
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 квітня 2020 року м. Кремінна
Справа № 414/335/20
Провадження № 2-а/414/12/2020
Кремінський районний суд Луганської області у складі:
головуючого судді Панчука М.В.,
за участі секретаря судового засідання Нагорянської О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кремінна Луганської області за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до інспектора сектору реагування патрульної поліції Кремінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області Побоженка Віталія Сергійовича, Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання дій протиправними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся у Кремінський районний суд Луганської області з позовом до ІСРПП Кремінського ВП ГУНП в Луганській області Побоженка В.С., ГУНП в Луганській області про визнання дій протиправними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі. В обґрунтування позову зазначається, що постановою відповідача серії БАА №623822 від 01.02.2020 на позивача було накладене адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 грн, відповідно до якої водій ОСОБА_1 01 лютого 2020 року о 02:40 год., в м. Кремінна по вул. Кооперативній поблизу будинку 11, керував транспортним засобом ВАЗ 2107 з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , на якому були відсутні, передбачені конструкцією, задні бризговики, а також не надав для перевірки посвідчення водія категорії «В» та свідоцтво про державну реєстрацію ТЗ, чим порушив вимоги п.п. 31.4.7 (е), 2.4, 2.1 (а, б) ПДР України. Проте така постанова, на думку позивача, не відповідає вимогам закону та підлягає скасуванню з наступних підстав. Так, позивач з винесеною постановою не згоден посилаючись на те, що 01.02.2020 приблизно 02:40 годині, він вийшов із будинку в якому мешкає. Поруч з будинком було припарковано його автомобіль ВАЗ 2107, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . В автомобілі позивача знаходився паспорт, який він хотів забрати. У цей час під`їхав автомобіль поліції, співробітник поліції підійшов до позивача та попросив його надати документи на право керування транспортним засобом, проте окрім паспорта у нього нічого при собі не було. Позивач посилався на те, що автомобілем він не керував, автомобіль фактично не рухався, проте працівник поліції, не зважаючи на його пояснення, на місці виніс постанову про адміністративне правопорушення. Позивачу не було надано жодного доказу вчинення ним правопорушення. Таким чином, позивач просив визнати дії відповідача протиправними, скасуватипостанову відповідача серії БАА № 623822 від 01.02.2020 про накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 121 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 грн. у зв`язку із відсутністю у діях позивача складу адміністративного правопорушення, а також закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Ухвалою суду від 17.02.2020 р. прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи про дату, час і місце розгляду справи, залучено до участі у розгляді зазначеної адміністративної справи співвідповідачем Головне управління Національної поліції в Луганській області та встановлено відповідачам строк для подачі відзиву на позов.
На підставі розпорядження № 57 від 01.04.2020 р. "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ" та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2020 р. (а.с. 17, 18), проведено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв`язку із тимчасосою непрацездатністю головуючого судді Безкровного І.Г. та визначено суддю Панчука М.В.
Ухвалою суду від 04.03.2020 позовну заяву прийнято до провадження із призначенням до судового розгляду, встановено строк для надання відзивів на позов та витребувано у відповідачів матеріали, які стали підставою ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматизованому режимі серії БАА № 623822 відносно ОСОБА_1 , які суду надані не були. Інших процесуальних дій не вчинялося.
Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, від останнього на адресу суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача.
Відповідач ІСРПП Кремінського ВП ГУНП в Луганській області Побоженко В.С у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, будь-яких заяв чи клопотань від нього не надходило.
Представник ГУНП у Луганській області у судове засідання не з`явився, надав на адресу суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову з підстав недоведення позивачем факту проживання за вищевказаною адресою та не надав позивач полісу (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Розглянувши зазначену адміністративну справу, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням всі надані докази як окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідно до постанови серії БАА № 623822 від 01.02.2020 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, водій ОСОБА_1 01 лютого 2020 року о 02:40 год. в м. Кремінна по вул. Кооперативній поблизу будинку 11, керував транспортним засобом ВАЗ 2107, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , без передбачених конструкцією задніх бризговиків, а також не надав для перевірки посвідчення водія категорії «В» та свідоцтво про державну реєстрацію ТЗ, чим порушив вимоги п.п. 31.4.7 (е), 2.4,2.1 (а, б) ПДР України, та вчинивши адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 121, ч.1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, внаслідок чого інспектором сектору реагування патрульної поліції Кремінського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Луганській області старшим лейтенантом поліції Побоженком Віталієм Сергійовичем була винесена вказана постанова, за якою на ОСОБА_1 було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн (а.с. 5, 40).
Згідно із актом щодо встановлення факту проживання ОСОБА_1 від 10.02.2020, ОСОБА_1 в теперішній час постійно мешкає за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 6).
Відповідно до посвідчення водія НОМЕР_2 , виданого на ім`я ОСОБА_1 йому надано право керування транспортними засобами з відкритими категоріями «А» та «В» (а.с. 4).
Згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль ВАЗ-2103, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстровано за ОСОБА_2 (а.с. 4).
Так, частиною 1 статті 121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Відповідно до п. 31.4.7 (е) Правил дорожнього руху України встановлено заборону експлуатації транспортних засобів згідно із законодавством за наявності технічних несправностей або невідповідності вимогам, зокрема якщо відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартуки і бризковики.
Частиною 1 статті 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").
Відповідно до п. 2.1 (а,б) Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон).
Відповідно до п. 2.4 (а) Правил дорожнього руху України встановлено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 цих Правил.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується.
Повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача – суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.
Однак відповідач інспектор сектору реагування патрульної поліції Кремінського ВП ГУНП Побоженко В.С., отримавши копію ухвали про відкриття провадження у справі та позовну заяву з доданими до неї документами, не з`явився до суду і не надав жодних пояснень з приводу своїх дій щодо притягнення до адміністративної відповідальності позивача, правомірність та законність яких останній оспорює, а також не надав будь-яких доказів на підтвердження вчинення відповідачем відповідного адміністративного правопорушення чи відзиву на позовну заяву, а тому суд вважає, що відповідач своєю пасивною поведінкою щодо реалізації наданих йому процесуальних прав з огляду на вимоги ч. 2 ст. 77 КАС України фактично висловив мовчазну згоду з вимогами позивача.
Наданий ГУНП в Луганській області відзив не підтверджує факт вчинення позивачем інкримінованих правопорушень, адже позиція щодо того, що акт про фактичне місце проживання від 10.11.2020 р. є неналежним доказом проживання позивача за вказаною адресою не заслуговує на увагу з підтав того, що будь-яка людина має право вільно вибирати місце проживання та таке може не співпадати із зареєстрованим місцем проживання. При цьому теза про те, що позивач не надав з позовом поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), а відтак вказане підтверджує його непред`явлення, не заслуговує на увагу з огляду на те, що позивач при подачі позову самостійно обирає спосіб захисту, що включає в себе подачу доказів, однак будь-яких клопотань з боку відповідачів про витребування такого не було та судом такий окремо не витребовувався.
Крім того, відповідно до п.п. 2, 3 розділу І Порядку здійснення контролю за технічним станом колісних транспортних засобів під час їх експлуатації, затвердженого наказом МВС № 534 від 13.10.2008, на автомобільних дорогах і вулицях можуть бути перевірені КТЗ незалежно від їх призначення, місця реєстрації та належності, крім автомобілів: швидкої медичної допомоги, оперативних та аварійно-рятувальних служб, військових і дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, а також тих, що рухаються в колонах. За результатами перевірки складається Акт перевірки технічного стану колісного транспортного засобу за формою, наведеною у додатку до цього Порядку, копія якого надається водієві КТЗ.
З оспорюваної постанови вбачається, що відповідачем фактично було проведено перевірку технічного стану автомобіля позивача, але в порушення положень вказаного Порядку акт перевірки транспортного засобу відповідачем не складався і не долучений до постанови про накладення адміністративного стягнення, а копія цього акта відповідно не вручалася позивачу.
З огляду на вищевикладене та встановлені у справі обставини суд вважає, що стороною відповідача не доведено правомірності винесення оскаржуваної постанови та наявності в діях позивача складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121 ч. 1 ст. 126 КУпАП, а тому ця постанова не може вважатися такою, що відповідає чинному законодавству в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та підлягає скасуванню. З огляду на це відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження саме керування позивачем вищевказаним транспортним засобом, а відтак правомірності самої його зупинки, на що звертав увагу останній у позовній заяві. З огляду на що, відсутні підстави для перевірки наявності документів на керування вищевказаним транспортним засобом, передбачених ПДР України.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на встановлені судом обставини, оскільки відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами факт вчинення позивачем адміністративних правопорушень за ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а відповідна справа про адміністративне правопорушення – закриттю, що з огляду на положення ч. 2 ст. 9 та ч. 3 ст. 286 КАС України буде належним та ефективним способом захисту прав позивача.
Стосовно позовних вимог в частині визнання дій посадової особи – ІСРПП Кремінського ВП ГУНП в Луганській області Побоженка В.С. протиправними, суд вважає, що у їх задоволенні слід відмовити, оскільки ч. 3 ст. 286 КАС України не передбачає такого способу захисту при цьому, під час розгляду справ про адміністративні правопорушення державні інспектори відповідного орану діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері безпеки дорожнього руху. Виходячи з цього, відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідні органи Національної поліції, на які, зокрема положеннями ст. 222 КУпАП, покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені, крім іншого, ч. 1 ст. 121 та ч. 1 ст. 126 КУпАП, а тому у задоволення вимоги позивача про визнання дій ІСРПП Кремінського ВП ГУНП в Луганській області Побоженка В.С. необхідно відмовити.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 26.12.2019 у справі № 724/716/16-а, який суд з огляду на положення ч. 5 ст. 242 КАС України враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин під час розгляду цієї справи.
Судові витрати у справі відсутні та сторонами не заявлялося про розподіл таких, відтак у суду відсутній предмет такого розподілу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 6, 9, 14, 16, 72-77, 79, 241-246, 286 КАС України, суд,
вирішив:
позов ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_3 379369, виданий 18.02.2005 р. Лисичанським МВ УМВС України в Луганскій області, вказане місце проживання: АДРЕСА_1 ) до інспектора сектору реагування патрульної поліції Кремінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області Побоженка Віталія Сергійовича (місцезнаходження: Луганська область, м. Кремінна, вул.. Інтернаціональна, 180-а), Головного управління Національної поліції в Луганській області (ідентифікаційний код 40108845; місцезнаходження: Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул. Вілєсова, 1) про визнання дій протиправними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі – задовольнити частково.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопрушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 623822 від 01.02.2010 р., а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
В іншій частині позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду через Кремінський районний суд Луганської області протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення - 14 квітня 2020 року.
Суддя М.В. Панчук
Судове рішення № 88751794, Кремінський районний суд Луганської області було прийнято 09.04.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 414/335/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: