Ухвала суду № 88753681, 14.04.2020, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 14.04.2020 Справа № 554/1187/20

Провадження № 1кс/ 554/5128/2020

У Х В А Л А

Іменем України

про застосування запобіжного заходу

у вигляді тримання під вартою

м. Полтава 14 квітня 2020 р.

Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави Г.В. Андрієнко

за участю секретаря- О.В. Карабаш,

за участю прокурора –Д.А.Коваленка,

за участю підозрюваного – ОСОБА_1 ,

за участю захисників - Н.В.Шаповал, В.Д.Шаповал

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання старшого слідчого відділу розслідувань особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Полтавській області капітана поліції Кулика Ю.П. про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно :

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Російської Федерації, українця, громадянина України, має на утриманні неповнолітню дитину , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

матеріали досудового розслідування, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019170000000207 від 07.06.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 306, ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

У провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019170000000207 від 07.06.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 306, ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_2 в невстановлений слідством час та у не встановленому місці, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, незаконно придбав психотропну речовину, обіг якої обмежено – метамфетамін, яку зберігаючи при собі, переніс до свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

З метою подальшого збуту, на час підшукування покупців та досягнення домовленості щодо ціни та інших умов продажу вказаної психотропної речовини, ОСОБА_2 незаконно зберігав її після придбання при собі та за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

У подальшому, 13.02.2020 в період часу з 17 год. 43 хв. по 19 год. 50 хв. у ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_2 було виявлено та вилучено два полімерних зіп-пакети з кристалічною речовиною білого кольору, які згідно з висновком експерта № 407 від 21.02.2020 надані на дослідження кристалічні речовини білого кольору у своєму складі містять психотропну речовину, обіг якої обмежено – метамфетамін. Маса метамфетаміну становить 0,076 г та 0,078 г (у перерахунку на метамфетамін основу).

Таким чином, ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виразились у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту психотропної речовини, обіг якої обмежено - метамфетамін, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 307 КК України.

Повторно, ОСОБА_2 в невстановлений слідством час та у не встановленому місці, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, незаконно придбав психотропну речовину, обіг якої обмежено – метамфетамін, та зберігав у подальшому при собі та за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

З метою подальшого збуту, на час підшукування покупців та досягнення домовленості щодо ціни та інших умов продажу вказаної психотропної речовини, ОСОБА_2 незаконно зберігав її після придбання при собі та за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

У подальшому, 10.03.2020 в період часу з 16 год. 17 хв. по 16 год. 34 хв. під час проведення особистого огляду ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_2 на вимогу працівників поліції останній видав п`ять полімерних пакетів з кристалічною речовиною білого кольору, яка згідно з висновком експерта № 620 від 26.03.2020 надані на дослідження кристалічні речовини білого кольору, у своєму складі містять метамфетамін. Маса метамфетаміну у складі наданих на дослідження речовин становить 0,2680 г, 0,3321 г, 0,3213 г, 7,6442 г (у перерахунку на метамфетамін основу). Метамфетамін відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено. Загальна маса метамфетаміну становить 8,8819 г., що згідно таблиці № 2 затвердженої наказом МОЗ №188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» становить великий розмір.

Таким чином, ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виразились у незаконному придбанні, перевезенні та зберіганні з метою збуту психотропної речовини, обіг якої обмежено - метамфетамін, вчиненими повторно у великих розмірах, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України.

За вищевказаними фактами СУ ГУНП в Полтавській області розпочато кримінальні провадження, які внесені до ЄРДР за №12020170000000064 від 06.03.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, №12020170090000840 від 10.03.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, який у подальшому було перекваліфіковано на ч. 2 ст. 307 КК України.

Зазначені матеріали досудового розслідування були об`єднані в одне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР № 1219170000000207.

У вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, підозрюється ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Прохали застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та прохав його задовольнити.

Підозрюваний та захисники прохали обрати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, оскільки ОСОБА_2 придбавав для власного вживання наркотичний засіб , а не для продажу. Крім того , він не має намірів перешкоджати проведенню досудового розслідування. Ризики , передбачені ст. 177 КПК України відсутні.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, вважаю, що воно підлягає до задоволення.

Причетність ОСОБА_2 до скоєння кримінальних правопорушень підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:

1) протоколом обшуку від 13.02.2020;

2) висновком експерта № 407 від 21.02.2020;

3) протоколами допиту свідка ОСОБА_3 від 13.04.2020;

4) протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 13.04.2020;

5) протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 01.04.2020;

6) протоколом огляду від 10.03.2020;

7) висновком експерта № 620 від 26.03.2020;

8) постановою про визнання речовим доказом від 11.04.2020;

9) розсекреченими матеріалами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій

11) повідомленням ОСОБА_2 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень;

12) іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Також, досудовим розслідуванням встановлено, зокрема під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій – зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та допиту свідка, що ОСОБА_2 здебільшого збуває по 5 доз психотропної речовини – метамфетаміну вагою по 0,25 гр. кожна, вартість якої на чорному ринку складає 300 грн. За день ОСОБА_2 отримує сукупний дохід від реалізації психотропної речовини в розмірі 1 500 грн.

Частиною першою статі 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Підставою застосування підозрюваному ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність ризиків, визначених п. 1, п. 2, п. 3, п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_2 , через усвідомлення втрати свободи на тривалий строк позбавлення волі, а кримінальна відповідальність за злочини, які йому інкриміновані передбачає позбавлення волі на строк від шести до десяти років, а тому ОСОБА_2 може ухилятися від слідства та суду, що унеможливлює своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому кримінального покарання за скоєні злочини, оскільки він ніде не працює.

Підозрюваний ОСОБА_2 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний час є невстановленим місце придбання психотропних речовин та не знайдено обладнання за допомогою яких виготовлялися психотропні речовини.

Підозрюваний ОСОБА_2 може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Так як, підозрюваний ОСОБА_2 мав безпосередній візуальний контакт з особами, які були присутні під час проведення обшуку за місцем його проживання та під час проведення огляду, де було вилучено психотропну речовину – метамфетамін. Зміна показань свідка на користь підозрюваного унеможливить якісне проведення досудового розслідування та позбавить можливості притягти винну особу до кримінальної відповідальності.

Відповідно п. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

При вирішенні питання про застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прошу суд врахувати практику Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

У справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини в справі Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.

У справі Феррарі-Браво проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання осіб під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання осіб під вартою може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. Також, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою містяться і в положеннях статей 177, 178, 183 КПК України.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, наявність у підозрюваного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, наявність повідомлення про підозру у вчиненні іншого тяжкого кримінального правопорушення, розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується тощо.

Враховуючи зазначені вище ризики і наявність обґрунтованої підозри, застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є найбільш прийнятним, а інші більш м`які запобіжні заходи не здатні усунути ризики, передбачені ст. 177 КПК України з наступних причин:

-особисте зобов`язання - не можливо застосувати у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 підозрюється у кримінальних правопорушеннях, що є тяжкими.

-особиста порука - на адресу слідчого відділу та прокуратури не надходили для розгляду письмові звернення осіб, які поручаються за ОСОБА_2

-застава - слідчому чи прокурору не надходили заяви або клопотання від підозрюваного ОСОБА_2 , рідних або інших осіб про врахування можливостей внесення грошових коштів на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України при звернені слідчого, прокурора до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу. Крім того, не здобуто достатніх відомостей про наявність офіційного джерела прибутку у підозрюваного. Відповідно до п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави, щодо підозрюваного у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, однак у виключених випадках КПК дозволяє слідчому судді призначити розмір застави, який перевищує вказані межі, якщо встановить, що вказана застава не здатна забезпечити виконання особою що підозрюється, покладених на неї обов`язків.

Прокурор вважає, що сукупний дохід ОСОБА_2 за час його незаконної діяльності складає 450 000 грн., визначення застави у передбаченому КПК розмірі, не забезпечить його належної поведінки.

- домашній арешт - не можливо застосувати у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 вчинив тяжкі злочини, а також під час проведення обшуку за місцем його проживання було виявлено та вилучено психотропну речовину метамфетамін, а тому підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вчиненню вищевказаних ризиків та нових злочинів.

У разі застосування до підозрюваного ОСОБА_2 більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, неможливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне, об`єктивне та всебічне встановлення істини у кримінальному провадженні.

Таким чином, беручи до уваги, що ОСОБА_2 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, що відносяться до категорії тяжких, за які законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі до 10 років, враховуючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може їм запобігти, то відносно ОСОБА_2 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вважаю необхідним вийти за межі розміру застави передбаченому п.2 ч.5 ст. 182 КПК України та визначити в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних громадян, врахувавши системний характер вчиненого кримінального правопорушення.

Керуючись вимогами статей 176 - 178, 181, 183, 184, 194, 195 КПК України,-

УХВАЛИВ :

1.Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб.

2.Строк рахувати з 14.04.2020 р. з 17-00 год. до 13.06.2020 р. до 17- 00 год.

3.Визначити підозрюваному ОСОБА_2 розмір застави в сумі 210 200 грн.

Розмір застави підлягає внесенню на рахунок :

Отримувач: ТУ ДСАУ в Полтавській області

ЗКПО 26304855

р/р UA398201720355289002000015950

В ДКСУ м. Київ

МФО 820172

В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2 обов`язки:

1)Прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора, суду;

2)Не відлучатись з м. Кременчук без дозволу слідчого, прокурора та суду.

3) Повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками по кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду на протязі 5 діб.

Слідчий суддя : Г.В. Андрієнко