
Справа № 569/3209/20
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 квітня 2020 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в особі судді Бучко Т.М.
розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції у Рівненській області лейтенанта поліції Цісара Юрія Олександровича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови,
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до інспектора Управління патрульної поліції у Рівненській області лейтенанта поліції Цісара Ю.О., Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому просить визнати діїінспектора Управління патрульної поліції у Рівненській області лейтенанта поліції Цісара Ю.О. щодо складання постанови про адміністративне правопорушення серії ЕАК №2104900 від 14.02.2020 року незаконними, визнати постанову про адміністративне правопорушення серії ЕАК №2104900 від 14.02.2020 року протиправною та скасувати її, а провадження у справі закрити.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що він не порушував правил дорожнього руху, постановапро адміністративне правопорушення серії ЕАК №2104900 від 14.02.2020 року винесена неправомірно, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому є незаконною та необґрунтованою. Оскаржувана постанова підлягає закриттю за відсутністю доказової бази, недоведеністю вчинення правопорушення та невідповідністю затвердженої форми постанови. Стверджує, що форма електронної постанови не відповідає бланку, передбаченому наказом №1395, оскільки у постанові, яку йому вручили, відсутній пункт 8 про роз`яснення йому його прав за ст.268 КУпАП та строк оскарження за ст.289 КУпАП. Крім того, у постанові відсутнє посилання на досліджені докази та на технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
27 лютого 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями, визначеними ст.268, 269, 286 КАС України для окремих категорій термінових справ, в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
04 березня від представника позивача - адвоката Гуль Н.В. до суду надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника, в якій вона зазначила, що позовні вимоги підтримують у повному обсязі, просять їх задовольнити. Аналогічну заяву представником позивача направлено до суду 10 квітня 2020 року, однак вона не містить підпису особи, яка її подала.
Судовий розгляд справи 5 березня 2020 року та 12 березня 2020 року не відбувся, в зв`язку з відсутністю в матеріалах справи доказів отримання відповідачами повідомлення про дату, час та місце судового засідання.
8 квітня 2020 року судом отримано від представника відповідача - Департамента партульної поліції Національної поліції України відзив на адміністративний позов, в якому останній заперечує проти позову та просить відмовити в його задоволенні. Зазначив, що обставини, на які посилається позивач у справі, є надуманими, не відповідають дійсності та не підтверджені жодним доказом. Позивачу було відомо про технічну несправність транспортного засобу, що підтверджується наданим відеозаписом, який є доказом у справі про адміністративне правопорушення. Розгляд справи проводився в порядку, передбаченому ст.279 КУпАП. Позивачу було роз`яснено його права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП. Крім того, інформація про права особи міститься на зворотній стороні бланку постанови.
10 квітня 2020 року сторони у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином.
Відповідно до ч.3, ч.9 ст.205 КАС України у разі неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.
Згідно ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З`ясувавши доводи та аргументи позивача, обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, розглянувши заперечення відповідача, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов таких висновків.
Суд встановив, що 14 лютого 2020 року інспектором УПП Рівненської області лейтенантом поліції Цісар Ю.О. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК №2104900, якою позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 170 грн.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 13 лютого 2020 року о 22 год. 11 хв. на 146 км. автодороги Н-22 Устилуг-Луцьк-Рівне ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Peugeot 2008», д.н.з. НОМЕР_1 , з неосвітленим номерним знаком у темну пору доби, чим порушив вимоги п.2.9 «в» ПДР.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» №3353 від 30 червня 1993 року встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року (із змінами та доповненнями).
Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно п.2.3 ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу; бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до п.2.9 «в» ПДР водієві забороняється: керувати транспортним засобом без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Частиною шостою статті 121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, серед іншого, за керування водієм транспортним засобом з номерним знаком, перевернутим чи неосвітленим.
З відтвореного судом відеозапису з місця вчинення правопорушення встановлено, що 13 лютого 2020 року на 146 км. автодороги Н-22 Устилуг-Луцьк-Рівне ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Peugeot 2008», д.н.з. НОМЕР_1 , з неосвітленим номерним знаком у темну пору доби. Щодо його руху на транспортному засобі з неосвітленим номерним знаком позивач під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не заперечував.
Позивачу під час розгляду справи було роз`яснено його права та можливість користуватися ними. З боку інспектора патрульної поліції не здйснювалося будь-яких перешкод щодо реалізації позивачем своїх прав як особи, що притягується до адміністративної відповідальності. Позивачу ніщо не заважало скористатися своїми правами, в тому числі й правом на ознайомлення з доказами вчиненого ним правопорушення (для реалізації якого він повинен був його озвучити поліцейським).
Більше того, позивачу було вручено примірник постанови про накладення адміністративного стягнення (повна копія якої долучена відповідачем до відзиву) із пам`яткою щодо прав та обов`язків на зворотньому боці, що цілком відповідає вимогам Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, що затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2015 року №1395.
Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись закономі правосвідомістю.
За правилами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 - 279-4 цього Кодексу.
Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою ст.283 КУпАП, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Застосовуючи оскаржуваною постановою до позивача адміністративне стягнення у виді штрафу, відповідач виходив з того, що ОСОБА_1 в темну пору доби керував транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком. Встановлені відповідачем обставини свідчать про порушення позивачем п.2.9в Правил дорожнього руху та наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП.
Факт руху в темну пору доби транспортного засобу з неосвітленим номерним знаком підтверджується наявним в матеріалах справи відеозаписом з місця події, на якому чітко видно, що номерний знак НОМЕР_1 на транспортному засобі марки «Peugeot 2008» неосвітлений.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно прийнято оскаржувану постанову та застосовано до позивача адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн за порушення вимог п.2.9в Правил дорожнього руху.
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 5 ст.242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, постановою Верховного Суду від 14.03.2018 року у справі № 760/2846/17 зроблено висновок, що обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 71 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.
Крім того, статтею 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (ч.4 ст.161 КАС України).
Разом з тим, в обґрунтування власної позиції позивачем не було надано жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували наявність в його діяннях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП. В той же час, стороною відповідача надано відеозапис, який підтверджує викладені в постанові обставини.
Суд не приймає до уваги твердження позивача про недоведеність суб`єктом владних повноважень правомірності прийнятої ним постанови з мотивів відсутності в матеріалах справи будь-яких доказів, а саме зазначення технічного засобу, яким здійснено фото- або відеозапис, у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, з огляду на таке.
Відповідно до підпункту 9 ч.1 ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VIII поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Згідно п.2 ч.1 ст.40 Закону України "Про національну поліцію" поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Частиною першою статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, наданий відповідачем відеозапис з місця події може слугувати доказом в справі про адміністративне правопорушення в розумінні норм Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Частиною другою статті 283 КУпАП визначено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
Водночас, процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, що затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року № 1395.
За приписами пункту 5 розділу IV вказаної Інструкції постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 8 розділу ХІІІ цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.
Зразок постанови про накладення адміністративного стягнення, наведений у додатку 5 до Інструкції, не передбачає внесення до нього відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
Згідно ст.72, 73, 74 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Таким чином, суд вважає за можливе прийняти до уваги наданий відповідачем відеозапис, на якому зафіксовано здійснення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП.
Висновок про те, що відеоматеріали з місця події, які безпосередньо свідчать про наявність та обставини правопорушення, є доказами в адміністративній справі, неодноразово був висловлений Верховним Судом, зокрема, у постановах від 14 лютого 2018 року у справі № 536/583/17, від 29 травня 2018 року у справі № 727/6565/17, від 11 липня 2019 року у справі № 686/15730/16-а.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що, приймаючи оскаржувану постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення, лейтенант поліції Цісар Ю.О. діяв у межах повноважень, а тому підстави для визнання його дій незаконними та визнання постанови протиправною відсутні, в зв`язку з чим відмовляє у задоволенні позовних вимог.
На підставі наведеного та керуючись ст.9, 90, 244-246, 255, 286, 295 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції у Рівненській області лейтенанта поліції Цісара Юрія Олександровича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Восьмого адміністративного апеляційного суду або через Рівненський міський суд Рівненської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
відповідач - інспектор Управління патрульної поліції у Рівненській області лейтенанта поліції Цісар Юрій Олександрович, місцезнаходження: 33028, м.Рівне, вул.Степана Бандери, 14а, код ЄДРПОУ 40108646;
відповідач - Департамент патрульної поліції Національної поліції України, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул.Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646.
Суддя :
Судове рішення № 88753408, Рівненський міський суд Рівненської області було прийнято 10.04.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 569/3209/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: