Ухвала суду № 88729032, 13.04.2020, Київський районний суд м. Одеси

___________________

Справа № 947/7790/20

Провадження № 2-з/947/534/20

УХВАЛА

про вжиття заходів забезпечення позову

13.04.2020 року

суддя Київського районного суду м. Одеси Куриленко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Раййфайзен Банк Аваль», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шеченко Ольги Вікторівни, третя особа Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Вельков Олег Віталійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

07 квітня 2020 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Ольги Вікторівни від 19 листопада 2019 року № 1100 про звернення стягнення на квартиру під АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на приватній власності на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого Горецькою В.М., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 21 квітня 2004 року, реєстровий номер 5763.

Ухвалою судді від 13.04.2020 року провадження у справі було відкрито.

Одночасно з подачею позову представник позивача звернулась до суду з заявою, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом: зупинення стягнення, що проводиться, відповідно до постанови від 19.12.2019 року (виконавче провадження № 60920611), винесеної приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Вельковим Олегом Віталійовичем на підставі виконавчого напису № 1100 від 19 листопада 2019 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Ольгою Вікторівною, до розгляду позовної заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Також просила відстрочити сплату судового збору в розмірі 420,40 гривень за подання до суду заяви про забезпечення позову, до закінчення карантину на території України.

Частиною 1 та 3 ст. 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно ст. 8 Закону України " Про судовий збір " враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зі змісту даних норм закону слідує, що підставою для відстрочення від сплати судового збору справи може бути лише майновий стан сторони.

З урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» про введення з 12 березня 2020 року карантину (зі змінами), рекомендацій Ради суддів України від 16.03.2020 № 9рс-186/20 щодо утримання від участі в судових засіданнях особисто учасників процесу, введення особливого режиму у м. Одеса, та враховуючи наявність у позивача шістьох дітей, суд вважає за можливим відстрочити сплату судового збору до винесення рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Суд, проаналізувавши матеріали заяви, вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.1, п.2 та п.3 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб ; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії.

Також пунктами 6,10 ч. 1 ст. 150 ЦПК України визначено, що видами забезпечення позову є, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. За ч. 2 ст. 150 ЦПК України, суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до п.2,3 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа; зупинення судом реалізації арештованого майна у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, необхідно враховувати, що прийняття такого рішення доцільне лише в разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом . Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, дотримуючись принципів здійснення цивільного судочинства, а також співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про задоволення заяви, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, а відтак заява про забезпечення позову підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. . 76, 77, 81, 84 149-154, 157, 353 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Відстрочити позивачу ОСОБА_1 сплату судового збору у розмірі 420,40 гривень до винесення рішення у справі.

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову - задовольнити.

Вжити по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Раййфайзен Банк Аваль», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шеченко Ольги Вікторівни, третя особа Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Вельков Олег Віталійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - заходи забезпечення позову.

Зупинити стягнення, що проводиться, відповідно до постанови від 19.12.2019 року (виконавче провадження № 60920611), винесеної приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Вельковим Олегом Віталійовичем на підставі виконавчого напису № 1100 від 19 листопада 2019 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Ольгою Вікторівною, до закінчення розгляду позовної заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Обов`язок пред`явлення цієї ухвали до виконання покласти на позивача ОСОБА_1 , або її представника (адвоката) за довіреністю (ордером), поклавши на неї витрати по виконанню даної ухвали.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, зокрема до Київського районного суду м. Одеси

Суддя Куриленко О. М.