Рішення № 8874843, 08.01.2009, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 2-3483 2008 p.

РІШЕННЯ

іменем України

"08 " січня 2009 р.

Дзержинский районний суд м. Кривого Рогу

в складі: головуючого, судді Грищенко Н.М.

при секретарі Карпеко Н.А.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Лутоніноі'Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі справу за позовом : ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області - про відшкодування моральної шкоди,

встановив:

Позивач ОСОБА_2 03.10.2008 р. звернувся до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, про відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтуванні своїх позовних вимог позивач посилається на те, що працював він працював на шахті ім. Орджонікідзе РУ ім. . Леніна ВО «Кривбаруда», з червня 1982 р. він поступив працювати на шахту «Гігант» РУ ім. Дзержинського ВО «Кривбаруда» де працював підземним електрослюсарем черговим та з ремонту обладнання, підземним машиністом тепловозу, підземним бурильником шпурів, деякий час працював на шахті «Комунар». У жовтні 1998 р. він перевівся на шахту «Батьківщина» де працював підземним заступником начальника дільниці №12, підземного гірничого майстра до грудня 2003 p., тобто до виходу на пенсію за віком. З лютого 2004 р, він знов влаштувався на роботу - на Ремонтно-механічний завод ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» електрослюсарем черговим та ремонту обладнання.

За час роботи на шахтах він втратив здоров'я - почав кашляти, відчувати задишку при ходьбі та фізичних навантаженнях, біль у грудях та між лопатками.

Він неодноразово звертався за медичною допомогою та 23 жовтня 2003 р. ВЕК Українського НДІ промислової медицини йому було встановлено професійне захворювання -пиловий бронхіт І-ІІ ст. , емфізема легень І-ІІ ст. , дихальна недостатність І-ІІ ст. про що було складено акт форми П-4 розслідування професійного захворювання №24\2003 від 20 листопада 2003 р.

При огляді у МСЕК 1.12.2003 р. йому була встановлена III група інвалідності та 30% втрати професійної працездатності.

З кожним роком йому стає все тяжче відчувати себе чоловіком - з лютого 2004 р. він влаштувався на роботу - на Ремонтно-механічний завод ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» електрослюсарем черговим та з ремонту обладнання на поверхню, однак незважаючи на страхові виплати в цілому він заробляє набагато менше, ніж раніше. До того ж велика частина доходу йде на його лікування.

Постійний кашель ночами не дає відпочивати ні йому, ні його родині. Він не може виконувати- важку роботу по дому - для ньго катуванням стали походи на ринок чи до магазину.

Через постійне відчуття задишки при навантаженнях всі намагаються його відгородити від важкої праці, не розуміючи, що це його ранить. Все це виснажує його нервову систему, він постійно нервується через що виникають постійні сварки - на роботі, дома з дружиною.

Поступово він стає слабкішим - й нього з'явилися проблеми з зором, стало турбувати серце. Але йому лише 46 років, а діагнози та виписки з історії хвороби описують немічного старика.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті ОСОБА_3 постановою №1599н від 10.12.2003 р. призначило йому страхові виплати через професійне захворювання.

Він вважає, що його моральні страждання через його незадовільний фізичний стан та погіршення його психічного стану є достатніми приводами для компенсації йому моральної шкоди.

Його здоров'я вже не повернути, повністю його вилікувати неможливо тож він просить суд допомогти йому отримати бодай матеріальну компенсацію за його моральні страждання що він відчуває через погіршення якості його життя у сумі 100000 грн. У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 не був присутній. Представниця позивача в судовому засіданні на позовних вимогах ОСОБА_2 наполягає в повному обсязі. При цьому підтвердила обставини, викладені в позовній заяві. Також представниця позивача пояснила, що позивач через придбані ним наслідки профзахворювання відчуває себе неповноцінною людиною, відчуває себе тягарем в сім'ї. Протягом тривалого періоду часу переживає почуття тяжкості в грудях, болі в області серця, головні болі. Також позивач страждає швидкою стомлюваністю, задишкою. Все це заподіює йому значні моральні і фізичні страждання.

При невеликих фізичних навантаженнях позивач швидко втомлюється, втрачає працездатність. Він часто звертається до лікувальних установ по медичну допомогу, що у свою чергу вимагає додаткові витрати. Позивач вважає, що з вини підприємства, яке не забезпечило безпечні і нешкідливі умови праці, порушений його нормальний спосіб життя, він вимушений витрачати додаткові зусилля для організації свого життя. Пзивач постійно знервується і переживає. Стан його здоров'я поступово, але безповоротно погіршується, амбулаторне лікування результатів ніяких не дає. Психічний стан позивача підірвано. Все це заподіює йому значні моральні і фізичні страждання.

Стан здоров'я його продовжує погіршуватися по теперішній час, не дивлячись на неодноразові курси лікування. Позивач залишається в стані пригніченості і депресії. Він став дратівливим, запальним, внаслідок цього у нього зіпсувалися відносини з друзями. Він вважає, що разом з матеріальним збитком він переносить постійно моральні страждання і переживання, викликані пошкодженням його здоров'я, в результаті фізичної дії шкідливих і небезпечних чинників, при виконанні трудових обов'язків.

З указаних причин позивач при незначних навантаженнях швидко втомлюється, втрачає працездатність, необхідно багато часу для відновлення колишнього стану здоров'я. Життя для нього стало суцільним стражданням. Заподіяний моральний збиток оцінює в сумі 100000 грн. і просить суд стягнути з відповідача заподіяну моральну шкоду з урахуванням ступеня пошкодження здоров'я, відсотка втрати працездатності і з урахуванням переносимих ним страждань і переживань. Представник відповідача - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі - проти позову заперечує і пояснила, що Законом України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у разі втрати потерпілим професійної працездатності відшкодування моральної шкоди не передбачене. Фонд виплачує моральний збиток тільки за наявності факту спричинення моральної шкоди громадянинові МСЕК. Даний факт встановлений відносно позивача не був. Крім того, у відповідності з Законом України «Про державний бюджет України на 2007 р.» п 22 ст. 71 зупинено дію абз. 4 ст. 1 в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від дати настання страхового випадку» Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ". Законом України № 717 - V від 23.02.2007 р. внесено зміни до Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ", відповідно до яких всі норми даного закону , якими передбачалося виплата моральної шкоди - виключено. Таким чином, Фонд соціального страхування... не повинен виплачувати позивачеві моральну шкоду. Вислухавши представників сторін, вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає позов обгрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню. При обговоренні питання про спричинення позивачеві ОСОБА_2 морального збитку, суд враховує конкретні обставини спричинення шкоди, стан його здоров'я.

Позивач ОСОБА_2 працював на шахті ім. Орджонікідзе РУ ім. . Леніна ВО «Кривбаруда», з червня 1982 р. він поступив працювати на шахту «Гігант» РУ ім. Дзержинського ВО «Кривбаруда» де працював підземним електрослюсарем черговим та з ремонту обладнання, підземним машиністом тепловозу, підземним бурильником шпурів, деякий час працював на шахті «Комунар». У жовтні 1998 р. він перевівся на шахту «Батьківщина» де працював підземним заступником начальника дільниці №12, підземного гірничого майстра до грудня 2003 p., тобто до виходу на пенсію за віком. З лютого 2004 р. він знов влаштувався на роботу - на Ремонтно-механічний завод ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» електрослюсарем черговим та з ремонту обладнання.( копія трудової книжки а.с. 5-11).

При обстеженні позивача в Українському НДІ промислової медицини позивачеві був встановлений діагноз: пиловий бронхіт І-ІІ ст. , емфізема легень І-ІІ ст. , дихальна недостатність І-ІІ ст.

В зв'язку з цим було складено акт форми П-4 розслідування професійного захворювання №24\2003 від 20 листопада 2003 р.( а.с. 15).

При огляді у МСЕК 1.12.2003 р. позивачеві була встановлена III група інвалідності та 30% втрати професійної працездатності. ( а.с. ).

Причиною придбання професійного захворювання є те, що під час роботи на вказаних місцях позивач піддавався впливу шкідливих факторів: запиленість повітря робочої зони пилом з вмістом SiC 2 у концентрації до 17.6 мг/м3 при гранично припустимій концентрації до 2, 0 мг/м3; несприятливі мікрокліматичні умови на робочому місці (високий рівень вологості, низькі температури повітря), про що свідчить санітарно - гігієнічна характеристика умов праці від 30.9.2003 р. ( а.с. 12-14)

Постановою Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань від 10.12.2003 р. № 1599 Н - позивачеві призначена одноразова допомога і щомісячні виплати у відшкодування втраченого заробітку. ( а.с. ).

Унаслідок придбання професійного захворювання ОСОБА_2 многоразово перебував на лікуванні в медичних закладах:в міській лікарні, на лікуванні в санаторіі-профілакторії, на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділенні Клініки Українського НДІ промислової медицини (УНДІПМ), що підтверджується виписними епікризами, а також виписками із історії хвороби, які знаходяться в матеріалах справи ( а.с. 29-32).

З документів медичних установ, наявних в матеріалах справи, встановлено, що позивач повинен спостерігатися у лікарів за місцем проживання. Потребує періодичного амбулаторного і стаціонарного лікування, оздоровлення в профілакторії і санаторно-курортному лікуванні. В даний час позивач перебуває на обліку у лікаря невропатолога. Він випробовує фізичні і моральні страждання, має больові і інші неприємні відчуття, у нього понижена якість життя. Стан здоров'я його не поліпшується. Прогресуюче захворювання привело до його погіршення.

Як пояснила представниця позивача, ОСОБА_2 випробовує постійно пригнічений настрій, що зачіпає його самолюбність і гідність, йому потрібна постійна допомога з боку родичів і знайомих. Всі незручності, пов'язані з придбаним профзахворюванням заподіює йому моральні страждання, переживання. Позивачеві доводиться застосовувати додаткові зусилля для забезпечення його життєвих проблем. Почуття неповноцінності привело до того, що у позивача погіршилися стосунки з оточуючими. Все це призвело до того що він став замкнутою людиною, постійно знаходиться у подавленому стані, життя не приносить йому радості.

Суд вважає, що в даному випадку відповідач повинен виплатити позивачеві моральну шкоду в зв'язку з тим, що на той час, коли позивачеві було встановлено стійка втрата професійної працездатності, а це було у 2003 p., згідно зі ст. 21, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», відшкодовувати заподіяний громадянам збиток від нещасних випадків, включаючи і моральну шкоду, покладено було на відділення виконавчої дирекції Фонду... Також рішенням Конституційного Суду №1-рп/2004 від 27.01.2004 року встановлено обов'язок Фонду відшкодовувати моральну шкоду, заподіяну умовами виробництва, з втратою потерпілим професійної працездатності. Громадяни, яким встановлена стійка втрата професійної працездатності мають право на стягнення на їх користь моральної шкоди.

Той факт, що у відповідності з Законом України «Про державний бюджет України на 2007 р.» п 22 ст. 71 зупинено дію абз. 4 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» - в «частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від дати настання страхового випадку»», на думку суду не може бути прийнято до уваги. Згідно рішень Конституційного Суду № 6- рп/2007 р. від 09.07.2007 р. № 10-рп/2008 р. від 22, 05.2008 р. « Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію, чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина».

Зважаючи на ступінь втрати професійної працездатності позивача, стан його здоров'я, наслідки які можуть наступити, тяжкість вимушених змін в його житті, характер майнових втрат, тривалість страждань і переживань, суд вважає, що компенсацію за заподіяного морального ушкодження слід призначити у розмірі 17000 грн., що буде відповідне тим стражданням і переживанням які зазнає ОСОБА_2 , а в останній частини позову позивачеві слід відмовити.

Згідно ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» сторони у справі звільнено від державного мита.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 27, 60, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 21, 28 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", суд –

ВИРІШІВ:

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнуті з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області ( р/р № 371756999983102, МФО 805012 банк Управління державного казначейства України у Дніпропетровський області, м. Дніпропетровськ, код 25913606) на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 17000 грн.

В останній частині позову - відмовити.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області на користь територіального управління державної судової адміністрації в Дніпропетровській області 01 гривню 50 копійок в рахунок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

Інші судові витрати віднести за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області на протязі 20 днів після надання заяви про його апеляційне оскарження, яка надається до суду на протязі 10 днів після оголошення рішення.

Після закінчення рядок подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду набирає законної чинності.