Рішення № 88695645, 10.04.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2020 р. Справа № 480/1252/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Діски А.Б., розглянувши у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Роменської районної державної адміністрації Сумської області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Роменської районної державної адміністрації Сумської області (далі по тексту – відповідач, УСЗН Роменської РДА) та просить:

1. Визнати протиправною відмову УСЗН Роменської РДА у наданні ОСОБА_1 статусу інваліда війни і видачі посвідчення інваліда війни.

2. Зобов`язати УСЗН Роменської РДА вчинити дії з приводу встановлення ОСОБА_1 статусу інваліда війни і видачі посвідчення інваліда війни.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії та інвалідом IІI групи по захворюванням, пов`язаних з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. На його заяву від 13.02.2020 про встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, відповідач листом №03-26/677 від 13.02.2020 відмовив йому у встановленні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, оскільки відсутні докази, які б свідчили про залучення позивача до формувань Цивільної оборони для ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Позивач вважає дане рішення відповідача протиправним та таким, що порушує його права, оскільки вважає, що має право на встановлення статусу інваліда війни.

Ухвалою суду від 28.02.2020 прийнято до провадження позов та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач подав до суду відзив, в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні, зазначивши, що позивачу було відмовлено, оскільки він не надав до управління документи, що підтверджують факт залучення його до формувань Цивільної оборони для ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Відповідно до поданих документів позивачу встановлено статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1 відповідно до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ (далі - Закон №796-ХІІ). А відтак УСЗН Роменської РДА діяло в межах вимог, передбачених чинним законодавством (а.с.18-21).

Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що формування Цивільної оборони, в тому числі і невоєнізовані, створювалися саме з метою виконання робіт по ліквідації наслідків аварії, катастроф і стихійних лих. Отже, громадяни, які виконували роботи по ліквідації Чорнобильської катастрофи (аварії на ЧАЕС та її наслідків) залучалися до виконання цих робіт саме у складі формувань Цивільної оборони (а.с.27-28).

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 16.05.2019 Сумською облдержадміністрацією (а.с.6) та інвалідом IIІ групи по захворюванням, пов`язаними з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується експертним висновком Центральної міжвідомчої експертної комісії №1968-7659 від 04.12.2013 (а.с.9).

Позивач звернувся до УСЗН Роменської РДА із заявою від 13.02.2020 про встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, у відповідь на яку листом №03-26/677 від 13.02.2020 відповідач повідомив ОСОБА_1 , що для отримання відповідного статусу йому необхідно надати інформацію (копію розпорядчих документів) про залучення позивача до ліквідації наслідків Чорнобильській катастрофи у складі штабу служби чи невоєнізованого формування цивільної оборони СРСР (а.с.7).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 9 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-XII (далі - Закон №3551-XII) до інвалідів війни належать інваліди з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до пункту 2 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків інвалідів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302 (далі - Положення №302), посвідчення є документом, що підтверджує статус осіб, на яких поширюється дія Закону №3551-XII.

Згідно з пунктом 10 Положення №302, "Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни" видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону №796-ХІІ учасниками ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986 - 1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988 - 1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Положенням про невоєнізовані формування ЦО СРСР, затвердженим наказом начальника Цивільної оборони СРСР від 06 червня 1975 року № 90 та Положенням про Цивільну оборону СРСР, затвердженим постановою КПРС і Ради Міністрів СРСР від 18 березня 1976 року № 1111, було передбачено, що формування Цивільної оборони, в тому числі і невоєнізовані, створювались для виконання заходів по ліквідації аварій, катастроф, стихійних лих, великих пожеж, та їх наслідків, а також при застосуванні засобів масового ураження (у воєнний час), захисту і організації життєзабезпечення населення.

Судом встановлено, що позивач, є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії та інвалідом IIІ групи по захворюванням, пов`язаних з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 16.05.2019 Сумською облдержадміністрацією та експертним висновком Центральної міжвідомчої експертної комісії № №1968-7659 від 04.12.2013 (а.с.6,9).

Зазначені обставини свідчать про те, що на позивача як на особу, яка брала участь в ліквідації наслідків внаслідок Чорнобильської катастрофи поширюються пільги, гарантії і компенсації, передбачені Законом №796-ХІІ.

Водночас, для набуття статусу інваліда війни, з підстав, встановлених пунктом 9 частини другої статті 7 Закону №3551-XII, окрім як факту настання в особи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, зазначений Закон містить також умову, щоб така особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС саме у складі формувань Цивільної оборони.

Це пояснюється тим, що крім формувань Цивільної оборони у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС брали участь інші формування, які створювались в іншому порядку, ніж невоєнізовані формування цивільної оборони та направлялись у райони виконання робіт згідно з розпорядженнями керівників відповідних органів, відомств, організацій, установ та підприємств.

Положенням про Цивільну оборону СРСР, затвердженим постановою КПРС і Ради Міністрів СРСР від 18 березня 1976 року № 1111, та Положенням про невоєнізовані формування ЦО СРСР, затвердженим наказом начальника ІДО СРСР від 06 червня 1975 року №90, було передбачено, що формування Цивільної оборони, в тому числі і невоєнізовані, створювались для виконання заходів по ліквідації аварій, катастроф, стихійних лих, великих пожеж, та їх наслідків, а також при застосуванні засобів масового ураження (у воєнний час), захисту і організації життєзабезпечення населення.

Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 20.12.2019 року по справі №315/594/15-а(2-а/315/29/15) (адміністративне провадження №К/9901/13729/18).

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що документи, які позивач долучив до позовної заяви, а саме: посвідчення серії НОМЕР_1 , видане 16.05.2019 Сумською облдержадміністрацією; експертний висновок Центральної міжвідомчої експертної комісії №1968-7659 від 04.12.2013; довідка МСЕК серія 10 ААВ №598824 від 21.02.2014 свідчать про те, що позивач працював на Чорнобильській АЕС, а також належним чином підтверджують його статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та настання інвалідності у зв`язку з тим, що він брав участь у таких заходах. Утім, належного документального підтвердження своєї безпосередньої участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи саме в складі формувань Цивільної оборони позивач суду не надав.

Крім того, суду не було надано доказів того, що разом із заявою, позивачем надавалися УСЗН Роменської РДА документи, які б підтверджували його участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи саме в складі формувань Цивільної оборони. Ця обставина є істотною, позаяк в протилежному випадку статус інваліда війни (на підставі пункту 9 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") поширюватиметься на всіх, хто належать до категорії осіб, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС і її наслідків і відповідно мають статус ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (підпункт 1 частини першої статті 9 Закону України "Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що оскільки УСЗН Роменської РДА обмежене у своїй діяльності рамками, встановленими законом, а саме пунктом 9 частини 2 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", який для встановлення статусу інваліда війни вимагає надання доказів залучення осіб, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, до складу формувань цивільної оборони, а таких доказів не було надано, у відповідача були відсутні законодавчі підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення йому статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, а відтак позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 257, 262, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Управління соціального захисту населення Роменської районної державної адміністрації Сумської області (вул. Коржівська, 5, м. Ромни, Сумська область, 42001, код ЄДРПОУ 03198008) про визнання протиправною відмови у наданні статусу інваліда війни і видачі посвідчення інваліда війни та зобов`язання вчинити дії з приводу встановлення статусу інваліда війни і видачі посвідчення інваліда війни – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя А.Б. Діска