Ухвала суду № 88732712, 10.04.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 369/14725/19

Провадження № 2/761/5276/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2020 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Рибак М.А., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», Акціонерного товариства «Комерційний Індустріальний Банк» та товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про визнання недійсними договорів та встановлення відсутності права, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області із даним позовом, в якому просила суд визнати недійсним договір про відступлення права вимоги № 114/42 від 29.06.2017 року, укладений між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк»; визнати недійсним договорі про відступлення прав за іпотечними договорами, укладений між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» від 29.06.2017 року; недійсним договір про відступлення права вимоги № 114/42-ДГ від 29.06.2017 року, укладений між ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія»; визнати недійсним договорі про відступлення прав за іпотечними договорами, укладений між ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» від 29.06.2017 року та визнати відсутнім у кредитора ОСОБА_1 права на примусове стягнення заборгованості за кредитним договором № 014/0992/85/22840 від 24.05.2007 року, укладеного між нею та АТ «Райффайзен Банк Аваль», в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3223183000 05 001 0001, інакше ніж шляхом укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

31.03.2020 року матеріали справи на підставі ухвали судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18.11.2019 року надійшли за підсудністю до Шевченківського районного суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали даної справи передані судді Рибаку М.А. 08.04.2020 року.

Дослідивши матеріали позовної заяви, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається з позовної заяви позивачем заявлено п`ять вимог немайнового характеру.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день подання позивачем позову складає 840,80 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відтак, виходячи з положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір», позивач зобов`язаний сплатити судовий збір за п`ять вимог немайнового характеру у розмірі 4204,00 грн. та надати до суду квитанцію на підтвердження його сплати.

В своїй позовній заяві позивач посилалась на те, що вона звільнене від сплати судового збору з огляду на положення ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» як споживач за позовом, який пов`язаний із порушенням її прав.

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Разом із тим, посилання позивача на те, що спірні правовідносини врегульовано Законом України «Про захист прав споживачів» є безпідставними, оскільки останній просить вирішити спір саме на підставі відповідних норм Цивільного кодексу України.

Також, слід зазначити, що згідно преамбули Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Враховуючи те, що позивач просить визнати недійсними договори про відступлення прав вимоги, в яких вона не є стороною, при цьому в обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 не посилається на порушення вимог Закону України «Про захист прав споживачів», а тому відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі статті 22 вказаного Закону.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи встановлений законом обов`язок сплатити судовий збір та відсутність у заявника пільг щодо його сплати, можна зробити висновок про те, що належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справи та інтересами позивача стосовно можливості звернення до суду (за умови виконання вимог закону щодо оплати судовим збором) у даній справі дотримано.

Відтак позивачу необхідно сплатити суму судового збору і надати суду документ, що підтверджує його сплату в сумі 4204,00 грн., відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України.

У відповідності з ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини третьої ст. 185 ЦПК України.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 129 Конституції України, Законом України «Про судовий збір», Законом України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 175, 177, 185, 259, 260 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», Акціонерного товариства «Комерційний Індустріальний Банк» та товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про визнання недійсними договорів та встановлення відсутності права - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків терміном 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення ним недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ М.А. РИБАК