Рішення № 88768355, 15.04.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

15 квітня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/873/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

25 лютого 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі – відповідач), в якому позивач з урахуванням уточненої позовної заяви від 24 лютого 2020 року б/н (арк. спр. 37-43) просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 27 грудня 2019 року за № 19442/03-01 про відмову включити до страхового стажу період навчання на підготовчому відділенні Дніпропетровського інституту інженерів залізничного транспорту імені М.І Калініна з 10 грудня 1975 року по 29 липня 1976 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області на підставі пункту 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2007 року за № 3-1, здійснити заходи з підготовки до проведення перерахунку пенсії шляхом подання у десятиденний строк до Луганського обласного військового комісаріату нових списків (за затвердженою Пенсійним фондом України формою) з прізвищем позивача з метою врахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання на підготовчому відділенні Дніпропетровського інституту інженерів залізничного транспорту імені М.І Калініна з 10 грудня 1975 року по 29 липня 1976 року для перерахунку пенсії з 53 % до 54 % від грошового забезпечення;

- на підставі рішення суду зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області витребувати у Луганського обласного військового комісаріату нову довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії з 53 % до 54 % від грошового забезпечення;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області на підставі витребуваної та отриманої довідки з Луганського обласного військового комісаріату провести перерахунок пенсії з 53 % до 54 % від грошового забезпечення і виплачувати в подальшому пенсію у розмірі 54 % грошового забезпечення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивач є пенсіонером за вислугу років та перебуває на пенсійному обліку у відповідача.

Відповідно до пункту “б” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших категорій осіб” пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення.

Загальний трудовий стаж позивача складає 29 років 00 місяців 19 днів та позивач має право отримувати пенсію у розмірі 54 % грошового забезпечення, тоді як позивачу виплачується пенсія у розмірі 53 % без включення до страхового стажу періоду навчання на підготовчому відділенні інституту.

Позивач, з посиланням на правовий висновок, який міститься в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 17 листопада 2016 року по справі № К/800/23674/15, вважає, що період навчання на підготовчому відділенні Дніпропетровського інституту інженерів залізничного транспорту імені М.І. Калініна з 10 грудня 1975 року по 29 липня 1976 року має бути зарахований до страхового стажу, оскільки позивач як слухач підготовчого відділення з точки зору правового статусу був повністю прирівняний у правах до студентів вищого навчального закладу, в тому числі і в частині включення часу навчання до страхового стажу.

Згідно з статтею 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших категорій осіб” перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону проводиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонером на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок проводиться за минулий час, але не більше як за 12 місяців з дня подання додаткових документів.

У випадку позивача додатковим документом є архівна довідка про навчання на підготовчому відділенні інституту.

У зв`язку з відмовою відповідача проводити перерахунок пенсії позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року у справі № 360/1675/19 суд серед іншого позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, Луганського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнив частково:

- визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо відмови ОСОБА_1 листом від 18 березня 2019 року № 3988/03-01 в перерахунку його пенсії у зв`язку з включенням до страхового стажу періоду навчання на підготовчому відділенні Дніпропетровського інституту інженерів залізничного транспорту імені М.І. Калініна з 10 грудня 1975 року по 29 липня 1976 року;

- зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області включити до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання на підготовчому відділенні Дніпропетровського інституту інженерів залізничного транспорту імені М.І. Калініна з 10 грудня 1975 року по 29 липня 1976 року, у зв`язку з чим повторно розглянути та прийняти рішення за його зверненням щодо перерахунку пенсії у зв`язку з включенням до страхового стажу вказаного періоду;

- в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року у справі № 360/1675/19 рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року № 360/1675/19 скасовано в частині задоволених позовних вимог та прийнято нове рішення в цій частині, яким:

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 25 лютого 2019 року про перерахунок пенсії та прийняти рішення відповідно до вимог Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”;

- в іншій частині рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року № 360/1675/19 залишено без змін.

На виконання рішення суду відповідачем розглянуто заяву позивача та прийнято рішення від 26 грудня 2019 року б/н, яким позивачу відмовлено в проведенні перерахунку пенсії.

З посиланням на положення статей 3, 6, 8, 17, 19, 21, 22, 24, 46, 55, 56, 58, 68, 92 Конституції України, статті 48 Кодексу законів про працю України, статей 1, 43, 51, 55, 63, 65 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших категорій осіб”, статті 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, Положення про підготовче відділення при вищому навчальному закладі, затвердженого наказами Міністерства вищої та середньої освіти СРСР від 26 вересня 1969 року № 712, від 17 травня 1971 року № 394, від 31 травня 1974 року № 468, від 14 липня 1987 року № 504, Положення про порядок визначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року № 590, Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших категорій осіб”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402, позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскаржуване рішення та просить позовні вимоги задовольнити.

Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) 01 квітня 2020 року за вхідним реєстраційним № 12845/2020 подало відзив на позовну заяву від 31 березня 2020 року № 1200-0107-8/6316 (арк. спр. 75-76).

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що зі змісту викладених позивачем вимог відповідачем встановлено, що позивач оскаржує правомірність розрахунку його страхового стажу, оскільки цей показник впливає на розрахунок розміру пенсії.

Так, згідно з пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсія за вислугу років призначається в таких розмірах: за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення. Кількісний показник страхового стажу визначається фактично на час призначення пенсії і в подальшому не потребує коригування. Тобто це сталий показник протягом всього періоду виплати пенсії.

Наявна в головному управлінні інформація свідчить, що орієнтовно позивач вийшов на пенсію з березня 1998 року. Чітко визначитись з цією датою неможливо, оскільки паперова пенсійна справа позивача залишилась за старою адресою головного управління в м. Луганську. На сьогоднішній день виплати проводяться за даними електронної бази.

Функції з призначення та виплати пенсій за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передано Пенсійному фонду України з 01 січня 2007 року відповідно до статті 99 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2006 року № 1522 «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян».

За таких обставин, станом на 01 січня 2007 року позивач вже був пенсіонером і був прийнятий на облік до Пенсійного фонду України як особа, якій пенсію призначено іншим державним органом. З часу призначення позивачу пенсії минуло близько 12 років. Чи досліджувалось протягом всього цього часу питання перегляду кількісного показника страхового стажу, у тому числі включення до нього періоду з 10 грудня 1975 року по 29 липня 1976 року, невідомо.

Щодо правомірності включення до страхового стажу періоду навчання на підготовчому відділенні інституту відповідач зазначив таке.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (до 01 січня 2004 року), зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше. Згідно з пунктом «д» статті 56 Закону «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи, що дає право на пенсію зараховується час навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

Згідно з Положенням про підготовче відділення при вищому навчальному закладі, підготовчі відділення, як і підготовчі курси, створюються для загальноосвітньої підготовки для вступу до вищого навчального закладу, навчання в яких дає право вступу до цих навчальних закладів без вступних іспитів. Навчання на підготовчих відділеннях (курсах) є додатковою послугою навчального закладу, метою якої є підготовка до вступу до учбового закладу. Оскільки після навчання на підготовчих відділеннях (курсах) особа не здобуває певних освітньо та освітньо-кваліфікаційного рівнів, не видається державний документ про освіту (кваліфікацію), до стажу роботи зараховується лише період з дня зарахування студентом 1-го курсу вищого навчального закладу до закінчення чи відрахування.

До того ж, в наданій копії трудової книжки запис про період перебування слухачем на підготовчому відділенні у 1975-1976 роках не засвідчений печаткою, що не відповідає вимогам щодо порядку заповнення трудової книжки, та за відсутності інших підтверджуючих документів щодо цього періоду (довідки з навчального закладу або архіву, витягу з наказу про перебування на курсах тощо) не може бути прийнятий до розгляду під час обчислення загального страхового стансу.

Також відповідач зазначив, що позивачем обрано неправильний спосіб захисту прав.

Враховуючи існуючу на сьогодні процедуру призначення пенсій за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» органи Пенсійного фонду України самостійно страховий стаж майбутнього пенсіонера не розраховують, це є компетенцією уповноваженого структурного підрозділу, що закріплено у пунктах 1, 12, 13 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1.

Дані про стаж майбутнього пенсіонера зазначаються у поданні про призначення пенсії, яке подається цим підрозділом. Зразок подання є Додатком № 2 до подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1.

За таких обставин, якщо пенсіонер не погоджується з кількісним показником страхового стажу, необхідно ініціювати перегляд цього питання перед уповноваженим структурним підрозділом. Органи Пенсійного фонду України, як зазначено вище, не уповноважені самостійно коригувати страховий стаж пенсіонера.

Щодо вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області подати списки до Луганського обласного військового комісаріату відповідач зазначив таке.

Порядок подання таких списків до органів Міноборони, МВС та інших, підстави для їх подання регламентовано Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45.

Цим документом, зокрема, визначено, що мета подачі списків до уповноважених органів - це підготовка довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби. В цих довідках інформація про страховий стаж не зазначається, що підтверджується змістом форми довідок про розмір грошового забезпечення, що міститься у Додатках до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45.

За таких обставин, зміст вимог, викладений у пунктах 3, 4 позову, свідчить про неправильно обраний спосіб захисту позивачем свого права.

Окрім цього відповідач зазначив, що позивач неправильно вказує номер оскаржуваного рішення та дату його винесення. Так, правильною датою винесення рішення є 26 грудня 2019 року, а не 27 грудня 2019 року як зазначає позивач.

З урахуванням викладеного, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою від 02 березня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху (арк. спр. 32-33).

Ухвалою від 16 березня 2020 року про відкриття провадження в адміністративній справі судом ухвалено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (арк. спр. 48-50).

Ухвалою від 03 квітня 2020 року відповідь на відзив ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії повернуто позивачу без розгляду (арк. спр. 84-85).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області як отримувач пенсії за вислугу років по лінії Міністерства оборони України, про що свідчать пенсійне посвідчення від 04 жовтня 2011 року № 1938847476, видане Пенсійним фондом України, та матеріали пенсійної справи № ФЕ52873 - Міноборони (арк. спр. 17, 56-73а).

27 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області з заявою від 25 лютого 2019 року про включення до страхового стажу періоду навчання на підготовчому відділенні Дніпропетровського інституту інженерів залізничного транспорту імені М.І. Калініна з 10 грудня 1975 року по 29 липня 1976 року та просив відповідача: включити його до списку осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії відповідно до пункту 24 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45; направити список осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії до Луганського обласного військового комісаріату та після отримання довідок провести перерахунок раніше встановленої пенсії. За розрахунком позивача його загальний трудовий стаж складає 29 років 0 місяців 19 днів, а отже він має право отримувати пенсію у розмірі 54 % грошового забезпечення, а не 53 % як зараз (арк. спр. 69-70).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року у справі № 360/1675/19 суд серед іншого позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, Луганського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнив частково (арк. спр. 21-25):

- визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо відмови ОСОБА_1 листом від 18 березня 2019 року № 3988/03-01 в перерахунку його пенсії у зв`язку з включенням до страхового стажу періоду навчання на підготовчому відділенні Дніпропетровського інституту інженерів залізничного транспорту імені М.І. Калініна з 10 грудня 1975 року по 29 липня 1976 року;

- зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області включити до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання на підготовчому відділенні Дніпропетровського інституту інженерів залізничного транспорту імені М.І. Калініна з 10 грудня 1975 року по 29 липня 1976 року, у зв`язку з чим повторно розглянути та прийняти рішення за його зверненням щодо перерахунку пенсії у зв`язку з включенням до страхового стажу вказаного періоду;

- в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року у справі № 360/1675/19 рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року № 360/1675/19 скасовано в частині задоволених позовних вимог та прийнято нове рішення в цій частині (арк. спр. 26-29), яким:

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 25 лютого 2019 року про перерахунок пенсії та прийняти рішення відповідно до вимог Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”;

- в іншій частині рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року № 360/1675/19 залишено без змін.

На виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року у справі № 360/1675/19 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області 26 грудня 2019 року прийнято рішення без номеру, яким ОСОБА_1 відмовлено в проведенні перерахунку пенсії (арк. спр. 10, 68).

Відповідач відмовив позивачу у перерахунку пенсії з посиланням на положення пунктів 1, 12, 13 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, та у зв`язку з невідповідністю заяви про перерахунок пенсії вимогам додатку № 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1.

Відповідно до записів у трудовій книжці від 18 червня 1971 року без номеру (арк. спр. 13-15, 59-61, 72 зв.-73а) у межах спірних правовідносин ОСОБА_1 :

21 січня 1975 року прийнятий електрозварювальником 3 розряду поточного відцепного ремонту у Вагонне депо Нижньоднепровськ-Вузол Придніпровської залізничної дороги;

13 лютого 1975 року переведений до цеху ремонту обладнання газоелектрозварювальником 3 розряду;

01 лютого 1976 року звільнений з Вагонного депо Нижньоднепровськ-Вузол Придніпровської залізничної дороги за власним бажанням у зв`язку з зарахуванням до вищого спеціального навчального закладу;

10 грудня 1975 року зарахований слухачем підготовчого відділення Дніпровського інституту інженерів залізничного транспорту ім. М.І. Калініна.

Архівною довідкою Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна від 15 травня 2018 року № О/31 підтверджено, що ОСОБА_1 з 10 грудня 1975 року (наказ від 10 грудня 1975 року № 490/ст) по 29 липня 1976 року (наказ від 29 липня 1976 року № 333/ст) навчався на підготовчому відділенні Дніпровського інституту інженерів залізничного транспорту ім. М.І. Калініна за денною формою навчання (арк. спр. 8).

Згідно з записами в дипломі серії ЖВ № 994439 від 22 червня 1981 року ОСОБА_1 у 1976 році вступив до Дніпровського інституту інженерів залізничного транспорту ім. М.І. Калініна та у 1981 році закінчив повний курс за спеціальністю вагонобудування та вагонне господарство (арк. спр. 63).

Спірним у цій справі є незарахування відповідачем до загального трудового стажу позивача періоду з 10 грудня 1975 року по 29 липня 1976 року слухачем підготовчого відділення Дніпровського інституту інженерів залізничного транспорту ім. М.І. Калініна.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі – Закон № 2262-ХІІ) (в редакції, чинній на час звернення позивача за перерахунком пенсії).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі і на службі в органах внутрішніх справ мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Відповідно до положень частини першої статті 13 Закону № 2262 (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт “а” статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; тим же особам, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт “б” статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).

Згідно з частиною першою статті 51 Закону № 2262 (в редакції, чинній на час звернення позивача за перерахунком пенсії) при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім`ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком (частини друга, третя статті 51 Закону № 2262 (в редакції, чинній на звернення позивача за перерахунком пенсії).

Абзацом тридцять шостим статті 1 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон № 1058-IV) визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (абзац перший частини першої статті 24 Закону № 1058-IV).

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з абзацом першим частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац дев`ятий частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).

У законодавстві, що діяло раніше (до 1 січня 2004 року), зокрема, в Законі України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII), йдеться про стаж роботи, що дає право на призначення трудових пенсій (загальний трудовий стаж).

Зміст поняття «загальний трудовий стаж» є ширшим, ніж поняття «страховий стаж», оскільки до першого включаються також періоди суспільно корисної діяльності, коли особа не підлягала загальнообов`язковому соціальному страхуванню.

Пунктом “д” частини третьої статті 56 Закону № 1788-XII передбачено, що до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує трудовий стаж є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними документами.

Час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання (абзац перший пункту 8 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637).

На час навчання позивача порядок визначення трудового стажу, який давав право на пенсію за віком, регулювався постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року № 590 «Про затвердження положення про порядок призначення та виплати державних пенсій» (далі – Порядок № 590).

Згідно з підпунктом «і» частини першої пункту 109 Порядку № 590 крім роботи в якості робітника або службовця в загальний стаж роботи зараховується також навчання у вищих навчальних закладах, середніх спеціальних навчальних закладах (технікумах, педагогічних і медичних училищах і таке інше), партійних школах, совпартшколах, школах профруху, на рабфаках; перебування в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Частиною другою пункту 109 Порядку № 590 передбачено, що при призначенні пенсій по старості періоди, вказані у підпункті «і», зараховуються до стажу за умови, якщо цим періодам передувала робота в якості робітника чи службовця, або служба у складі Збройних сил СРСР, або інша служба, вказана в підпункті «к».

Підготовчі відділення при вищих навчальних закладах були створені у відповідності до Постанови ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР від 20 серпня 1969 року № 681 «Про організацію підготовчих відділень при вищих навчальних закладах» та Постанови ЦК КПУ та Ради Міністрів УРСР від 08 жовтня 1969 року № 573.

Цими нормативно-правовими актами передбачалося, що: 1) «при організації підготовчих відділень передбачається проведення учбових занять по денній, вечірній та заочній формах навчання...; створення відділень при наявності не менше 100 слухачів, які навчаються з відривом і без відриву від виробництва; строк навчання з відривом від виробництва - 8 місяців, без відриву від виробництва - 10 місяців» (п. 2 зазначених нормативних актів); 2) «на підготовчі відділення приймаються особи з закінченою середньою освітою з числа передових робітників, колгоспників і демобілізованих з рядів Збройних Сил СРСР. Молоді робітники і колгоспники, які вступають на підготовчі відділення, повинні мати стаж практичної роботи (не менше одного року). Відбір і направлення молоді на ці відділення здійснюються безпосередньо керівниками промислових підприємств, установ, організацій транспорту і зв`язку, радгоспів, колгоспів, командуванням військових частин за рекомендацією партійних, комсомольських і профспілкових організацій» (п. 3 зазначених нормативних актів). 3) «слухачам підготовчих відділень, зарахованим на навчання з відривом від виробництва, виплачується, стипендія в розмірі, встановленому для студентів І курсів вищих учбових закладів (п. 5 та 10 відповідно), при яких організовані підготовчі відділення, у відповідності з Постановою Ради Міністрів СРСР від 09 липня 1963 року № 774 та розпорядження Ради Міністрів УРСР від 27 липня 1963 року № 1114».

Під час навчання позивача діяли норми Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20 червня 1974 року № 162, пункт 2.15 якої передбачав, що студентам, особам, які навчаються, аспірантам та клінічним ординаторам, що мають трудові книжки, учбовий заклад (науковий заклад) вносить запис про час навчання на денних відділеннях (в тому числі підготовчих) вищих і середніх спеціальних учбових закладах, в партійних школах і школах профруху. Підставою для таких записів є накази учбового закладу (науковий заклад) про зарахування або відрахування студента, особи, яка навчається, аспіранта, клінічного ординатора.

Згідно із Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 та зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110 (далі – Інструкція № 58), до трудових книжок за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів, зокрема, запис про час навчання у вищих навчальних закладах.

Для студентів, слухачів курсів, учнів, аспірантів та клінічних ординаторів, які мають трудові книжки, навчальний заклад (наукова установа) вносить записи про час навчання на денних відділеннях (у тому числі підготовчих) вищих навчальних закладів. Підставою для таких записів є накази навчального закладу (наукової установи) про зарахування на навчання та про відрахування з числа студентів, учнів, аспірантів, клінічних ординаторів (пункт 2.16 Інструкції № 58).

Статтею 45 Закону СРСР від 19 липня 1973 року N 4536-VIII «Про затвердження Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про народну освіту» було передбачено, що вища освіта здійснюється в університетах, інститутах, академіях, заводах втузах та інших навчальних закладах, віднесених у встановленому порядку до вищих навчальних закладів. Підготовка фахівців у вищих навчальних закладах здійснюється за денною, вечірньою та заочною формами навчання.

Відповідно до Положення про підготовче відділення при вищому навчальному закладі, затвердженого наказом міністра вищої та середньої спеціальної освіти СРСР від 29 вересня 1969 року № 712 (із змінами і доповненнями), підготовчі відділення, як і підготовчі курси, створюються для загальноосвітньої підготовки молоді до вступу до вищого навчального закладу.

Статтею 53 Закону України від 17 січня 2002 року № 2984-ІІІ «Про вищу освіту» (який діяв до 06 вересня 2014 року) встановлено, що особами, які навчаються у вищих навчальних закладах, є студенти (слухачі), курсанти, екстерни, асистенти-стажисти, інтерни, клінічні ординатори, здобувачі, аспіранти (ад`юнкти) та докторанти. Студент (слухач) - особа, яка в установленому порядку зарахована до вищого навчального закладу і навчається за денною (очною), вечірньою або заочною, дистанційною формами навчання з метою здобуття певних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів.

Пунктом 1 частини першої статті 61 Закону України від 1 липня 2014 року № 1556-VII «Про вищу освіту» (який діє з 06 вересня 2014 року) визначено, що особами, які навчаються у закладах вищої освіти, є здобувачі вищої освіти.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 61 Закону України від 1 липня 2014 року № 1556-VII «Про вищу освіту» здобувачами вищої освіти є студент - особа, зарахована до закладу вищої освіти з метою здобуття вищої освіти ступеня молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра.

Згідно з пунктом 3.12.3.5 Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 02 червня 1993 року № 161 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 листопада 1993 року за № 173 (яке діяло до 26 грудня 2014 року), студенту, який захистив дипломний проект (роботу), склав державні екзамени відповідно до вимог освітньо-професійної програми підготовки, рішенням державної комісії присвоюється відповідно освітній рівень (кваліфікація) та видається державний документ про освіту (кваліфікацію).

Із змісту наведених норм вбачається, що навчанням у вищому навчальному закладі є період з дня зарахування особи до вищого навчального закладу на денну, вечірню або заочну форму навчання до дня її відрахування у зв`язку із завершенням навчання та отриманням відповідного документа про вищу освіту державного зразка.

З вищевикладеного слідує, що підготовчі курси (підготовчі відділення) при вищому навчальному закладі не є рівноцінними самим вищим навчальним закладам, перелік яких наведено в статті 45 Закону СРСР від 19 липня 1973 року № 4536-VIII «Про затвердження Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про народну освіту», статті 25 Закону України від 17 січня 2002 року № 2984-ІІІ «Про вищу освіту» (який діяв до 06 вересня 2014 року) та статті 28 Закону України від 1 липня 2014 року № 1556-VII «Про вищу освіту», а навчання на підготовчому відділенні (курсах) не є складовою навчання у вищому навчальному закладі, оскільки у випадку, якщо особа не вступить до останнього з будь-якої причини (відмова від вступу, нездача іспитів тощо), період навчання на підготовчих курсах (відділеннях) не можна вважати здобуттям вищої освіти.

Запис у трудовій книжці про зарахування слухачем підготовчого відділення, так само як і запис про період навчання на підготовчому відділенні та факт отримання державної стипендії не є підставою для зарахування цього періоду до страхового стажу.

Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Правову позицію щодо незарахування до страхового стажу періоду навчання на підготовчому відділенні при вищому навчальному закладі висловлено Верховним Судом в постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 456/2503/16-а (№ рішення в ЄДРСР 87758573).

Посилання позивача на правовий висновок, який міститься в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 17 листопада 2016 року по справі № К/800/23674/15, суд відхиляє як безпідставні та необґрунтовані, оскільки, по перше, зазначена правова позиція не є релевантною до даних правовідносин, а по-друге, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує виключно висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон), крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, та постанови Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2006 року № 1522 “Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян” врегульовано Порядком № 3-1.

Так, пунктом 1 Порядку № 3-1 (в редакції, чинній на час звернення позивача за перерахунком пенсії) встановлено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи). Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).

Відповідно до абзацу першого пункту 4 Порядку № 3-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем його проживання.

Абзацом першим пункту 6 Порядку № 3-1 визначено, що днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу, що призначає пенсії, письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дати їх відправлення.

У разі, якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, заявнику (посадовій особі уповноваженого структурного підрозділу) роз`яснюється, які документи необхідно надати додатково. При поданні документів до закінчення тримісячного терміну з дня отримання роз`яснення днем звернення за призначенням пенсії вважається день подання заяви або дата відправлення документів поштою (абзац другий пункту 6 Порядку № 3-1).

Відповідно до пункту 7 Порядку № 3-1 для призначення пенсії за вислугу років і по інвалідності подаються такі документи:

заява про призначення пенсії (додаток 1);

грошовий атестат, або довідка про розмір грошового забезпечення, і довідка про додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби;

військово-медичні документи про стан здоров`я звільненої особи (за винятком осіб, які не проходили військово-лікарську комісію);

документи про страховий стаж (при призначенні пенсії згідно з пунктом “б” статті 12 Закону);

довідка МСЕК про визнання особи інвалідом;

копія документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);

довідка ВАТ “Ощадбанк” або інший документ, що підтверджує відкриття рахунку, назву та номер відділення ВАТ “Ощадбанк”;

копія паспорта.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 3-1 уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії. У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені пунктом 6 цього Порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 3-1 копії документів, необхідних для призначення пенсії, що подаються уповноваженими структурними підрозділами до органів, що призначають пенсії, мають бути завірені цими уповноваженими структурними підрозділами в установленому порядку. Копії документів, необхідних для призначення пенсії, що подаються безпосередньо заявниками до органів, що призначають пенсії, завіряються органами, що призначають пенсії.

Пунктом 14 Порядку № 3-1 визначено:

Орган, що призначає пенсії, розглядає питання про призначення пенсії або про відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою;

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший і поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсії, при поданні заявником всіх необхідних документів;

Заяви осіб про призначення, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі обліку заяв про призначення пенсії згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (додаток 3);

Заявнику або посадовій особі уповноваженого структурного підрозділу органом, що призначає пенсії, видається розписка - повідомлення із зазначенням дати приймання заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати в тримісячний термін з дня прийняття заяви (додаток 4).

Згідно з пунктом 16 Порядку № 3-1 при прийманні документів для призначення пенсії орган, що призначає пенсії: перевіряє правильність оформлення заяви й подання про призначення пенсії, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; здійснює попередню перевірку змісту і належного оформлення представлених документів; перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження. Орган, що призначає пенсії, має право вимагати від міністерств та інших органів, заявників дооформлення поданих документів, а також подання додаткових документів та перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії або про відмову в призначенні, переведенні з одного виду пенсії на інший та відновленні раніше призначеної пенсії (пункт 17 Порядку № 3-1).

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі – Порядок № 45).

Згідно з пунктами 2, 3 Порядку № 45 (в редакції, чинній на час звернення позивача за перерахунком пенсії) Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи). Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Абзацами першим, другим пункту 3 Порядку № 45 встановлено, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3(далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Згідно з абзацом одинадцятим пункту 3 Порядку № 45 зазначені довідки надсилаються до державних органів, у яких особи проходили службу до відрядження, а їх уповноважені органи подають довідки у п`ятиденний строк головним управлінням Пенсійного фонду України.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Пунктом 5 Порядку № 45 визначено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 КАС України).

Разом з тим, обов`язок відповідача – суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності жодним чином не нівелює обов`язку позивача довести суду ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Отже, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 26 грудня 2019 року без номеру, яким позивачу відмовлено у перерахунку пенсії, є законним та таким, що у повній мірі відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, дотримання яких перевіряє адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Оскільки вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на підставі пункту 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2007 року за № 3-1, здійснити заходи з підготовки до проведення перерахунку пенсії шляхом подання у десятиденний строк до Луганського обласного військового комісаріату нових списків (за затвердженою Пенсійним фондом України формою) з прізвищем позивача з метою врахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання на підготовчому відділенні Дніпропетровського інституту інженерів залізничного транспорту імені М.І Калініна з 10 грудня 1975 року по 29 липня 1976 року для перерахунку пенсії з 53 % до 54 % від грошового забезпечення; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області витребувати у Луганського обласного військового комісаріату нову довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії з 53 % до 54 % від грошового забезпечення; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на підставі витребуваної та отриманої довідки з Луганського обласного військового комісаріату провести перерахунок пенсії з 53 % до 54 % від грошового забезпечення і виплачувати в подальшому пенсію у розмірі 54 % грошового забезпечення, є похідними вимогами, у їх задоволенні слід також відмовити.

Окрім того, суд зазначає, що вимога про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області витребувати у Луганського обласного військового комісаріату нову довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії з 53 % до 54 % від грошового забезпечення та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на підставі витребуваної та отриманої довідки з Луганського обласного військового комісаріату провести перерахунок пенсії з 53 % до 54 % від грошового забезпечення і виплачувати в подальшому пенсію у розмірі 54 % грошового забезпечення не містить жодного нормативного обґрунтування наявності у Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області такого обов`язку.

Також суд зазначає, що відповідно до пунктів 1, 12, 13 Порядку № 3-1 обов`язок щодо надання довідки покладено не на орган Пенсійного фонду України, а на уповноважений структурний підрозділ органу, в якому проходив службу пенсіонер.

За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин суд дійшов висновку, що позовні вимоги необґрунтовані і у задоволенні позову слід відмовити повністю.

За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем витрати у виді судового збору за подання даного позову покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний код 21782461, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.І. Чернявська