Рішення № 88695643, 10.04.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2020 р. Справа №480/1083/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Діски А.Б., розглянувши у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (далі по тексту – відповідач, ГУ Держгеокадастру у Сумській області) про визнання протиправною відмови ГУ Держгеокадастру у Сумській області, викладеної у наказі № 18-22820/16-19-СГ від 28.12.2019, у наданні дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,0 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Панасівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області та зобов`язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою.

Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що відповідачем оскарженим наказом було відмовлено у задоволенні його заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, з посланням на підстави, котрі не зазначені в ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України. Таким чином, позивач вважає, що відмова ГУ Держгеокадастру у Сумській області у задоволенні його заяви є безпідставною, необгрунтованою та не відповідає вимогам чинного законодавства України.

Ухвалою суду від 21.02.2020 було відкрито провадження в даній справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження та встановлено строк відповідачу для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідача, а також встановлено строк позивачу для подання відповіді на відзив.

Відповідаем було подано до суду відзив, в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні, зазначивши, що вказаним наказом було відмовлено позивачу у задоволенні його заяви, оскільки бажана до відведення земельна ділянка знаходиться у постійному користуванні ФГ "Світанок" згідно державного акту серії 000326, який був виданий ОСОБА_2 . Також відповідач заперечує проти позовних вимог щодо зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Сумській області надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, оскільки надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є виключними повноваженнями ГУ Держгеокадастру у Сумській області і суд не може втручатись у здійснення державним органом своїх дискреційних повноважень (а.с.23-24).

Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Сумській області із заявою від 27.11.2019 (зареєстрованою у ГУ Держгеокадастру у Сумській області 28.11.2019) (а.с.9) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтованою площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Панасівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області (за межами населеного пункту). До заяви були додані графічні матеріали земельної ділянки, а також копія паспорту та ідентифікаційного номеру.

Наказом № 18-22820/16-19-СГ від 28.12.2019 ГУ Держгеокадастру у Сумській області відмовило позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою (а.с.10). В обґрунтування зазначеної відмови відповідач вказав, що бажана до відведення земельна ділянка знаходиться у постійному користуванні ФГ "Світанок", для ведення селянського (фермерського) господарства, згідно державного акту. Згідно п.5 статті 116 Земельного кодексу України, земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений ст. 118 Земельного кодексу України.

Згідно з ч. ч. 6, 7 ст. 118 вказаного Кодексу громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України).

Тобто, Земельним кодексом України передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Відповідно до інформаційної довідки ГУ Держгеокадастру у Липоводолинському районі (а.с.26) земельна ділянка, яка планується для передачі у власність ОСОБА_1 надається за рахунок селянського (фермерського) господарства "Світанок".

З наказу ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 28.12.2019 № 18-22820/16-19-СГ, суд вбачає, що підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність зазначено те, що бажана земельна ділянка знаходиться в постійному користуванні ФГ "Світанок", згідно державного акту на право постійного користування землею. На підтвердження чого до відзиву відповідачем надано копію державного акту, виданого на підставі рішення Панасівської сільської ради від 11.02.1993 №3 ОСОБА_2 , на право постійного користування землею для ведення селянського (фермерського) господарства площею 49 га на території Панасівської сільської ради (а.с.27-29).

Проте, суд зазначає, що як вбачається з вказаного акту, він є тимчасовим документом та підлягав обміну до 15.03.1994.

Разом з тим, відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5914767582020 від 03.02.2020 дана земельна ділянка вільна, інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі відсутня (а.с.11).

Суд заначає, що відповідачем не встановлено статус земельних ділянок на момент звернення позивача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою. Всупереч ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України доказів належності земель, до складу яких входить і спірна земельна ділянка, до земель, що перебувають у постійному користуванні ФГ "Світанок" відповідачем не надано.

ГУ Держгеокадастру у Сумській області протиправно відмовило позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, при цьому, відповідач посилається на підстави, не передбачені Земельним кодексом України чи іншими законодавчими актами.

Отже ГУ Держгеокадастру у Сумській області при розгляді заяви позивача не надана оцінка вищевказаним обставинам на предмет відповідності вимогам ст.118 Земельного кодексу України.

Тому заява позивача підлягає розгляду повноважним органом на відповідність вимогам закону, а суд на цьому етапі позбавлений процесуальної можливості приймати рішення за умови не перевірки, не надання оцінки та не встановлення певних обставин суб`єктом владних повноважень з цього питання.

Зобов`язання судом відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може мати місце лише у випадку, якщо судом встановлено відсутність таких підстав для відмови у видачі дозволу, які передбачені законом, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх названих підстав, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки. А прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача видати дозвіл на розробку проекту землеустрою, без перевірки наявності чи відсутності усіх названих підстав для відмови у видачі дозволу, може бути необґрунтованим та призвести до видачі такого дозволу з порушенням закону.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що такий спосіб захисту, як зобов`язання ГУ Держгеокадастру прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи.

У цій справі з метою захисту порушеного права позивача ефективним та належним, за встановлених обставин, є такий спосіб захисту порушених прав, як зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Зазначена позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 10.10.2019 по справі № 814/1959/17.

Варто зазначити, що позивач просить суд визнати протиправною та скасувати відмову ГУ Держгеокадастру у Сумській області у наданні дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,0 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Панасівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області, викладену у наказі ГУ Держгеокадастру у Сумській області № 18-22820/16-19-СГ від 28.12.2019.

Враховуючи викладене, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, для ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Сумській області № 18-22820/16-19-СГ від 28.12.2019 про відмову у наданні дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,0 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Панасівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області.

Зважаючи на те, що ГУ Держгеокадастру у Сумській області було прийнято рішення про відмову позивачу надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою без наведення (встановлення) вичерпних підстав для відмови, передбачених ст. 118 Земельного кодексу України, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву, та за результатами розгляду прийняти рішення, з урахуванням висновків суду.

А відтак позовні вимоги про зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Сумській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність задоволенню не підлягають.

Враховуючи положення ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору у розмірі 840,80 грн., сплаченого відповідно до квитанції від 13.02.2020 № ПН2383517 (а.с. 7).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 257, 262, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області № 18-22820/16-19-СГ від 28.12.2019 про відмову у наданні ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,0 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Панасівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області (вул. Г.Кондратьєва, 25, м. Суми, 40021, код ЄДРПОУ 39765885) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 27.11.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,0 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Панасівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області та прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

В задоволенні інших вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 848,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (вул. Г.Кондратьєва, 25, м. Суми, 40021, код ЄДРПОУ 39765885).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя А.Б. Діска