Ухвала суду № 88763925, 14.04.2020, Скадовський районний суд Херсонської області

Справа № 663/1026/20

Провадження № 2-з/663/13/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2020 року м. Скадовськ

Суддя Скадовського районного суду Херсонської області Шульга К. М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, в якій зазначає, що звернулася до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання незаконним та скасування акту про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що відповідно до акту про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу власником будинку від 17.02.2020 право власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який є її єдиним житлом, в якому вона постійно проживає, на теперішній час належить ПАТ «МТБ Банк», який має право розпоряджатися будинком на власний розсуд та у будь-який час вчинити дії щодо відчуження майна. Посилаючись на положення ст.ст.151-153 ЦПК України, з метою створення гарантій для належного виконання судового рішення та недопущення виникнення умов, за яких рішення суду неможливо виконати чи таке виконання буде ускладнене, просить накласти арешт на будинок по АДРЕСА_1 до набрання чинності рішенням у справі №2/663/521/20, заборонити будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до положень ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що з 17.05.2007 на підставі договору купівлі-продажу житловий будинок по АДРЕСА_1 належав ОСОБА_2

20.01.2020 Верховним Судом відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 23.04.2013 та постанову Херсонського апеляційного суду від 26.11.2019 у справі №663/227/13-ц за позовом публічного акціонерного товариства «Марфін Банк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «МТБ Банк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

30.09.2019 Скадовським районним судом Херсонської області відкрито провадження у справі №663/2772/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розділ спільного майна подружжя.

13.03.2020 державним нотаріусом Скадовської державної нотаріальної контори Херсонської області відповідно до ст.61 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.47, 49 Закону України «Про іпотеку», на підставі акта про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу/реалізації предмета іпотеки 17.02.2020, видано свідоцтво, яким посвідчено, що публічному акціонерному товариству «МТБ Банк» (код ЄДРПОУ 21650966), належить на праві власності житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 . Право власності ПАТ «МТБ Банк» зареєстровано.

З довідки про склад сім`ї, виданої Скадовською міською радою 02.09.2019 вбачається, що у будинку по АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають ОСОБА_2 , уповноважений власник, та ОСОБА_1 , дружина.

10.04.2020 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа публічне акціонерне товариство комерційний банк «Марфін банк» про визнання незаконним та скасування акту про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу та свідоцтва про право власності, провадження за яким відкрито 13.04.2020.

14.04.2020 ОСОБА_1 звернулася із заявою про забезпечення позову.

Відповідно до положень ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно; забороною вчиняти певні дії. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Частиною 3 статті 150 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» визначено, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, у п.43 Рішення у справі «Шмалько проти України» зазначено, що п.1 ст.6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».

Тобто, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові №6-605цс16 від 25.05.2016, забезпечення позову по суті – це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Метою забезпечення позову, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Враховуючи викладене, а також те, що між сторонами виник спір, предметом якого є визнання незаконними та скасування акту про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу та свідоцтва про право власності, законність яких оспорюється позивачем, заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити поновлення порушених прав позивачки, за захистом яких вона звернулася.

Відповідно до ч.9 ст.153 ЦПК України ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Керуючись ст.ст.151-153 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, задовольнити.

Накласти арешт на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2053513865247.

Заборонити будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо будинку за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2053513865247.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя К. М. Шульга