоцбанк» є власником вказаної квартири. Внаслідок реорганізації шляхом приєднання AT «Укрсоцбанк» правонаступником усього майна, майнових прав та обов`язків є AT «Альфа-Банк». Таким чином, позивач з 15.10.2019 року є законним власником спірного нерухомого майна. Згідно довідки Козацької селищної ради від 02.10.2019 pоку за адресою спірної квартири зареєстрований ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який у добровільному порядку не задовольнив вимогу позивача про виселення та зняття з реєстраційного обліку, тому позивач вимушений звернутися з даним позовом до суду.

З урахуванням уточнених позовних вимог просив: 1) визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_2 ; 2) зняти ОСОБА_1 з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_2 ) виселити ОСОБА_1 в примусовому порядку з квартири за адресою: АДРЕСА_2 ) стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 5763 гривні.

02.12.2019 року ухвалою Бериславського районного суду Херсонської області відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Бериславського районного суду Херсонської області від 24 лютого 2020 року прийнято до розгляду уточнену позовну заяву позивача.

В судове засідання представник позивача не з`явився, згідно наданої заяви просив розглянути справу за його відсутності, на позовних вимогах наполягав, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не надав. Враховуючи письмову згоду представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено:

25 червня 2008 року між АКБ «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є акціонерне товариство «Укрсоцбанк») та ОСОБА_2 укладено Іпотечний договір MRTG-000000013424/S, відповідно до якого остання передала Кредитору в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8-10).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14 червня 2019 року за № 170469856, власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (а.с. 11).

Внаслідок реорганізації шляхом приєднання AT «Укрсоцбанк» правонаступником усього майна, майнових прав та обов`язків є AT «Альфа-Банк». Правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків AT «Укрсоцбанк» виникає у AT «Альфа-Банк» з дати затвердження Передавального акту загальними зборами акціонерів AT «Альфа-Банк» та рішенням єдиного акціонера AT «Укрсоцбанк», а саме з 15 жовтня 2019 року (а.с.18-21).

З довідки виконавчого комітету Козацької селищної ради №1841 від 02.10.2019 року вбачаться, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7).

На адресу відповідача ОСОБА_1 було направлено повідомлення з вимогою про звільнення квартири за адресою: АДРЕСА_1 із одночасним зняттям з реєстраційного обліку (а.с.4,5,6).

Статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно із частиною першою статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною першою статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Тлумачення статті 391 ЦК України свідчить, що негаторний позов застосовується для захисту права власності від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння, коли право власності може бути порушено без безпосереднього вилучення майна у власника. У постанові Верховного Суду України від 27 травня 2015 року у справі № 6-92цс15 зроблено висновок, що положення статті 391 ЦК України підлягають застосуванню лише в тих випадках, коли між сторонами не існує договірних відносин і майно перебуває у користуванні відповідача не на підставі укладеного з позивачем договору.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

Крім того, Верховний Суд України у Постанові від 15 травня 2017 року, справа № 734/387/15-ц, зауважив, що право користування житловим приміщенням може виникати та існувати лише в членів сім`ї власника житлового приміщення; право відповідача на користування чужим майном (спірною квартирою) підлягає припиненню на вимогу власника цього майна відповідно до положень ч. 2 ст. 406 ЦК України.

Крім того, згідно Постанови Верховного Суду від 25 липня 2018 року по Справі № 638/13030/13-ц, колегією суддів зроблено наступні висновки: У справі, яка є предметом перегляду, врахувавши, що припинення права користування житлом у колишнього власника, тягне за собою втрату його членами сім`ї права користування житлом, місцевий суд дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для виселення відповідачів. Право користування житлом для членів сім`ї власника може виникати та існувати лише за умови, якщо особа, членами сім`ї якої вони є, сама володіє правом власності на житло.

Як вбачається з матеріалів справи, предмет спору становлять вимоги позивача про виселення та позбавлення права користування житловим приміщенням, а саме: квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , вказуючи на те, що відповідач, не маючи договірних відносин із позивачем як власником квартири щодо права користування квартирою, зареєстрований за адресою спірної квартири, не несе тягар утримання житла та порушує право позивача як власника спірного нерухомого майна на реалізацію ним права користування та розпорядження належним на праві власності майном.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, керуючись положеннями діючого цивільного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення вимоги позивача в частині позбавлення відповідача права користування житловим приміщенням, а саме квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , та виселення із зазначеного житла, оскільки судом встановлено, що відповідач не являється власником квартири, яка належить на праві власності позивачу, між сторонами відсутній договір щодо права та порядку користування відповідачем спірною квартирою, що, відповідно, порушує право власності позивача, який має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном та вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб, будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним.

При цьому судом урахована Правова позиція Верховного Суду України, висловлена у Постанові від 16 листопада 2016 року, Справа № 6-709цс16, відповідно до якої визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

За таких обставин, коли права власника порушені, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, суд приходить до висновку, що позивач правомірно вимагає усунення будь-яких порушень його прав, в даному випадку шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та виселення.

В той же час, суд вважає необґрунтованою позовну вимогу позивача пред`явлену до відповідача про примусове зняття його з реєстраційного обліку, оскільки таку вимогу може бути пред`явлено лише до органу реєстрації у разі відмови останнього у вчиненні таких дій за наявності передбачених ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» підстав, в тому числі за наявності рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення особи права користування житловим приміщенням.

Таким чином, відсутні підстави для задоволення вимоги позивача про примусове зняття з реєстраційного обліку відповідача, з огляду на відсутність з боку відповідача порушень прав позивача в цій частині спору.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

В порядку статті 141 ЦПК України, ураховуючи часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір у розмірі 3842 гривні.

Керуючись ст.ст. 81, 141, 89, 263-265, 280 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов акціонерного товариства «Альфа-Банк» - задовольнити частково.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Зміївка Бериславського району Херсонської області, позбавити права користування квартирою АДРЕСА_2 .

Виселити ОСОБА_1 в примусовому порядку з квартири АДРЕСА_2 .

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Альфа-Банк» 3842 гривні в рахунок відшкодування судових витрат по спплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених вимог.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Херсонського апеляційного суду через Бериславський районний суд Херсонської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Р.Р.Волошин